Розробка уроку по темі "Океанія" (география)

Материал на украинском языке.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси природи Океанії; наводити приклади представників органічного світу; показувати на карті об'єкти географічної номенклатури.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта світу, карта океанів, додаткові джерела інформації.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання та завдання

Які острови розрізняють за походженням?

У чому полягають особливості утворення материкових, вулканічних, коралових островів?

Назвіть найбільші острови Тихого океану.

Що таке архіпелаг?

Які архіпелаги розташовані в Тихому океані?

3. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Океанія — одна з найдавніших частин нашої планети. Загальна площа островів— лише 1, 26млнкм2, кількість жителів не перевищує 9 млн. осіб, але при цьому Океанія займає акваторію океану, яку за площею можна порівня­ти з материком Євразія.

4. Пояснення нового матеріалу

Розповідь учителя

Океанія являє собою скупчення островів різного походження в центральній і південно - західній частині Тихого океану. Вона поділяється на Меланезію, Мікронезію та Полінезію (іноді окремо виділяють Нову Зеландію). На карті ці частини Океанії утворюють три дуги островів.

(На попередньому уроці учні отримали випереджальне завдання — підготувати невелике повідомлення про один із різновидів островів. Далі учні виступають зі своїми повідомленнями.

Решта учнів слухають виступи своїх однокласників і складають стислу характеристику островів трьох типів. )

Клімат Океанії переважно субекваторіальний і екваторіальний, на півдні — субтропічний і помірний, морський. Більша частина островів розташована між тропіками, що визначає високі температури та їх невеликі добові й сезонні коливання, а також постійно високу вологість повітря та велику кількість опадів. Клімат деяких островів характеризується м'якістю та вважається комфортним для проживання людей. (Найбільш сприятливою для життя людей уважається температура +18. . . +24 °С, відносна вологість — 50 - 75 %. )

Океанія — найбільш віддалений від інших материків Землі регіон. Протягом мільйонів років його рослинний і тваринний світ був ізольований, тому там велика кількість ендеміків — видів, поширених тільки в певному, обмеженому територією районі Землі. На островах майже відсутні ссавці, проте багато птахів, серед яких і такі екзотичні, як лірохвости, райські птахи, какаду, ківі, сміттєві кури.

Обговорення проблеми в загальному колі Учні в загальному колі обговорюють відповіді на запитання:

1. Якими є особливості клімату островів Океанії?
2. Чим вони пояснюються?
3. Чому на островах багато ендеміків?
4. Які рослини й тварини найбільш характерні для Океанії?

Розповідь учителя

До складу Меланезії входять: Нова Ґвінея, Нова Каледонія, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Ґебриди (є частиною республіки Вануату), Фіджі. Головні острови й архіпелаги Мікронезії: Маріанські, Каролінські (входять до складу держав Федеративні Штати Мікронезії та Республіка Палау), Маршаллові, Гілберта, Банаба, Науру (територія однойменної держави). Основні групи островів Полінезії: Гавайські, Туамоту, Тонґа, Самоа, Товариства, Маркізькі, Лайн (іноді сюди включають Нову Зеландію).

Країни регіону об'єднує колоніальне минуле, деякі з них дотепер залишаються залежними. США зберігають контроль над Східним Самоа, Ґуамом, атолом Джонсон, островами Мідвей, островом Вейк та Маріанськими островами.

Найрозвиненіша країна регіону — Нова Зеландія. Вона включає два великі острови — Північний і Південний, що розділені протокою Кука, а також низку більш дрібних островів. Своєю назвою держава завдячує першому європейцеві, що ступив на її землю в 1642 р. Ним був голландець А. Тасман.

Природа країни є різноманітною та унікальною. У рельєфі вражає чудове поєднання рівнинних і гірських територій, діючих і згаслих вулканів, сніжних вершин і піщаних дюн. Основну частину країни займають гори й горбкуваті місцевості, на рівнини припадає менше ніж десята частина території. Найбільша рівнина — Кентерберійська, що простяглася на сході острова Південний. Її розміри й досить родючі ґрунти сприяли формуванню важливого сільськогосподарського району Нової Зеландії. У західній частині острова Південний височіють пасма найбільшої гірської системи — Південних Альп. Тут розташована найвища точка країни — гора Кука заввишки 3754 м. Корінні жителі називають її «Аорангі», що означає «Простромлена хмара».

Нова Зеландія входить до зони сейсмічної активності. Підземні поштовхи тут відзначаються до 200 разів на рік, однак руйнівні землетруси трапляються рідко. У країні поширені гейзери, гарячі джерела, у тому числі мінеральні.

Протягом мільйонів років рослинний і тваринний світ Нової Зеландії розвивався ізольовано, тому більшість рослин є ендеміками, серед яких — новозеландський клен, сосна каурі (вона досягає 60 м і живе до 1000 років). Із папоротей найбільш відомою є ціатея срібляста.

Нова Зеландія — єдине місце на планеті, де виявилася можливим поява кількох різновидів безкрилих птахів. Користуючись відсутністю небезпечних наземних ворогів, ці птахи «розучилися» літати. Серед них зустрічаються такі екзотичні види, як ківі, совиний папуга (какапо), новозеландський пастушок уека.

Економіка Нової Зеландії тривалий час ґрунтувалася на високорозвиненому сільському господарстві. Однак протягом останніх десятиліть кРаїна досягла значних успіхів і в розвитку промисловості. Сьогодні ця галузь дає близько чверті національного багатства. Найбільш розвинені виробництва пов'язані з наявними тут природними ресурсами й сільським господарством.

Нова Зеландія — один із лідерів у виробництві електроенергії за допомогою альтернативних джерел енергії. Так, підземне тепло використовує одна з найбільших геотермальних електростанцій світу у Ваїракеї (острів Північний).

Робота за підручником

Учитель пропонує учням провести пошукове читання матеріалу підручника «Екологічні проблеми». Вони мають знайти відповіді на запитання:

1. Якими є наслідки господарської та військової діяльності людини на островах Океанії?
2. Від яких природних лих страждає населення Океанії?
3. Які об'єкти є основним джерелом забруднення океану та його морів?
4. Які райони Тихого океану є найбільш забрудненими?

5. Підсумки уроку

Обговорення проблеми в загальному колі Учні в загальному колі обговорюють відповіді на запитання:

1. Якими є особливості географічного положення Океанії?
2. У чому полягає унікальність рослинного й тваринного світу Океанії?
3. Якими є особливості населення та господарства Океанії?

Географічний диктант

Учитель зачитує твердження, а учні визначають, яким частинам Океанії вони відповідають: Меланезія (1), Мікронезія (2), Полінезія (із Новою Зеландією) (3).

1. Ця частина Океанії розташована найближче до материка Євразія.
2. До її складу іноді включають Нову Зеландію.
3. Це найбільша за площею частина Океанії.
4. До складу цієї частини Океанії входять: Нова Ґвінея, Нова Каледонія, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, Фіджі.
5. Ця частина Океанії розташована найближче до материка Австралія. Відповіді: 1, 3, 3, 1, 2.

6. Домашнє завдання

Прочитати текст підручника [7, § 8 - 9].

Урок № 8

Тема уроку. Океанія.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси природи Океанії; наводити приклади представників органічного світу; показувати на карті об'єкти географічної номенклатури.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта світу, карта океанів, додаткові джерела інформації.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання та завдання

1. Які острови розрізняють за походженням?

2. У чому полягають особливості утворення материкових, вулканічних, коралових островів?

3. Назвіть найбільші острови Тихого океану.

4. Що таке архіпелаг?

5. Які архіпелаги розташовані в Тихому океані?

1. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Океанія — одна з найдавніших частин нашої планети. Загальна площа островів— лише 1,26млнкм2, кількість жителів не перевищує 9 млн. осіб, але при цьому Океанія займає акваторію океану, яку за площею можна порівня­ти з материком Євразія.

1. Пояснення нового матеріалу

Розповідь учителя

Океанія являє собою скупчення островів різного походження в центральній і південно-західній частині Тихого океану. Вона поділяється на Меланезію, Мікронезію та Полінезію (іноді окремо виділяють Нову Зеландію). На карті ці частини Океанії утворюють три дуги островів.

(На попередньому уроці учні отримали випереджальне завдання — підготувати невелике повідомлення про один із різновидів островів. Далі учні виступають зі своїми повідомленнями.

Решта учнів слухають виступи своїх однокласників і складають стислу характеристику островів трьох типів.)

Клімат Океанії переважно субекваторіальний і екваторіальний, на півдні — субтропічний і помірний, морський. Більша частина островів розташована між тропіками, що визначає високі температури та їх невеликі добові й сезонні коливання, а також постійно високу вологість повітря та велику кількість опадів. Клімат деяких островів характеризується м'якістю та вважається комфортним для проживання людей. (Найбільш сприятливою для життя людей уважається температура +18...+24 °С, відносна вологість — 50-75 %.)

Океанія — найбільш віддалений від інших материків Землі регіон. Протягом мільйонів років його рослинний і тваринний світ був ізольований, тому там велика кількість ендеміків — видів, поширених тільки в певному, обмеженому територією районі Землі. На островах майже відсутні ссавці, проте багато птахів, серед яких і такі екзотичні, як лірохвости, райські птахи, какаду, ківі, сміттєві кури.

Обговорення проблеми в загальному колі Учні в загальному колі обговорюють відповіді на запитання:

1. Якими є особливості клімату островів Океанії?

2. Чим вони пояснюються?

3. Чому на островах багато ендеміків?

4. Які рослини й тварини найбільш характерні для Океанії?

Розповідь учителя

До складу Меланезії входять: Нова Ґвінея, Нова Каледонія, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Ґебриди (є частиною республіки Вануату), Фіджі. Головні острови й архіпелаги Мікронезії: Маріанські, Каролінські (входять до складу держав Федеративні Штати Мікронезії та Республіка Палау), Маршаллові, Гілберта, Банаба, Науру (територія однойменної держави). Основні групи островів Полінезії: Гавайські, Туамоту, Тонґа, Самоа, Товариства, Маркізькі, Лайн (іноді сюди включають Нову Зеландію).

Країни регіону об'єднує колоніальне минуле, деякі з них дотепер залишаються залежними. США зберігають контроль над Східним Самоа, Ґуамом, атолом Джонсон, островами Мідвей, островом Вейк та Маріанськими островами.

Найрозвиненіша країна регіону — Нова Зеландія. Вона включає два великі острови — Північний і Південний, що розділені протокою Кука, а також низку більш дрібних островів. Своєю назвою держава завдячує першому європейцеві, що ступив на її землю в 1642 р. Ним був голландець А. Тасман.

Природа країни є різноманітною та унікальною. У рельєфі вражає чудове поєднання рівнинних і гірських територій, діючих і згаслих вулканів, сніжних вершин і піщаних дюн. Основну частину країни займають гори й горбкуваті місцевості, на рівнини припадає менше ніж десята частина території. Найбільша рівнина — Кентерберійська, що простяглася на сході острова Південний. Її розміри й досить родючі ґрунти сприяли формуванню важливого сільськогосподарського району Нової Зеландії. У західній частині острова Південний височіють пасма найбільшої гірської системи — Південних Альп. Тут розташована найвища точка країни — гора Кука заввишки 3754 м. Корінні жителі називають її «Аорангі», що означає «Простромлена хмара».

Нова Зеландія входить до зони сейсмічної активності. Підземні поштовхи тут відзначаються до 200 разів на рік, однак руйнівні землетруси трапляються рідко. У країні поширені гейзери, гарячі джерела, у тому числі мінеральні.

Протягом мільйонів років рослинний і тваринний світ Нової Зеландії розвивався ізольовано, тому більшість рослин є ендеміками, серед яких — новозеландський клен, сосна каурі (вона досягає 60 м і живе до 1000 років). Із папоротей найбільш відомою є ціатея срібляста.

Нова Зеландія — єдине місце на планеті, де виявилася можливим поява кількох різновидів безкрилих птахів. Користуючись відсутністю небезпечних наземних ворогів, ці птахи «розучилися» літати. Серед них зустрічаються такі екзотичні види, як ківі, совиний папуга (какапо), новозеландський пастушок уека.

Економіка Нової Зеландії тривалий час ґрунтувалася на високорозвиненому сільському господарстві. Однак протягом останніх десятиліть кРаїна досягла значних успіхів і в розвитку промисловості. Сьогодні ця галузь дає близько чверті національного багатства. Найбільш розвинені виробництва пов'язані з наявними тут природними ресурсами й сільським господарством.

Нова Зеландія — один із лідерів у виробництві електроенергії за допомогою альтернативних джерел енергії. Так, підземне тепло використовує одна з найбільших геотермальних електростанцій світу у Ваїракеї (острів Північний).

Робота за підручником

Учитель пропонує учням провести пошукове читання матеріалу підручника «Екологічні проблеми». Вони мають знайти відповіді на запитання:

1. Якими є наслідки господарської та військової діяльності людини на островах Океанії?

2. Від яких природних лих страждає населення Океанії?

3. Які об'єкти є основним джерелом забруднення океану та його морів?

4. Які райони Тихого океану є найбільш забрудненими?

1. Підсумки уроку

Обговорення проблеми в загальному колі Учні в загальному колі обговорюють відповіді на запитання:

1. Якими є особливості географічного положення Океанії?

2. У чому полягає унікальність рослинного й тваринного світу Океанії?

3. Якими є особливості населення та господарства Океанії?

Географічний диктант

Учитель зачитує твердження, а учні визначають, яким частинам Океанії вони відповідають: Меланезія (1), Мікронезія (2), Полінезія (із Новою Зеландією) (3).

1. Ця частина Океанії розташована найближче до материка Євразія.

2. До її складу іноді включають Нову Зеландію.

3. Це найбільша за площею частина Океанії.

4. До складу цієї частини Океанії входять: Нова Ґвінея, Нова Каледонія, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, Фіджі.

5. Ця частина Океанії розташована найближче до материка Австралія. Відповіді: 1, 3, 3, 1, 2.

1. Домашнє завдання

Прочитати текст підручника [7, § 8-9].