Материал на украинском языке.
1. Сутність і специфіка педагогічної творчості
На думку І. Зязюна, вчитель – це людина, яка скерована в майбутнє, формує у молодих людей активне і відповідальне прагнення оновлення світу. Вчений наголошує, що у процесі педагогічної творчості творчий розвиток учнів виступає метою діяльності вчителя, який створює сприятливі психолого - педагогічні умови для розв’язку потенціальних можливостей кожного учня.
Педагогічна діяльність – це творчий процес. С. Сисоєва стверджує, що сучасного вчителя має хвилювати не лише окрема індивідуальність, а світ людей. Завдяки цьому педагогічна професія стає творчою місією. Завдання педагога – це не лише його власні інтереси, мотиви, плани. Він є посередником між дітьми та системою ідей, традиціями, культурою свого народу і людства. Творчий вчитель – це творча особистість з високим ступенем розвиненості мотивів, характерологічних особливостей і творчих умінь, що сприяють успішній творчій педагогічній діяльності, і яка, внаслідок спеціальної професійної підготовки та постійного самовдосконалення набуває знань, умінь і навичок педагогічної праці, оволодіває уміннями формування творчої особистості учня у навчально - виховному процесі.
Здатність творчого вчителя до педагогічної творчості характеризується не тільки високим рівнем педагогічної креативності, і відповідно до сучасних вимог рівнем володіння предметом, який викладається, а й набутими психолого - педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які забезпечують ефективність його взаємодії з учнями щодо розвитку творчих можливостей учнів у навчально - виховному процесі.
У сучасній психолого - педагогічній літературі поняття педагогічної творчості трактується по - різному. В. Андрєєв розглядає педагогіку творчості як науку про педагогічну систему двох діалектичне зумовлених видів людської діяльності: педагогічного виховання і самовиховання особистості в різних видах творчої діяльності і спілкування з метою всебічного і гармонійного розвитку творчих здібностей як окремої особистості, так і певного колективу. В. Кан - Калик та М. Нікандров розглядають педагогічну творчість як співтворчість в педагогічній дійсності, яка безперервно змінюється, як мистецтво і як конкретизацію педагогічного ідеалу вчителя в системі завдань, які постійно розв'язує педагог в умовах педагогічної праці. При цьому дослідники зазначають, що творча педагогічна діяльність вчителя завжди зумовлюється індивідуально - психологічними особливостями творчої навчальної діяльності учнів, в свою чергу творча навчальна діяльність учня зумовлена рівнем і характером творчої діяльності вчителя. В. Загвязинський вважає, що кінцевим результатом педагогічної творчості є формування особистості нової людини, яке здійснюється у співвідношенні з вимогами суспільства, з доведеними наукою закономірностями та принципами, з досягненнями передових технологій та власним практичним досвідом вчителів у певних умовах створення нової дійсності.
У педагогічному словнику педагогічна творчість визначається як оригінальний і високоефективний підхід учителя до вирішення навчально - виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й навчання. Н. Кичук під „творчою особистістю” педагога розуміє особистість, що характеризується усвідомленням творчості в професійній праці на рівні переконання, спрямованістю на неї, інтелектуальною активністю, котра відображається у сплаві науково - педагогічного стилю мислення та творчої уяви і таким чином визначає творчий характер професійної праці.
С. Сисоєва розглядає педагогічну творчість як цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога в освітньому процесі. Дослідник зазначає, що особливістю педагогічної творчості є те, що педагог реалізує свої особистісні і професійні творчі потенції засобом творення особистості дитини, а розвиток його творчого потенціалу зумовлений розвитком творчого потенціалу вихованця. Тому, центральною ланкою педагогічної творчості є особистісно орієнтована розвивальна взаємодія суб'єктів навчально - виховного процесу, яка зумовлена специфікою психолого - педагогічних взаємовідносин між ними і спрямована на розвиток їх творчого потенціалу.
Отже, педагогічна творчість учителя визначається як діяльність, якій притаманні якісно нові підходи до організації навчально - виховного процесу в освітніх закладах. Її основними ознаками є:
– вирішення суперечностей, проблемних ситуацій;
– наявність об'єктивних (соціальні, матеріальні) і суб'єктивних (знання, уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для творчості;
– об'єктивна чи суб'єктивна новизна й оригінальність процесу та результату;
– соціальна та особистісна значущість і прогресивність (педагогічна творчість учителя робить певний внесок у розвиток суспільства та особистості);
– діалектична взаємозумовленість впливу на розвиток як дитини, так і самого вчителя зовнішнього і внутрішнього саморуху особистості (виховання й самовиховання, розвиток і саморозвиток та ін. ).
На основі аналізу наукових праць вище перелічених дослідників, виділяємо такі специфічні риси педагогічної творчості вчителя:
– співтворчий характер щодо суб'єкта - об'єкта педагогічної діяльності;
– можливість суб'єктивної новизни й оригінальності процесу і результату;
– обмеженість творчої діяльності педагога часом;
– вплив на педагогічну творчість учителя багатьох факторів, які важко передбачити.
Відповідно до специфіки педагогічної творчості формується і творча особистість учителя. Проблеми, пов'язані з цим питанням були розглянуті в роботах багатьох авторів, а саме Ю. Азарова, Ю. Бабанського, І. Зязюна, В. Кан - Калика, Н. Кичук, Л. Лузіної, М. Нікандрова, М. Поташника, Р. Шакурова та інших. Визначаючи творчість як об'єктивну рису педагогічної діяльності вчителя, Л. Лузіна зауважує, що формування творчої індивідуальності вчителя означає вироблення у нього особливого ставлення до професійної діяльності як способу життя. В. Кан - Калик і М. Нікандров виділяють основні умови перетворення діяльності вчителя у творчу:
– усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі;
– усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічної діяльності, її мети;
– сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об'єкт і суб'єкт виховання);
– усвідомлення власної творчої індивідуальності.
На основі аналізу психолого - педагогічної літератури ми визначили найважливіші риси педагогічної креативності вчителя:
– високий рівень соціальної і моральної свідомості;
– пошуково - проблемний стиль мислення;
– розвинені інтелектуально - логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);
– проблемне бачення;
– творча фантазія, розвинена уява;
– специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);
– специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє „я”, бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);
– комунікативні здібності;
– здатність до самоуправління;
– високий рівень загальної культури.
Перелік найважливіших рис педагогічної креативності вчителя не є усталеним. Проблема формування творчої особистості вчителя, розвитку його педагогічної креативності сьогодні повною мірою не вирішена.
Весь материал - смотрите документ.