Бесіди з безпеки життєдіяльності для школярів

«Сірничок малий, а біда велика»

Дуже часто в руках дітей опиняються сірники. Це приводить до нещастя. Дитина цікава і їй хочеться пограти з вогнем. Але вона не знає, що полум'я яке розгорілося, неможливо швидко загасити силами самої дитини. Вона лякається і ховається. Сховавшись від вогню, дитина не знає про те, що може задихнутися від чадного газу, який виділяється при горінні. Слід попередити дітей про небезпеку таких ігор і не залишати сірників без нагляду. Це ж запобігання стосується і електронагрівальних приладів. Не вимкнена праска створить аналогічну ситуацію де спалахне вогонь.

Пожежа – це неконтрольований  процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і що створює небезпеку життя людей. Велику небезпеку в діяльності людини представляють лісові пожежі. Це загибель ділянки лісу, тварин і тому подібне. Найбільш частою лісовою пожежею є низова пожежа, при якій горять лісова підстилка, трав’янисто-кущовий покрив, молоді дерева і підлісок. При виникненні верхової лісової пожежі також горять крони дерев. Причини виникнення лісових пожеж – це від грозової блискавки в посушливий період року, в результаті діяльності людини (непогашені вогнища, сигарети і тому подібне) потрапивши в зону, куди поширюється лісова пожежа, людина повинна прийняти всі заходи, щоб вийти з неї. Виходити із зони поширення лісової пожежі необхідно в направленні перпендикулярному направленню вітру. Вийшовши із зони поширення лісової пожежі необхідно терміново повідомити про пожежу у відповідні органи.

Знаходячись в лісі, в полі необхідно завжди пам'ятати, що вогонь при недбалому з ним зверненні, дуже легко може перетворитися з друга людини – у його злого ворога, нанісши при цьому значну утрату навколишній природі, тваринному світу, добробуту і здоров'ю людини.

У приміщенні пожежа виникає частіше в результаті діяльності людини, а також викидів горючих газів, спалаху електропроводки.

Первинними ознаками пожежі є запах диму і гару в місцях, де вогню не повинно бути. Відмітивши дим, вогонь і інші ознаки пожежі, що починається, необхідно прийняти заходи до гасіння вогню. Загоряння і невеликі пожежі можна загасити за допомогою води, землі, піску. Для гасіння пожежі використовуються відра, лопати, совки, листи фанери, вогнегасники.

Забороняється гасити водою горючі рідини, електропроводи.

При будь-якому спалаху, першочерговим завданням є порятунок людей. При цьому діяти потрібно швидко і упевнено. Необхідно виводити людей з будівлі через звичайні виходи, користуватися ліфтом при цьому заборонено. Якщо вихід відрізаний вогнем то людей треба виводити через верхні поверхи будівлі.

Гасити електричні дроти, що зажевріли, можна лише після їх відключення від живлячої мережі (спільний рубильник на щиті будинку, секції або видалення пробок електричних запобіжників). До відключення струму ізоляцію дротів, що горять, й інші предмети, що зажевріли, потрібно гасити лише сухим піском. Після виключення струму вогнище вогню можна гасити водою, піском або піною з вогнегасника.

При пошкодженні газової мережі в будинку необхідне негайно перекрити газ на введеннях в квартири або на стояках. Якщо на зруйнованому трубопроводі зажеврів газ, необхідно обережно перекрити кран для того, щоб скоротити доступ газу до цього місця. Коли тиск газу впаде настільки що полум'я буде незначним, треба накинути на це місце мокру ганчірку або замазати його глиною або мокрою землею. Гасити водою газ, що зажеврів, не можна.

Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;

Велосипедистові забороняється:

— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

— під час руху триматися за інший транспортний засіб;

— буксирувати велосипед;

— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

Берегти зір школяра

В шкільному віці дитині доводиться багато читати (окрім того, що великий об'єм матеріалу за шкільною програмою, є ще багато рекомендованого до ознайомлення матеріалу поза програмою) і тому навантаження на зір у нього велике, і якщо не проявляти належної турботи про орган зору то цей орган можна досить швидко «посадити».

Щоб зберегти орган зору в хорошому функціональному стані на можливо триваліший термін - на все життя, - необхідно постійно пам'ятати про наступні прості правила і виконувати їх:

• не читати дуже довго - по декілька годин підряд; а якщо доводиться читати багато - давати очам регулярний відпочинок (можна закрити їх на декілька хвилин і легкими рухами пальців промасажувати шкіру довкола очей; інший ефективний спосіб зняти напругу з очей - це деякий час дивитися удалину, бажано на що-небудь зелене);

• уміти забезпечити оптимальне освітлення робочої поверхні, - щоб світло не було ні мізерним, ні сліпучим; освітлення повинно бути також рівномірним;

• між органом зору і сторінкою повинно витримуватися відстань близько 30см; книга по відношенню до читача має бути розташована таким чином, щоб відстань від першої строчки сторінки до очей і відстань від останньої строчки сторінки до очей були однакові;

•  не читати в транспорті, що рухається;

•  не читати лежачи;

•  бажано, щоб папір, на якому віддрукований текст, не був дуже глянцевим, щоб він не давав сліпучих відблисків;

•  малюнок шрифту має бути максимально простий; не повинно бути так званих серифів (горизонтальних рисок, якими завершуються вертикальні лінії літер); висота букв має бути не менше 1,5 мм.

Болото — не місце для розваг!

Ти йдеш по лісу і раптом під ногами заплюскотіла вода, земля почала зникати з-під ніг. Ти потрапив у болото...

Стій! Попереду може бути трясовина, яка має здатність засмоктувати все живе. Хоча зверху росте мох і, на перший погляд, навколо ніби звичайна твердь, але ступивши крок, можеш опинитись в бридкій густій смердючій рідині, що повільно засмоктує, аж доки не зімкнеться над головою.
Чи можна вибратись з трясовини? Це вдається не кожній (навіть дорослій) людині. Панічні безпорадні рухи не допоможуть. Навпаки, сприятимуть швидкому зануренню.
Уникнути потрапляння в трясовину можна, рухаючись з величезною обережністю (краще поповзом) або перестрибуючи з купини на купину (але так, щоб не потрапити у впадину з трясовиною).
Купини на болотах утворені могутнім шаром торфу, на якому ростуть навіть дерева. їх корені скріплюють ґрунт, не дають перемогти трясовині.

Поради Королеви Безпеки

Якщо ти потрапив в болото:
— ступаючи на купини, намагайся притримуватись за дерева чи кущі, що там ростуть;
— перш ніж поставити ногу, перевіряй палицею стійкість ґрунту

Якщо провалився в трясовину:
— голосно клич на допомогу;
— розкинь руки в сторони, заспокойся;
— спробуй обережно дотягнутися до якогось дерева чи куща і повільно підтягуйся до них.

Якщо твій товариш потрапив у трясовину:
— знайди довгу міцну палицю, підповзи до потерпілого і подай йому її кінець;
— повільно підтягуй потерпілого до стійкої місцини;
— одразу голосно клич на допомогу.

Тлумачний словник
Купина — (рос.) кочка, бугорок.

Вибухонебезпечні предмети та дії при їх виявленні

До вибухонебезпечних предметів в наші дні можна віднести будь-яку речовину або предмет, який здатний вибухати і заподіювати чимало біди тим, хто не уміє з ними поводитись.

Найпильніша увага зараз приділяється таким «дитячим» розвагам як петарди. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, що не уміє з ними поводитися. Можливий і інший варіант, коли дана річ зроблена з порушеннями технології виготовлення. До небезпечних і важких наслідків може привести така іграшка.

Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок тіла, без очей і т.д. Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно знати інструкції по вживанню петард в побуті. Займатися  цим повинні дорослі люди, добре розуміючі наслідки від неправильного їх вживання.

Вибухонебезпечною речовиною може виявитися предмет, що має вибуховий газ. Будь-який вибух спричиняє за собою позбавлення здоров'я людини. У кожному будинку є газові плити, які мають точну інструкцію по її використанню. Порушення такої інструкції може привести до вибуху. Ось чому маленьких дітей не допускають до використання газових плит. Користуватися нею може лише та людина, яка добре знає інструкцію по її використанню і пройшла певний курс навчання.

Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після часів війни ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відомих випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами.

Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втрати здоров'ю не лише тому, хто вирішив пограти, але і поруч товаришеві, що стоїть.

Часто в ці ігри потрапляють хімічні речовини, здатні вибухати. Учні деколи не розуміють, що проводити досліди і експериментувати з речовиною тобі не відомою, досить небезпечний захід. Такі досліди або експерименти частіше закінчуються бідою, де в кращому разі дитина потрапляє до лікарні. Проте чимало відомих випадків, коли такі ігри закінчуються смертю одного з товаришів.

Не грайте з предметами, які є вибухонебезпечними!

Не допускайте, щоб грали ваші товариші! Пояснюйте їм крайню небезпеку таких ігор!

Домедична допомога постраждалим від пожежі

Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч.

Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

— заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

— якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину;

— як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру;

— не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його ножицями і зняти те, що знімається;

— до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

Якщо виникла пожежа -- облік часу йде на секунди. Не треба панікувати.

Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі).

Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).

Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

-- якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще -- рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

-- якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

-- якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

-- опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

-- очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

-- викликати блювання через подразнення язика;

-- покласти під шию валик з одежі;

-- зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

-- зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

-- розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше.

Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги.

Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

Запобігання отруєнь грибами, речовинами рослинного походження

Не меншу, ніж інфекційні захворювання небезпеку для здоров'я людини представляють отруєння речовинами рослинного походження, грибами, продуктами харчування, водою, перш за все, в теплу пору року.

Перші симптоми такого отруєння виявляються через 2-4 години після вживання їжі. При цьому у людини починається нездужання, нудота блювота, болі в животі, частий рідкий стіл з домішкою крові. У постраждалого підвищується температура тіла, знижується артеріальний тиск, з’являється спрага, розвивається серцево-судинна недостатність.

Для надання першої допомоги постраждалому від харчової токсикоманії необхідно дати багато теплого пиття (1,5 – 2 літри), промити шлунок до чистої води, дати активоване вугілля, проносне.

Особливо необхідно звернути увагу на наявність в природі отруйних рослин і грибів. Учні, йдучи в ліс, зобов'язані знати такі рослини і гриби, щоб забезпечити своє здоров'я і здоров'я людей, що оточують його, підказати незнаючому про небезпеку таких рослин.

Основними ознаками отруєння грибами є розлад зору, марення, галюцинації, судоми.

При зборі грибів треба уміти відрізняти отруйні гриби від їстівних. Особливо отруйні: бліда поганка, мухомор, жовчний гриб, несправжні лисички і несправжні опеньки. Бліді поганки декілька схожі на шампіньйони, але у блідої поганки нижня сторона капелюшка зеленувато-бела, а в шампіньйонів – рожева.

Мухомор легко взнати по яскраво-червоному з білими плямами капелюшку. Інколи зустрічаються мухомори з сірими капелюшками.

Жовчний гриб схожий на білий, але верхня частина його пенька покрита малюнком у вигляді чорної або темно-сірої сіток, а м'якоть на зламі червоніє. Несправжні лисички схожі на лисички їстівні, але їх капелюшки рівні, червоно-оранжеві, а не світло-жовті, як в їстівних, і з надломленого капелюшка лисички виділяється білий сік.

Збираючи опеньки, уважно оглядайте їх пеньки. В їстівних є кільце з плівки, а в несправжніх такою плівки немає і пластинки під капелюшком зеленуваті.

Щоб не отруїтися грибами, будьте уважні при зборі грибів. Якщо знайдений гриб схожий на отруйний, якщо ви сумніваєтеся в його їстівності, краще такий гриб не беріть. У любому випадку всі гриби, які ви назбирали покажіть дорослій людині. Дуже старі плодові тіла їстівних грибів теж можуть бути отруйними.

Сморчки і деякі інші гриби перед споживанням двічі прокип'ятити, а воду після кожного кип'ятіння злити. Разом з водою, що зливається, віддаляються отруйні речовини, які містяться в цих грибах.

Збираючи лікарські рослини, слід не забувати і про отруйні. Їх так само, як і гриби треба добре знати і не чіпати.

Найчастіше зустрічається блекота чорна, дурман звичайний, беладона. Частіше за інших зустрічається блекота чорна. Брудно-білі пелюстки її квіток покриті мережею фіолетових жилок. Клейко-пухнасте стебло блекоти має неприємний запах. Отруйна вся рослина. При отруєнні з'являється головний біль, прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильне нервове збудження, розширюються зіниці, в роті відчувається сухість. Блекоту та інші отруйні рослини не слід брати в руки.

Запобігання отруєнь

грибами, рослинами та їх насінням.

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які -- ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів -- при неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

-- збирати гриби тільки з дорослими;

-- збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

-- ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

-- намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

-- не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

-- пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

-- ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

-- будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте -- без грибів можна прожити!

Заходи безпеки при купанні

       Купатися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17-19 градусів тепла.

       Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.

       Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

       Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.

       Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільки потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.

       Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дном, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.

       Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг.

       Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, наближаючись до берега.

       Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.

       У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільниться від них.

       Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднести їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.

       Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.

       Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається.