Пейзажний жанр в живописі. Основні закони зображення просторового середовища кольором (разработка урока)

Материал на украинском языке.

Мета уроку:

навчальна: навчити елементам пейзажного жанру, вивчити основні закони зображення просторового середовища кольором;

розвиваюча: сприяти розвитку пізнавальної активності, поглибленню інтелектуального рівня учнів;

виховна: сприяти вихованню естетичного сприйняття світу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: лекція з елементами бесіди.

Методи навчання: інформаційно-повідомлюючий, пояснювально-

ілюстративний, робота з текстом, демонстрація фільму.

Дидактичне забезпечення: опорний конспект, набір слайдів на тему «Пейзажний живопис», відеофільм «Акварельний пейзаж», відеофільм «Пейзаж. Техніка « по - мокрому».

Матеріально-технічне забезпечення: ТЗН – ноутбук, проектор.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація.

Урок починається з обговорення вислову «Дивитися можуть всі. Бачити – одиниці. Той, хто бачить красу,починає її малювати». Викладач пропонує учням висловити свою думку про необхідність та методи тренування зорової пам'яті, тим самим сприяти розвитку пізнавальної активності. Оголошується тема і завдання уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Викладач пояснює новий матеріал, розповідь супроводжується презентацією.

1. Становлення пейзажного жанру в живописі.

Викладач. Перші спроби зобразити природу з’явилися ще в первісному суспільстві.

В розписах Давнього Єгипту елементи пейзажу присутні в сценах полювання та війн.

Митці Давньої Греції та Риму зображали пейзаж більш детально,але невід’ємно від людини.

В картинах середньовічної Європи пейзаж був лише другорядним елементом в зображенні релігійних та побутових сцен.

(Під час демонстрації учні можуть робити записи в опорний конспект).

Зовсім інше ставлення до пейзажу було в середньовічному Китаї.

З’являється простір та глибина. Цьому сприяли розвиток філософії, релігії,якій був притаманний культ природи. Саме в Китаї в VI с. пейзаж зародився як самостійний жанр. І до цього часу пейзаж займає особливе місце в мистецтві Сходу.

В Європі лише в епоху Відродження почали активно вивчати природу,навколишній світ,створювати етюди,розробляти принципи зображення простору,як життєвого середовища людини.

Незважаючи на це пейзаж залишається другорядним фоном для зображення людини.

І лише в ХVI с. пейзаж відокремлюється як самостійний жанр живопису,набуває великої популярності та реалістичності..

Відомі художники ХІХ-ХХст. зверталися до пейзажу,щоб передати своє бачення світу.

Тут ми бачимо картину Ван Гога в якій він передав свої враження від оточуючого життя. Робота має яскраві, соковиті кольори.

В сучасному живописі традиції також зберігають своє значення.

(В презентації представлені твори чернігівських художників).

§ Первинне закріплення матеріалу:

-Коли в пейзажі почали передавати простір, глибину?

-Коли пейзаж сформувався як окремий жанр?

-Що вплинуло на розвиток пейзажу?

(Учні відповідають на питання).

Можемо зробити висновок: як самостійний жанр пейзаж з’явився в VI ст. в Китаї. В епоху Відродження пейзаж активно розвивається в Європі але залишається другорядним фоном. З ХVІ ст. стає самостійним жанром в живописі Європи.

(Учні записують висновок в опорний конспект)

2. Основні закони зображення просторового середовища кольором.

Викладач: Однією з найголовніших рис пейзажного живопису є передача глибини та простору на площині картини.

Весь материал - в документе.