Вшанування рослин, їх охорона

Комунальний заклад освіти «Навчально-виховне об’єднання №113»

«загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад

– позашкільний навчальний заклад» Дніпропетровської міської ради

Підготувала і провела

Вчитель початкових класів

Шамрай В.П.

Тема: Вшанування рослин, їх охорона.

Мета:Ознайомити з традиціями вшанування рослин в Україні; з рослинами, які охороняються; сформувати в

учнів відчуття особистої відповідальності за збереження рослин; розвивати мовлення, уяву, творчі здібності. Виховувати негативне ставлення до нечемного

походження з рослинами.

Обладнання: кетяг калини, верба гілочка, дерево з

квітами, ілюстрації рослин, лікарські трави, «Червона книга».

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

Продзвенів і стих дзвінок

Починається урок

Всі за парти тихо сіли,

До роботи приступили.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель:

Ось іде до нас весна,

Все кругом ожива

Підсніжники прокидаються,

Проліски усміхаються,

Пташки прилітають,

Діти вибігають.

На луки стрибають, стрибають,

Веснянки співають.

Всі ми радіємо. Радіє з нами і природа.

Весна:

Я – Весна, я фея, біла, мов лілея

Скрізь блукаю, всіх вітаю

Обсипаю білим цвітом

Довго – довго йшла сюди, до Вас

Щоб запросити в гості до природи:

до калини червоної, до верби плакучої, до цілющих трав та квітів.

Вчитель:

Сьогодні на уроці Я і Україна ми вирушимо в подорож до лісу до рослин. Допоможе досягти нашої мети план, який зображений на дошці.

(Знайомство з планом у вигляді малюнків)

1. «Бюро погоди». На зупинці будемо спостерігати за природою

2. «Лісова галявина» - повторимо про те, що ви вивчили про рослин.

3. «Ігрова» - відпочинемо.

4. «Хвилинка – цікавинка» - тут на вас чекає багато нового та цікавого.

5. «Таємнича» - дізнаєтеся про рідкісні рослини і Червону книгу України.

1.Вправа «Погода».

Сьогодні 22 березня, день неділі – четвер. Пора року – весна. На дворі розтав сніг, збільшився день, співають птахи. Починають працювати трактори в полі.

Вчитель:

Давайте згадаємо, як треба вести себе в лісі.

Діти:

Не галасувати, не ламати дерева, не рвати багато квітів, не рвати незнайомі ягоди, різні рослини, не лишати сміття.

(На фоні легкої музики звучить магнітофонний запис)

Йдіть, мої любі,

Під ноги дивіться

Травам і квітам

Ніжно всміхніться

Несіть же їм ласку

У кожній долонці

Разом з промінцями

Веселого сонця

Нехай же мандрівка

Казкою стане

Про неї розкажите

Татові й мамі.

Вчитель:

Ми зараз з вами йдемо стежкою, якою ходить бабуся Олена – народна цілителька. Вона ходить до лісу трави та квіти цілющі збирати. Ними лікує людей – дорослих та діток, а свої знання людям передає. А ось і лісова галявина. Отут сядемо й поговоримо, чому вчила нас бабуся Олена.

III. Актуалізація опорних знань.

Гра «Дерево зацвіло» (на дошці вивішене дерево, діти вивішують на ньому квіти із зображеннями)

• Де ростуть рослини?

(в лісі, у полі, на городі, у саду)

• Як людина використовує рослини?

(рослинами прикрашають двір, кімнату)

Діти:

(Людина їх використовує в харчуванні, лікується)

Рослини застосовують, як будівельний матеріал. З дерева роблять меблі, а також паперові вироби – зошити, альбоми, книжки, якими користуємося, використовують як паливо, рослини очищають повітря)

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Робота за підручником (стор.61-62).

- Учитель читає текст, учні розглядають малюнки.

- Які дерева та кущі є символами України? (верба і калина)

- Які рослини здавна шанують в Україні?

- Де росте верба?

- Що копали під вербою?

- Якими рослинами прикрашали садибу?

- Які рослини використовують як ліки?

- Як оспівує народ ці рослини?

V. Стежина «Ігрова».

Фізкультхвилинка

Вчитель:

А ось і вітерець – пустунець

Захотів з нами трішки побавитись.

Вітер дує нам в лице.

Захиталось деревце.

Деревце все вище – вище

Вітерець все тише – тише

Пташки літають, а діточки

Знову на галявину сідають.

Вчитель:

Діти, ми зупинились на стежці «Хвилинка – цікавинка».

Подивіться, мабуть бабуся Олена для нас, щось залишила.

Лист від бабусі Олени

Любі, мої дітки! Вибачте, будь ласка, за те, що сьогодні не можу з вами зустрітися, бо трохи не здужаю. Залишаю Вам загадку, а відгадка допоможе дізнатися про нове і цікаве.

З повагою, ваша бабуся Олена.

Загадка

У вінку зеленолистіле,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою дівочу вроду.

(Калина)

Калинка:

Я – калинка

Я – краплинка

Твого серця, Українка!

Я – тонесенька стеблинка

Я – дівчинка – українка.

1 – й учень:

Калина любить рости у лузі,біля води.

Весною калина розквітає і стає гарною,

мов дівчинка в білому вбранні.

2 – й учень:

Ягоди калини люблять і люди, і птахи.

На смак вони кислі і трохи гіркуваті,

але дуже корисні і лікують, і надають бадьорості.

Вона широко використовується у народній медицині.

3 – й учень:

Великий український поет

Тарас Григорович Шевченко дуже

любив калину і писав про неї у своїх віршах.

У своєму «Кобзареві» слово калина вжив аж 385 разів.

4 – й учень:

Тече вода з – під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом них верболози й лози зеленіють.

Вчитель:

• Що ви знаєте про нашу вербу?

1 – й учень:

Верба зацвітає першою,

росте біля води, вона красива,

під водою копають криниці.

2 – й учень:

Із верби на Україні

роблять музичні інструменти:

кобзи, бандури, сопілки.

3 – й учень:

Верба живе до ста років,

вона ліку від різних хвороб.

Про вербу складено багато пісень, легенд, віршів.

4 – й учень:

Верба – сильний оберіг.

На Вербну неділю святили у церкві вербові гілочки,

потім «били» членів сім’ї,

особливо дітей, промовляючи ось так:

Не я б’ю, верба б’є

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко

Будь великий, як верба

Будь здоровий, як вода

Будь багатий, як земля

А вродливий, як весна.

Дівчинка:

Я розповім легенду про жінку,

що ночами ставала вербою.

Чоловік зрубав вербу, і жінка померла

З цієї верби зробили колиску для

її осиротілого сина і колиска

сама заколисувала хлопчика.

Коли хлопчик підріс, він зробив

собі сопілку з пагона, який виріс

від кореня зрубаної верби.

І сопілка розмовляла з хлопчиком,

як ніжна мати.

5 – й учень:

Котики – воркотики

Гості весняні

Не глядить на котиків

Лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики – це вербовий цвіт.

Вчитель:

Живе образ калини та верби не тільки в піснях, казках, легендах, а й у прислів’ях та приказках.

• Високий, як лоза, дурний як коза.

• Верба, як трава, ти її покосиш, а вона знов виросте.

• Без верби і калини нема України.

• Де калина - там і верба.

• Де верба - там і вода.

• Пишна та красива, як червона калина.

• Молода дівчина така гарна, як калина.

• Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

• У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.

Вчитель:

• Ось ми і потрапили на зупинку «Таємничу», щоб дізнатися про рідкісні рослини і Червону книгу.

Діти, зверніть увагу, скільки тут гарних квітів.

Діти:

Кульбабки, волошки, ромашки, мак, барвінок, дзвіночки, підсніжники, проліски, конвалії, сон-трава, нарциси.

Вчитель:

З яких квітів не можна плести віночок?

Діти:

Рослини, як конвалія, дзвіночки, підсніжники, проліски, у наших лісах обмаль, тому охороняються законом і

занесені до Червоної книги України.

«Червону книгу України» видано у 1980 році.

До неї занесено 923 види рідкісних і зникаючих рослин і тварин.

Назва книги – «Червона», бо вона подібна до червоного сигналу світлофора, який попереджає про небезпеку, що нависла над великим багатством природи.

Ця книга звертається до людей зі словами:

«Зуинися, людино! Подумай! Будь обережною!»

Ліс без квітів не ліс.

Сценка «Червона Шапочка і Сірий Вовк»

(Дівчинка йде з кошиком в руках і співає пісеньку)

Червона Шапочка:

Я – маленька дівчинка

У лісі я гуляю,

Цілюще зіллячко

Бабусі шукаю

Щоб моя бабусенька

Знову посміхалась.

Не хворіла, милая

А зі мною гралась.

(Несподівано з’являється вовк)

Вовк:

• Привіт, Червона Шапочко!

Червона Шапочка:

• Привіт, Вовчику!

Вовк:

• Ти, мабуть, знову поспішаєш до своєї бабусі, несеш їй щось смачненьке?

Червона Шапочка:

• Твоя правда, Вовчику! Поспішаю я до бабусі, бо вона дуже застудилась. А дорогою хочу нарвати ягідок калини. Це лікарська рослинка, вона допомагає вилікувати застуду і сильний кашель.

Вовк:

• У мене також частенько буває кашель. Можливо, й мені з тобою піти та нарвати.

Червона Шапочка:

• Звісно, можна. А ти знаєш, лікарські рослини нашого краю?

Вовк:

• Звичайно, ні!

Червона Шапочка:

• Що ти, Вовчику! Хіба можна не знати, як ти

збираєшься лікуватись?

Вчитель:

Діти, а давайте допоможемо Вовчику і назвемо

найвідоміші лікарські рослини.

Діти:

Звіробій, подорожник, акація біла, бузина чорна, нагідки, череда, чебрець, ромашка, м’ята.

Довідник лікарських рослин налічує майже 1300 видів.

Вчитель:

А зараз допоможемо Вовчикові і розкажемо, як правильно збирати лікарські трави.

Діти:

Необхідно зрізати ножем чи ножичками стебельце, щоб не пошкодити корінь. У калини необхідно зрізати кетяги ножицями.

Вовк:

• Тепер я зрозумів як правильно збирати лікарські рослини.

Червона Шапочка:

• От і добре. А тепер пішли швидше, бо на мене чекає бабуся.

Вчитель:

Щасливої дорого вам та швидкого видужування твоїй бабусі, Червона Шапочко!

V. Підсумок уроку.

Вчитель:

Подорож наша закінчується, час наш повертатися.

• В народі кажуть, що кожна людина у своєму житті повинна посадити дерево. Де б ви не були, ви повинні завжди пам’ятати, що не можна топтати траву, ламати дерева, зривати квіти.

Вмійте природу любити

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стежинці радіти

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не рви задаром,

Гілки не втни для забави

Оберігайте ж повсюду

Шлях і стежиночку в гаї –

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

• Чи сподобалась вам подорож?

• Що нового ви розповісте вдома.