Т. Г. Шевченко (виховна година )

Материал представлен на украинском языке.

Виховна година до річниці з дня народження Т. Г. Шевченка

Тарас Шевченко жити буде,

Поки на Землі живуть люди.

Мета. Допомогти учням оволодівати рідною мовою. Познайомити з життям і творчістю великого сина українського народу – Т. Г. Шевченка.

Хід виховної години

І. Вступна частина

1. Повідомлення теми і мети.

Наша мета - розширити знання про великого народного поета, ознайомитись з творами Шевченка. Це дуже цікава тема і всі ви до неї готувалися з великим задоволенням. А девізом нашого заняття стануть слова Кобзаря.

Учні (читають усі разом):

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Учень.

Хлібом-сіллю за старим звичаєм,

З радістю ми сьогодні гостей зустрічаєм,

Ми вас, гості, щиро вітаєм,

Щастя й радості всім вам бажаєм.

І в вам, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були!

Доброго здоров’ячка!

(Діти вклонилися, віддали хліб-сіль)

Вчителька.

Шановні гості! Дорогі мої діти! Звертаюсь сьогодні до вас мовою землі нашої, мовою матерів наших, народу нашого мовою. Давайте разом заспіваємо пісню «Подоляночку».

- А який сьогодні день? (весняний, сонячний, веселий, березневий, цікавий, незвичайний)

- Ось у такий сонячний весняний, березневий день і народився Тарас Григорович Шевченко.

- А де і в якій сім’ї народився малий Тарас?

(Малий Тарас народився в селі Моринцях в сім’ї бідних кріпаків)

- А хто такі кріпаки?

- Яким був батько Тараса?

(Його батько – Григорій Іванович – був з роду вільних козаків. Тобто прадід його та далекі предки були вільними: жили і працювали тільки для себе і своєї сім’ї. Григорій Іванович був людиною письменною, тобто грамотною.)

- Якою була мати Тараса?

(Мати – Катерина Бойко – була з бідного кріпацького роду. Вона була ніжна, чутлива, роботяща жінка. Мати дуже любила співати пісні своєму коханому синочку. )

Ось слова колискової:

Спіть, діточки, спіть,

Віченька стуліть!

Дрібен дощик стукотить,

Вікнам казку гомонить.

Дрібен дощик пада там,

А тут тихо, тепло нам.

При матусі та й рідненькій,

У світлиці та й чистенькій.

Спіть, діточки, спіть,

Віченька стуліть!

Вчитель. Тепло материнського серця, жвавість вдачі – все це передалося Тарасові. Дитячі роки поета пройшли на Звенигородщині. Цей куток України зберігав давні традиції, мав талановитих майстрів. Та, мабуть, найперші враження дитинства залишилися від розкішної України. Степова далечінь, височінь неба, гармонія кольорів, пахощів, барв рідної землі будили в душі хлопця трепет. Серце, думка його наповнювали все великою любов’ю. Так, степ улітку наливається сонячним теплом.

Давайте пригадаємо:

- Хто доглядав малого Тараса?

- Який був малий Тарас?

- Чи є насправді залізні стовпи, що підпирають небо?

А чи хочете пограти в дуже цікаву гру? Відгадайте її назву.

Загадка: «Стоїть півень над водою з червоною бородою. Хто це?» (Калина)

Народна гра «Калина».

А які ще народні ігри ви знаєте.

Вчитель. Отак і грався малий Тарас. Як і ми з вами. Він знав дуже багато ігор, мав феноменальну пам’ять. Все, що почув, побачив, запам’ятовував в найменших подробицях.

Але незабаром померла його мати. Залишилися з батьком діточки:

1 – старша сестра Катерина – 19 років

2 – брат Микита – 12 років

3 – Тарас – 9 років

4 – сестра Ярина – 7 років

5 – сестра Марина – 4 роки

6 – брат Йосип – 2 роки.

Учень.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

(мати померла молодою у 39 років)

Батько одружився вдруге. Але через 2 роки – помер.

Там батько, плачучи з дітьми,

(а ми малі були та голі)

Не витримав лихої долі,

Умер на панщині!

Багато лиха довелося зазнати Тарасові. На літо віддавала його в пастухи, а взимку він працював у наймах у д’ячка, який тоді навчав дітей при церкві. Довелося тягати воду на високу гору, до д’ячкової хати, але саме там допитливий, жадібний до знань Тарас навчився читати, писати, співати і малювати. Шевченко дуже любив рідну природу. Часто сидів під деревом, чи на березі річки, рано-вранці чи увечері, і дивився: як ростуть верби на березі річки, чи слухав, як пташки співають в гаю, бачив як сонечко увечері сідає. А потім складав вірші.

Діти читають вірші

Світає…

Край неба палає.

Соловейко в тихім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє.

Степи. Маки мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Вчитель. Молодці, ось як багато ви знаєте віршів. Багато приємних, ніжних віршів Т. Шевченка покладено на музику. Вони стали піснями.

Розгадаємо кросворд. Ключове слово – Кобзар.

Полную информацию смотрите в файле. 

ВІЧНИЙ ЯК НАРОД

Виховна година до річниці з дня народження Т.Г. Шевченка

Тарас Шевченко жити буде,

Поки на Землі живуть люди.

Мета. Допомогти учням оволодівати рідною мовою. Познайомити з життям і творчістю великого сина українського народу – Т.Г.Шевченка.

Хід виховної години

І.Вступна частина

1. Повідомлення теми і мети.

Наша мета - розширити знання про великого народного поета, ознайомитись з творами Шевченка. Це дуже цікава тема і всі ви до неї готувалися з великим задоволенням. А девізом нашого заняття стануть слова Кобзаря.

Учні (читають усі разом):

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Учень.

Хлібом-сіллю за старим звичаєм,

З радістю ми сьогодні гостей зустрічаєм,

Ми вас, гості, щиро вітаєм,

Щастя й радості всім вам бажаєм.

І в вам, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були!

Доброго здоров’ячка!

(Діти вклонилися, віддали хліб-сіль)

Вчителька.

Шановні гості! Дорогі мої діти! Звертаюсь сьогодні до вас мовою землі нашої, мовою матерів наших, народу нашого мовою. Давайте разом заспіваємо пісню «Подоляночку».

- А який сьогодні день? (весняний, сонячний, веселий, березневий, цікавий, незвичайний)

- Ось у такий сонячний весняний, березневий день і народився Тарас Григорович Шевченко.

- А де і в якій сім’ї народився малий Тарас?

(Малий Тарас народився в селі Моринцях в сім’ї бідних кріпаків)

- А хто такі кріпаки?

- Яким був батько Тараса?

(Його батько – Григорій Іванович – був з роду вільних козаків. Тобто прадід його та далекі предки були вільними: жили і працювали тільки для себе і своєї сім’ї. Григорій Іванович був людиною письменною, тобто грамотною.)

- Якою була мати Тараса?

(Мати – Катерина Бойко – була з бідного кріпацького роду. Вона була ніжна, чутлива, роботяща жінка. Мати дуже любила співати пісні своєму коханому синочку.)

Ось слова колискової:

Спіть, діточки, спіть,

Віченька стуліть!

Дрібен дощик стукотить,

Вікнам казку гомонить.

Дрібен дощик пада там,

А тут тихо, тепло нам.

При матусі та й рідненькій,

У світлиці та й чистенькій.

Спіть, діточки, спіть,

Віченька стуліть!

Вчитель. Тепло материнського серця, жвавість вдачі – все це передалося Тарасові. Дитячі роки поета пройшли на Звенигородщині. Цей куток України зберігав давні традиції, мав талановитих майстрів. Та, мабуть, найперші враження дитинства залишилися від розкішної України. Степова далечінь, височінь неба, гармонія кольорів, пахощів, барв рідної землі будили в душі хлопця трепет. Серце, думка його наповнювали все великою любов’ю. Так, степ улітку наливається сонячним теплом.

Давайте пригадаємо:

- Хто доглядав малого Тараса?

- Який був малий Тарас?

- Чи є насправді залізні стовпи, що підпирають небо?

А чи хочете пограти в дуже цікаву гру? Відгадайте її назву.

Загадка: «Стоїть півень над водою з червоною бородою. Хто це?» (Калина)

Народна гра «Калина».

А які ще народні ігри ви знаєте.

Вчитель. Отак і грався малий Тарас. Як і ми з вами. Він знав дуже багато ігор, мав феноменальну пам’ять. Все, що почув, побачив, запам’ятовував в найменших подробицях.

Але незабаром померла його мати. Залишилися з батьком діточки:

1 – старша сестра Катерина – 19 років

2 – брат Микита – 12 років

3 – Тарас – 9 років

4 – сестра Ярина – 7 років

5 – сестра Марина – 4 роки

6 – брат Йосип – 2 роки.

Учень.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

(мати померла молодою у 39 років)

Батько одружився вдруге. Але через 2 роки – помер.

Там батько, плачучи з дітьми,

(а ми малі були та голі)

Не витримав лихої долі,

Умер на панщині!

Багато лиха довелося зазнати Тарасові. На літо віддавала його в пастухи, а взимку він працював у наймах у д’ячка, який тоді навчав дітей при церкві. Довелося тягати воду на високу гору, до д’ячкової хати, але саме там допитливий, жадібний до знань Тарас навчився читати, писати, співати і малювати. Шевченко дуже любив рідну природу. Часто сидів під деревом, чи на березі річки, рано-вранці чи увечері, і дивився: як ростуть верби на березі річки, чи слухав, як пташки співають в гаю, бачив як сонечко увечері сідає. А потім складав вірші.

Діти читають вірші

Світає…

Край неба палає.

Соловейко в тихім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє.

Степи. Маки мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Вчитель. Молодці, ось як багато ви знаєте віршів. Багато приємних, ніжних віршів Т.Шевченка покладено на музику. Вони стали піснями.

Розгадаємо кросворд. Ключове слово – Кобзар.

1. Ім’я старшої сестри Тараса Шевченка(Катерина)

2. Назва села, де народився Тарас. (Моринці)

3. Назва місяця, в якому народився Тарас. (Березень)

4. Назва вірша зі словами «Як умру, то поховайте мене … » (Заповіт)

5. Ім’я діда Тараса (Іван)

6. Ім’я батька Тараса Шевченка (Григорій)

Учитель.

Велику книгу написав,

І «Кобзарем» її назва.

В тім «Кобзареві» зложив заповіти,

Щоб знали всі: дорослі й діти.

Тарас Шевченко був кріпаком, потім друзі допомогли йому стати вільним та викупили його у пана. Навчався в Академії Мистецтв. Але за свої віші був засланий, а потім відправлений у солдати. Там йому не давали ні писати, ні читати. Сили поета, його здоров’я були підірвані, але незламною лишилася воля. Хоч його потім і звільнили із заслання, життя в Україні залишалося важким. Милою була лише природа.

Спочатку його поховали в Петербурзі, а потім перепоховали в Україні, у Каневі, на Чернечій горі, нині Шевченківська, згідно із заповітом:

«Як умру, то поховайте мене на могилі,

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі

Було видно, було чути

Як реве ревучий.»

Учитель. Які ж прислів’я ви знаєте про Батьківщину?

1. Де рідний край, там і рай.

2. За рідний край життя віддай.

3. Кожна травичка на своєму корені росте.

4. Рідна земля і в жмені мила.

5. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

«Будь, Україна, сильна й могуча.

Будь нам на вічні віки

В мирі ласкава, в бою, як туча,

Всім нам добро принеси!

Не забували Шевченка спів,

Про горду славу козаків,

Не забувай, що ти дитина,

Землі, що зветься Україна.

Про Україну, рідний край,

Ти завжди пам’ятай!»

Вчитель. Ми з вами намалювали малюнки до дня народження Шевченка. Роздивіться ці малюнки і визначте найкращі.

Ми, українці, велика родина,

Мова і пісня у нас – солов’їна.

Квітне усюди червона калина,

Рідна земля для нас всіх – Україна.