Формування студентського колективу

Міністерство освіти і науки України

Новокаховський приладобудівний технікум

Формування студентського колективу.

Розробили викладачі:

Карнаух І. М., Пермінова О.А.

2018

Формування студентського колективу.

Ще Аристотель відмітив, що «якщо людина - істота громадська, то тільки в суспільстві вона може розвинути свою природу», і це підтверджується в педагогічній і соціальній практиці. У спілкуванні студенти здобуваютьнаукові та життєві знання, набувають навиків і вмінь у різних видах діяльності, вчаться розуміти навколишній світ, будувати взаємостосунки , формувати свою систему цінностей. Ітільки у спілкуванні з людьми відбувається їх самореалізація. На сучасному етапі масове впровадження комп’ютерних технологій призводить до того, що студенти не можуть формувати нормальні міжособистісні стосунки ,не можуть сприймати інших як особистість, тому що більше часу проводять у віртуальному світі. .

У зв’язку з цим модернізація освіти в країні вимагає підвищити ефективність і якість виховної роботи в навчальних закладах, розвивати самостійну управлінську діяльність студентів під педагогічним керівництвом і томуроль кураторів груп значно зростає. З перших днів знайомства з групою куратор повинен проводити роботу по створенню студентського колективу.

Студентський колектив– основнийзасібвихованнястудентів. Самевньомуреалізуютьсяпланироботи куратора, проходить життя і діяльністьстудентів, проявляються і розвиваютьсяякості особи. Студентський колективстворює сприятливі умови для прояву:

• її індивідуальності;

• задовольняє потреби особи в спілкуванні і самоствердженні;

• є сферою життєдіяльності;

• дає багатий емоційний досвід;

• формує поведінковий досвід, соціальна цінність якого дуже значима в житті;

• пізнає більшою мірою себе, адекватно оцінює свої достоїнства і недоліки;

• розвиває соціально значимі якості і властивості характеру, що дозволяють повноцінно реалізувати індивідуальні можливості і здібності.

Тому формування і розвитокколективу, йогоуправління і самоврядуванняставляться в центрівиховноїроботикуратора групи.

Головні завдання куратора:

• організувати виховну роботу в групі на основі самоврядування в колективі;

• розвивати соціальну активність студентів, відповідальність;

• виробляти у студентів уміння аналізувати ситуації в колективі;

• ставити завдання колективної діяльності;

• планувати роботу колективу, здійснювати контроль і оцінку її результатів,

• формувати здорові міжособистісні стосунки, етичний і психологічний клімат колективу.

Виділяються чотири стадії розвитку колективу :

Перша стадія.

Ознаки:

• колектив тільки складається;

• його члени недостатньо знають один одного, і куратор мало знає вихованців;

• студенти не повністю усвідомлюють свої соціальні завдання, цілі діяльності;

• не проявляється ініціатива в конкретній діяльності членів колективу;

• не сформований актив.

Організація діяльності членів колективу на цій стадії доки прямолінійна: педагог доводить до усіх студентів завдання, поставлені перед колективом, розподіляє обов'язки, інструктує, організовує діяльність, контролює її хід, оцінює результати діяльності кожного студента, аналізує причини труднощів.

Друга стадія.

Перехід колективу у свій розвиток від першої до другої стадії відбувається поступово, як би непомітно. У надрах першої стадії з'являються зміни, які характеризують якісний рух колективу. Для куратора важливо помітити ці зміни і вибрати дещо нову лінію поведінки, стиль взаємовідносин з колективом в цілому і окремими його членами.

Ознаки:

• сформований актив, члени колективу усвідомлюють свої завдання;

• актив починає проявляти ініціативу, готовий брати на себе виконання окремих функцій по організації діяльності колективу;

• з'являються неформальні, харизматичні лідери.

Третя стадія.

У ході безпосереднього діалектичного розвитку, у результаті якісних змін в системі міжособистісних стосунків колектив переходить до третьої стадії становлення. Це рівень повноцінного соціально і психологічно здорового колективу.

Ознаки:

• більшість членів групи свідомо виконують вимоги колективу і куратора;

• більшість перейшла на позиції активу;

• колектив усвідомлює свої завдання, готовий підтримати, захистити, допомогти кожному членові колективу;

• більшість здатна формувати нові завдання, визначати шляхи їх реалізації;

• усі питання життєдіяльності колективу наважуються колегіально на демократичній основі, формується почуття особистої відповідальності кожного члена колективу.

На цій стадії до особи ставить певні вимоги не куратор (як це було на 1-ій стадії), не актив (на 2-ій стадії), а безпосередньо колектив.

Четверта стадія

На цій стадії перед куратором стоїть завдання привчання студентів до самовиховання. Студенти самі визначають вимоги до своєї роботи і поведінки. Поступово норми поведінки студента і відповідальне відношення до своїх обов'язків в колективі стануть потребою і процес виховання переросте в процес самовиховання.

Прагнемо до того, щоб на всіх стадіях розвитку колективу виникали і міцніли традиції. Вони допомагають виробляти загальні норми поведінки колективу. Великі традиції припускають проведення яскравих масових заходів, підготовка і проведення яких виховує почуття честі колективу, віру в його сили, гордість його успіхами. Дотримуючись малих, буденних, повсякденних, але не менш важливих з виховної точки зору традицій, студенти виховують в собі стійкі звички і норми поведінки, для реалізації яких не потрібно особливі зусилля і напруги.

Традиції у поєднанні з системою самоврядування створюють такий стиль життя колективу, в якому немає місця безладу, анархії, несистемності.

Істотним структурним компонентом, сприяючим розвитку колективу, його впливу на особу, є актив і органи самоврядування. Майстерність куратора як вихователя має бути спрямована на формування активу, стимулювання його діяльності. У активі педагог повинен бачити своїх помічників і соратників. Вихованців-активістів потрібно включати в конкретну діяльність, покладати на них окремі обов'язки і функції куратора, учити методам і засобам їх виконання. Це забезпечує соціальне зростання особи.

Життя колективу, ефективність його дії на особу залежить також від стилю і тону стосунків в колективі. Оскільки істотною ознакою колективу є спільна діяльність, спрямована на досягнення мети, то і стиль повинен характеризуватися діяльністю, діловитістю.

Діловий стиль характеризується певними відтінками тону (лат. tonus - звук, напруга). Тон здорового колективу має наступні ознаки:

- мажорність, що опиняється у бадьорому, радісному настрої, готовності до раціональних дій. Мажорний тон допомагає наповнити життя кожного студента і колективу в цілому позитивними емоціями, впливає на об'єднання колективу на основі внутрішнього задоволення і внутрішньої радості;

- задоволеність своїм положенням в колективі, відповідальність за справи усіх членів колективу;

- єдність колективу, дружні стосунки між його членами, які особливо яскраво проявляються під час виконання важливих завдань;

- відчуття захищеності кожного члена колективу від принижень, насильства, знущання. Це повинно стати законом колективу. Кожен студент має бути упевненим, що у разі потреби його захистять колеги, педагоги;

- здатність гальмувати свої негативні дії або вчинки, які можуть завдати шкоди товаришам або колективу взагалі. Звичка гальмувати має бути проявом внутрішньої культури студентів.

Важливою є робота над згуртованістю групи, яка складається з багатьох компонентів:

1. Наявність спільної мети, яка приймається усіма учасниками і яка, з очевидністю, не може бути досягнута кимось з групи індивідуально. Стосунки вибудовуються за принципом "або ми всі разом виграємо, або всі разом програємо".

2. Уміння координувати дії для досягнення спільної мети. Кожна людина окремо, як би він добре не діяв, не зможе досягти командної мети, якщо він не порівнюватиме і не координуватиме свої дії з діями інших людей.

3. Взаємна довіра, готовність опинятися в ситуаціях, що мають на увазі високу міру невизначеності, включають елемент спільного ризику.

4. Позитивний емоційний і мотиваційний фон: зацікавленість в спільній діяльності і в спілкуванні один з одним, захопленість загальною справою, азарт.

5. Змагання, але спрямоване не стільки на членів свого колективу, скільки на загального конкурента - наприклад, на іншу групу.

Найбільш результативний шлях формування якостей, необхідних для продуктивної командної роботи, - це ігрове моделювання ситуацій спільної діяльності, де проявляться ці якості.

Практична робота проведена постворенню студентського колективу

Перша класна година. Гра "Правда або Дія"

Сенс гри. За допомогою цієї розваги студенти можуть дізнатися краще один одного .

Правила:

• Гравці по черзі вибирають або Правду, або Дію. У першому випадку гравець повинен чесно відповісти на питання, в другому - виконати дію.

• Завжди можна відмовитися. Дія може доставляти дискомфорт або втягнути вас в неприємності. Стійте на своєму, навіть якщо на вас давитимуть.

• Будьте обережні, коли загадуєте Правду або Дію. Не важливо, про що саме ви попросили гравця, пам'ятайте, що згодом це може відбитися на його відношенні до вас.

1. Студенти повинні скласти питання або придумати дію. (щоб вони хотіли дізнатися про членів групи

2. Вибирати гравця з якого почнеться гра.

3. Перехід до наступного гравця. Наступним гравцем буде людина, яка тільки що відповіла на питання або виконала завдання. Цей гравець повинен поставити питання сусідньому гравцеві або розіграти, щоб визначити наступного гравця.

4. Продовжуйте вести гру за цим принципом, розпочинаючи кожного разу з питання.

Порада:

Якщо хтось не хоче виконувати загадану дію, погодитеся з ним. Не думайте, що ця людина злякалася, вона ще не готова на цей час ділитися з іншими особистою інформацією.

Друга гра«Обернутися в один бік»

Сенс гри: Гра може використовуватися як експрес-тест на групову згуртованість.

Завдання практично неможливо успішно виконати до тих пір, поки учасники прагнуть до цього індивідуально, не орієнтуючись на дії сусідів. А успішно спрогнозувати дії оточення в даному випадку можливо тільки з опорою на сприйняття і прогнозування намірів інших. Крім того, гра служить хорошою розминкою, дозволяє активізувати групу, знімає напруженість.

Правила:

Учасники вільно розосереджуються в просторі так, щоб відстань між сусідами складала не менше 70-80 см, і встають особою в одному напрямі (наприклад, усі коштують лицем до дверей). Далі по команді ведучого усі одночасно закривають очі і виконують поворот на місці. Можна обернутися у будь-яку сторону на 90, 180, 240 або 360 градусів. Кожен сам вирішує, куди і наскільки йому обернутися, розмовляти про це не можна. Учасники розплющують очі, дивляться один на одного (при цьому можна спілкуватися за допомогою міміки і жестів, але не слів) і по чергово, знову закривши очі, здійснюють наступний поворот з того положення, в якому виявилися раніше. Завдання: після чергового повороту усі учасники повинні знаходитися в положенні, обернувшись обличчям все в один бік (не важливо, в яку саме).

Обговорення

Фіксується кількість поворотів, що знадобилися для досягнення результату. Група має бути єдиною командою, щоб досягти результату. Чи вийде успішно виконати це завдання, діючи за принципом "кожен за себе"? Очевидно, немає. Можна дуже старатися, але нічого не вийде, якщо не намагатися зрозуміти задуми сусідів і передати їм свій задум. А як це зробити?

Анкетування " Формування здорових міжособистісних стосунків»

Одна з основних завдань куратора, формувати здорові міжособистісні стосунки, моральний та психологічний клімат колективу.Міцні дружні взаємини створюють почуття захищеності, що дає можливість щасливо жити і сприяє загальному благополуччю. Будівництво здорових міжособистісних стосунків вимагає готовності працювати над ними.

Оцінітьнаступні твердження про вашу групу по чотирьох бальній шкалі :

Завжди – 4; Часто – 3; Іноді – 2; Ніколи – 1

Питання анкетування:

1. У вашійгрупібадьорий, радіснийнастрій ?

2. У стосунках між студентами існують хвилювання і підтримка?

3. Чидружні стосунки у групі ?

4. Вам подобається разом проводитивільний час?

5. Конфлікти у групі справедливо вирішуються?

6. У групізасуджуютьпорушниківдисципліни?

7. Ви критикуєтеодин одногопо – доброму, необразливо, відвертобажаючидопомогти?

8. Досягнення та негараздиболячепереживаєтебільшістю?

9. До активу групивибираютьсястуденти, якікористуються авторитетом?

10. Угрупівиспівчуваєте один одному ?

11.Засуджуєтеодногрупників, які невідповідальноставляться до навчання?

12. У вас є почуття гордостіза свою групу, якщоїїхвалять?

13. Активістиздатніорганізуватиколектив та повести його за собою?

14. Доручення вами виконуються охоче?

15. Вивідчуваєте, щоодногрупникиприйдуть на допомогу, якщови попадете у біду?

16. Засуджуєте тих хто не любитьпрацювати?

17. У групівідчуваєте себе комфортно, спокійно?

18. У групізвучатьдобріжарти?

19. Наподії , яківідбуваються у групі реагуєте бурхливо, обговорюєтеїх?

20. Цінуєтеви свою групу?

Обробка даних та обговорення.

1. По кожному студенту сума балів по всьому тесту ділиться на кількістьпитань. (20)

2. По колективу: сумуються дані по кожному студенту і ділитьсянакількістьстудентів у групі.

Шкала градацій.

4.0 – оптимальнийпсихологічнийклімат

3,9 – 3,6 – позитивнийпсихологічнийклімат

3,5 – 2,6 – ситуативно – позитивнийкліматабо нестійкий з перевагою позитивних характеристик.

2,5 – 1,6 - ситуативно – негативний клімат або нестійкий перевагою негативних характеристик

1,5 – 1,0 – негативнийпсихологічнийклімат коллектива

Класна година на тему: «Подоланняконфліктнихситуацій в групі.»

Мета:сприяти осмисленнюконфліктноїситуації та шляхи виходу з неї. Провести анкетування групи на виявлення конфліктної ситуації.

1.Анкета для студентів.

Відповідатипотрібно, настількиможливо, чесно й правдиво напоставленізапитання.

1. Ви – конфліктналюдина?

2. Чи легко Вам з’ясовувати з кимосьстосунки?

3. Що Ви відчуваєтепісля того, як з’ясували з кимосьстосунки?

4. Чистаєте Ви розумнішимипіслявиходу з конфліктноїситуації, чиробите для себе будь – яківисновки?

5. Із ким Ви найчастішеконфліктуєте?

6. Щоможе стати приводом для конфліктноїситуації?

7. Хто перший намагаєтьсярозв’язатиконфлікт – Ви чиінша сторона?

8. Що Ви, як правило, відстоюєте в конфлікті?

9. ЧизмінюєтьсяВашеставлення до людей, ізякими Ви конфліктували?

10. Чипотрібновчитисявирішуватиконфліктніситуації?

2. Переглядмультфільму ( обговорення)

https://www.youtube.com/watch?v=RblTFi7ZQm4

Пам’ятка длястудентів.

Шановністуденти!

Конфліктнаситуаціяможедокорінно змінити ваше життя! Постарайтеся, щобзмінибуликорисними!

1. Перед тим , як вступати в конфліктнуситуацію, подумайте над тим, який результат відцьоговихочетеодержати.

2. Переконайтесявтому, щоцей результат для вас справдіважливий.

3. У конфліктівизначайте не тількисвоїінтереси, а йінтересиіншоїлюдини.

4. Дотримуйтесьетикиповодження в конфліктнійситуації, вирішуйте проблему, а не зводьтерахунки.

5. Будьте тверді й відкриті, якщопереконані у своїйправоті.

6. Змусьте себе чути докази опонента.

7. Не принижуйте й не ображайтеіншоїлюдини.

8. Будьте справедливі й чесні в конфлікті, не жалійте себе.

9. Умійтевчаснозупинитися, щоб не залишитися без опонента.

10. Дорожітьвласноюповагою до самого себе,вирішуючийти на конфліктізтим, хтослабший за вас.

Психологічний експеримент « Вивчена безпорадність»

Завжди треба пам’ятати, що колектив складається з особистості!

Мета:Датиможливістьзрозуміти, щоневдачітрапляються у всіх людей, але не всіпочинають через цепочувати себе невдахами.

1. Проведення експерименту за принципом:

https://www.youtube.com/watch?v=iD-brmPdur0

1. Перегляд експерименту(https://www.youtube.com/watch?v=1eBoQ1jVws8)

Починається все з того, що в людини трапляється дві або більше великих невдачі підряд або її переслідує ціла низка дрібних невдач і неприємностей. У багатьох людей утакійситуаціївиникаєспокусамахнути на себе рукою й сказати: «Нічого в мене не виходить, Усізусиллядаремні, Я невдаха»…….

Відзначити:невдахоюлюдинастаєпісля того, як сама навісила на себе цейярлик, і в неївиникло переконання - «Я невдаха». Ми стаємо такими, якимисамі себе вважаємо! Можназазнатибезлічневдач, і через невдачі прийти до перемоги, а отже – не стати невдахою. А можназламатися, побачившинайменшуперешкоду й навіть не намагатисяперемогти. А той, хто не намагається, то і не перемагає.Такалюдина просто перестаєпомічати, щоїйвипадаютьщасливішанси, хочавипадають вони всім людям без винятку. Вона сама проходить повзсвій шанс, упускає удачу, навіть коли вона сама йде в руки. Вона постійнооглядається на свійминулийнегативний досвід і впевнена (необґрунтовано), що й у майбутньомунічогохорошогочекати не варто. Вона вважає,щовіднеїнічого не залежить, щоїї доля – підвладоюінших людей і обставин. Вона навіть не намагаєтьсянічогозмінити, бовважає,щоїй заздалегідь відомий результат, який буде не на їїкористь. Якщолюдинавідмовляєтьсядіяти, ставити перед собою цілі й вирішуватижиттєвізавдання – вона дужешвидкодеградує,перетворюючись на жалюгідногонещасногоскиглія, чиєжиттявтратило будь – якийсенс.

Рекомендації:як тільки у Вас щось не виходитьнагадуйтесобі : У мене все вийде! Моя удача обов’язково мене знайде, Я вірю в себе.

Не забувайте, щовашуспіхзалежитьтількивід вас:

• Вчітьсяоптимізму!

• Колекціонуйтесвоїудачі!

• Почнітьучитися на невдачах і помилках!

• Ставте перед собою мету!

• Ніколи не здавайтеся!

Висновок

Для розвинутого колективу характерно позитивний психологічний клімат, доброзичливістьу взаємовідношенні, емоційне співпереживання.Розвинутий колектив відрізняється згуртованістю, внутрішньою силою, соціально значимими традиціями. І тому наше головнезавдання- при створенні колективу ураховувати умови для розвитку індивідуальних здібностей кожного студента, їх вдосконалення в умовах освітнього процесу. І яким би студентне був в навчанні - відмінником або «середнячком» - він, для нас, яскрава, індивідуальна особа, і колектив повинен стати його місцем для самовираження і самореалізації.

Особа, що має високоморальні ідеали, різнобічну освіту, чітку громадянську позицію, наповненою гідністю і самоповагою, зможе знайти своє місце в суспільстві, реалізувати свої здібності, жити щасливим життям.