Проект для начальных классов "Художник - Осень"

Материал на украинском языке.

Мета:

Ознайомити з порою року – осінь;

Ознайомити з характерними ознаками осені у природі;

Ознайомити з міфом «Деметра і Персефона»;

Ознайомити з творами про осінь, поезією, вчити знаходити та придумувати загадки, казки та прислів’я про осінь, малювати ілюстрації за текстом оповідання І. Соколова - Микитова «Художник – осінь»

Вчити дітей відбирати та опрацьовувати матеріал;

Вдосконалювати техніку читання, виразність;

Збагачувати словниковий запас учнів;

Сприяти розвитку у дітей естетичного сприйняття, пізнавального інтересу, прищеплювати любов до поезії, музики, естетичного мистецтва.

Тип: колективний, інтегрований.

Вид: інформаційно - пошуковий.

Форма захисту: презентація (семінар).

Кінцевий продукт: виставка малюнків учнів з теми: «Художник – осінь».

Міжпредметний зв'язок: читання, російська мова, «Я і Україна», праця,   малювання.

План роботи над проектом:

Заняття 1. Урок розвитку мовлення.

Ознайомлення з міфом Давньої Греції «Деметра і Персефона».

Мета: познайомити учнів з міфом, викликати інтерес до головних героїнь  Деметрі та Персефоні, як міфічним вісницям змін пір року,  підготувати до сприйняття міфа «Виникнення світу і богів».

Хід уроку.

Оргмомент.

Вступна бесіда вчителя.

Які пори року ви знаєте?

Які пори року вам подобаються?

Що відбувається з природою весною і літом? А взимку і восени?

А зараз прослухайте міф про те, через що відбулася зміна пір року.

Знайомство учнів з міфом.

У зошиті.

Деметра – богиня родючості.

З - за кого страждала Деметра? За кого Зевс віддав заміж Персефону?

Чому на землі припинився будь - який ріст?

За яких умов Зевс погодився відпустити Персефону до Деметри?

Які пори року наступають, коли Пересефона залишає матір?

А коли повертається, чим обдаровує землю Деметра?

Підсумок уроку.

Діти, зараз ви ознайомились з міфом, в якому розповідається про те, як відбулася зміна пір року. Імена яких богів ви чули у цьому міфі? (Зевс, Аїд)

Як ви вважаєте, в них влади більше, ніж в Деметри? Грецьких богів було багато, але і в них були головні боги. Про це ми поговоримо на наступному уроці.

Домашнє завдання: З природного матеріалу разом із батьками зробіть аплікацію до міфу.   Зобразьте Деметру і Персефону або відповідну пору року.

Заняття 2. Теоретичне.

Мета: ознайомити дітей з новими поняттями;

  сприяти розвитку спостережливості;

  розвивати мовлення, аналітичне мислення.

Спостереження – це найпопулярніший та найдоступніший метод дослідження, який використовується у більшості наук. Постійно використовується спостереження звичайною людиною у повсякденному житті. Воно є найціннішим та цілком неоціненним джерелом отримання різноманітних відомостей про світ.

Вчені для спостережень можуть використовувати різні пристрої та прилади – телескопи, мікроскопи, вимірювальні прилади.

Схема – це зображення, опис чого - небудь в головних рисах за допомогою креслення, малюнка.

Почнемо з простого завдання: вчимося спостерігати.

Всі горобці з першого погляду схожі один на одного, наче близнюки. Але досвідчений спостерігач обов’язково побаче, що двох однакових горобців не буває.

Учням пропонуються картки з зображенням горобців.

Завдання. Будьте спостережливі та знайдіть, чим схожі та чим відрізняються горобці один від одного.

А тепер звернемося до схем. Перед вами схеми обличчя людини у вигляді кружечків. Пригадайте зовнішній вигляд і поведінку та домалюйте на схемах, які зачіски, брови, вуса, очі, губи вони мають.

Проблема – це складне питання, задача, яка вимагає розв’язання шляхом дослідження.

Судження – одна з основних форм логічного мислення. Поняття в мисленні не стоять розрізнено, вони зв’язані між собою. Формою зв’язку понять між собою і є судження, умовивід.

Вчитель пропонує учням картки для роботи в групах, парах з завданнями для опрацювання поданих понять.

Домашнє завдання: Знайти та прочитати твори та вірші про осінь, відібрати ті, які сподобалися. У творі визначити опис осінньої природи.

Заняття 3. Предмет «Я і Україна». Екскурсія.

Мета: формувати уявлення проживу та неживу природу, про рослини, тварин, вчити встановлювати причинно - наслідкові зв’язки між живою та неживою природою, розвивати спостережливість; вміння порівнювати, узагальнювати: виховувати дбайливе ставлення до природи.

Бесіда.

Вересень неохоче закінчує літо. Прикмети осені помітні всюди: в’яне трава, холоднішає повітря, зривається з дерев перший жовтий листок. Цей місяць називали листопадом, листопродавцем.

Що ж, перший місяць осені, а «від осені до літа не повернешся». Прекрасно сказав про нього письменник Костянтин Паустовський: «Серед усіх пір року більше всього я люблю і жалію осінь. Можливо за те, що їй дуже мало відпущено часу для її шелесткого та облітаючого життя». Адже, коли починається осінь? Ні, не 1 вересня, а 27серпня. І продовжується вона 66 днів – до 1 листопада. 25 з них стоїть золота осінь, 21 – пізня, а решта 20 – це вже початок зими.

Це мальовнича пора року! Небо в ясні дні ще радує блакиттю, яскравістю сонця, чистотою повітря, ранковою свіжістю. Ще дихаєш літом і не думаєш про зиму.

Але дні невблаганно стають коротші, сонце гріє менше. Птахи збираються у вирій, птахи і комахи поспішають приготуватися до зими, запасають корм, укріплюють свої нори. Готується і людина, але зима не чекає.

Жовтень – пора, коли дерева скидають листя. Називають його брудник. А також: золота осінь.

Небо частіше всього щільно вкрите сірими хмарами, які низько нависли над землею, і тільки перед заморозками стає світліше.

Листопад – останній місяць живої води, напередодні льодоставу.

Погода у листопаді мінлива, а короткі сірі дні схожі один на одного. У лісі стоять голі дерева. Улетіли чайки, а це за прикметами – початок замерзання стоячих водоймищ.

Весь материал – смотрите документ.

Донецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 94

Донецької міської ради Донецької області

«Художник – осінь»

Розробка колективного

інтегрованого проекту.

Керівник проекту: Горбань О. Ф.

вчитель початкових класів

Донецьк 2010

ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

2 клас

Урок розвитку мовлення.

Тема: «ХУДОЖНИК – ОСІНЬ»

Мета:

• Ознайомити з порою року – осінь;

• Ознайомити з характерними ознаками осені у природі;

• Ознайомити з міфом «Деметра і Персефона»;

• Ознайомити з творами про осінь, поезією, вчити знаходити та придумувати загадки, казки та прислів’я про осінь, малювати ілюстрації за текстом оповідання І. Соколова-Микитова «Художник – осінь»

• Вчити дітей відбирати та опрацьовувати матеріал;

• Вдосконалювати техніку читання, виразність;

• Збагачувати словниковий запас учнів;

• Сприяти розвитку у дітей естетичного сприйняття, пізнавального інтересу, прищеплювати любов до поезії, музики, естетичного мистецтва.

Тип: колективний, інтегрований.

Вид: інформаційно-пошуковий.

Форма захисту: презентація (семінар).

Кінцевий продукт: виставка малюнків учнів з теми: «Художник – осінь».

Міжпредметний зв'язок: читання, російська мова, «Я і Україна», праця,

малювання.

Керівник проекту: О. Ф. Горбань.

План

роботи над проектом:

Заняття 1. Урок розвитку мовлення.

Ознайомлення з міфом Давньої Греції «Деметра і Персефона».

Мета: познайомити учнів з міфом, викликати інтерес до головних героїнь

Деметрі та Персефоні, як міфічним вісницям змін пір року,

підготувати до сприйняття міфа «Виникнення світу і богів».

Хід уроку.

1. Оргмомент.

2. Вступна бесіда вчителя.

• Які пори року ви знаєте?

• Які пори року вам подобаються?

• Що відбувається з природою весною і літом? А взимку і восени?

А зараз прослухайте міф про те, через що відбулася зміна пір року.

1. Знайомство учнів з міфом.

У зошиті.

Деметра – богиня родючості.

• З-за кого страждала Деметра? За кого Зевс віддав заміж Персефону?

• Чому на землі припинився будь-який ріст?

• За яких умов Зевс погодився відпустити Персефону до Деметри?

• Які пори року наступають, коли Пересефона залишає матір?

• А коли повертається, чим обдаровує землю Деметра?

1. Підсумок уроку.

• Діти, зараз ви ознайомились з міфом, в якому розповідається про те, як відбулася зміна пір року. Імена яких богів ви чули у цьому міфі? (Зевс, Аїд)

• Як ви вважаєте, в них влади більше, ніж в Деметри? Грецьких богів було багато, але і в них були головні боги. Про це ми поговоримо на наступному уроці.

Домашнє завдання: З природного матеріалу разом із батьками зробіть

аплікацію до міфу.

Зобразьте Деметру і Персефону або відповідну пору

року.

Заняття 2. Теоретичне.

Мета: ознайомити дітей з новими поняттями;

сприяти розвитку спостережливості;

розвивати мовлення, аналітичне мислення.

Спостереження – це найпопулярніший та найдоступніший метод дослідження,який використовується у більшості наук. Постійно використовується спостереження звичайною людиною у повсякденному житті. Воно є найціннішим та цілком неоціненним джерелом отримання різноманітних відомостей про світ.

Вчені для спостережень можуть використовувати різні пристрої та прилади – телескопи, мікроскопи, вимірювальні прилади.

Схема – це зображення, опис чого-небудь в головних рисах за допомогою креслення, малюнка.

Почнемо з простого завдання: вчимося спостерігати.

Всі горобці з першого погляду схожі один на одного, наче близнюки. Але досвідчений спостерігач обов’язково побаче, що двох однакових горобців не буває.

Учням пропонуються картки з зображенням горобців.

Завдання. Будьте спостережливі та знайдіть, чим схожі та чим відрізняються горобці один від одного.

• А тепер звернемося до схем. Перед вами схеми обличчя людини у вигляді кружечків. Пригадайте зовнішній вигляд і поведінку та домалюйте на схемах, які зачіски, брови, вуса, очі, губи вони мають.

Проблема – це складне питання, задача, яка вимагає розв’язання шляхом дослідження.

Судження – одна з основних форм логічного мислення. Поняття в мисленні не стоять розрізнено, вони зв’язані між собою. Формою зв’язку понять між собою і є судження, умовивід.

Вчитель пропонує учням картки для роботи в групах, парах з завданнями для опрацювання поданих понять.

Домашнє завдання: Знайти та прочитати твори та вірші про осінь, відібрати

ті, які сподобалися. У творі визначити опис осінньої

природи.

Заняття 3. Предмет «Я і Україна». Екскурсія.

Мета: формувати уявлення проживу та неживу природу, про рослини,

тварин, вчити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між

живою та неживою природою, розвивати спостережливість; вміння

порівнювати, узагальнювати: виховувати дбайливе ставлення до

природи.

Бесіда.

Вересень неохоче закінчує літо. Прикмети осені помітні всюди: в’яне трава, холоднішає повітря, зривається з дерев перший жовтий листок. Цей місяць називали листопадом, листопродавцем.

Що ж, перший місяць осені, а «від осені до літа не повернешся». Прекрасно сказав про нього письменник Костянтин Паустовський: «Серед усіх пір року більше всього я люблю і жалію осінь. Можливо за те, що їй дуже мало відпущено часу для її шелесткого та облітаючого життя». Адже, коли починається осінь? Ні, не 1 вересня, а 27серпня. І продовжується вона 66 днів – до 1 листопада. 25 з них стоїть золота осінь, 21 – пізня, а решта 20 – це вже початок зими.

Це мальовнича пора року! Небо в ясні дні ще радує блакиттю, яскравістю сонця, чистотою повітря, ранковою свіжістю. Ще дихаєш літом і не думаєш про зиму.

Але дні невблаганно стають коротші, сонце гріє менше. Птахи збираються у вирій, птахи і комахи поспішають приготуватися до зими, запасають корм, укріплюють свої нори. Готується і людина, але зима не чекає.

Жовтень – пора, коли дерева скидають листя. Називають його брудник. А також: золота осінь.

Небо частіше всього щільно вкрите сірими хмарами, які низько нависли над землею, і тільки перед заморозками стає світліше.

Листопад – останній місяць живої води, напередодні льодоставу.

Погода у листопаді мінлива, а короткі сірі дні схожі один на одного. У лісі стоять голі дерева. Улетіли чайки, а це за прикметами – початок замерзання стоячих водоймищ.

Проблемні питання.

1. Чому птахи не ховаються від холоду у снігу, адже там тепло, навіть листя на траві зелене?

2. Чи можливо затримати перелітних птахів, якщо скрізь розвісити теплі пташині хатки?

3. Як треба поводитися, якщо ти потрапив під осінній дощ, а додому добиратися ще далеко?

Урок – екскурсія на природу.

Мета: спостерігати за ознаками приходу осені в живій та неживій

природі. Зіставити осінню природу з літньою. Познайомити із

зовнішнім виглядом хвойних та листяних дерев, виявити їх

загальні і відмінні риси. Провести розрізнення дерева і куща,

познайомити з трав’янистими рослинами, деякими комахами,

птахами.

Нежива природа.

1. Чи тепло сьогодні? Як літом?

2. Чим відрізняється осіннє небо за кольором та характером хмарності від літнього?

3. Коли повітря більш прозоре і лісова далечінь краще видна: влітку чи восени?

Жива природа.

1. Як змінився колір трави і листя на деревах?

2. На яких деревах листя почали міняти свій колір?

3. На яких деревах почало опадати листя?

4. Чи змінився вид хвойних дерев?

5. Коли більше в лісі звуків: літом чи восени?

6. Менше чи більше стало в лісі птахів і комах?

План екскурсії.

1. Загальне знайомство з місцевістю. Зовнішній вигляд лісу в період золотої осені.

2. Самостійні групові спостереження за ознаками приходу осені в живій і неживій природі.

3. Знайомство з деревами, кущами та трав’янистими рослинами:

1. хвойні та листяні рослини, їх відмінності;

б) кущі і їх відмінності від дерев та трав’янистих рослин.

1. Збирання листя, гілок, плодів листяних дерев, гілок, шишок хвойних дерев.

2. Підведення підсумків спостережень.

Хід уроку.

1. Знайомство дітей з навколишньою місцевістю і природою. Кожній групі учнів визначається приблизна зона їх роботи.

2. Після виконання самостійних завдань кожна група учнів повинна звітуватися перед класом про свої спостереження.

3. Діти під керівництвом вчителя повинні зробити спостереження за планом екскурсії.

4. Порівняння, узагальнення, аналіз і синтез, виділення загальних, істотних, варіюючих ознак.

Заняття 4. « Художник – осінь».

Заняття поділяється на дві частини.

Перша частина. Читання.

Фрагмент уроку.

Читання вчителем вірша І.Буніна «Сегодня на пустой полянке» на фоні п’єси П. І. Чайковського «Октябрь. Осенняя песня».

• Про яку пору року каже поет?

Читання вірша учнями пошепки.

• Яка осінь описана поетом: рання, золота чи пізня? Як ви здогадалися?

Комбіноване читання оповідання «Художник – осінь» за І. Соколовим-Микитовим.

• Куди по-перше відправилася «Художник – осінь»?

• Чим вона покрила берези і клени?

• Як розмалювала листя осики?

• У що осінь одягла дуба – багатиря на лісовій галявині?

• Яке вбрання вона подарувала липкам?

• Кого чарівниця вирішила не чіпати? Чому?

• Куди після лісу відправилася осінь?

• Що вона прибрала з полів?

• Чим займалася на луках?

Знайомство з репродукцією картини І.І. Левітана «Золота осінь».

Аналіз картини.

• Порівняйте картину Левітана з тією, яку намалювала художниця – осінь.

Друга частина. Розвиток мовлення.

Групова робота.

Завдання: написати казку про осінь, використовуючи весь опрацьований

дома матеріал и матеріали класної виставки.

Повторити правила роботи в групі.

Робота в групах.

Звіт груп.

Домашнє завдання: Підготовка до презентації. На презентації можна

представити звіт по групам.

Звіт проводиться з теми «Художник – осінь».

1. «Осінь у творчості письменників і у фольклорі»

Мета: підібрати вірші, в яких описана рання, золота та пізня осінь.

1. Прислів’я та приказки про осінні місяці: вересень, жовтень, листопад.

2. Загадки.

3. Осінні свята.

4. Намалювати ілюстрації до оповідання «Художник – осінь» за І. Соколовим-Микитовим.

1. Презентація проектної діяльності.

Задачі: - вчити дітей точно за темою передавати зміст своїх робіт;

• читати виразно, емоційно;

• формувати вміння аналізувати представлені роботи.

Хід заняття.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

Вчитель:

• Сьогодні ми зібралися на колективну презентацію робіт учнів нашого класу.

Звіт буде проходити по групах, які узгоджені раніше.

Після виступу дітей всіх запрошуємо на виставку малюнків.

Журі – всі учні класу. Журі сьогодні необхідно буде визначити групу, яка найбільш вдало виконала своє завдання. Воно повинно бити суворим, але справедливим. Не забувайте про це. Кожному з вас необхідно буде бути сьогодні і членом журі, і захищати свою роботу.

1. Захист робіт.

1. Виступи дітей.

2. Обговорення питань і відповідей по темі.

3. Підведення підсумків по прослуханим роботам, вибір найкращих виступів.

4. Виставка малюнків.

1. Підсумок заняття.

Вчитель:

• Сьогодні ми прослухали виступи дітей. Дякую всім за роботу, за те, що не побоялися виступати. Дякую за малюнки, які здивували вас. Всі ми читали одне і те саме оповідання, уявляли один ліс, а намалювали його по-різному. Чому так відбувається? Тому що всі ми з вами різні. Ми бачимо, чуємо одне і те саме, а фантазуємо і міркуємо по-своєму. Кожна людина унікальна! Дякую всім батькам за допомогу у проекті.

В цьому проекті були інтегровані всі предмети. На уроках праці учні виготовляли аплікації, на уроці з предмету «Я і Україна» ознайомлювалися, спостерігали за змінами в природі, виготовляли гербарії, звіт з екскурсії, на уроці російської мови складали казки, на читанні читали про осінь, на малюванні малювали осінь.

А вдома опрацювали велику кількість віршів, оповідань, прислів’їв та приказок, загадок, енциклопедичних статей.

Література.

1. Григорчук А., Протопопова М. Проектна діяльність учнів на уроках читання // Початкова школа. – 2007. - №1 – с.14-17.

2. Гусь І. М., Калмиков І. В. Метод проектів//Управління школою. – 2005. - №5 – с.8.

3. Даниленко Т.М., Пеньшина В. А. Проектна діяльність на уроках в початковій школі//Початкове навчання та виховання. – 2009. – №16. – с. 54-56.

4. Дьяченко О. Ф. «Герои древнего мира» Энциклопедические уроки. – Донецк, ДОШ №94. – 97с.

5. Жуковська В. С. Впровадження проектної діяльності в роботу вчителя початкових класів//Початкове навчання та виховання. – 2007. - №8. – с.2-5.

6. Куневич С. В.,Лопоценина Т. П. нетрадиционные уроки в начальной школе. – Ростов-на-Дону: Издатнльство «Учитель», 2002. – 152 с.

7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології і навчання. – К.:АСК, 2004.

8. Попова Е. А. Волшебные времена года. – Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2005. – 272 с.

9. Прокопенко В., Князська Л. Метод проектів як засіб креативно-пізнавальної діяльності молодших школярів// Початкова школа. – 2007. – №5. – с. 43-45.

Додаток 1.

Н. Греков

ПРИМЕТЫ ОСЕНИ

Мелькает жёлтый лист на зелени дерев;

Работы кончил серп на нивах золотистих,

И покраснел уже вдали ковёр лугов,

И зрелые плоды висят в садах тенистых.

Приметы осени во всём встречает взор:

Там тянется, блестя на сонце паутина;

Там скирд виднеется; а там, через забор,

Кистями красними повиснула рябина…

И целый день скрипят возы; и далеко

Ток отзывается под дружными цепами;

И стая журавлей несётся високо,

Перекликаяся порой под небесами.

Ф. Тютчев

***

Есть в осени первоначальной

Короткая, но дивная пора –

Весь день стоит как бы хрустальный,

И лучезарны вечера…

Где бодрый серп гулял и падал колос,

Теперь уж пусто всё – простор везде,

Лишь паутины тонкий волос

Блестит на праздной борозде.

Пустеет воздух, птиц не слышно боле,

Но далеко ещё до первых зимних бурь –

И льётся чистая и тёплая лазурь

На отдыхающее поле…

А. Плещеев

***

Скучная картина!

Тучи без конца,

Дождик так и льётся,

Лужи у крыльца…

Чахлая рябина

Мокнет под окном;

Смотрит деревушка

Сереньким пятном.

Что ты рано в гости,

Осень, к нам пришла?

Ещё проситсердце

Света и тепла!..

А. Майков

Осень

Кроет уж лист золотой

Влажную землю в лесу…

Смело топчу я ногой

Внешнюю леса красу.

С холоду щёки горят:

Любо в лесу мне бежать,

Слышать, как сучья трещат,

Листья ногой загребать!..

Долго на листьях лежит

Ночи мороз, и сквозь лес

Холодно как-то глядит

Ясность прозрачных небес…

А. Пушкин

***

Унылая пора! Очей очарованье!

Приятна мне твоя прощальная краса –

Люблю я пышное природы увяданье,

В багрец и в золото одетые леса,

В их сенях ветра шум и свежее дыханье,

И мглой волнистою покрыты небеса,

И редкий солнца луч, и первые морозы,

И отдалённые седой зимы угрозы.

С. Есенин

***

Нивы сжаты, рощи голы,

От воды туман и сырость.

Колесим за сини горы

Солнце тихое скатилось.

Дремлет взрытая дорога,

Ей сегодня примечталось,

Что совсем-совсем немного

Ждать зимы седой осталось.

Ах, и сам я в чаще звонкой

Увидал вчера в тумане:

Рыжий месяц жеребёнком

Запрягался в наши сани.

А. Фет

Осенью

Когда сквозная паутина

Разносит нити ясных дней

И подокном у селянина

Далекий благовест слышней.

Мы не грустим, пугаясь снова

Дыханья близкого зимы.

А голос лета прожитого

Яснее понимаем мы.

К. Бальмонт

Осень

Поспевает брусника,

Стали дни холоднее.

И от птичьего крика

В сердце только грустнее.

Стаи птиц улетают

Прочь за синее море.

Все деревья блистают

В разноцветном уборе.

Солнце реже смеётся,

Нет в цветах благовонья.

Скоро осень проснётся –

И заплачет спросонья.

А. Фет

Осенняя роза

Осыпал лес свои вершины,

Сад обнажил своё чело,

Дохнул сентябрь, и георгины

Дыханьем ночи обожгло.

Но в дуновении мороза

Между погибшими одна,

Лишь ты одна, царица роза,

Благоуханна и пышна.

Назло жестоким испытаньям

На злобе гаснущего дня

Ты очертаньем и дыханьем

Весною веешь на меня.

А. Пушкин

***

Уж небо осенью дышало,

Уж реже солнышко блистало.

Короче становился день,

Лесов таинственная сень

С печальным шумом обнажалась,

Ложился на поля туман,

Гусей крикливых караван

Тянулся к югу: приближалась

Довольно скучная пора;

Стоял ноябрь уж у двора.

Додаток 2.

• Осенней озими в закром не сыплют.

• Осенняя ночь на двенадцати подводах едет.

• Осень – перемен восемь.

• Осень ведёт и дождь за собой ведёт.

• Осень прикажет, весна своё скажет.

• Осень велика, зима долга.

• Осенью и у кошки пиры.

• Цыплят по осени считают.

• Батюшка сентябрь не любит баловать.

• В сентябре и лист на дереве не держится.

• В сентябре огонь и в поле, и в избе.

• В сентябре одна ягода, да и та горькая рябина, зато хоть холоден сентябрь, да сыт.

• Сентябрь пахнет яблоком, октябрь – капустой.

• Октябрь-грязник ни колеса, ни полоза не любит.

• Октябрь – месяц близкой пороши.

• Октябрь – предзимье: землицу прикроет где листком, а где снежком.

• В октябре та бабам и работа, что льна приспевают.

• Плачет октябрь холодными слезами.

• Ноябрь – ворота зимы: он ей родной батюшка.

• В ноябре снегу надует – хлеба прибудет.

• В ноябре зима с осенью борются.

Додаток 3.

Пусты поля,

Мокнет земля,

Дождь поливает.

Когда это бывает?

(Осенью)

На одной ноге стоит,

Зорким кланяться велит.

(Гриб)

Рыжий Егорка

Упал на озеро,

Сам не утонул

И воды не всколыхнул.

(Осенний лист)

Вырос в поле дом.

Полон дом зерном.

Стены позолочены,

Ставни заколочены.

Ходит дом ходуном,

На столбе золотом.

(Колос)

Сто снаружи копий, посмотри

Охраняют золото внутри.

(Пшеница)

Штучка-одноручка

Носик стальной,

Хвостик деревянный.

(Коса)

В жёлтом море корабль плывёт.

(Комбайн)

В золотой клубочек спрятался дубочек.

(Жёлудь)

Кто всю ночь по крыше бьёт, да постукивает,

И бормочет, и поёт, убаюкивает?

(Дождь)

Круглый, зрелый, загорелый.

Попался на зубок,

Расколоться всё не мог.

А попал под молоток,

Хрустнул раз – и треснул бок.

(Орех)

Не шит, не кроен, а весь в рубцах.

(Кочан капусты)

Сорок одёжек и все без застёжек.

(Кочан капусты)

Я красна – не девица,

Зелена – не дубрава,

С хвостом – не мышь.

(Морковь)

В золотистой шелухе

Больше нравится он мне,

Стоит счистить шелуху –

Слёзы проливать начну.

(Лук)

Маленький, горький, луку брат.

(Чеснок)

В земле сидит,

Хвост вверх глядит,

Сахар из неё можно добыть,

И вкусный борщ сварить.

(Свекла)

Целый табун лошадей

на одной привязи.

(Гроздь винограда)

В сенокос – горька,

А в мороз – сладка.

Что за ягодка?

(Рябина)

На морщинистом боку –

По зелёному глазку.

(Картошка)

Додаток 4.

Праздники

День знаний

Быстро пролетело лето, и поэтому всем немного грустно. Но грусть сплетается с радостью. Первое сентября, если это не воскресенье, не обозначено на календаре красным цветом. Однако этот день стал особенным. С утра во дворах не слышен ребячий гомон. В первый осенний день все дороги ведут к школе. Нарядные ученики, взволнованные родители и учителя… И всё повторяется: уроки и перемены, контрольные и экзамены. У кого-то впереди ещё добрый десяток школьных лет, а кто-то уже вышел на финишную прямую. Первое сентября – это порог новых надежд и стремлений.

Традиционно первый день учебного года называют Днём знаний. Все заботы и хлопоты начнутся завтра, а сегодня – праздник. Праздник встречи с одноклассниками и учителями после долгой летней разлуки.

Хэллоуин

(День всех святых)

Хэллоуин, вечер накануне Дня всех святых, отмечается во многих странах мира 31 октября. Праздник этот родился в Ирландии. Жившие там друиды – древние жрецы кельтских племён – называли этот день Самхайн, и символизировал он конец лета и начало нового года.

В 1840 году Ирландию постигла страшная беда – жуткий голод, вызванный неурожаем картофеля. Многие из жителей, спасаясь от голодной смерти, эмигрировали, в том числе и в далёкую Америку.

В средневековой Британии было принято считать, что с приходом осени, когда осыпается листва на деревьях, умирает трава и цветы, власть на земле переходит в руки Лорда Смерти. Божество призывает себе на помощь духи умерших людей. Те являются на землю 31 октября в обличье животных, а самые зловредные – в виде чёрных кошек. Простые люди испытывали сильный страх при одной только мысли об этом. Чтобы отогнать злых духов, в этот день было принято устраивать большой фестиваль, зажигать костры.

Додаток 5.

Деметра и Персефона.

Могущественна великая богиня Деметра. Она даёт плодородие земле, и без её благотворной силы ничто не произрастает ни в тенистых лесах, ни в лугах, ни в тучных пашнях. Была у богини Деметры юная, прекрасная дочь Персефона. Отцом Персефоны был громовержец Зевс.

Однажды Персефона вместе со своими подругами, океанидами, беззаботно резвилась в цветущей долине. Как легкокрылая бабочка, перебегала юная дочь Деметры от цветка к цветку. Она рвала пышные розы, душистые фиалки, белоснежные лилии и красные гиацинты. Беспечно резвилась Персефона, не ведая той судьбы, которую назначил ей отец её Зевс. Не думала Персефона, что не скоро увидит она опять ясный свет солнца, не скоро будет любоваться цветами и вдыхать их сладкий аромат. Зевс предназначил её в жёны мрачному своему брату Аиду, властителю царства теней умерших, и с ним должна была жить Персефона во мраке подземного царства, лишённая света горячего южного солнца.

Аид увидел, как резвилась Персефона, и решил тот час похитить её. Он упросил богиню земли Гею вырастить необычайной красоты цветок. Согласилась богиня Гея, и вырос дивный цветок; его пьянящий аромат далеко разлился во все стороны. Персефона увидела цветок; вот она протянула руку и схватила его за стебелёк, вот уже сорван цветок. Вдруг разверзлась земля, и на чёрных конях появился из земли в золотой колеснице Аид. Он схватил Персефону, поднял её на колесницу и в мгновение ока скрылся в недрах земли. Только вскрикнуть успела Персефона. Никто не видел, как похитил Персефону мрачный Аид, видел лишь бог Гелиос-Солнце.

Богиня Деметра услышала крик Персефоны. Она поспешила в цветущую долину, всюду искала дочь, но нигде не было её. Океаниды не видали, куда скрылась Персефона.

Тяжкая скорбь об утрате единственной дочери овладела сердцем Деметры. Одетая в тёмные одежды, девять дней блуждала Деметра по земле, проливая горькие слёзы. Она всюду искала Персефону, всех просила о помощи, но никто не мог помочь ей в её горе. Наконец, уже на десятый день, она пришла к богу Гелиосу-Солнцу и стала со слезами молить его:

– О, лучезарный Гелиос! Ты объезжаешь на златой колеснице высоко по небу землю и моря, ты видишь всё, ничто не может скрыться от тебя; если ты имеешь хоть немного жалости к несчастной матери, то скажи мне, где моя дочь Персефона, скажи, где мне искать её! Я слышала её крик, её похитили у меня. Скажи, кто похитил её. Я всюду искала её, но нигде не могу найти!

Ответил Деметре лучезарный Гелиос:

– Великая богиня, ты знаешь, как я чту тебя, ты видишь, как скорблю, видя твоё горе. Знай, великий тучегонитель Зевс отдал дочь твою в жёны своему мрачному брату Аиду. Аид похитил Персефону и увёз её в своё полное ужасов царство. Побори же тяжёлую печаль, богиня: ведь велик муж твоей дочери, она стала женой могущественного брата великого Зевса.

Ещё больше опечалилась богиня Деметра. Разгневалась она на громовержца Зевса за то, что отдал он без её согласия Персефону в жёны Аиду. Она покинула богов, покинула Олимп, приняла вид простой смертной, облегшись в темне одежды, долго блуждала между смертними, проливая горькие слёзы.

Всякий рост на земле прекратился. Листья на деревьях завяли и облетели. Леса стояли обнажёнными. Трава поблекла, цветы опустили свои пёстрые венчики и засохли. Не было плодов в садах, засохли зелёные виноградники, не зрели в них тяжёлые сочные грозди. Прежде плодородные нивы были пусты – ни былинки не росло на них. Замерла жизнь на земле. Голод царил всюду, слышались плач и стоны. Гибель грозила всему людскому роду. Но ничего не видела, не слышала Деметра, погружённая в печаль.

Печаль по нежно любимой дочери не покинула Деметру, не забыла она и гнева своего на Зевса. По-прежнему бесплодна была земля. Голод становился всё сильнее, так как на полях земледельцев не всходило ни единой травинки. Напрасно тащили быки тяжёлый плуг по пашне – бесплодна была их работа. Гибли целые племена. Вопли голодных неслись к небу, но не внимала им Деметра. Наконец, перестали куриться на земле жертвы бессмертным богам. Гибель грозила всему живому. Не хотел гибели смертных тучегонитель Зевс. Он послал к Деметре вестницу богов Ириду. Быстро помчалась она на своих радужных крыльях в Элевсин к храму Деметры, звала её, молила вернуться на Олимп в сонм богов. Деметра не вняла её мольбам. Посылал и других богов великий Зевс к Деметре, но богиня не хотела возвращаться на Олимп, пока не вернёт ей Аид Персефону.

Послал тогда Зевс к Аиду быстрого, как мысль, Гермеса. Гермес спустился в царство Аида, предстал перед сидящим на золотом троне владыкой душ умерших и поведал ему волю Зевса.

Аид согласился отпустить Персефону к матери, но предварительно дал ей проглотить зерно плода граната, символ брака. Взошла Персефона с Гермесом на золотую колесницу мужа; помчались бессмертные кони Аида, никакие препятствия не были страшны им, и в мгновение ока достигли они Элевсина.

Забыв всё от радости, Деметра бросилась навстречу дочери и заключила её в объятия. Снова была с ней её любимая Персефона. С ней вернулась Деметра на Олимп. Тогда Зевс решил, что две трети года будет жить с матерью Персефона, а на одну треть возвращаться к мужу своему Аиду.

Деметра вернула плодородие земле, и снова всё зацвело, зазеленело. Нежной весенней листвой покрылись леса, запестрели цветы на изумрудной траве лугов. Вскоре заколосились хлебородные нивы, зацвели и заблагоухали сады, засверкала на солнце зелень виноградников. Пробудилась вся природа. Всё живое ликовало и славило великую богиню Деметру и дочь её Персефону.

Но каждый год покидает свою мать Персефона, и каждый раз Деметра погружается в печаль и снова облекается в тёмные одежды. И вся природа горюет об ушедшей. Желтеют на деревьях листья, срывает их осенний ветер, отцветают цветы, нивы пустеют, наступает зима. Спит природа, чтобы проснуться в радостном блеске весны тогда, когда вернётся к своей матери из безрадостного царства Аида Персефона. Когда же возвращается к Деметре её дочь, тогда богиня плодородия щедрой рукой сыплет свои дары людям и награждает труд земледельца богатым урожаем.

Додаток 6.