Радченко Вікторія Вікторівна, учитель початкових класів Маріупольської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступенів № 21 Донецької обласної ради.
Формування критичного мислення в молодших школярів із вадами слуху
Впровадження України у світовий освітній простір супроводжується великими знаннями у педагогічній теорії і навчальній практиці. Проголошений принцип варіативності освіти дозволяє педагогічним працівникам вибирати і будувати навчальний процес на основі новітніх ідей і технологій. Сьогодні кожний учитель, як загальноосвітніх, так і спеціальних навчальних закладів, розуміє, що традиційна методика навчання багато в чому вичерпала свої можливості. Тому учителі нашої спеціальної школи весь час шукають все нові і нові шляхи удосконалення навчально-виховного процесу, які б допомагали зацікавити учнів із вадами слуху навчальним матеріалом, змогли б зацікавити їхню розумову та пізнавальну діяльність, сприяти любові до знань, інтересу до навчання.
Одним з таких шляхів ми вважаємо впровадження у практику роботи спеціальних навчальних закладів нових педагогічних технологій. Нові технології навчання викликають особливий інтерес з багатьох причин. Одна з них передбачає докорінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту. Існує потреба в розвиткові творчої ініціативи педагогів у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних форм і методів до нестандартних.
Діти з порушенням слуху повинні, однаково з нормально розвиненими дітьми, навчитися розв’язувати складні проблеми, критично ставлячись до обставин, порівнювати різні точки зору, приймати виважені рішення. Але здатністю мислити критично можна лише під час навчання в школі. В слідстві чого наш педагогічний колектив почав впроваджувати технологію розвитку критичного мислення на уроках і заняттях.
Школа повинна навчити вчитися все життя. Для цього потрібно формувати новий світогляд активного пізнання та прийняття рішень.
Формування навичок критичного мислення ми впроваджуємо як елемент навчальної та виховної компоненти педагогічного процесу, що, в свою чергу, стимулює пошукову самостійну діяльність наших підопічних.
Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для спеціальної вітчизняної освітньої системи взагалі, та сурдопедагогіки зокрема, основним завданням якої є підготовка дітей з особливими потребами до усіх труднощів дорослого життя, здатними вижити й бути успішними.
Освітня технологія критичного мислення в процесі навчання із вадами слуху-це сукупність різноманітних педагогічних спеціальних і загальних прийомів , які спонукають наших учнів до дослідницької творчої активності. Ця технологія розраховує, насамперед, на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми, пошук її вирішення. Єдина необхідна умова для роботи за цією технологією - це бажання вчителя працювати творчо! І фахівці нашої школи до цього готові.
Тому вашій увазі ми пропонуємо урок і заняття розроблені для учнів 2-х класів із вадами слуху і мають на меті розвиток уміння критично мислити, застосовувати свої знання для розв’язання життєвих проблем, формування культури спілкування, власної точки зору.
Також урок стане у пригоді фахівцям, що працюють із невстигаючими дітьми, які мають систему кохлеарного імпланту.
Тема уроку: «На чужу роботу дивитись – ситому не бути» за українською народною казкою «Колосок»
Цілі уроку: Продовжувати формувати навички правильного,
свідомого читання; удосконалювати техніку читання; вчити
аналізувати зміст твору, давати відповіді на запитання;розвивати вміння
визначати дійових осіб, давати їм характеристику. Формувати уміння критично мислити.Розвивати слухове сприймання, зв’язне мовлення, уміння правильно дактилювати, погоджувати рухи руки з рухами артикуляційного апарату, мімікою обличчя. Контролювати звуковимову, силу голосу, правильне дихання. Збагачувати словниковий запас. Розвивати дрібну моторику пальців рук, творчі здібності дітей.Виховувати працелюбність, взаємодопомогу, вміння працювати в колективі та самостійно.
Словник: колосок, зерно, млин, молотити, молоти.
Обладнання: екран, таблички, малюнки.
Хід уроку
I Організаційний момент.
1. Привітання гостей
Сашко вітається за допомогою жестової мови.
2. Перевірка слухового сприймання.
- Діти, слухайте уважно, я буду називати ваші імена, хто почує власне – піднімайте руку.
Ім’я Сашка вимовляю та дактилюю.
3. Мовленнєва зарядка.
- Яка зараз пора року?
- Який зараз місяць?
- Який сьогодні день тижня?
- Яке сьогодні число?
- Який зараз урок?
Сашко відповідає на прості питання односкладово зв’язно з учителем.
4. Перевірка домашнього завдання.
- Вам додому було завдання підготувати прислів’я про працю. Підготували?
1) Землю сонце красить, а людину труд.
2) Труд людину годує, а лінь марнує.
3) На чужу роботу дивитись – ситому не бути.
II Актуалізація опорних знань.
- Діти, сьогодні на уроці ми як завжди будемо читати. Але, який саме вид
твору: оповідання, казку чи вірш ви дізнаєтеся, виконавши наступне завдання. У нас на дошці розсипалися букви, побудуйте з них слово.
а а з к К
Сашко ставить останню літеру в слові «казка» та читає його зв’язно з учителем.
- Так який вид твору ми будемо читати?
- Все вірно – казку! А як вона називається нам допоможе дізнатися наступне
завдання.
На дошці деформоване слово.
лоКосок
- Хто прочитає деформоване слово та відгадає назву казки?
III. Повідомлення теми та мети уроку.
- І сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з українською народною казкою «Колосок». А героями нашої казки будуть тварини, назви яких ви дізнаєтеся, відгадавши наступні загадки.
Хвіст – як ниточка,
Сама – як калиточка.
Любить дуже ніч і тишу.
Це маленька сіра … ( миша ).
На дошці малюнок миші з підписом.
- Героями нашої казки будуть двоє мишенят. Слухайте уважно загадку про наступного героя.
Хто найраніше встає,
Голосисто співає? ( Півень ).
На дошці малюнок півня з підписом.
Сашко відгадує загадки за допомогою індивідуальних предметних малюнків із зображенням тварин, які він показує.
- Так, героями казки « Колосок» будуть півень і двоє мишенят.
IV. Ознайомлення з новим матеріалом.
- Чи сподобалась вам казка?
- У казці зустрічаються незнайомі вам слова. Давайте разом з’ясуємо їх
значення.
Молотити – вибивати зерно з колоса.
Млин – споруда для розмелювання зерна в борошно.
Молоти – перетирати зерна в борошно.
Сашкові було запропоновано викласти словникові слова з літер розрізної азбуки.
Сашко виконував наступні завдання:
1.Читання ключових речень і словосполучень з тексту казки.
2.Списування даних словосполучень і речень в зошит.
3.Робота з даними мовленнєвими одиницями в деформованому вигляді.
Бесіда
Сашко відповідає на прості питання за допомогою табличок.
- А зараз я подивлюся наскільки уважними ви були під час читання. Перед вами лежать картки. Ваше завдання стрілочками показати хто з героїв яку роботу виконував.
На дошці взірець учителя, згідно з яким учні оцінюють власні роботи.
Сашкові було запропоновано розфарбувати малюнки з головними героями та підписати їх.
Півник Мишенята
працелюбний + працелюбний
старанний + старанний
нерозумні нерозумні +
грайливі грайливі +
хазяйновитий + хазяйновитий
ледачі ледачі +
голосистий голосистий
- Півник який?
- Мишенята які?
V. Фізкультхвилинка
Навесні поле зорали,
Зерном поле засівали.
Сонце припікає,
Землю зігріває.
Високо піднялись колоски,
До сонця тягнуться вони.
Вітер налітає,
Колоски качає.
Вправо пригнулись,
Вліво качнулись.
А як дощик йде,
Ріж водицю п’є та п’є.
Ось яка нива!
Дуже гарна вона!
VI. Систематизація та узагальнення вивченого
1.Гра « Що зайве?»
- Подивіться на малюнки, прочитайте назви та швиденько дайте відповідь: яке слово не зустрічалось у казці?
Слова: борошно, півень, мишенята, пироги, ріпка, млин, зерно.
Сашко працює біля дошки: показує зайвий малюнок і читає слово.
2.Гра-інсценізація
На дошці малюнки, які зображують втому, голод і сором з надписами.
- Діти, уявіть себе півником, який довго працював і втомився.
- А зараз ми з вами будемо голодними мишенятами.
- А тепер відтворіть мишенят, яким дуже-дуже соромно.
Сашко працює на рівні з учнями всього класу.
Проводиться розподіл ролей та інсценування уривку казки.
3.Ліплення колоску
Слова: пластилін, картон, палички, зерно.
- Що зліпили?
- Я зліпив колосок.
Сашко виконує роботу за допомогою учителя.
VII. Підсумок уроку
- Отже наш урок добіг кінця. Що робили на уроці?
- Яку казку читали?
- Чому вчить нас казка «Колосок»?
VIII. Оцінювання знань учнів
IX. Домашнє завдання
Навчитися добре читати казку «Колосок». Проілюструвати уривок, який
сподобався.
Получите свидетельство
Вход
"На чужу роботу дивитись – ситому не бути" за українською народною казкою "Колосок" (разработка урока) (0.12 MB)
0
507
22
Нравится
0
