Свято Букваря

Материал на украинском языке.

Вчитель:
– Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у класі?
– Та ні, когось не вистачає…
Вчитель:
– Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

ФОНОГРАМА «ШКО-ЛЯ-РІ!»
(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ти-но!»)
Ведуча (співають і танцюють):
До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читати-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі:
ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!
Ведучі (співають):
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі:
ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

Вчитель:
– Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий клас!

Вчитель:

День чарівний, справжнє диво,
Всюди усмішок багато,
В класі людно і красиво,
Бо у нас сьогодні свято!

А чому це, а чому ви такі веселі?
Чом так радісно у нас нині у оселі?
Недарма, недарма дружно сміх лунає.
Що у нас? Що у нас? Хто з вас відгадає?

- Може, ми поїдем в цирк? Ні!
- Може, прийде чарівник? Ні!
- Може, в когось іменини? Ні!
- Може, свято буде нині? Так! - А яке ж? Скажіть-но, милі! Свято нашої родини!

• Відгадайте загадку.

Бачить – не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Кривду соромить,

Правди навчає,

Часом жартує,

Смішки справляє.

Діти: КНИГА!

 Свято Букваря - це свято Вашої першої книжки.

Учень:

Свято непросте у нас –
Воно буває тільки раз.
І сьогодні він якраз
Завітав у наш клас.

(Виходить Букварик)

Учень:

Любий наш Букварику!
Наш найперший друже!
Ми тебе порадувать
Хочем дуже-дуже!

Учень:

Бо ти сьогодні – іменинник!
І вік твій зовсім немалий…
Справляв свої ти іменини
Чотириста сімдесят шість разів!

Учень:

Ми іменинників вітаєм –
Є в нас традиція така!
Святковим тортом пригощаєм…
Сюрпризів в нас завжди – гора!

Вчитель:

Що ж ми для тебе зготували?
Вже час дізнатися настав…

Пісня

Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь, посміхаюсь,

І беру до рук

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

Завдання просте - А, Б, В, Г, Д

Хто такий букварик має, Той не пропаде!

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі,

Виручить мене

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота

Учень:

Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

Але одна є книжка всім начальник,

І звуть її по простому – Буквар.

Учень:

Він нас повів по буквах, як по східцях

Як по життю – по сторінках своїх.

І от привів нарешті – подивіться -

У мудрий світ чудесних скарбів - книг.

Виставка книжок

Букварик: Якщо ви такі кмітливі, то загадаю вам загадку.

В нагороду за відгадку я познайомлю вас з дуже цікавим і добрим книжковим героєм.

Він звірят усіх лікує

Від халеп різних рятує,

І зайчат, і мавпенят,

Бегемотів, тигренят.

Вилікує він за мить

Все, що в звірів так болить

Наш добрий ... Діти: Лікар Айболить!

(Виходить з-за дверей, стає перед дітьми).

Лікар Айболить: Чи мені почулось, чи дійсно мене хтось кличе! Я тут! Кому потрібна моя допомога? 

Це ви малята – першачки! Добрий день, любі! Я лікую не тільки звірят, а й книги, коли вони старіють і хворіють. У нас, навіть, є книжкова лікарня, в якій ми збираємося і допомагаємо хворим книгам. А чи знаєте ви, діти, чому старіють книги?

Учень.

Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає,

Іра з втіхи аж співає.

Учень:

День минув – і книги плачуть.

Бо постарілись неначе.

Іра їх як оглядала,

Часто в ротик палець клала,

Став папір такий брудний,

Хоч бери його і мий.

Лікар Айболить: Щоб ніколи не хворіли книги ви повинні дотримуватись певних правил. Ви , напевне, вже знаєте їх.

Давайте повторимо ще раз.

• Беріть книгу чистими... руками.

• Книгу треба читати акуратно, гортаючи сторінки , не слинити… пальців.

• Для збереження книги її необхідно… обгорнути.

• Користуйтеся… закладками.

• Любіть книгу і… бережіть її.

Лікар Айболить: Молодці! Ось ви повторили і вивчили Правила поведінки з книгою і тепер будете бережливо ставитесь до своїх підручників. А тому я із задоволенням хочу вручити вам ось цей ключик від нашої бібліотеки.

Вчитель: Розумники мої! Пропоную вам відгадати мої загадки.

Дуже я потрібна всім –

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

Завжди можу стати в пригоді.

Моїх вам порад не злічить.

І кажуть про мене в народі:

„Мовчить, а сто дурнів навчить”.

Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

Повертається в рідний портфель.

Правильно, діти! Книги як мудрі і вірні друзі знайомлять нас з навколишнім світом, розповідають нам про історичні події нашої країни, ведуть нас в майбутнє. Читаючи книжки, ви з кожним днем стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими. Готуючись до зустрічі з вами, Я запрошувала героїв деяких казок на свято. Вони не змогли приїхати, але прислали нам телеграми, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюсь, що ви відгадаєте хто їх прислав.

Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь кабан біжить.

Тут і вовк іде, й ведмідь,

Й кожен хоче в хатці жить.

Так вже тісно їм усім-

Ось-ось- ось порветься дім.

Що за дім такий лежить,

І ворушиться й дрижить? ( „ Рукавичка”)

Сидить півник на печі,

Їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає,

Мерщій півника хапає.

Біжить котик рятувати,

В лисиці півника забрати. ( „ Котик і півник”)

Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не помагав. ( „Колосок”)

Що в тікло від баби з дідом,-

Не сиділось на вікні.

А зустрілось з зайченятком –

Й ну співать йому пісні. („Колобок”)

Виріс цей хлопчина

З малої деревини.

У печі зміюку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало-

На крилечка свої узяло.

Принесло до тата і мами

Частуватись пирогами. („Івасик-Телесик”)

Вчитель:

На наше свято завітали тата, мами, бабусі, ваші рідні і близькі. Ви гадаєте, що вони одразу стали такими дорослими? Вони також колись були маленькими, також ходили до садочка, а потім до школи, потім стали спочатку мамами й татами, а вже потім і бабусями. І тепер, подивіться вони такі розумні, вони все знають і все вміють.

А тепер перегляньте інсценівки, які були в їх житті.

Розмова
-А ти, татко, в школі вчився?
-Учився, синочку.
-А то правда, що ти, татку, був одержав двійку?
-Було таке, траплялося.
Малий засміявся:
-Отже, мама правду каже, що я в тебе вдався?

Буйні предки
Вдарив батько спересердя хлопчика малого,
Той поплакав, переплакав та й питає в нього:
- Тебе, татку, бив твій тато?
- Бив, та ще й немало.
- Ну, а татка твого били?
- Теж перепадало…
І сказало хлопченятко, заломивши ручки:
- Тепер знаю, звідки в тебе хуліганські штучки!

Вчитель:
–Мамо, матінко, матусю – так кличуть вас ваші діти. Ви для них найкрасивіші, наймудріші, найдобріші. Усміхніться, знайдіть очима свою донечку чи синочка. Подякуйте поглядом за ці хвилини, коли вони поруч із вами.

Діти

Матінко рідна! Сонечко ясне!
Ти в цілім світі для мене найкраща!
Ти найпрекрасніша і найдобріша,
Ти, моя, матінко, найчарівніша!

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!

Мамо, мамочко моя, а я донечка твоя.
Я твоя гарнесенька, я твоя ріднесенька.
Я для тебе все зроблю, навіть ліжко застелю.
Дам поснідати коту, квіти поливатиму,
Пісеньку співатиму.
Не присяду ні на мить, хай довкола все блистить!
Ти, матусенько моя, помічниця в тебе я!

Пісня для мами «Самая лучшая песня про маму»

Рано утром просыпаюсь я от глаз твоих.

Мне они заменят солнце.

Мир, поверь мне, существует лишь для нас двоих.

Солнышко в тебе смеётся.

Припев:

Мама, без ума тебя люблю я,

Мама, и тебя боготворю я,

Мама, я без взгляда твоего как птица без крыла,

Птица без крыла.

Мама, знаешь, нет тебя роднее,

Мама, обними меня скорее,

Мама, дай погреться, мама,

Возле рук твоих, как будто у огня.

Пусть невзгоды и печали будут вдалеке,

А поближе будет счастье.

Мы с тобой не сможем жить в печали и тоске,

И прогоним прочь ненастье.

Припев:

Мама, без ума тебя люблю я,

Мама, и тебя боготворю я,

Мама, я без взгляда твоего как птица без крыла,

Птица без крыла.

Мама, знаешь, нет тебя роднее,

Мама, обними меня скорее,

Мама, дай погреться, мама,

Возле рук твоих, как будто у огня.

Знаєшь, как люблю тебя я, мама!!!!

Букварик:
Ну що ж, давайте попрощаймось…
Сьогодні вже в останній раз.
Нехай ми з вами розлучаймось,
Та пам’ятайте повсякчас:
Мої уроки – найпростіші,
Вони вели вас по казках,
Тепер ви друзі – найщиріші!
Бо ваша сила – у словах…
Ви вмієте пісень співати,
Виразно віршики читати,
Навчились навіть танцювати,
Та головне – допомагати!

Пісня

Вчитель:

Вчіться, діти!

І мудра книжка

Скаже вам дуже багато

З того, що колись іншими

І посіяно й пожато.

3