Свято "Крокувала Осінь українським краєм"

Мета: поглиблення і систематизація знань учнів про осінь, осінні дари природи.

Розвиток уваги, логічного мислення, вміння наблюдати за змінами в природі та бачити красу рідного краю.

Виховання інтересу та любові до рідної української мови; бережливого ставлення до природи.

Зала святково прикрашена осіннім листям, вишитими рушниками, кошик з овочами та фруктами, діти в яскравих костюмах.

1 - й ведучий: Довгими журавлиними ключами відлетіло літо. І Осінь прибула на нашу землю на трійці багряних коней із милозвучними іменами: вересень, жовтень і листопад. Та й взялася наводили лад.

2 - й ведучий: Осінь. . . золотокоса, пишна, щедра, багата — якими тільки словами не винагороджував її народ. Осінь—чарівниця, вона пригощає яблуками і грушами, бурячками й морквою, готує землю під майбутній врожай.

3 - й ведучий: У ліс теж прийшла золота пора. Яких тільки кольорів не підібрала Осінь для лісових мешканців — дерев! Стоять вони, пишаються своїми казковими шатами. Запросила вона і ранкову прохолоду, а ще прихопила з собою кухлик, із якого поливала землю дощами. А он з - за пеньочка визирає грибочок, а поряд — ще і ще. . . Давайте привітаємо цю жовтобагряну красуню і трудівницю.

1 - ша дитина:

Крокувала Осінь українським краєм.

По розлогих луках, по тонких стежках.

Все, що зустрічала сяйвом прикрашала,

Мов рясним серпанком сипала дощем.

2 - га дитина:

Крокувала Осінь українським краєм.

І по плинних ріках й по густих лісах.

Частувала Осінь нас рясним врожаєм

І востаннє пестила нас своїм теплом.

3 - тя дитина:

Крокувала Осінь, довго крокувала.

І зостались в неї вже останні дні.

Ми сьогодні Осінь на рік проводжаєм

і спасибі скажем за турботи їй.

1 - й ведучий: Але яке ж свято без Осені? Де ж вона? Давайте уважно подивимося, може, вона серед нас? Є?. .

3 - й ведучий: А якою ви уявляєте собі Осінь? (Відповіді дітей). Давайте її покличемо.

4 - та дитина:

Осінь, осінь, в гості тебе просим

З щедрими хлібами, з високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітнім журавлем!

Усі (разом}.

Осене, Осене, ти прийди до нас,

Дуже, дуже просимо, бо настав вже час! Звучить лірична музика. Заходить Осінь з повним кошиком дарунків.

Осінь:

Завітала я до вас в Україну,

Одягла в червоне намисто калину,

Бо ж вкраїнська осінь —

Це пишні жоржини, айстри різнобарвні,

Горішки ліщини.

Багатими врожаями, смачними овочами,

Яблуками, сливами, грушами красивими.

Україна на весь світ врожаями славиться,

Житом та пшеницею, білою паляницею.

Запрошую всіх вас у осінню казку.

2 - га ведуча:

Стоїть у лісі хатка — солом'яний дашок.

Живуть уній курчатка—жовтесенький пушок.

Стоїть у лісі хатка — віконце золоте,

А під отим віконцем ялинонька росте.

Музика звучить

6 - та дитина:

Тихо Осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Кожен листик прикрашає,

Дуб замріяний стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода.

Вітер ніби ненароком

Їй косиці розпліта.

Танець "Осінь—художниця"

Ходить осінь в дібровоньці,

У золотій обновоньці,

Не питає доріженьки,

Стеле килим під ніженьки.

Стелить; пильно вистеляє,

Сама себе вихваляє:

Осінь:

Чи я діла не робила?

Такий килим постелила.

Кому треба—вкривається,

Кому треба — сховається,

Кому треба — скупається,

Кому треба—квітчається.

8 дитина:

Ой, що діється, що сталось —

В небі сонечко сміялось,

Та хмаринки прилетіли —

Все відразу замочили!

Пісенька "Дощик"

Їжачок:

А нашим лісом ходить Осінь

І подарунки всім розносить.

У лісі, полі побувала,

В саду гостинців назбирала

і для звірят і для малят,

Для їхніх мам, для їхніх тат.

Та тільки ходить Осінь боса

По вранішніх холодних росах

 Собі нічого не лишила.

 Усе що було — роздарила.

Танець "Осінь і звірі"

Лисичка:

Нікого Осінь не минула

Про себе тільки лиш забула. . .

Щоб не мерзли в тебе ніжки,

Як ітимеш по доріжці –

Ти прийми ці черевички.

Ведмедик:

А оце — м'які листочки

Із берізок і дубочків.

Ти зроби із них подушку

Поклади собі під вушка,

Щоб на ній солодко спала,

Уві сні нас всіх згадала.       

Осінь:

Завжди усім роздавала, що мала,

Дарунків від інших взамін не чекала.

Дякую щиро, любі звірята,

Що влаштували справжнє свято (виходить).

13 - та дитина:

Осінь далі мандрувала.

Україну прикрашала.

Осипала все насіння.

Й річка стала синя - синя.

А туману й прохолоді

Не давала насолоди.

їх на прив'язі тримала,

Лише зрідка випускала.

14 - та дитина:

Всіх пташок у небокраї

Позбирала в дружні зграї

Наставляла у дорогу

У далеку й довгу - довгу.

Кожній з них шептала шлях

Й дала сили прозапас.

15 - та дитина:

Відлітають гуси та лелеки

У краї заморські і далекі.

Відлітають з ними й журавлі

І шпаки і ластівки малі.

Цілу зиму ріднії краї

Всі вони побачать лиш у сні.

16 - та дитина:

Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби—дзвінкі солов'ї,

Не страшні їм тепер заметілі

На далекій південній землі.

Пісня "Летіть, летіть, журавлики"

Осінь:

Надійшла пора врожаю,

Я городом походжаю.

Скільки виросло добра!

Тож збирати вже пора!

Гей, курчатка, підійдіть,

Досить вже ховатися.

Ви корзинку понесіть

Буду роздивлятися.

Весь материал – смотрите документ.

Свято осені

«Крокувала Осінь

українським краєм»

Підготувала вчитель 4 кл.

ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

м.Дзержинська Донецької

області

«Крокувала Осінь українським краєм»

Мета:Поглиблення і систематизація знань учнів про осінь,осінні дари природи.

Розвиток уваги,логічного мислення,вміння наблюдати за змінами в природі та бачити красу рідного краю.

Виховання інтересу та любові до рідної української мови; бережливого ставлення до природи.

Зала святково прикрашена осіннім листям, вишитими рушниками,кошик з овочами та фруктами, діти в яскравих костюмах.

2-й ведучий: Осінь... золотокоса, пишна, щедра, багата — якими тільки словами не винагороджував її народ. Осінь—чарівниця, вона пригощає яблуками і грушами, бурячками й морквою, готує землю під майбутній врожай.

3-й ведучий: У ліс теж прийшла золота пора. Яких тільки кольорів не підібрала Осінь для лісових мешканців — дерев! Стоять вони, пишаються своїми казковими шатами. Запросила вона і ранкову прохолоду, а ще прихопила з собою кухлик, із якого поливала землю дощами. А он з-за пеньочка визирає грибочок, а поряд — ще і ще... Давайте привітаємо цю жовтобагряну красуню і трудівницю.

1-ша дитина:

Крокувала Осінь українським краєм.

По розлогих луках, по тонких стежках.

Все, що зустрічала сяйвом прикрашала,

Мов рясним серпанком сипала дощем.

2-га дитина:

Крокувала Осінь українським краєм.

І по плинних ріках й по густих лісах.

Частувала Осінь нас рясним врожаєм

І востаннє пестила нас своїм теплом.

3-тя дитина:

Крокувала Осінь, довго крокувала.

І зостались в неї вже останні дні.

Ми сьогодні Осінь на рік проводжаєм

і спасибі скажем за турботи їй.

1 -й ведучий: Але яке ж свято без Осені? Де ж вона? Давайте уважно подивимося, може,вона серед нас? Є?..

3-й ведучий: А якою ви уявляєте собі Осінь? (Відповіді дітей). Давайте її покличемо.

4-та дитина:

Осінь, осінь, в гості тебе просим

З щедрими хлібами, з високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітнім журавлем!

Усі (разом}.

Осене, Осене, ти прийди до нас,

Дуже, дуже просимо, бо настав вже час! Звучить лірична музика. Заходить Осінь з повним кошиком дарунків.

Осінь:

Завітала я до вас в Україну,

Одягла в червоне намисто калину,

Бо ж вкраїнська осінь —

Це пишні жоржини, айстри різнобарвні,

Горішки ліщини.

Багатими врожаями, смачними овочами,

Яблуками, сливами, грушами красивими.

Україна на весь світ врожаями славиться,

Житом та пшеницею, білою паляницею.

Запрошую всіх вас у осінню казку.

2-га ведуча:

Стоїть у лісі хатка — солом'яний дашок.

Живуть уній курчатка—жовтесенький пушок.

Стоїть у лісі хатка — віконце золоте,

А під отим віконцем ялинонька росте.

Музика звучить

6-та дитина:

Тихо Осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Кожен листик прикрашає,

Дуб замріяний стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода.

Вітер ніби ненароком

Їй косиці розпліта.

Танець "Осінь—художниця"

Ходить осінь в дібровоньці,

У золотій обновоньці,

Не питає доріженьки,

Стеле килим під ніженьки.

Стелить; пильно вистеляє,

Сама себе вихваляє:

Осінь:

Чи я діла не робила?

Такий килим постелила.

Кому треба—вкривається,

Кому треба — сховається,

Кому треба — скупається,

Кому треба—квітчається.

8 дитина:

Ой, що діється, що сталось —

В небі сонечко сміялось,

Та хмаринки прилетіли —

Все відразу замочили!

Пісенька "Дощик"

Їжачок:

А нашим лісом ходить Осінь

І подарунки всім розносить.

У лісі, полі побувала,

В саду гостинців назбирала

і для звірят і для малят,

Для їхніх мам, для їхніх тат.

Та тільки ходить Осінь боса

По вранішніх холодних росах

Собі нічого не лишила.

Усе що було — роздарила.

Танець "Осінь і звірі"

Лисичка:

Нікого Осінь не минула

Про себе тільки лиш забула...

Щоб не мерзли в тебе ніжки,

Як ітимеш по доріжці –

Ти прийми ці черевички.

Ведмедик:

А оце — м'які листочки

Із берізок і дубочків.

Ти зроби із них подушку

Поклади собі під вушка,

Щоб на ній солодко спала,

Уві сні нас всіх згадала.

Осінь:

Завжди усім роздавала, що мала,

Дарунків від інших взамін не чекала.

Дякую щиро, любі звірята,

Що влаштували справжнє свято (виходить).

13-та дитина:

Осінь далі мандрувала.

Україну прикрашала.

Осипала все насіння.

Й річка стала синя-синя.

А туману й прохолоді

Не давала насолоди.

їх на прив'язі тримала,

Лише зрідка випускала.

14-та дитина:

Всіх пташок у небокраї

Позбирала в дружні зграї

Наставляла у дорогу

У далеку й довгу-довгу.

Кожній з них шептала шлях

Й дала сили прозапас.

15-та дитина:

Відлітають гуси та лелеки

У краї заморські і далекі.

Відлітають з ними й журавлі

І шпаки і ластівки малі.

Цілу зиму ріднії краї

Всі вони побачать лиш у сні.

16-та дитина:

Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби—дзвінкі солов'ї,

Не страшні їм тепер заметілі

На далекій південній землі.

Пісня "Летіть, летіть, журавлики"

Осінь:

Надійшла пора врожаю,

Я городом походжаю.

Скільки виросло добра!

Тож збирати вже пора!

Гей, курчатка, підійдіть,

Досить вже ховатися.

Ви корзинку понесіть

Буду роздивлятися.

Курчатка підбігають, беруть корзину і стають за Осінню.

Осінь:

Я городом походжаю, усі овочі збираю,

Не найду я Гарбуза.

Заходить Гэрбуз, обертається навколо себе і стає коло курчат.

Гарбуз:

Ось я, той Гарбуз!

Я росту такий великий.

Не підняти чоловіку.

В мене маса нелегка —

Кілограмів аж до ста.

Дуже гарним я буваю,

Завжди людям помагаю.

Кулінари мене знають

Й дуже-дуже поважають.

Каші, пудинги, бісквіти

І котлети люблять діти.

Іде до кошика. Стає за спинами курчат.

Осінь:

Я городом походжаю,

Усі овочі збираю, потребую Диню.

Заходить Диня, обертається навколо себе.

Диня: Ось я, тая Диня!

Я на грядці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Я не просто собі Диня,

А в Гарбуза господиня.

Іде до кошика. Стає за Гзрбузом.

Осінь:

Я городом походжаю, усі овочі збираю.

Потребую Огірочка.

Заходить Огірок, обертається навколо себе.

Огірок: Ось я, Огірочок!

Я —Огірочокмолоденький,

Зелений, добрий ітугенький.

І пахну дуже смачно я,

Як уся моя сім'я!

Корисний я та смачний дуже.

Мене і солять, й маринують,

На зиму завжди консервують.

Іде до кошика. Стає за Динею.

Осінь:

Я. городом походжаю, усі овочі збираю,

Потребую Моркву.

Заходить Морква, обертається навколо себе.

Морква: Ось я, та Морквиця!

Я —Морква солоденька,

І смачненька, і тверденька.

Ще й корисна, вітамінна

І у страві незамінна.

Лікувальний в мене сік,

Той, хто пити його звик,

Матиме хороший зір.

Ти попробуй й перевір!

Іде до кошика. Стає за Огірком.

Осінь:

Я городом походжаю, усі овочі збираю,

Потребую Буряка.

Заходить Буряк, обертається навколо себе.

Буряк: Ось я, той Буряк!

Бурячок я червоненький,

І смачний, і солоденький.

Мене варять, і печуть,

І до борщика кладуть.

З мене роблять і салати,

Бо зі мною — стіл багатий.

Маю я ще й вітаміни.

Є Буряк — і все відмінно!

Іде до кошика. Стає за Морквою.

Осінь:

Я городом походжаю, усі овочі збираю,

Потребую Картопельку.

Заходить Картопля, обертається навколо себе.

Картопля: Ось я, та Картопелька.

Я — Картопелька поживна,

Всім відома. І не дивно,

Бо мене всі полюбляють,

Як вирощувати, знають.

Мене дуже люблять діти,

Є чого мені радіти.

Я усім тепер потрібна,

Скажем просто — необхідна!

Іде до кошика. Стає за Буряком.

Осінь:

Я городом походжаю, усі овочі збираю,

Потребую Квасольку.

Заходить Квасоля, обертається навколо себе.

Квасоля: Ось я, та Квасолька!

Я — Квасолья кольорова,

І поживна, і чудова.

Ще й смачна я і корисна.

Тому мене й люблять, звісно,

І бажають споживати

Всі: і хлопчики, й дівчата.

То ж скуштуйте неодмінно

Мене в борщиках й супах,

У салатах й пиріжках.

Іде до кошика. Стає за Картоплею.

Осінь:

Я городом походжаю, усі овочі збираю,

Потребую Помідора.

Заходить Помідор, обертається навколо себе.

Помідор: Ось я, той Помідор!

А я, друзі, Помідор,

Круглий, із городу.

У червонім кафтані,

Гляньте всі на вроду.

Подивись, який я гожий,

На яблуко трохи схожий.

Іде до кошика. Стає за Квасолею.

Осінь:

Я городом походжаю, усі овочі збираю,

Потребую Капустинку.

Заходить Капуста, обертається навколо себе.

Капуста: Ось я, та Капуста!

Я Капусточка смачненька,

Я — до борщика, й до м'яса,

В пиріжках, з грибами часом

Всім Капусточка смакує,

Ще вона людей лікує.

Хто Капусту полюбляє —

Той здоров'я добре має!

Іде до кошика. Стає за Помідором.

Осінь:

Усі овочі чудові!

Їх вживають для здоров'я.

Кожен смак і користь має,

Людям сили добавляє.

Пам'ятайте, любі діти...

Овочі (разом): Треба овочі любити!

Танець "Овочева сім'я»

Осінь:

А мені пора в дорогу —

Закінчився вже мій час.

Бережіть свою Вкраїну

Бо найкраща вона в нас.

Я, здається, все зробила,

Все поспіла, бо спішила.

Що не встигла, ви зробіть

І за рік мене знов ждіть!(Пригощає всіх присутніх своїми дарами).

До побачення! Бувайте! (Виходить).

Пісня "Прощай Осінь". Свято закінчується.