Мероприятие "Свято Букваря"

Материал на украинском языке.

Вед: Дуже - дуже давно в одному селі жили голосні звуки. Жили весело, співали, танцювали але не вміли ходити на полювання, добувати собі їжу, будувати будинки.

 А в іншому селі жили приголосні, вони ходили на полювання, будували будинки але не вміли співати і сумно їм було від цього.

 Проходив давній мудрець (Буквар) цими селами, подивився на жителів і вирішив їх об’єднати. Збудував будинок, розселив в нього літери, а місце це назвав с. Абетка.

І зажили всі щасливо, весело і в достатку, а на честь мудреця «Букваря» кожного року будували новий будинок і відчиняли його ключем знань і всі хто вселялися туди завжди були розумні, щасливі і жили в достатку.

Цього дня вони запрошували гостей і святкували.

1 учень: Увага! Увага! Увага!

 У нас сьогодні свято!

2 учень: Приходьте до нас у гості всі

 Малята, мами й тата!

3 учень: Послухайте вірші й пісні

 У нашому виконанні!

( Діти виходять під музику і виносять караваї )

Уч. : Свято вшанування Букваря розпочинається, а його самого чогось

 немає!

Вед. : Давайте з слів складемо речення і прочитаємо його.

Букварику, запрошуємо тебе на свято!

Букварик: Бачу на свято зібралися всі, а ні, немає тільки мого сина

 «Супутника букваря» - могутнього богатиря. А повинен був

 повернутися. Поїхав в заморські країни мови різні вивчати.

Уч. : Хто ж буде охороняти ключ знань?

Уч. : Адже Супутник Букваря найсильніший, найсміливіший, від

 будь - якого лиха захистить!

Уч. : Та нічого не трапиться!

Букварик: Ну то добре. Починайте!

 (пісня голосних і приголосних букв)

 І куп. (дівч. ) А я буква голосна, дуже я приваблива

І співаю гарно я, адже я нарядная.

(хлоп. ) А я приголосний звук, дуже я моторний

Веселити вмію всіх, адже я прикольний.

Пр. (дівч. ) Шуба – шуба – шуба – да,

А я буква голосна

 (хлоп. ) Шуба – шуба – шуба – да,

А ти буква голосна!

 ІІ куп. (дівч. )Дуже мене люблять всі, мною восхищаються

 Адже я така справна і танцюю файно я !

 (хлоп. ) Мене також люблять всі, мною восхіщаються,

 Ажде я такий справний і з тобой танцюю я!

 Пр. (дівч. ) Шуба – шуба – шуба – да,

А я буква голосна

 (хлоп. ) Шуба – шуба – шуба – да,

А ти буква голосна!

Букварик: Літери! Шикуйсь на лінійку!

 Рівняйсь! Струнко!

 Веселу абетку почнемо читати,

 Про літеру кожну повинні згадати!

 (учні розповідають вірші і загадки)

Б Цю найпершу книжку, знає будь - який школяр.

 До усіх книжок доріжку прокладає наш … (буквар)

Д Диня пахне на столі, дуже скибочки малі.

 Для хлопчика Міши , нарізайте більші.

 А А маленька наша Аня

 Рушничок на річці прала

 Мама Ані говорила: «Ти б його уже сушила!»

 Але Аня тільки прала

 Як сушить - не знала

К Котик котику хвалився

 Коло мене кущ вродився!

 Котик с котиком жартує,

 Котик з котика кепкує:

 - Коло тебе вродить хата

 Коли будеш спать багато.

Л Лелека ластівку питає:

 - Хто вище всіх птахів літає?

 - Літають люди вище всіх

 На літаках своїх легких.

Ц Цілий день цукерки хрума

 Не слухняний цей Тарас.

 Про цибулю як подума

 Сльози котяться ураз.

И Ич! - ця літера цікава!

 Зліва дивиться на право.

 Ич! – дивується сама

 - «Я у дружбі з усіма.

 Гарно мовлюсь, голос маю,

 Але слів не починаю!»

Є Я, - сказала буква Є, - у словах: моє, твоє,

 І в ательє, у єхидни, у єнота, а нема у бегемота!

 Ж Жабко товста і зелена,

 Чом жахнулася від мене?

 Увесь день скрекочеш,

 Може їсти хочеш?

Ю Юля юшку вранці їла,

Юля юшки не хотіла.

Мама просить: « Ще наллю!»

Юля каже: «Не люблю!»

П Пиріжків спекла бабуся – пахнуть на всю хату!

 Як до них я доторкнуся – ну й пухкі! Як вата!

Н Непосида не сидить

Не уміє щось робить.

Не уміє він навчатись

Не уміє з нами гратись.

Норовистий має норов

Нам за нього просто сором!

Ч Чорно, чорно уночі,

Чорні очі у сичів.

Чорні очі, чорні крила,

Чорна тінь усе накрила!

Через чорних тих сичів –

Чорно, чорно уночі!

 (Прочитали кілька віршів і залітає Соловей - Розбійник і роздуває всі букви, а Ключ Знань забирає).

Уч. : Не захистив нас Супутник Букваря!

Уч. : Не буде свята!

Уч. : Сум охопив усіх!

(Звучить музика «До дому повернусь» і з’являється Супутник Букваря)

І куп. Як до гнізда вертається птах

Так я спішу, спішу додому

Тут все і звичне і знайоме

Не так, як семи вітрах.

Бо дома і солодший сон,

Смачніше ніби страва їсться,

До рідного вертатись місця

Це мій неписаний закон

Додому повернусь, де я не був давно!

Вклонитись кленові старому!

Пр. : Додому повернусь, вчорашню відігнать журбу,

Додому повернусь, від всіх печалей та утіх.

Додому повернусь, вклонившись до землі,

Цілую батьківський поріг.

Суп. Букваря: Що трапилося? Чому всі не веселі?

Весь материал - смотрите документ.

2010р

Вед: Дуже - дуже давно в одному селі жили голосні звуки. Жили весело, співали, танцювали але не вміли ходити на полювання, добувати собі їжу, будувати будинки.

А в іншому селі жили приголосні, вони ходили на полювання, будували будинки але не вміли співати і сумно їм було від цього.

Проходив давній мудрець (Буквар) цими селами, подивився на жителів і вирішив їх об’єднати. Збудував будинок, розселив в нього літери, а місце це назвав с. Абетка.

І зажили всі щасливо, весело і в достатку, а на честь мудреця «Букваря» кожного року будували новий будинок і відчиняли його ключем знань і всі хто вселялися туди завжди були розумні, щасливі і жили в достатку.

Цього дня вони запрошували гостей і святкували.

1 учень: Увага! Увага! Увага!

У нас сьогодні свято!

2 учень: Приходьте до нас у гості всі

Малята, мами й тата!

3 учень: Послухайте вірші й пісні

У нашому виконанні!

( Діти виходять під музику і виносять караваї )

Уч.: Свято вшанування Букваря розпочинається, а його самого чогось

немає!

Вед.: Давайте з слів складемо речення і прочитаємо його.

• Букварику, запрошуємо тебе на свято!

Букварик: Бачу на свято зібралися всі, а ні, немає тільки мого сина

«Супутника букваря» - могутнього богатиря. А повинен був

повернутися. Поїхав в заморські країни мови різні вивчати.

Уч.: Хто ж буде охороняти ключ знань?

Уч.: Адже Супутник Букваря найсильніший, найсміливіший, від

будь-якого лиха захистить!

Уч.: Та нічого не трапиться!

Букварик: Ну то добре. Починайте!

(пісня голосних і приголосних букв)

І куп. (дівч.) А я буква голосна, дуже я приваблива

І співаю гарно я, адже я нарядная.

(хлоп.) А я приголосний звук, дуже я моторний

Веселити вмію всіх, адже я прикольний.

Пр. (дівч.) Шуба – шуба – шуба – да,

А я буква голосна

(хлоп.) Шуба – шуба – шуба – да,

А ти буква голосна!

ІІ куп. (дівч.)Дуже мене люблять всі, мною восхищаються

Адже я така справна і танцюю файно я !

(хлоп.) Мене також люблять всі, мною восхіщаються,

Ажде я такий справний і з тобой танцюю я!

Пр. (дівч.) Шуба – шуба – шуба – да,

А я буква голосна

(хлоп.) Шуба – шуба – шуба – да,

А ти буква голосна!

Букварик: Літери! Шикуйсь на лінійку!

Рівняйсь! Струнко!

Веселу абетку почнемо читати,

Про літеру кожну повинні згадати!

(учні розповідають вірші і загадки)

Б Цю найпершу книжку,знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку прокладає наш … (буквар)

Д Диня пахне на столі,дуже скибочки малі.

Для хлопчика Міши ,нарізайте більші.

А А маленька наша Аня

Рушничок на річці прала

Мама Ані говорила: «Ти б його уже сушила!»

Але Аня тільки прала

Як сушить-не знала

К Котик котику хвалився

Коло мене кущ вродився!

Котик с котиком жартує,

Котик з котика кепкує:

- Коло тебе вродить хата

Коли будеш спать багато.

Л Лелека ластівку питає:

- Хто вище всіх птахів літає?

- Літають люди вище всіх

На літаках своїх легких.

Ц Цілий день цукерки хрума

Не слухняний цей Тарас.

Про цибулю як подума

Сльози котяться ураз.

И Ич! - ця літера цікава!

Зліва дивиться на право.

Ич! – дивується сама

- «Я у дружбі з усіма.

Гарно мовлюсь, голос маю,

Але слів не починаю!»

Є Я, - сказала буква Є, - у словах: моє, твоє,

І в ательє,у єхидни, у єнота, а нема у бегемота!

Ж Жабко товста і зелена,

Чом жахнулася від мене?

Увесь день скрекочеш,

Може їсти хочеш?

Ю Юля юшку вранці їла,

Юля юшки не хотіла.

Мама просить: « Ще наллю!»

Юля каже: «Не люблю!»

П Пиріжків спекла бабуся – пахнуть на всю хату!

Як до них я доторкнуся – ну й пухкі! Як вата!

Н Непосида не сидить

Не уміє щось робить.

Не уміє він навчатись

Не уміє з нами гратись.

Норовистий має норов

Нам за нього просто сором!

Ч Чорно, чорно уночі,

Чорні очі у сичів.

Чорні очі, чорні крила,

Чорна тінь усе накрила!

Через чорних тих сичів –

Чорно, чорно уночі!

(Прочитали кілька віршів і залітає Соловей-Розбійник і роздуває всі букви, а Ключ Знань забирає).

Уч.: Не захистив нас Супутник Букваря!

Уч.: Не буде свята!

Уч.: Сум охопив усіх!

(Звучить музика «До дому повернусь» і з’являється Супутник Букваря)

І куп. Як до гнізда вертається птах

Так я спішу, спішу додому

Тут все і звичне і знайоме

Не так, як семи вітрах.

Бо дома і солодший сон,

Смачніше ніби страва їсться,

До рідного вертатись місця

Це мій неписаний закон

Додому повернусь, де я не був давно!

Вклонитись кленові старому!

Пр.: Додому повернусь, вчорашню відігнать журбу,

Додому повернусь, від всіх печалей та утіх.

Додому повернусь, вклонившись до землі,

Цілую батьківський поріг.

Суп. Букваря: Що трапилося? Чому всі не веселі?

Буквар: Налетів Соловей-Розбійник і забрав Ключ Знань, а без ключа свята не

буде!

Суп. Букваря: Гей Дівчатка! Діставайте оберіг матері, який мені допоможе в дорозі. Піду шукати Солов’я і повертати Ключ Знань!

(Дівчатка танцюють і співають пісню А.Кобилянської – «Мамина сорочка»)

І куп.: Мені сорочку мама вишивала

Неначе долю хрестиком вела,

Щоб я легких стежинок не шукала

І до людей привітною була.

Виконуй доню мама говорила,

Життя закони істини прості.

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.

Пр.: А сорочка мамина біла – біла,

А сорочка мамина серцю мила

А сорочка мамина зігріває

Я її до серденька пригортаю.

(Супутник Букваря йде шукати Солов’я Розбійника ).

Уч.: А поки, щоб гості не сумували, ми гуморески вам приготували:

1) - Петрику скільки буде 3+5?

- Не знаю!

- Ну от я візьму і покладу тобі у кишеню 3 цукерки і 5 цукерок. Скільки

буде в тебе цукерок?

- Нічого не буде!

- Та чому ж не буде?

- А тому не буде, бо у мене в кишені дірка!

2) - Тату, мабуть наша вчителька ніколи не бачила коня!

- Чому?

- Сьогодні на уроці малювання я намалював коня. Вона

підійшла до мене, подивилася на малюнок і спитала «Що це

таке?»

3) - Чому ми кажемо «материнська мова»?

- Бо мати більше говорить ніж батько!

4) - Вітю, ти вивчив однину і множину?

- Так.

- Тоді скажи «штани» – однина чи множина?

- Вгорі – однина, а внизу – множина.

5) - Бабуся, прочитай мені газету – просить хлопчик.

- Як же я тоді, рідненький читатиму, коли я вже не бачу літер!

- То давай я на літери буду дивитись, а ти читай!

6) - Андрій, якщо ти знайшов 3 гривні у лівій кишені і 2 гривні у

правій…

- Значить я одягнув чужі штани!

7) - Миколо, якщо в тебе є гривня і ти попросив у брата ще одну

гривню, скільки у тебе буде грошей?

- Одна гривня!

- Та ти просто не знаєш математики!

- Це Ви не знаєте мого брата!

8) - А скільки років твоєму дідусеві?

- Я не знаю, але він у нас дуже давно!

9) Батько питає сина:

- Чому ти тільки 2 та 3 приносиш?

- Треба починати з найменшого!

10) - Тату я вмію плавати двома способами.

- Це ж як?

- То одною ногою по дну то другою!

(З’являється Супутник Букваря і Соловей Розбійник )

Пісня Солов’я Розбійника:

Ніч яка темная, хмурая, страшная,

Ти мене взяв у полон.

Ти відпусти мене юний козаченьку,

Ключ я віддав все одно.

Пісня дівчаток:

Ой ведуть Солов’я,

Страшного такого.

Ой ведуть Солов’я,

Зв’язаного всього.

Уч.: Нарешті знайшли!

Уч.: Ключ відібрали!

Соловей Розбійник: Обіцяю я ключик ваш не брать більше ніколи!

Уч.: То ж залишайся з нами на святі!

Соловей Розбійник: Залюбки!

Буквар:

Веселу абетку продовжуємо читати,

Про літеру кожну повинні всі знати!

Б Бу-бу-бу - Борис читає

Батько Борю направляє:

- Букву «Б», читай, як треба,

Бо вона втече від тебе.

Боря каже: «Так і буде! Більш читать її не буду»

Ш Шматок сальця шукає мишка,

У нашій шафі шарудить.

Як шугоне на мишку кішка,

А мишка шусть у шпарку вмить.

Щ Ще дощ іде, періщить злива,

Щенятко вимокло як хлющ.

А щиглик щебетун щасливий,

Щебече, пурхнувши на кущ.

Я - Хто танцює гарно дітки?

- Я – Сашко озвався швидко.

- А найкраще хто співає?

- Я – він руку піднімає!

А найбільший хто хвалько?

Діти крикнули: - Саш-ко!

Х Хоч хвилі ходять і хлюпочуть

Хоробрі наші хлопчаки.

В човні хиткому їхати хочуть

Вони, хороші моряки.

Т Він такий смугастий,

Він такий ікластий.

Найстрашніший у Тайзі,

Перед ним тремтять усі.

Як роззявить пащу: Грр!

Називають звіра… (Тигр)

З Зайчик лапки не мив ніколи, ніколи!

Та від того захворів, і не йде до школи!

Ї Їжачок горішки їв, шкаралупку загубив,

А за ним лисичка йшла, шкаралупку ту знайшла.

С Спить старий сердитий сом,

Сому сниться сьомий сон.

Сонце пестить поплавок,

Сом сопе на весь ставок.

Р Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві,

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові.

О Буква «О» така – от кругла,

Хто не бачив, подивись:

Наче сонце, наче бублик,

Мов обручик, хоч крутись!

(Всі діти виходять на заключну пісню, під кінець пісні ріжуть караваї і роздають батькам)

Про Україну

Сумно, сумно аж за край...

Не дивись на мене, грай, музико, грай!

Зимно, зимно на душі...

Забирай, що хочеш, тількі залиши

Одну калину за вiкном,

Одну родину за столом,

Одну стежину, щоб до дому йшла сама,

Одну любов на все життя,

Одну журбу до забуття

І Україну, бо в нас іншої нема!

Cумно, сумно аж за край...

Так чого ж ти плачеш? Грай, музико, грай!

Крапля горя не зальє,

Наливай, козаче, бо у нас ще є

Одна калина за вiкном,

Одна родина за столом,

Одна стежина, щоб до дому йшла сама,

Одна любов на все життя,

Одна журба до забуття

І Україна, бо в нас іншої нема!

Сумно, так і не засну,

Краще буду думать про свою весну

Та й війду за небокрай...

Вперше, як в останнє, грай, музико, грай

Про ту калину за вiкном,

Одну родину за столом,

Одну стежину, щоб до дому йшла сама,

Одну любов на все життя,

Одну журбу до забуття

І Україну, бо в нас іншої нема!

12