Т. Г. Шевченко "Заповіт"

Материал на украинском языке.

Мета: Ознайомити учнів з твором Т.Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу, інтерес до наслідків власної праці; прищеплювати пунктуальність, стійкість, мужність, наполегливість.

Тип: Засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, підручник, малюнки-ілюстрації до твору; дидактичний матеріал (картки), аудіозапис вірша, презентація.

Хід уроку

Оргмомент.

Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання:

Ідейно-художній аналіз поезії «І виріс я на чужині»:

Тема:Відтворення страшної картини уярмленого народу на Україні

 у часи кріпацтва під час відвідування поетом рідного краю.

Ідея: Глибоке обурення поета кріпосницькою системою, викриття і засудження панів-кріпосників, заклик боротися проти гнобителів, «щоб не осталось сліду панського в Україні».

Основна думка:

А у селах у веселих

І люди веселі.

Воно б, може, так і сталось,

Якби не осталось

Сліду панського в Україні.

Жанр: поезія з автобіографічними мотивами

Картки (Індивідуальна робота).

Картка №1

1. Чи можна вірш Т.Шевченка «І виріс я на чужині» вважати автобіографічним? Свою думку обґрунтуйте.

2. Дослідіть, як змінюється настрій і почуття героя протягом твору.

Картка №2

1. Які поетичні твори ви знаєте?

2. В яку історичну епоху жив і творив Т.Шевченко?

Картка №3

1. Поміркуйте, чим цікаві твори Т.Шевченка в наш час? Свою думку обґрунтуйте.

2. Які життєві обставини спонукали Т.Шевченка до написання вірша «І виріс я на чужині»?

Картка №4

1. Чому Т.Шевченко обрав шлях бунтарства?

2. Через що Т.Шевченка називають Кобзарем?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Оголошення теми та мети уроку.(Слайд № 1)

ІV. Формування нових знань, умінь і навичок.

Епіграф. (Слайд № 2)

«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.

В. Смілянська

Історія написання твору. Розповідь учителя. (Слайд № 3)

Свій знаменитий «Заповіт» Т.Шевченко написав

    25 грудня 1845р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.

У грудні 1845р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С.Н.Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав – запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе.Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте

Мене…

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною. То ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843-1845рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам – пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:

…вставайте, кайдани порвіте.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику « Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

Виразне читання учителем вірша «Заповіт» з переглядом презентації. ( Слайд № 4-13)

Прослуховування аудіозапису.

Ідейно-художній аналіз вірша «Заповіт»

Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

Композиція За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя.

Експозиція:

 Як умру, то поховайте...

 На Вкраїні милій...

Зав’язка:

Як понесе з України

Кров ворожу.

Кульмінація:

 ...Вставайте,

Кайдани порвіте.

Розв’язка:

 І мене...

 Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Художні особливості твору

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій...

вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».

Повтори: «Як... було...», «реве ревучий», «в сім’ї... ».

Обговорення змісту поезії за питаннями.

Що є заповітом ? Для чого його складають?

Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?

З яким проханням звертається Т.Шевченко до народу на початку поезії?

Якою поет змальовує Україну?

Яких страждань зазнав простий люд?

До чого закликає поет у творі?

Яким шляхом, на думку поета, можна здобути волю?

Про яку «сім΄ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням?

Яке останнє прохання поета?

Висловіть своє судження з приводу того, чи здійснився духовний заповіт Т. Шевченка?

V. Підсумок уроку.

«Заповіт» перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ». «Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання.

 «Заповіт» Тараса Шевченка – програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до сучасних йому і всіх наступних поколінь народу. Тому він став у центрі його творчості, і «гідно увінчує той стан духовного зростання Шевченка, який дістав у літературі назву періоду «трьох літ»…є наче епілогом до поезії 1843-1845 років». До 1845 року історія української і всеслов’янської поезії не знає такого недвозначного заклику до боротьби проти царизму. Він вів за собою народ до вершини матеріального і культурного життя. Слід, залишений «Заповітом» Шевченка у духовному житті нашого народу, не має аналогії.

VІ. Домашнє завдання.

Вміти аналізувати поезію Т.Шевченка «Заповіт», вивчити цей твір напам’ять.  (Слайд № 14)