Народні символи України

Материал на украинском языке.

Мета:

узагальнити і систематизувати знання учнів про народні символи в Україні

Завдання:

- пробуджувати інтерес дітей до знань, до пошуку відповідей на запитання;

- розвивати логічне мислення, творчі здібності;

- збагачувати словниковий за­пас;

- формувати читацькі інтереси, викликати в учнів інтерес до традицій українського народу, 

- розвивати пам'ять, увагу, інтерес до навчання,  творчі здібності учнів;

- прищеплювати бажання розвивати і  примножувати національні традиції своїх  пращурів,

- виховувати шанобливе ставлення до традицій та символів українського народу.

Класифікаційна характеристика проекту:

За  складом   учасників  проектної  діяльності:  колективний ( груповий ).

За  характером  партнерських  взаємодій  між  учасниками  проектної діяльності: кооперативний.

За  рівнем  реалізації  міжпредметних   зв’язків:  міжпредметний.

(Українська мова, читання, Я і Україна (природознавство), образотворче мистецтво, музика, хореографія).

За  характером  координації  проекту: безпосередній.

За  тривалістю: середньої  тривалості (один місяць)

За  масштабністю: на  рівні  класу;

За  метою  і  характером  проектної  діяльності: творчий, дослідницький.

Виконавці проекту: учні третього класу.

Партнери проекту: вчитель, батьки учнів, практичний психолог, вчитель музики, бібліотекарі.

Завдання для груп:

Група “ Мамини помічники” - пошукова робота над темою

 «Хто є берегинею роду?».

Група “Український віночок”-  пошукова робота над темою

«Що відноситься до рослинних оберегів?».

Група “Оберіг” – пошукова робота над темою «Родинні обереги».

Група “Українці” – пошукова робота над темою «Хліб – усьому голова».

Очікувані результати:

- підвищити інтерес школярів до навчання;

- залучення учнів до читання поезії та науково-пізнавальної літератури;

- спонукання школярів до пошукової діяльності;

- набуття практичних навичок збору інформації і відповідного оформлення;

- розвивати навички виразного декламування віршів;

- залучення батьків до участі в житті школи, класу.

Анотація до проекту:

В ході проекту учні поглиблять і розширять свої знання про народні символи України, їх значення  для життя людини, вивчать вірші та пісні, розвинуть творчу уяву. Під час захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе. Цей  метод не є альтернативою  класно-урочної системи, натомість – це  додатковий  засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну  сферу  та  особистісні якості молодших школярів.

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ

 Повідомляється тема, форма  проекту, завдання, план роботи. Усе це  обговорюється в класі, учні  вносять свої пропозиції. Проект – діяльність всього класу. Утворюється 4 групи, кожна з них готує свій варіант на задану їй тему.

2.  ПІДГОТОВЧИЙ

 Відбувається  збір  матеріалу, тобто  звичайна  робота  з  вивчення  навчального  матеріалу, із  тренувальними  вправами, з  високим  ступенем   зацікавленості.  Часто  це  пізнавальна  робота.

3. ПРОЕКТНА   РОБОТА

 Починається  проектування  «макета»,  опрацювання  зібраної  інформації,  її  коригування. На  цьому  етапі  учні  звертаються  до  довідників, словників, а  також  до вчителів та батьків  для  одержання  додаткової  інформації.

 4. ОФОРМЛЮВАЛЬНИЙ

 На  цьому  етапі  відбувається  остаточне  оформлення  об’єкта, малювання, розфарбовування, друкування.

 5. ПРЕЗЕНТАЦІЯ  ПРОЕКТУ

Завершальний урок з теми, на  якому  кожна  група  представляє  продукт  своєї  діяльності ( альбом), розповідає про нього, захищає  свою  ідею, зміст, відповідає на запитання « опонентів». Відбувається  виставка  проектів.

 6. ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ

Це  аналіз  виконаної  роботи,  виявлення  її  переваг  і  недоліків, труднощів, само- і взаємооцінювання  результатів, визначення  побажань  і  планів  на  майбутнє.

Епіграф: У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Їм красить все їх рідний край…

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ

Мета:

Формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини, українського народу;

розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народні символи;

викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини;

розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності;

заохочувати творити добро, здобувати знання, щоб бути гідним учнем своєї школи і громадянином своєї держави;

виховувати прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.

Обладнання: сигнальні картки, картки з питаннями для індивідуального опитування,  предметні малюнки та малюнки учнів, тлумачний словник, книга Т.Г.Шевченка «Кобзар», репродукції видатних художників, музичний супровід, свічки, макет «Віночок», пляшка з водою, вишиті сорочки, рушники, українські костюми, хліб-сіль, макет скрині.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Вчитель:

Ось дзвінок нам дав сигнал –

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо –

Працювати починаймо.

До нас сьогодні на урок прийшли гості. Давайте з ними привітаємося

Діти: «Раді вітати вас в нашій оселі, зичимо щастя, здоров’я, добра».

Вчитель: А тепер: сядьте, діти, всі гарненько,

Руки покладіть рівненько, голову вище підніміть,

Свої плечі розведіть, мені, діти, усміхніться,

Веселіше подивіться.

ІІ. Підготовчий етап. Мотивація діяльності. Оголошення теми уроку

Вчитель: Сьогодні у нас — незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один

крок в країну чудову, в країну відому, що так нас чекає й збагачує мову.

На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І, скажу по правді, ще й талановиті.

Землю засівають і вірші складають,

На бандурах грають і пісні співають.

- Діти, як ви думаєте, про яку країну йдеться розмова у вірші?

 ( - Я думаю, що йдеться мова про рідний край.

А я гадаю, що йдеться мова про нашу Батьківщину – Україну.)

- Правильно. Мова йдеться про нашу неньку Україну. А що потрібно робити, щоб стати справжнім патріотом своєї Батьківщини?

Пограємо в гру «Мікрофон»

Діти:

потрібно любити свою рідну землю

захищати її від ворогів

любити  й розмовляти її мовою

дотримуватися правил і законів

знати її історію

вивчати культуру народу

знати добре звичаї своєї країни

поважати традиції та свята, які дійшли до нас

вшановувати народні символи

Так, добре.  Ось і сьогодні  ми продовжимо знайомство з символами нашого

на­роду, поговоримо про історію виникнення народних оберегів.

А зараз  прочитайте, як пояснюється значення слова в тлумачному словнику. Символ — умовне позначення якогось предмета або поняття.

Весь материал - в документе.

Управління освіти

Ровеньківської міської ради

Комунальний заклад «Ровеньківський методичний кабінет»

Ясенівська гімназія №2

Творчий проект

для учнів початкових класів

Автор проекту:

Бєляєва Людмила Олексіївна,

вчитель початкових класів,

спеціаліст вищої категорії

Ясенівської гімназії №2

м. Ровеньок Луганської обл.

Ровеньки

2013 р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабій К.Н., Бахтарова А.М., Литвиненко І.Б. Нетрадиційний урок за проектною технологією // Управління школою. – 2007. – № 1. – С. 22.

2. Базарницька І. Проектний день у початковій школі // Початкова школа. – 2008. - № 2. – С. 7.

3. Волковська Т. Проектування як метод особистісно орієнтованого навчання // Початкова освіта. – 2006. – № 40. – С. 9.

4. Драган О. Проектна технологія у навчально – виховному процесі // Безпека життєдіяльності. – 2007. - № 11. – С. 42.

5. Эпштейн М. Метод проектов в школе XX века // Відкритий урок. – 2004. - № 5-6. – С. 21-23.

6. Журавська І. Застосування методу проектів // Директор школи.-2006. – № 48. – С. 3.

7. Коваль Н. Методика розробки проектів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» в 3 класі //Початкова школа. – 2005. - № 10. – C. 15.

8. Ксьондзик Є. Проектні технології у роботі з обдарованими дітьми // Директор школи. – 2007. - № 42. – С. 13.

9. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти //Завуч. Бібліотека. – 2004. - № 7. – C. 31.

10. Онопрієнко О.В. Метод проектів у початковій школі. К.: Шкільний світ. - 2007.

11. Полівода Л. Портфоліо вчителя. Український проект //Відкритий урок. – 2005. - № 21-22. – C. 47.

12. Ремех Т. Метод проектів у громадянській освіті // Директор школи. Україна. – 2004. - № 8.

13. Сиротюк Л. Використання методу проектів в початковій школі //Завуч. – 2005. - № 10. – C. 7.

14. Сошенко Г. Метод проектів. Сутність, вимоги до використання, етапи роботи // Початкова освіта. – 2006. – № 40. – С 2.

Мета:

узагальнити і систематизувати знання учнів про народні символи в Україні

Завдання:

- пробуджувати інтерес дітей до знань, до пошуку відповідей на запитання;

- розвивати логічне мислення, творчі здібності;

- збагачувати словниковий за­пас;

- формувати читацькі інтереси, викликати в учнів інтерес до традицій

українського народу,

- розвивати пам'ять, увагу, інтерес до навчання, творчі здібності учнів;

- прищеплювати бажання розвивати і примножувати національні традиції своїх

пращурів,

- виховувати шанобливе ставлення до традицій та символів українського

народу.

Класифікаційна характеристика проекту:

За складом учасників проектної діяльності: колективний ( груповий ).

За характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності: кооперативний.

За рівнем реалізації міжпредметних зв’язків: міжпредметний.

(Українська мова, читання, Я і Україна (природознавство), образотворче мистецтво, музика, хореографія).

За характером координації проекту: безпосередній.

За тривалістю: середньої тривалості (один місяць)

За масштабністю: на рівні класу;

За метою і характером проектної діяльності: творчий, дослідницький.

Виконавці проекту: учні третього класу.

Партнери проекту: вчитель, батьки учнів, практичний психолог, вчитель музики, бібліотекарі.

Завдання для груп:

Група “ Мамини помічники” - пошукова робота над темою

«Хто є берегинею роду?».

Група “Український віночок”- пошукова робота над темою

«Що відноситься до рослинних оберегів?».

Група “Оберіг” – пошукова робота над темою «Родинні обереги».

Група “Українці” – пошукова робота над темою «Хліб – усьому голова».

Очікувані результати:

- підвищити інтерес школярів до навчання;

- залучення учнів до читання поезії та науково-пізнавальної літератури;

- спонукання школярів до пошукової діяльності;

- набуття практичних навичок збору інформації і відповідного оформлення;

- розвивати навички виразного декламування віршів;

- залучення батьків до участі в житті школи, класу.

Анотація до проекту:

В ході проекту учні поглиблять і розширять свої знання про народні символи України, їх значення для життя людини, вивчать вірші та пісні, розвинуть творчу уяву. Під час захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе. Цей метод не є альтернативою класно-урочної системи, натомість – це додатковий засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодших школярів.

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ

Повідомляється тема, форма проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції. Проект – діяльність всього класу. Утворюється 4 групи, кожна з них готує свій варіант на задану їй тему.

2. ПІДГОТОВЧИЙ

Відбувається збір матеріалу, тобто звичайна робота з вивчення навчального матеріалу, із тренувальними вправами, з високим ступенем зацікавленості. Часто це пізнавальна робота.

3. ПРОЕКТНА РОБОТА

Починається проектування «макета», опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, а також до вчителів та батьків для одержання додаткової інформації.

4. ОФОРМЛЮВАЛЬНИЙ

На цьому етапі відбувається остаточне оформлення об’єкта, малювання, розфарбовування, друкування.

5. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ

Завершальний урок з теми, на якому кожна група представляє продукт своєї діяльності ( альбом), розповідає про нього, захищає свою ідею, зміст, відповідає на запитання « опонентів». Відбувається виставка проектів.

6. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Це аналіз виконаної роботи, виявлення її переваг і недоліків, труднощів, само- і взаємооцінювання результатів, визначення побажань і планів на майбутнє.

Епіграф: У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Їм красить все їх рідний край…

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ

Тема: Народні символи України

Мета:

• Формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини, українського народу;

• розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народні символи;

• викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини;

• розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності;

• заохочувати творити добро, здобувати знання, щоб бути гідним учнем своєї школи і громадянином своєї держави;

• виховувати прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.

Обладнання: сигнальні картки, картки з питаннями для індивідуального опитування, предметні малюнки та малюнки учнів, тлумачний словник, книга Т.Г.Шевченка «Кобзар», репродукції видатних художників, музичний супровід, свічки, макет «Віночок», пляшка з водою, вишиті сорочки, рушники, українські костюми, хліб-сіль, макет скрині.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Вчитель: Ось дзвінок нам дав сигнал –

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо –

Працювати починаймо.

• До нас сьогодні на урок прийшли гості. Давайте з ними привітаємося

Діти: «Раді вітати вас в нашій оселі, зичимо щастя, здоров’я, добра».

Вчитель: А тепер: сядьте, діти, всі гарненько,

Руки покладіть рівненько, голову вище підніміть,

Свої плечі розведіть, мені, діти, усміхніться,

Веселіше подивіться.

ІІ. Підготовчий етап. Мотивація діяльності. Оголошення теми уроку

Вчитель: Сьогодні у нас — незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один

крок в країну чудову, в країну відому, що так нас чекає й збагачує мову.

На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І, скажу по правді, ще й талановиті.

Землю засівають і вірші складають,

На бандурах грають і пісні співають.

- Діти, як ви думаєте, про яку країну йдеться розмова у вірші?

( - Я думаю, що йдеться мова про рідний край.

А я гадаю, що йдеться мова про нашу Батьківщину – Україну.)

- Правильно. Мова йдеться про нашу неньку Україну. А що потрібно робити, щоб стати справжнім патріотом своєї Батьківщини?

Пограємо в гру «Мікрофон»

Діти:

• потрібно любити свою рідну землю

• захищати її від ворогів

• любити й розмовляти її мовою

• дотримуватися правил і законів

• знати її історію

• вивчати культуру народу

• знати добре звичаї своєї країни

• поважати традиції та свята, які дійшли до нас

• вшановувати народні символи

Так, добре. Ось і сьогодні ми продовжимо знайомство з символами нашого

на­роду, поговоримо про історію виникнення народних оберегів.

А зараз прочитайте, як пояснюється значення слова в тлумачному словнику. Символ — умовне позначення якогось предмета або поняття.

«Асоціативний кущ»

- А як ви розумієте значення слова символ? Що ви уявляєте? Перед вами лежать картки, будь ласка виберіть правильні твердження на вашу думку.

(Діти прикріпляють на дошку)

- ікони, - речі - традиції - птахи

- пісні - звичаї - дерева - домівка - рідня - тварини - квіти - коровай

- свята - вишиванка - казка - криниця

- Молодці. Народи світу розрізняються між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, що споконвіку шанують і бережуть.

Місяць тому ми розпочали роботу над проектом «Народні символи України». Ви розподілилися та отримали завдання для своєї групи.

- Скажіть, будь ласка, а чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?

Діти: Я чекаю узнати щось цікаве; а я бажаю отримати нові враження;

я хочу показати гостям, що ми вміємо й чому вже навчилися; я бажаю, щоб всі отримали гарні оцінки на уроці; а я з хвилюванням чекаю звіту своєї групи;

а я чекаю отримати нову якусь інформацію про народні символи.

Вчитель: Добре, діти. А я сподіваюсь, що в кінці уроку ваші мрії здійсняться.

• А зараз давайте власноруч створимо альбом «Народні символи Україні».

Перша група Мати – берегиня роду людського

(на дошці) «Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше сер­це — у ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не зали­шається байдужим...» З. Воскресенська

І учень. Наша творча група працювала над питанням «Хто є берегинею

роду?». Багато було знайдено та прочитано літератури про обереги,

зверталися ми і до старших товаришів та дорослих і ось ми

прийшли до висновку: (читає з дошки)

Мама – берегиня роду людського!

ІІ учень Найдорожча, найближча людина

називається пре­красним гордим іменем — Мама.

Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дити­ни.

Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця,

своє здоров'я.

ІІІ учень: Мама, Мати, Матуся, Ненька. Скільки

тепла вміщує це слово!Материнська любов не знає

кордонів, страху, сумнівів, розрахунків.

ІV учень Материнство. Святе й прекрасне, оспіване

поетами, увінчане художниками у всіх народів і у всі віки. Жінка-мати охоронниця, добрий ангел домашнього вогнища. Її мудрість поважали в сім’ї.

Образ мами описано у багатьох віршах, легендах, оспівано в піснях. Ось ми зібрали загадки, прислів'я, приказки, вірші, пісні, вислови про маму, картини видатних художників, намалювали власні малюнки. Залюбки передаємо до нашого альбому.

Передають теку

І учень Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце,

розцвітає квітка, як тьохкає соловейко в гайочку. Тільки мама була,

є і залишається для нас живим символом рідного дому, рідної

землі. Недарма найсвятіші на землі слова мають жіночий рід –

мати, земля, Батьківщина, Україна.

ІІ учень А зараз ми пропонуємо для вас цікаве завдання. Перед вами лежать

квіти. Напишіть, будь ласка, ім’я своєї мами та її день народження в

середині квітки, а на пелюсточках яка вона.

(Діти працюють) Хто готовий?

ІІІ учень Не від’ємним оберегом є молитва. Це особливий текст, який

вимовляють віруючі, звертаючись до Бога, Святих. На згадку про

наш звіт ми хочемо подарувати усім присутнім ці святі обереги.

Діти запалюють три свічки. Читають…

МОЛИТВА МАМИ ЗА СВОЇХ ДІТЕЙ

Бережи дітей, Мати Божа, не від болю, а від біди.

Бережи їх від пожежі, бережи ще від води.

І від всякого чоловіка, що в собі чорне зло несе,

Від любові, що невелика, від зневір'я — понад усе.

Бережи дітей серед ночі і на дні голубого дня,

Щоб не втратили зору очі, щоб не падали діти з коня.

Бережи дітей, Матір Божа, в лісі, в полі і на шляху...

Хай молитва оця допоможе у годину вашу лиху.

П учень: Щороку в другу неділю травня ми відзначаємо одне з гарних свят

— День матері. Воно прийшло до нас нещодавно.

Молода американка Ганна Джарвіс втратила матір. Смерть її була раптова. Ганна боляче пережила трагедію і звер­нулася до влади з пропозицією вшанувати Матір один раз на рік, навесні. Вона поєднувала це святкування з кві­ткою. Хто мав живу матір, повинен був у цей день приколоти до одягу рожеву квітку, а в кого мати померла,— білу. У 1914 році Конгрес Америки прийняв Постанову про введення свята — Дня матері. Цю ідею підхопили в усьому світі. Вперше в Україні День матері відзначали у 1929 році. Нині це свято знову повернулося до нас. Воно уособлює в собі три найдорожчі образи: Матері Божої, матері-України і рідної неньки.

Співають пісню «Молитва за маму»

1. У мене найкраща на світі матуся,

За неї до Тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком.

До тебе, небесна Ісусова ненька.

1. Благаю у Тебе щирими словами

Опіки та ласки для любої мами,

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

1. Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам надай силу.

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб ними раділа, пишалась усюди.

(разом) За це ми складаєм в молитві долоні,

До Тебе, царице, на сонячнім троні.

Вчитель: Дякуємо першій групі. Оцініть виступ своїми сигнальними

картками. А чим сподобався вам, звіт дітей?

ІІ група – Нам дуже близька та рідна ця тема, але перша група підготувала

свій звіт ніжно, лагідно. В їхніх розповідях відчувалася гордість

та любов до рідної матусі. А ще дуже була доречна та зворушлива

пісня-молитва за маму.

ІІІ група – А нам сподобався звіт першої групи тим, що вони не тільки

розказали про маму, але й підібрали прислів’я, приказки, вірші,

подарували обереги-молитви.

ІV група – Нам сподобався виступ наших однокласників тим, що вони не

тільки говорили про рідну маму, але й пригадали ще дві величні

матері: Божу матір і неньку Україну. І ми вперше почули

історію виникнення свята Матері.

ВЧИТЕЛЬ: Дякуємо, вам діти, за гарний звіт. Бачу ви добре попрацювали

над своєю темою і гарно підготувалися до уроку.

Друга група Рослини-обереги. Український віночок

1 учень: Наша творча група працювала над запитанням: «Що відноситься до

рослинних оберегів?» Працюючи в бібліотеці, ми знайшли цікавий

матеріал, який дає повну відповідь на поставлене перед нами завдання.

2 учень: Сьогодні на уроці ми розкажемо про рослинні символи України —

червону калину, вербу, про квіти українського віночку.

3 учень: За хатиною в садочку, у зеленому віночку

Та в червоних намистах стала наче молода.

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен – смик! Та й укине на язик.

Зветься ж ця рослина – червона калина.

4 учень: Кожний народ має свої улюблені рослини-символи: для канадців це

клен, для росіян — берізка, а для нас, українців, верба та калина.

«Без верби і ка­лини нема України», — говорить народна мудрість.

1 учень: Калина є символом дівочої краси, кохання, вірності. З давніх-давен

вона – символ рідної землі, батьківської хати. Тому й садять калину

біля хати, щоб не переводився рід, біля колодязів, щоб вода була

здоро­вою і смачною. А посаджена на могилі калина — символ

пам'яті, туги за померлими.

2 учень: Існує багато легенд про калину. Ось одна з них.

(читає )На Україну напали турки і татари. Вони вбивали дітей, старих людей, а молодих дівчат забирали у полон. В одному селі дівчина втікала, зачепилася за дерево і впала. Разок червоного намиста розірвався і розсипався. Дівчина загинула в неволі, а на місці розсипаного намиста виросла калина. Відтоді і став звичай, на честь народження доньки біля хати садити калину.

3 учень: А я розповім одну цікаву історію, яка трапилась в роки Великої

Вітчизняної війни. Біля села був бій. Нашим воїнам довелося відступати. Двоє поранених бійців не могли йти, і люди сховали їх за селом у рівчаку під кущами калини. Калинові кетяги за­крили бійців, як мати діточок. Фашисти по всьому селу шукали їх, але так і не знайшли. Поки вороги були в селі, діти непомітно носили воїнам їжу, прикладали зілля до ран, а коли фашисти пішли, забрали їх до хати. Бійці одужали. Всім селом проводжали їх у новий бій з ворогами. Підійшли солдати до калини і низько вклони­лись їй, як рідній матері. Адже вона врятувала їм життя.

4 учень: Калина — лікарська рослина. Свіжі ягоди з медом вживають при кашлі, серцевих захворюваннях. Вона регулює тиск крові. Соком калини навіть вмивалися, щоб обличчя рум'янилось. Калину люблять і люди, і птахи. Ягоди в неї кислі і трохи гіркуваті, але додають сили і бадьорості.

1 учень: Проводжаючи сина в далеку путь, мати напувала його калиновим чаєм і в дорогу давала пиріжок з калиною. А ще готують калиновий квас, варять кисіль, калинове варення. На великі свята поруч з короваєм неодмінно клали і ягоди калини.

2 учень: Великий український поет Т.Г. Шевченко ду­же любив цю рослину. У «Кобзарі» він вжив слово «кали­на» 385 разів. Давайте пригадаємо деякі вірші.

1. Тече вода з-під явора яром на долину.

Пишається над водою червона калина.

2. Защебече соловейко в лузі на калині —

Заспіває козаченько, ходячи по долині.

3. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину,

Над водою гне з вербою червону калину.

3 учень: Про калину складено багато пісень. Давайте пригадаємо одну

веселу українську народну пісню «Ой, є в лісі калина».

Ой є в лісі калина

1. Ой є в лісі калина/2р

Калина, калина,

комарики-дзюбики, калина.

2. Там стояла дівчина/2р.

Дівчина, дівчина,

комарики-дзюбики, дівчина.

3. Цвіт-калину ламала/2р.

Ламала, ламала,

комарики-дзюбики, ламала

4. Там в пучечки в’язала, /2р.

В’язала, в’язала,

комарики-дзюбики в’язала.

4 учень: Біля тину — калина, біля ставу — верба.

Це — моя Україна, земля рідна моя.

Нахилилась вербонька до води,

Зацвіла калинонька для краси,

Найдорожча для нас та земля,

Де родились всі ми, ти і я.

1 учень: Українці здавна шанують вербу. Де тільки не використовували!

Із вер­бових колод майстри видовбували посуд, човни.

Плели різно­манітні клітки, коши­ки, робили меблі, огорожі-тини.

Весною рубали молоді вербові паростки і заливали їх водою. Через

два—три тижні цей настій можна було вживати як цілющий напій.

2 учень: Широко використовується верба і у весняних обрядах. Шостий

тиждень Ве­ликого посту називається Вербним.

На Вербному тижні у церквах освячують

вербові гілочки, а повернувшись додому,

злегка вдаряють вербовими прутиками

всіх рідних, промовляючи:

Не я б’ю, верба б’є. Великим будь, як верба.

Здоровим , як вода, багатим, як земля,

а вродливим, як весна.

Освячену вербу тримають біля ікон.

Верба символізує силу, здоров'я і вроду людини.

3-й учень. А віночок несе в собі всю силу і вроду сонечка. Його стрічки —

промінчики сонця. Це не тільки прикраса, але й оберіг, «знахар душі».

Усього в українському віночку 12 квітів, усі вони лікарські, і кожний - оберіг.

4 учень: Головне місце посідає деревій.

Це дрібні біленькі квіточки.

Коли вони відцвітають, вітер розносить

насіння. І де б це насіннячко не проросло,

там завжди з'явиться квітка. Ось його

люди і вплели у віночок як символ непокори.

1 учень: Барвінок тягнеться до людської

оселі. Взимку відвар барвінку п'ють від

застуди, влітку барвінком прикрашають

святковий хліб, житло, плетуть з нього

весільні букетики. Цілий рік його поважають, тому що вважають символом життя.

2 учень: Безсмертник дарує здоров'я нашому народу. Усі ранки, подряпини

швидко гояться, якщо прикласти безсмертник. Ось і вважають його

символом здоров'я.

3 учень: Квіти вишні і яблуні - символ материнської любові.

4 учень: Ружа, мальва і півонія у віночку - символ віри, надії, любові.

1 учень: Любисток і волошки були колись птахами і вчили людей любити

один одного, а коли вмерли, то проросли духмяними рослинами –

любистком і волошкою. Відтоді їх вважають символом людської

відданості.

2 учень: Ромашка приносить не тільки здоров'я, але й доброту і ніжність. її

вплітають разом з калиною. Переплітають з вусиками хмелю –

символом гнучкості і розуму.

Вчитель: Плести віночки – ціла наука. Стрічки зав'язувати теж потрібно вміючи і потрібно знати їхні символи. Зараз ми разом з вами встановимо чергу стрічок. Для цього у вас на партах лежать віночки з не розфарбованими стрічками. Візьміть, будь ласка, кольорові олівці. Працюємо парами.

Першою посередині світло-корич­неву. Це наша земля-ненька. Обабіч — дві жовті. Це ясне сонечко. За ними ідуть із різних боків світло-зелена і темно-зелена — жива природа, краса - юність. За ними в'яжуть синю і голубу — небо і вода: вони дають нам силу, здоров'я. Тоді з одного боку — оранжеву. Це — хліб. З іншого — фіолетову стрічку. Вона означає людський розум. А потім — малинова стрічка — щедрість, і рожева — багатство, достаток. По краях вінка в'яжуть білі стрічки. Вони означають чистоту душі. Всього потрібно зав’язувати 13 стрічок.

2- учень: Дівочий віночок символізує молодість і

кохання. Це — оберіг. Вважало­ся, що він біль

знімає, зберігає волосся від чужих очей. А зараз ми

хочемо запропонувати вашій увазі танок, який нам

розказала та показала бабуся Микити. Так танцювали

раніше на Івана Купала (танцюють танок)

Вчитель. Любі дівчатка, плетіть віночки, кладіть їх

на свої голівки і будьте гарними, бо квіти прикрашають наше життя.

А чи сподобався вам звіт другої групи? Покажіть це сигнальними картками.

Третя група РОДИННІ ОБЕРЕГИ

І учень: Наша творча група працювала над завданням: родинні обереги. Нам допомагали батьки, бабусі, бібліотекар, вчителька та старші товариші. Колись у кожній хаті були ось такі скрині. І в них зберігали все найдорожче, найрідніше серцю. Ми зараз покажемо і розкажемо про родинні обереги.

ІІ учень З розповідей своїх бабусь ми дізнались,

що піч – це оберіг родинного єднання. У хаті вона завжди

зай мала внутрішній кут з боку дверей. За своїм призначенням

піч виконувала багато функцій. Одна з вагоміших – це

збереження домашнього вогнища, за віруванням вважалася

основним оберегом дому від злих сил.

ІІІ учень А я хочу розказати ще про один оберіг – криницю. У сиву давнину криниці будували на перехресті вулиць. Їх копали до літнього свята Івана Купала. У першій криничній воді дівчата обмивали вінки, а парубки обливали дівчат цією водою. Біля криниць у свята люди збиралися на

посиденьки. Тут лунали пісні кобзарів. У народі криниці

символізують батьківщину, родинну домівку, пам'ять роду.

ІV учень Важливим родинним оберегом в Україні є свячена

вода. Наш народ здавна приписує їй велику чудодійну силу.

Свяченою водою люди кропили все своє господарство,

домівку, щоб відігнати нечисту силу. Її використовували під

час Хрещення, похорону та у весільному обряді. Свята вода символізує здоров’я, силу і красу.

1-й учень. Було повір'я в Україні, що сорочка, вишита і

подарована на добро, на хорошеє життя, буде оберігати людину.

Сорочку вишивали і дарували рідним: дитині, братові, нареченому, чоловікові. Улюблений колір вишивки– червоний, символ любові, а чорний

– журба. Вишиті сорочки вважали оберегом від чортів. Вишивкою

прикрашають комір, рукави. Майстрині вкладали у виріб не

тільки хист і здібності, але й душу.

2-й учень: З давніх давен писанка є символом весняного відродження

природи, зародження життя, продовження роду.

Це символ радості та свята. Моя бабуся розповідала,

що писанки не тільки захищають людину від зла, а й

приносять добробут.

3 учень: Народна мудрість – це теж великий наш скарб. І ми вдячні нашим бабусям, що вони зберегли цей скарб для нас. Є такі прикмети (читає)

1. Коли пасічник покладе писанки під вулик, то будуть весь час роїться бджоли. 2. Шкарлупи від писанок треба зберігати, а потім вивішувати на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв’яки. 3. Коли садять часник, то шкарлупу прикріплюють на двох устромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий та великий, як яйце.

4 учень: А чи знаєте ви, які існували раніше ігри з писанками та

крашанками? Зараз ми хочемо показати одну з них. А допоможуть

нам наші помічники та наша вчителька.

(Діти стають у коло, беручи розписні крашанки)

Стали діти у кільце. Стук-стук-стук...

В кожного в руках яйце. І раптом — хрусь!

Марті випало на славу Гру продовжує Петрусь,

розпочати цю забаву, Стукнув всього разів три

дуже милу, престару і так само вийшов з гри.

Великодню гру. За Петром пішов Максим,

Ходить дівчинка кільцем декілька дівчат — за ним...

і постукує яйцем... В Олі писанка ціла,

Що не стукне — трісь і трісь,— Оля в грі перемогла!

яйця тріскають чиїсь... А тепер, відомо всім,

Мартине — ціле, тверде,— всі за стіл до Олі в дім —

Марта радо далі йде... їсти яйця, все, що є...

Просить той, хто виграє.

1-й учень: Кажуть, в українській хаті, як у віночку, бо вона так краси­во прикрашена рушниками. До родинних оберегів належить і вишитий рушник. Він завжди був символом життєвої дороги, ним прикрашалися ікони, сімейні портрети, вікна.

2 учень: Ознакою охайності і працьовитості

кожної жінки є прибрана хата, а у ній — чистий

рушник. На Україні є звичай перев'язувати

рушниками сватів у разі згоди дівчи­ни на

одруження. Під час шлюбу молоді стають на

весільний рушник, накривають рушником хліб на столі.

3 учень: Не обходилися без рушників і у час смутку, коли помирала людина.

4 учень: А коли син вирушав з дому у далеку дорогу, мати дарувала йому

рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушничком йому слалася дорога у житті.

1 учень: Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління. Без

рушника, як і без пісні, не обходилося жодне сімейне

свято. А цей пучок колосків називають дідух.

На святий вечір його виймали зі скрині і ставили

на стіл, за яким вечеряла родина.

2 учень: Ось про такі родинні обереги ми хотіли

вам сьогодні розповісти.

3 учень: Нам дуже сподобалося працювати над цим завданням. Ми отримали велике задоволення. Хочемо подякувати своїм батькам за допомогу та підтримку. А всім бажаємо успіхів та гарного настрою.

Вчитель: Дякуємо третій групі за цікаві повідомлення. А чи сподобався вам звіт групи?

І - Звичайно. Мені сподобалось те, що 3 група не тільки розказала про родинні обереги, але й знайшли прикмети, гру з писанками.

ІІ - Я мене вони вразили тим, що приготували макет бабусиної скрині, а потім з неї доставали родинні обереги. Це було несподівано.

ІІІ - А нас за цікавила виставка рушничків. Це ж скільки було проведено

роботи, щоб знайти такі красиві!

Четверта група ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА

(виходять в українських костюмах)

Господар: Ми хлібу-солі слова присвячуєм.

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

Господиня: Ми – хліба творці, вороги пітьми,

І доки сонце живить наші мрії

На рідній ниві будемо людьми

Ми - хліборобський рід –

Разом: Івана і Марії.

Господар: Із сивої давнини люди вважали, що все у світі від хліба: і радість, і життя, і зростання, і посміх матері, і кроки дитини, і доля щас­лива.

Господиня: Народ говорив про хліб, як про живу істоту: Хліб-годувальник, хліб-батюшка, його величність хліб, хліб усьому голова.

Господар: Довгий і нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного короваю. Ще з давніх давен наші земляки знають ціну хліба. Він ніколи не діставався легко. Шматок хліба для бідної людини був дорогоцінним скарбом. Різали хлібину ниткою, щоб не кришилась.

Господиня: Про бережне ставлення до хліба складено багато оповідань, віршів, пісень. А зараз ми розкажемо про довгий шлях зернини до нашого столу.

ВИСТАВА

Господар: Як на ниви завернула весна -

залунала там веснянка голосна.

(На сцену вибігають хлопчики та дівчатка, стають у коло і виконують пісню "Веснянка"). (Поки лине "Веснянка", дівчинка-Весна виводить хлоп'ят-хліборобів. Спо­чатку хлоп'ята йдуть за Весною самі, а потім виводять дівчаток у жовтих ша­почках. Це - зернятка).

Веснянка

І. Ой, минула вже зима, снігу-льоду вже нема.

Ой, нема, ой, нема, снігу-льоду вже нема./ 2р.

ІІ. Прилетіли журавлі й соловеєчки малі.

Ой, малі, ой, малі, соловеєчки малі. /2р.

ІІІ. В лузі квіти вже цвітуть, вівці травку

вже пасуть. Ой, пасуть, ой, пасуть,

вівці травку вже пасуть.

ІV. Всі веснянку співаймо, весну-красну вітаймо.

Вітаймо, вітаймо, весну-красну вітаймо.

Господар: Бризнув дощик на поля.

(З'являється хлопчик - дощик).

Дощик: Наче пух, м'яка земля, всюди краплі золоті.

Дівчинка-зернятко: То не краплі, то зерно – зійде зелено воно.

Не лінуйся, поливай – буде гарний урожай.

(Дощик пробігає між рядами дівчаток, змінює їхні жовті шапочки на зелені).

Господар: Вимчав вітер на лани.

Вітер: Не стрічав я дивини! Що за трави тут рясні заступили путь мені?

Дівчинка-зернятко: Незвичайні трави ці, то квітують пшениці.

Не лінуйся, повівай – колосочки запиляй.

Сонечко: Звідкіля оця краса? Плещуть хвилі серед нив.

Хто тут промені розлив?

І колосся до землі похилилось на стерні.

Дівчинка-зернятко: Не лінуйся, пригрівай – дозрівати помагай.

Господар: Вже пшениця на порі. Вийшли в поле жниварі.

(З'являються хлопчики-хлібороби).

Хлопчики: (у руках колоски)

Рясен дощику, не лий, не змочи врожай новий.

Буйний вітре, не гуляй, колосочків не ламай!

З колосків зів'єм вінок, всіх покличем у танок.

Лан ми пройдем з краю в край, зберемо рясний врожай.

Лунає легка музика. Виходить господиня з короваєм у руках).

Господиня: Земля родить хліб, а хліб дає людині силу у житті.

Господар: Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушнику це ознака гостинності українського на­роду.

Кожному, хто приходить із чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню.

Господиня: Тож прийміть і від нас символ гостинності, доброзичливості,

щирості нашого народу.

Господар: Хай в житті вам радість буде, процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим гостям добрих та щасливих літ!

ПІДСУМОК УРОКУ

Вчитель: Ось і підійшла до кінця наша розмова.

- Так про які народні символи ви дізналися на уроці?

- Діти, а про які обереги ви почули вперше?

(Криниця, хліб, вишиванка, піч, писанка)

- Чи отримали ви задоволення від уроку?

( Я взнала багато цікавого; А я поліпшив свій настрій;

А мені сподобалось, що всі гарно звітували на уроці;

А я отримала нову інформацію про свято мами.

А у мене тепер виникло бажання перевірити чи збуваються народні прикмети. А мені сподобалось працювати групами)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вчитель: Добре. Але на цьому наша зустріч

зі звичаями та традиціями України не закінчується.

У травні місяці ми будемо святкувати «День сім’ї».

Тож розпочинаємо роботу над новим проектом.

Усі ви підготувалися до захисту свого звіту добре,

запам’ятали про що говорили ваші друзі?

То зараз ми й перевіримо.

Проведемо невеличке тестування. Відповідаючи правильно, ви прочитаєте ключове слово. Тож часу не гайте, працювати починайте.

ТЕСТУВАННЯ

1. Як називається предмет-охоронець?

М) Оберіг

Н) Пісня

О) Хата

2. Кущ – символ України?

Н) Малина

О) Калина

П) Шипшина

3. Умовне позначення якогось предмета або поняття? Л) Символ М) Буква Н) Малюнок

4. Символ гостинності, дороги?

Н) Віночок О) Рушник П) Валіза

5) Коло із квітів це:

Д) Вінок Е) Букет Є) Екібана

6) Який рослинний символ росте біля ставу?

Г) Тополя Д) Барвінок Е) Верба

7) Хто є берегинею роду людського?

Ф) Святий Микола Х) Бабуся Ц) Мама

8) Що усьому голова?

Ь) Хліб Ю) Вода Я) Капуста

КЛЮЧ: ______________________

Так, добре. Так яке ж було ключове слово … «МОЛОДЕЦЬ».

Хто не прочитав це слово?

ОЦІНЮВАННЯ

Діти, мені дуже приємно було чути ваші розповіді.

Ви всі творчо підійшли до поставленого завдання,

зібрали багато цікавого матеріалу і зразково його

представили. Щиро дякую вам за вашу роботу, а

вашим батькам за допомогу та підтримку. Зверніть

увагу на ту дівчинку-українку, яка тримає вашу оцінку.

На перерві підійдете, я вам поставлю у щоденники. А зараз наш урок закінчено.