«Виховна година на тему:
Рідну землю де живемо -- Україною зовемо».
Мета: розширити знання учнів про національні та народні символи України, впливати на виховання любові, поваги до свого народу, своєї родини, мови, пісні, формувати почуття колективізму, відповідальності за спільну справу, гордості за свою школу, місто, родину, державу.
Зал прикрашений національною та народною символікою хліб-сіль,
колоски пшениці, гілочки калини, вінок з барвінку.
(Захід супроводжується презентацією)
Епіграф: Бо нива - це моя.
Тут я почну зажинок,
Бо кращий урожай не жде мене ніде,
Бо тисячі доріг,мільйон вузьких стежинок
Мене на ниву батьківську веде.
Як ви розумієте значення слова Батьківщина? Що воно означає для вас?
Учень Батьківщина - це отча земля, наш рідний край, місце, де ми народилися , уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку. Вона для кожного з нас одна, як і мама, адже :
Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Так писав у своїх віршах відданий син нашої землі, поет Василь Симоненко, патріот і мужній громадянин. Як рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов'ю на все своє життя.
Вчитель: Ми з гордістю та радістю можемо заявити всьому світові, що засяяла веселка над нашою землею нашою державою: Україна здобула волю і незалежність. Перед світом постала держава з давньою історіє, національною духовною культурою, працьовитим миролюбним народом . Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дана нам горде ім'я - українці. Всіх нас з'єднало одне слово - Україна! Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще.
Учень. Де Україна?
Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Учень. Україна в тих долинах,
І високих горах,
На степах буйних широких,
У гаях і борах
Учень: Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Учень'. Україна на яворах Пташкою співає,
На стрілецькії могили Голову схиляє.
Учень: Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній,
Україна в рідній школі
В майбутності ясній.
Учитель: «...Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці... Україна - розкішний вінок із рути, барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі»
Кожна держава світу має свої символи. Що ж означає слово символ?
Символ - це знак, умовне позначення якогось предмета чи явища. Наша Україна теж має свою символіку.
Учень. Герб - символічний знак, ключ до історії, роду, міста, держави Зображення тризуба на території нашої держави має давню історію. За часів Київської Русі тризуб був зображений на золотих монетах князя Великого. Потім він стає ознакою державної влади для нащадків Володимира - князів Святослава і Ярослава Мудрого.
Саме тому, що на землях України тризуб має тисячолітню традицію, він визнаний символом Української держави. Що саме символізує тризуб? Тризуб означає триєдність життя - батько, мати, дитя, які символізує силу, мудрість і любов.
Тризуб відображає єднання трьох стихій - землі, води, повітря, без яких не можливе життя. Якщо придивитися уважно до герба, то можна з його частин скласти слово - воля. Адже до волі завжди прагнув український народ.
Учитель: Державний прапор України, являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору.
Учень: Жовтий колір - колір хліба, колір золотого сонечка: без ласкавого його проміння не дозрів би хліб. Синій колір - це колір синього неба.
Вчитель: національний Гімн України - це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більш як століття тому написали поет П.
Чубинський та композитор М.Вербицький. Слова гімну, які були надруковані
в 1969 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписали їх Т.Г. Шевченку.
Все що мріялось віками,
Сповнилось, настало
«Ще не вмерла Україна» гордо прозвучало
Звучить гімн України.
Учень: Рідний край. Україна. Батьківщина. Які це прості і разом з тим прекрасні слова. Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в щирих серцях. Т. Шевченко заповів так :
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую минуту,
За неї Господа моліть.
Учень : Облітав журавель
Сто морів сто земель.
Облітав, обходив.
Крила, ноги, натрудив.
Ми спитали в журавля :
Де найкраща земля?
Журавель відповідає:
- Кращої землі немає!
Є багато країн на землі,
В них - озера,річки і долини.
Є країни великі й малі.
Та найкраща завжди - Батьківщина!
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має ,
Та гарніші завжди поміж них Ті ,що квітнуть у рідному краї.
Є у кожної дитини матінка єдина.
Та ,що любить нас і дбає,
Розуму навчає.
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша мати солов'їна –
Рідна Україна.
Учитель. А зараз ми поговоримо про народні символи.
Які ви знаєте народні символи?
Учень. У кожного народу є свої народні символи це улюблені речі, дерева, рослини, страв Верба, калина, барвінок, мак - невіддільні від українського народу.
Ось верба - символ краси. Вона живуча: встроми у землю гілочку і виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори - і кров зупиниться. З давніх – давен в Україні вербу вважали святим деревом.
Учитель: Ось барвінок - символ вічності.
Учень. Барвінок рослина обрядова,
Це символ пам'яті,вірності, здоров’я.
Краси і вічності,безсмертя ,довгих літ,
Любові знак - барвінку синій цвіт.
Учень . Послухайте легенду .
Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці бо та була у великій шані у людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву «вінка!», що означає перемога. Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з непоказними синіми квіточками рослині, вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? У ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували їй свою любов.
Учитель. А ось калина - символ кохання, краси, щастя.
Учень. Калина це символ вірності, Це символ чистоти Людського милосердя й доброти Калину і до столу подавали Весільні короваї подавали, Як символ долі,щастя і краси. І чистої дівочої краси.
Учитель. Український рушник.
Учень. Хліб - сіль, рушник - гостинності ознака
Теж кульові обрядові знаки.
Чудовий український Шан рушник !
На щастя ,він ще з побуду не зник.
Є звичай :рушником сватів в'язати ,
Дорогу молодятам вистеляти.
Прекрасні візерунки рушників
Несуть красу із глибини віків.
Учень. Рушник символ українського народу. «Дім без рушників, - говорилося у народі, - як сім'я без дітей». Вони - старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі - вшановували появу нової людини, зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки, проводжали в армію; дівчина подавала рушники на знак згоди при сватанні молоді ставали на рушник під час шлюбу, з рушником проводжали в останню путь.
Вишивали рушники різними способами і кольорами . Ось цей вишитий квітами, червоними і чорними хрестиками. Чому такі поєднання? У пісні співається : Два кольори мої, два кольори.
Червоний - то любов , а чорний - то журба.
Учитель. У житті кожної людини бувають і радість і смуток. Так і на рушниках люди виписували свою долю. Я бажаю ,щоб на ваших життєвих дорогах - рушниках були тільки світлі, радісні кольори і не було чорних - журби та печалі.
Кожен народ має свої улюблені страви. Які улюблені страви українців ви знаєте?
Учень. Улюблені страви українців - вареники та пироги. Їх готували з тіста, в яке вкладали начинку. Як начинку використовували сир, смажену капусту, мак, калину, вишні, каші. Вареники та пироги були окрасою недільного та святкового столу. Крім наших предків, пирогів і вареників не ліпив жоден народ. Згодом вони були визнані й в інших народів. Вареники та пироги й нині є улюбленими стравами українців.
Учитель. А зараз ми поговоримо про нашу «мову калинову».
«Мова кожного народу неповторна і своя» - це рядки з вірша. Ми також любимо свою мову і називаємо її калиновою, солов'їною, барвінковою. Вона є державною мовою України.
Учень. Українська мова –
Давня й молода.
Світить рідне слово,
Як жива вода.
Звідки воно взялось –
Діло не просте ...
В душу засівалось.
Із душі росте.
Рідна мова !Рідна мова!
Що єдине нас злива ?
Перші материні слова,
Перша пісня колискова!
Мово рідна ! слово рідне !
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько ,
Тільки камінь має.
Як ту мову нам забути .
Котрою учила
Нас всіх ненька розмовляти ,
Ненька наша мила ?
Учень: Мова кожного народу
Неповторна -і Своя.
В ній гримлять громи в негоду.
В житі - трелі солов'я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять .
Зелен - клени у діброві
По кленовому шумлять.
Солов’їну,барвінкову
Колосисту-навіки-
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її плекати
Буду всюди й повсякчас ,
Бо ж єдина - так ,як мати,
Мова кожного із нас.
Наша мова калинова
І ласкава і медова
І багата і не бідна –
От що мова наша рідна !
Розквітай же рідне слово!
Учитель. Зрозуміло що жити в Україні і не знати української мови –
це неповага до народу. А чим українці славиться на весь світ?
Учень. Піснею.
Українська пісня - це диво. її люблять в усьому світі.Пісенним символом українців здавна вважається соловейко.Образ солов'я невіддільний від символу України - калини і це не випадково.
Калина - символ чистоти. Таким чистим є і спів солов'я. Найкращих українських співаків - Діану Петрененко, Анатолія Солов'яненка, Ніну Матвієнко - не випадково називають "українськими соловейками"
Запис одного із названих артистів
Учитель. Але найбільшим багатством України є її народ, ми - українці. Які ж ми українці, які риси нам притаманні?
Учень. Ділові, неначе американці,
Пристрасні, неначе мексиканці,
І співучі наче італійці,
І розсудливі, немов оті англійці.
Як китайці, дуже працьовиті,
Винахідливі, талановиті!
Може, навіть трохи скупуваті,
Та душею щедрі і багаті.
А також веселі та гостині
В цьому, мабуть, схожі на грузинів.
Як цигани трохи галасливі,
Інколи хитрющі та кмітливі.
Як французи, дуже емоційні,
Чуйні і ласкаві, експресивні.
Наче німці, здібні і практичні,
Ніби чехи милі, симпатичні.
Як ніхто, завзяті і дбайливі,
І дотепні, й мудрі, жартівливі,
А іще міцні, сміливі, дужі,
До чужого горя не байдужі,
ще-охайні, чемні, незрадливі,
А до того всього - ще вродливі!
Ось такі з тобою ми земляче...
терплячі надто вже терплячі...
Звучить пісня С. Ротару „ Одна калина".
Учень: Ми всі - одна сім’я, єдина ми родина, у кожнім нашім „я" - частинка України, Ми всі - одна сім'я, єдина ми родина Мільйони різних „я”, а разом - Україна!
Учень: Чим повниться земля - руками золотими,
Незламним духом вольності бринить,
Онуками, нащадками своїми,
Яким Бог дав на Україні жить.
І щоб сором не сліпив нам очі
За лінь, байдужість, що нам душі рве,
Нехай збуваються слова пророчі
Не вмерла Україна і не вмре!!!