Материал по информатике по теме "Роль асоціативного мислення та тактильної пам’яті при навчанні молодших школярів роботі на клавіатурі"

Материал представлен на украинском языке.

XXI століття — століття високих комп’ютерних технологій і тому сучасний світ ставить високі вимоги до людини. Завдання сучасної школи полягає у вихованні особистості, здатної до життєтворчої діяльності. Очевидно, що сучасна освіта — це безперервний процес, а роль учителя в цьому процесі — стати координатором інформаційного потоку. Безумовно, при цьому всебічна комп'ютеризація відкриває нові, ще не досліджені варіанти навчання. Вони пов'язані з унікальними можливостями сучасної електроніки і телекомунікацій. У зв’язку з появою в початковій школі досить нового предмету, такого як «Сходинки до інформатики», у багатьох людей виникає питання, чи потрібен такий предмет в початковій школі. А також, які проблеми та перспективи виникають в процесі його викладання. Хотілося б поділитися своїм досвідом з цього питання, успішне вирішення якого багато в чому залежить від готовності учня сприймати новітні інформаційні та комунікаційні технології, розуміти їх необхідність не тільки у майбутній професійній діяльності, а й у суспільному житті. Вирішувати та реалізовувати я намагаюся в захоплюючій, цікавій формі, поєднуючи з інноваційними методами. Тому формування інформаційної культури, за новим Держстандартом початкової освiти, починаєтся ще з молодшого шкільного віку.

У процесі написання цієї статті вирішувалися такі завдання:

1) розкрити поняття асоціативного мислення в педагогіці і психології ;

2) вивчити і відібрати в методичній літературі прийоми з розвитку асоціативного мислення молодших школярів;

3) узагальнитий представити власний педагогічний досвід з розвитку асоціативного мислення молодших школярів на уроках інформатики.

Комп’ютер — найпотужніше джерело розвитку не лише пізнавальної активності, а й інтелектуальних почуттів дитини — прагнення до знань, задоволення результатом своєї діяльності, розвиток критичного, асоцiативного та iнших видiв мислення. Учні з великим задоволенням працюють за комп’ютером. Вдало підібрані комп’ютерні програми, згідно нормативних вимог, забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, їх інтересів, умінь і навичок, потребують певного рівня пізнавальної активності.

Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчальної діяльності протягом усього періоду набуття загальної середньої освіти (1- 11 класи), вивчення курсу «Інформатика» як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 2-го класу. Виходячи з власного досвіду, я хочу обґрунтувати необхідність змін у вивченні інформатики, розповісти про впровадження методів, розрахованих на учня, який активно займається самонавчанням та виробленням необхідних умінь та практичних навичок, а також акцентувати увагу на проблемах з якими повсякденно стикаються вчителі інформатики в початковій школі. Учні звикли до одноманітного процесу: учитель розповідає, записує на дошці. Також однією з проблем, яка перешкоджає розвитку інформатики, як науки в початковій школі, є те, що більшість учнів не розуміють справжнього призначення комунікаційних та інформаційних технологій, оскільки сприймають їх як іграшки. Ще одна проблема — на інформатику відводиться лише 1 година на тиждень і тому не можливо в повному обсязі донести необхідний матеріал до дітей. Але і цей час необхідно використати найбільш ефективно. На практиці я переконалася, що традиційний урок в комп’ютерному класі є малоефективний. Як зацікавити учнів точними науками та інформатикою зокрема? Я бачу лише один вихід із такої ситуації — створити на уроці дружню, цікаву, ігрову ситуацію, в якій учень зможе пройти весь шлях вивчення предмета: від засвоєння основних понять до свідомого використання знань на практиці і створення творчих проектів. Навчання за допомогою комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання, пов’язане із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації, діє ефективніше. Як відомо, людина в змозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу.

Полную информацию смотрите в файле. 

Роль асоціативного мислення та тактильної пам’яті при навчанні молодших школярів роботі на клавіатурі.

XXI століття — століття високих комп’ютерних технологій і тому сучасний світ ставить високі вимоги до людини. Завдання сучасної школи полягає у вихованні особистості, здатної до життєтворчої діяльності. Очевидно, що сучасна освіта — це безперервний процес, а роль учителя в цьому процесі — стати координатором інформаційного потоку. Безумовно, при цьому всебічна комп'ютеризація відкриває нові, ще не досліджені варіанти навчання. Вони пов'язані з унікальними можливостями сучасної електроніки і телекомунікацій. У зв’язку з появою в початковій школі досить нового предмету, такого як «Сходинки до інформатики», у багатьох людей виникає питання, чи потрібен такий предмет в початковій школі. А також, які проблеми та перспективи виникають в процесі його викладання. Хотілося б поділитися своїм досвідом з цього питання, успішне вирішення якого багато в чому залежить від готовності учня сприймати новітні інформаційні та комунікаційні технології, розуміти їх необхідність не тільки у майбутній професійній діяльності, а й у суспільному житті. Вирішувати та реалізовувати я намагаюся в захоплюючій, цікавій формі, поєднуючи з інноваційними методами. Тому формування інформаційної культури, за новим Держстандартом початкової освiти, починаєтся ще з молодшого шкільного віку.

У процесі написання цієї статті вирішувалися такі завдання:

1) розкрити поняття асоціативного мислення в педагогіці і психології ;

2) вивчити і відібрати в методичній літературі прийоми з розвитку асоціативного

мислення молодших школярів;

3) узагальнити й представити власний педагогічний досвід з розвитку асоціативного

мислення молодших школярів на уроках інформатики.

Комп’ютер — найпотужніше джерело розвитку не лише пізнавальної активності, а й інтелектуальних почуттів дитини — прагнення до знань, задоволення результатом своєї діяльності, розвиток критичного, асоцiативного та iнших видiв мислення. Учні з великим задоволенням працюють за комп’ютером. Вдало підібрані комп’ютерні програми, згідно нормативних вимог, забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, їх інтересів, умінь і навичок, потребують певного рівня пізнавальної активності.

Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчальної діяльності протягом усього періоду набуття загальної середньої освіти (1- 11 класи), вивчення курсу «Інформатика» як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 2-го класу. Виходячи з власного досвіду, я хочу обґрунтувати необхідність змін у вивченні інформатики, розповісти про впровадження методів, розрахованих на учня, який активно займається самонавчанням та виробленням необхідних умінь та практичних навичок, а також акцентувати увагу на проблемах з якими повсякденно стикаються вчителі інформатики в початковій школі. Учні звикли до одноманітного процесу: учитель розповідає, записує на дошці. Також однією з проблем, яка перешкоджає розвитку інформатики, як науки в початковій школі, є те, що більшість учнів не розуміють справжнього призначення комунікаційних та інформаційних технологій, оскільки сприймають їх як іграшки. Ще одна проблема — на інформатику відводиться лише 1 година на тиждень і тому не можливо в повному обсязі донести необхідний матеріал до дітей. Але і цей час необхідно використати найбільш ефективно. На практиці я переконалася, що традиційний урок в комп’ютерному класі є малоефективний. Як зацікавити учнів точними науками та інформатикою зокрема? Я бачу лише один вихід із такої ситуації — створити на уроці дружню, цікаву, ігрову ситуацію, в якій учень зможе пройти весь шлях вивчення предмета: від засвоєння основних понять до свідомого використання знань на практиці і створення творчих проектів. Навчання за допомогою комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання, пов’язане із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації, діє ефективніше. Як відомо, людина в змозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу. Тому традиційні плакати, стенди, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп’ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. Для учнів початкових класів програма курсу організована за такими напрямками:

• інформаційний;

• комп’ютерний;

• творчий.

Усі вони переплітаються у змісті навчання та методиці. Молодші школярі повинні оволодіти навичками роботи за комп’ютером,ознайомитися з його можливостями, розвинути логічне мислення, навчитися користовуватися комп’ютером для складання текстів, малюнків, розвивати творчі здібності. Кожне заняття в дітей викликає емоційний підйом, навіть відстаючі учні охоче працюють за комп’ютером. Творчі здібності, а саме - вміння створювати щось нове, модифікуючи вже існуюче, базується на асоціативному мисленні.

Асоціативне мислення, його правильний розвиток і використання допомагало людям ще в давні століття. Я б хотіла коротко розглянути саме поняття асоціативного мислення. Почну з визначення асоціативного мислення.

Асоціативне мислення - це мислення, яке ґрунтується на асоціаціях людини. Набір асоціативних понять, в свою чергу, формується в процесі життя людини і заснований на його життєвому досвідi. Дане мислення є суттєвою частиною розуму з обробки інформації, яка резюмує і абстрагує без будь - якого логічного аналізу. Асоціація - це зв'язок між якимись уявленнями, коли один образ чи поняття тягне за собою появу другого образу або поняття. Кожна людина в своєму мисленні застосовує асоціації.

Можна виділити такі класи асоціацій:

- По близькості, в часі або просторі (картина - фарби, борошно - тісто , нитка - тканина);

- За подобою (схожості ) (лампа - ліхтарик, вогнище - сірник ) ;

- За контрастом (за протилежними якостями ) - чорне - біле, короткий - довгий, тверде - м'яке ;

- Причинно -наслідкові - кров - рана, дощ - калюжа.

Асоціація пов'язує початкову задачу з подібними ознаками інших об'єктів: символами, образами, запахами, відчуттями, спогадами. Безумовно, обмежене коло асоціацій людини заважає їй вирішувати багато проблем. Отже, можливість будувати асоціації є найважливішою здатністю нашого розуму. Асоціативне мислення будується, в першу чергу, на наших творчих здібностях, а саме - на вмінні створювати щось нове, модифікуючи вже існуюче. Отже, розвинене асоціативне мислення допомагає:

- створювати незвичайні нові ідеї;

- утворювати незвичайні смислові зв'язки;

- розвивати уяву.

При вивченні молодшими школярами клавіатури може бути корисним використання закону асоціацій та властивості тактильної пам’яті. Тактильна пам'ять - це пам'ять, пов'язана з відчуттями людини, які залишилися у неї при безпосередньому контакті з будь - яким предметом. Тактильна пам'ять пов'язана з органами дотику. Тактильна пам'ять потрібна коли ви знаходитесь в суцільній пітьмі й органи зору не можуть вам допомогти, і тому доводититься орієнтуватися за допомогою органів чуття. Тактильна пам'ять допомагає людям, якi освоїли сліпий метод друкування.

Розвиток асоціативного мислення є досить важливим і потрібним завданням розвитку людини як особистості. Асоціативний зв'язок утворюється швидко, досить утримати в уяві два з'єднаних образа кілька секунд. Такого вдалого з’єднання двох образів можливо досягти через гру.

Гра - це та форма діяльності дітей, яку вони найохочіше приймають і найбільше люблять. У дитячому віці гра - це норма, і дитина повинна завжди грати, навіть коли робить серйозну справу. У грі випробовуються можливості, прокидаються дрімаючі до пори сили, здібності отримують потужний стимул до розвитку. Гра, органічно притаманна дитячому віку, при вмілому керівництві з боку дорослого здатна творити чудеса. Ледачого може зробити працелюбним, незнайку - знаючим, невмілого - умільцем. Допомагає включити в активну діяльність дітей замкнутих і сором'язливих.

Немов чарівна паличка, гра може змінити ставлення дітей до того, що здається їм часом занадто звичайним і нудним. Тому залучати дитину в навчальний процес треба за допомогою гри, необхідно підтримувати інтерес дитини до навчання. Адже вона, вирушаючи до школи, чекає на щось нове, радісне, цікаве, сподівається на успіх, схвалення вчителя. І ці очікування мають виправдатися. Слова Ш.А. Амонашвілі « ... без педагогічної гри на уроці неможливо захопити учнів у світ знань, моральних переживань, зробити активними учасниками і творцями уроку » мають стати основним правилом у роботі вчителя. Вчитися без захоплення неможливо, тому це будуть лише механічні дії дітей на уроці.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що при навчанні молодших школярів набору символів на клавіатурі, виникають певні складнощі. Для набору символів потрібно міняти розкладку клавіатури, натискати дві клавіші одночасно (Shift + клавіша з символом ), а на клавішах написано по два, а то й по три символи. При цьому діти дивляться на екран, бажаючи відразу отримати результат. Цей процес викликає труднощі у дітей, вони занадто зосереджені на процесі набору. Тому я вирішила з ними пограти і запропонувала малюнки-символи. Спочатку ми написали символи на дошці. Я запропонувала їм пофантазувати і сказати, що нагадують їм ; ? @ або ), які елементи в малюнку можна замінити на символи? Відповіді були різні, діти активно залучилися до процесу малювання. Таким чином, з моїми підказками, спільними зусиллями ми за допомогою символів на дошці намалювали зайченя, який грає на гармошці. Цього ж зайченя потрібно було набрати за допомогою клавіатури в текстовому процесорі. Учні захопилися таким малюванням і не помітили тих труднощів, з якими стикалися раніше. На наступному занятті я запропонувала їм загадки, а розгадками повинні були стати малюнки символами за зразком.

У додатках представлені​​ практичні вправи для кращого вивчення клавіатури, які допомагають розвинути у молодших школярів асоціативне мислення, яке, в свою чергу, дозволяє безпосередньо залучити саму дитину в процес відкриття нових граней своєї життєдіяльності, сприяє розумінню множинності проявів світу.