Впровадження інноваційних технологій у розвиток творчих здібностей у діяльності молодших школярів

Освіта – одна з найважливіших сфер людської діяльності та визначальний фактор розвитку людства. Тому основною метою освіти стає формування і виховання високоморальної, інтелектуально та фізично розвинутої творчої інноваційної креативної особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення. Особистості з стійкими компонентами творчого стилю мислення, що вміє аналізувати проблеми, встановлювати системні зв’язки, виявляти протиріччя, знаходити в них рішення на рівні ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень.

Сучасний науковий прогрес ставить перед освітою принципово нові завдання:

1) Сформувати особу – виконавця, ефективно реагуючого на постійні зміни технології як на своєму робочому місці, так і в цьому технологічному ланцюгу (М. Меєрович) .

2) Орієнтація освітянської системи на майбутнє (М. Зіновкін) .

3) Подолати вузькі спеціалізації, інтегрувати природничі та гуманітарні дисципліни. Прагнути до універсальної дисципліни (Ю. Горін, 1998 р. )

4) Необхідність інтеграції новітніх педагогічних інновацій.

5) Виховання і навчання особистості з стійкими компонентами творчого стилю мислення, що вміє аналізувати проблеми, встановлювати системні зв’язки , виявляти протиріччя, знаходити в них рішення на рівні ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень.

В основу сучасного навчання лягають евристичні методи навчання та пошукова діяльність учнів. Велика увага приділяється самим учням, їхньому індивідуальному потенціалу, креативним, рефлексивним процедурам, логічним способам діяльності, пошуку принципово нових рішень. Це стає можливим внаслідок рішення винахідницьких задач, навчання евристикам через проблемне та розвиваюче навчання.

На допомогу встає креативна педагогіка, метою якої є:

1) Відхід від фактологічних знань, нав’язування та навантаження (М. Гонов) ;

2) Створення «технології мислення» (А. Гасанов) ;

3) Навчання техніці інтелектуальної роботи (В. Попов) ;

4) Формування особистих творчих якостей;

5) Підвищення мотивації навчання в системі дистанційного навчання (В. Попов) .

«Творчість – необхідний засіб самовираження особи» - суть креативної педагогіки. Тому навчальний процес розглядається як процес творчості, його результат – розвиток системного мислення та творчих здібностей. Передбачається перехід навчаючого з рангу об’єкту впливу в ранг суб’єкту творчості, застосування дедуктивного методу навчання в якості домінантного. Широко використовується пізнавальна пошукова діяльність учнів: МАН, навчання у формі творчих майстерень, пошуково-творчі заняття, заняття в творчих студіях, науково-учнівські заходи і спільна продуктивна діяльність.

На допомогу в розвитку інноваційної креативної особистості постає інтерактивне навчання. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність (за О. Пометун) . Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» - взаємний і «act» - діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватись з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Враховуючи це в своїй роботі, я ставлю собі за мету готувати самостійних, активних, з високим творчим потенціалом учнів, які б уміли грамотно опрацьовувати інформацію та критично мислити. Тому прагну залучати їх до загальнолюдських цінностей, переконувати їх, що набуті ними знання є їхньою інтелектуальною власністю, орієнтуючись на особистість дитини, гуманізацію навчального спілкування, співробітництво учня й учителя, турбуючись про фізичне та емоційне здоров'я школярів, що допомагає вдосконалювати навчальний процес.

На уроках використовую інноваційні технології, які допомагають мені працювати творчо, використовуючи нетрадиційні методи. Під час роботи враховую структуру і методику інтерактивного уроку.

Весь материал – смотрите документ.

Освіта – одна з найважливіших сфер людської діяльності та визначальний фактор розвитку людства. Тому основною метою освіти стає формування і виховання високоморальної, інтелектуально та фізично розвинутої творчої інноваційної креативної особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення. Особистості з стійкими компонентами творчого стилю мислення, що вміє аналізувати проблеми, встановлювати системні зв’язки, виявляти протиріччя, знаходити в них рішення на рівні ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень.

Сучасний науковий прогрес ставить перед освітою принципово нові завдання:

1) Сформувати особу – виконавця, ефективно реагуючого на постійні зміни технології як на своєму робочому місці, так і в цьому технологічному ланцюгу (М.Меєрович).

2) Орієнтація освітянської системи на майбутнє (М.Зіновкін).

3) Подолати вузькі спеціалізації, інтегрувати природничі та гуманітарні дисципліни. Прагнути до універсальної дисципліни (Ю.Горін, 1998 р.)

4) Необхідність інтеграції новітніх педагогічних інновацій.

5) Виховання і навчання особистості з стійкими компонентами творчого стилю мислення, що вміє аналізувати проблеми, встановлювати системні зв’язки , виявляти протиріччя, знаходити в них рішення на рівні ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень.

В основу сучасного навчання лягають евристичні методи навчання та пошукова діяльність учнів. Велика увага приділяється самим учням, їхньому індивідуальному потенціалу, креативним, рефлексивним процедурам, логічним способам діяльності, пошуку принципово нових рішень. Це стає можливим внаслідок рішення винахідницьких задач, навчання евристикам через проблемне та розвиваюче навчання.

На допомогу встає креативна педагогіка, метою якої є:

1) Відхід від фактологічних знань, нав’язування та навантаження (М.Гонов);

2) Створення «технології мислення» (А.Гасанов);

3) Навчання техніці інтелектуальної роботи (В.Попов);

4) Формування особистих творчих якостей;

5) Підвищення мотивації навчання в системі дистанційного навчання (В.Попов).

«Творчість – необхідний засіб самовираження особи» - суть креативної педагогіки. Тому навчальний процес розглядається як процес творчості, його результат – розвиток системного мислення та творчих здібностей. Передбачається перехід навчаючого з рангу об’єкту впливу в ранг суб’єкту творчості, застосування дедуктивного методу навчання в якості домінантного. Широко використовується пізнавальна пошукова діяльність учнів: МАН, навчання у формі творчих майстерень, пошуково-творчі заняття, заняття в творчих студіях, науково-учнівські заходи і спільна продуктивна діяльність.

На допомогу в розвитку інноваційної креативної особистості постає інтерактивне навчання. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність (за О.Пометун). Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» - взаємний і «act» - діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватись з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Враховуючи це в своїй роботі, я ставлю собі за мету готувати самостійних, активних, з високим творчим потенціалом учнів, які б уміли грамотно опрацьовувати інформацію та критично мислити. Тому прагну залучати їх до загальнолюдських цінностей, переконувати їх, що набуті ними знання є їхньою інтелектуальною власністю, орієнтуючись на особистість дитини, гуманізацію навчального спілкування, співробітництво учня й учителя, турбуючись про фізичне та емоційне здоров'я школярів, що допомагає вдосконалювати навчальний процес.

На уроках використовую інноваційні технології, які допомагають мені працювати творчо, використовуючи нетрадиційні методи. Під час роботи враховую структуру і методику інтерактивного уроку.

Структура і методика інтерактивного уроку

Широко використовую нетрадиційні форми уроків: інтегрований урок, урок-мандрівка, урок-екскурсія, урок-залік, урок – огляд знань, урок-казка, урок-турнір, урок –КВК, урок - брейн-рінг, урок «Що? Де? Коли?», семінар-кросворд та інші.

В моїй роботі на допомогу постають технології інтерактивного навчання: «Навчаючись – учусь», «Інтерпомітки», «Мікрофон», «Робота в гуртках», «Мозковий штурм», «Прес», «Незакінчені речення», «Карусель», «Робота в парах», «Два – чотири – всі разом», «Дерево рішень», «Дистанційний диктант» та інші.

Під час їх проведення враховую, що сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці) (О.Пометун, Л.Пироженко. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика – К., 2002 – 136 с.). Завдяки ефекту і новизні та оригінальності зростає цікавість до процесу навчання, забезпечується мотивація навчання, що сприяє його ефективності. Розглянемо деякі з них. Наприклад, «Мікрофон». Ця технологія надає можливість кожному учаснику сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку чи власну позицію. Організація роботи відбувається таким чином:

1) Ставиться запитання класу.

2) Використовується «Мікрофон», який діти передаватимуть один одному або в порядку черги, беручи слово для виступу.

3) Надається слово тільки тому, хто отримує «Мікрофон».

4) Діти вчаться говорять лаконічно і швидко.

5) Не коментуються і не оцінюються відповіді учнів.

Наприклад,

- Уявіть собі, що ваші молодший братик і сестричка запитали вас, що таке речення? Як би ви відповіли?

- Уявіть собі, що гість-африканець просить вас пояснити, що таке «берізка»? Як би ви описали йому це дерево?

- Прочитавши казку «Як Солов’ятко вскочило у біду» Юрія Ярмиша, що б ви порадили своїм однокласникам?

«Незакінчені речення». Цей прийом поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над умінням висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими, змогу вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначається тема, учитель формулює незакінчене речення; пропонує дітям закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Діти працюють з відкритими реченнями. Наприклад:

- На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було…

- Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що…

- Це рішення було прийнято тому, що…

«Мозковий штурм» використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми, спонукає дітей розкрити уяву та творчість, дає можливість вільно висловлювати свої думки. Його метою є зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх школярів протягом обмеженого часу. Заохочується вільне висловлювання ідей. Формулюється проблемне питання, записується на дошці, пропонується всім дітям висловлювати ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою. Не залишається жодна ідея поза увагою, вони записуються на дошці або аркуші паперу, надається можливість учням «пофантазувати». Наприклад:

- Що ми знаємо про іменник, як частину мови?

Відповіді дітей:

- Іменник – це частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто? або що?

- Іменники можуть бути назвами істот (хто?) і неістот (що?)

- Іменники бувають загальними (зошит, книга, кімната) і власними (Київ, Дніпро).

- Іменники належать до одного з родів: жіночого, чоловічого, середнього

- Іменник може стояти в однині або множині.

- Іменники змінюються за відмінками. Є 7 відмінків і тому подібне.

«Навчаючи – учусь». Цей прийом використовую при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого матеріалу. Надає можливість дітям взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Учитель готує картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня, роздає їх. Протягом кількох хвилин діти читають інформацію.

Учитель перевіряє, чи розуміють вони прочитане. Потім учні ходять по класу і знайомлять зі своєю інформацією інших однокласників. Одночасно можна поговорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитись своїм фактом і самому отримати інформацію від товариша. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога більшої інформації. В кінці роботи учні відтворюють отриману інформацію, учитель аналізує та узагальнює отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці. Наприклад:

і тому подібне.

«Карусель» - цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників у активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення питань, збирання інформації з певної теми, інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань ,наприклад, термінів, для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Діти розташовуються на стільцях в 2 кола, один навпроти одного. Внутрішнє коло – нерухоме, а зовнішнє – рухливе. За сигналом учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

У першому варіанті «Каруселі» учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього – протилежної. Спочатку іде обмін поглядами. Діти фіксують усе, що подає протилежна сторона. Після заміни партнерів діти намагаються підібрати нові контраргументи. І, таким чином, до кінця кола вони мають уже свою систему аргументів; здобувають досвід спілкування з іншими партнерами.

У другому варіанті «Каруселі» кожен учень з зовнішнього кола має листок з конкретним питанням (темою) і під час переміщення збирає максимум інформації, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, їх обговорення. Метою є узагальнення знань, активізація і перетворення їх на загально групове надбання.

У третьому варіанті «Каруселі» діти заздалегідь готують запитання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім’я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. Наприкінці підраховується кількість зроблених карток і визначається переможець.

Робота в парах. Застосовую для виконання завдання, закріплення, перевірки знань тощо. Діти отримують можливість говорити, висловлюватись, мають час подумати, обмінятись ідеями і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Це сприяє розвитку навичок спілкування, критичного мислення, вміння виразити власну думку, переконувати й вести дискусію. Діти не можуть ухилитись від виконання завдання, швидко виконують вправи, які за інших умов потребують великої витрати часу. Наприклад:

- Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.

- Взяти інтерв’ю і визначити ставлення партнера до заданого питання.

- Зробити аналіз чи редагування письмової роботи один одного.

- Сформулювати підсумок уроку, теми.

- Розробити разом питання до вчителя або інших дітей.

- Протестувати та оцінити відповіді один одного.

- Дати відповіді на запитання вчителя.

- Порівняти записи, зроблені в класі тощо.

Дітям пропонується завдання, ставиться запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації. Надається 1-2 хвилини для обдумування можливих відповідей або рішень самостійно. Потім діти об’єднуються в пари, визначають, хто з них буде висловлюватись першим і обговорюють свої ідеї один з одним, і мають досягти згоди щодо відповіді, рішення. Вчитель визначає час для обговорення.

По закінченню відведеного на обговорення часу кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. Це може бути початком дискусії, іншої пізнавальної діяльності.

«Два – чотири – вісім» походить від парної роботи, ефективно для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Дітям ставиться запитання для обговорення, аналізу ситуації. Надається 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Потім учні об’єднуються в пари, обговорюють ідеї один з одним за визначений час, обов’язково доходять згоди щодо відповіді. Пари об’єднуються в четвірки, обговорюють досягнуті рішення. Як і в парах, приймають спільне рішення. Залежно від кількості дітей в класі, можна об’єднати четвірки в більші групи, або перейти до колективного обговорення проблеми.

«Дерево рішень» допомагає дітям проаналізувати і краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень. Обирається проблема, що не має однозначного рішення у формі історії, ситуації з життя, епізоду літературного твору. Дітям пропонується необхідна для розв’язання проблеми інформація для домашнього читання. На дошці готується «дерево рішень», запитується проблема для вирішення. Шляхи і варіанти розв’язку проблеми можна визначити проведенням «мозкового штурму». На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей. Потім обговорюється кожна з них, що позитивного чи негативного для кожної із сторін він містить. Таким чином відхиляється частина ідей і залишається 3-4. Потім діти об’єднуються в малі групи, приймають один варіант рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування. Кожна група пропонує своє рішення, проводиться обговорення, голосування всього класу, щоб вибрати один з варіантів.

Метод «прес» здебільше використовую при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Цей метод навчає дітей виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думку у виразній і стислій формі, переконувати інших. Надається план 4-х етапів методу «прес»:«Я вважаю, що... », «Тому що…», «Наприклад…», «Отже…». Учитель пояснює механізм цих етапів, відповідає на можливі запитання дітей, наводить приклади до кожного з етапів. Бажаючі застосовують цей метод до будь-якої теми на їхній вибір. Коли формула зрозуміла всім дітям, учитель застосовує метод «прес» на уроках, де потрібна аргументація дітьми своєї думки.

Наприклад: Учитель доводить, що слова високий і низький – це антоніми. А учень розмірковує: «Я вважаю, що слова високий і низький – це антоніми, тому що антоніми – це слова, протилежні за значенням. Наприклад: солодкий – гіркий, холодний – гарячий, білий – чорний. Отже, слова високий – низький – це антоніми».

Я дійшла до висновку, що використання всіх цих методів під час моєї роботи, має позитивний результат. Діти вчаться самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі рішення, висловлювати власну думку і доводити її правильність. Тобто безумовно формується творча, креативна інноваційна особистість.

**********************************

Пропоную на ваш розсуд нестандартні види і форми роботи, які я використовую на уроках української мови, а саме:

1. Розглянь малюнки. Добери прислів’я до кожного малюнку.

2. «Скоромовки». Навчитися читати скоромовки швидко і правильно.

Бобриха з бобрами

Кожухи попрали,

Сушити поклали.

** ** **

Прала перепілка

Пелени щодня.

Перепеленала перепеленя.

3. «Встанови кордони слів, поясни значення прислів’я.

БЕЗУМІННЯЙСИЛАЗАЙВА.

БЕЗМУКИНЕМАНАУКИ.

ДРУГАШУКАЙАЗНАЙДЕШТРИМАЙ.

УЛИХУГОДИНУВЗНАЄШЛЮДИНУ.

4. Поєднай сталі вислови з іншим значенням:

Водити за ніс …дрімати

Задерти носа …обманювати

Клювати носом …зазнатися

5. Закресли літери Ф, Н, З, У, прочитай і поясни прислів’я:

дзенулефілезканувофідизтьсянутаімущаністяфрозудинітьсяв

6. Прочитайте прислів’я, поясніть, як його розумієте:

ВІД ТЕПЛОГО СЛОВА І ЛІД РОЗТАНЕ.

7. Гра-вправа. Продовж речення.

- Наша країна називається…

- Національні символи України – це …

- Наша мова …

- Без верби і калини …

- Основний Закон нашої держави – це …

- Національне чоловіче вбрання українця – це …

Найбільша річка України – це…

- Столиця України – …

- Ми пишаємося тим, що …

8. Акровірш-загадка «Рідний край!»

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не ставай.

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж зелений в чужині край.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини

(М.Чернявський)

10. Святковий кросворд «Різдво»

1. Святковий вечір розпочинається, коли на небі з’являється перша … (зірка).

2. Як називається посуд, в якому подають кутю? (макітра)

3. Як називається головний святковий напій? (узвар)

4. Що вважають символом доброго врожаю? (дідух)

5. Невеликий варений виріб з тіста, начинений сиром і ягодами, картоплею чи капустою. (вареники)

6. Які пісні співають діти у це свято? (колядки)

11. Закінчіть прислів’я, поясніть їх значення:

- Що посієш, … (те й пожнеш).

- Землю красить сонце, а людину... (праця).

- Маленька бджілка, а й та … (працює).

- Праця людину годує, а лінь… (марнує)

12. Вікторина «Чому так говорять?»

* Осінь іде – дощ за собою веде.

* Вересень трусить груші в садочку.

* Жовтень ходить по краю і птахів виганяє з гаю.

* Листопад – онук Вересня, син Жовтня, а Зимі – брат.

13. Перевір народні прикмети:

- Грім у вересні – на тривалу осінь

- Якщо у жовтні листя з берези і дуба не опало – чекай суворої зими, якщо все листя – зима буде тепла.

- Комарі у листопаді – значить буде м’яка зима.

- Павутиння на рослинах – на осіннє тепло.

- Вечірня зоря червона – на вітер.

- Якщо домашні птахи ховають голову під крило – буде холодно.

- Зелене Різдво – білий Великдень.

- Лапатий сніг – на негоду й відлигу.

- Якщо на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою будку розбиває.

14. Групова робота. Спланувати свято, подумати про те, як прикрасити кімнату, що приготували, як організувати дозвілля:

1) Новий рік

2) Різдво

3) Пасха

4) День матері

5) Вечорниці

15. Творчий пошук «Символи України». Клас ділиться на групи. Дається завдання кожній групі: за допомогою енциклопедії, іншої довідкової літератури, або інших джерел зібрати інформацію про різні національні символи України. Наступного уроку кожна група продемонструє перед класом результати свого творчого пошуку (Дніпро – Славутич, острів Хортиця, Софія Київська, символи-рослини, українська криниця тощо).

16. Вікторина «Наші свята»:

1. На якому святі можуть звучати такі слова?

Україно, мій духмяний диво цвіт,

Голоубінь над чистим золотом колосся.

Серед терни йшли до волі стільки років

І настав той світлий день, коли збулося.

2. … З піснями йдуть дівчати до річки. Кожна з них запалює свічку в своєму віночку. Дівчата дуже обережно пускають їх на воду, стежать: в яку сторону попливе, звідти прийде наречений…

3. До якого свята можна віднести наступне прислів’я: «Великий піст усім прижме хвіст» і пов’язати слова:

Ми сьогодні ніч не спали,

бо писанки малювали.

Подивіться, які файні,

В них життя нового тайна.

4. На яке свято ходять посівальники? Чого вони зичать господарям?

5. На яке свято співають таких пісень?

Відчиняй, пане, ворота,

Бо йде твоя робота.

Несем тобі вінки –

Із золотої нивки –

Житні, пшеничні,

Щоб були величні

6. Коли тільки слухняні діти отримують подарунки?

16. Гра «Упізнай назву міста»

1. Багато легенд існує про незвичайну назву цього міста. Одні кажуть, що вона утворилася від слова СУМ, тому що перші переселенці сумували за своїм рідним краєм. От і назвали так місто, у якому їм тепер доводиться жити. Інші вважають, що засновники міста знайшли на березі річки три мисливські суми, від яких і пішла назва. Навіть на гербі цього міста намальовані три суми (Суми).

2. Це місто було побудоване при злитті трьох невеличких річок. Існує легенда, за якою назва однієї з річок, а від неї і міста, пішла від імені першого поселенця козака Харитона, або скорочено Хартя (Харків).

3. Назва цього міста походить від грецького НІКО, або НІКЕ – це ім’я міфічної богині перемоги в змаганнях і ПОЛІС – «місто». Дослівно звучить «місто перемоги» (Нікополь).

4. Назву для цього міста взяли від найменування давньогрецького міста Колон – Одес, Одесос, Ордісос, що означає «великий торгівельний шлях» (Одеса).

5. Після зруйнування Запорізької Січі купець-іноземець Оабрі побудував хутір, який невдовзі зруйнували татари. Після звільнення землі від турків на місці їх поселення було побудовано верф-суднобудівельний завод поряд з яким з’явилось і селище. Це селище було названо на честь узяття штурмом турецької фортеці Очаків у грудні 1788 року в Миколин день (Миколаїв).

17. Відтворити на письмі текст вірша Т.Г.Шевченка, встановити замість крапок букви, що позначають голосні звуки:

...ч...т...сь, бр...т... м...ї,

Д...м...йт..., ч...т...йт,

Ч...ж...г..., н...ч...йт...сь,

Й св...г... н... ц...р..йт...сь.

18. Розташуй речення в такій послідовності, щоб вийшов текст вірша Т.Г.Шевченка і запиши його.

Вітер з гаєм розмовляє.

Один за водою,

Пливе човен по Дунаю,

Шепоче з осокою.

19. З поданих у рядку слів склади речення так, щоб вийшов текст вірша Т.Г.Шевченка, запиши його.

вода, з-під, Тече, явора

на, Яром, долину

над, водою, пишається

калина, червона.

Калинонька, пишається

молодіє, явір

Їх, верболози, кругом, а

зеленіють, й лози.

20. Прочитай вірш Т.Г.Шевченка. Визначи де прийменники, а де префікси. Спиши вірш, розкриваючи дужки.

Тече вода край города,

Вода ставом стала.

(При)йшло дівча воду брати,

Брало, (за)співало.

(Ви)йшли (з) хати батько й мати

(В) садок (по)гуляти;

(По)радились, кого б то їм

Своїм зятем звати.

21. Спиши, вставляючи пропущені букви. Добери перевірочні слова.

І ш...рокую долину,

І в...сокую могилу,

І в...чірнюю годину,

І що снилось – говорилось,

Не забуду я. (Т.Г.Шевченко)