Форсована індустріалізація України

Материал на украинском языке.

Навчальна мета заняття:

визначити передумови і причини переходу до форсованої індустріалізації в Україні,шляхи реалізації і наслідки;

розкрити суть, особливості та шляхи втілення в життя перших п’ятирічок ;

Дидактична мета заняття:

аналізувати, узагальнювати й систематизувати  історичний матеріал, порівнювати і робити висновки;

закріпити основні поняття і положення теми;

орієнтуватися в ситуації, що склалася на уроці

розвивати логічне мислення, вміння аналізувати історичні події, факти, робити висновки та узагальнення;

брати участь у дискусії, захищати власно підготовлений  проект.

Виховна мета заняття:

виховувати політичне розуміння ситуації та повагу до історії своєї держави;

критичне та шанобливе ставлення до подій і діячів минулого;

виховання особистої відповідальності учасників  в процесі підготовки та захисту проекту команди.

Міжпредметні зв’язки:

навчальні дисципліни, що забезпечують: географія, всесвітня історія, основи правознавства.

навчальні дисципліни, що забезпечуються: економіка, соціологія, політологія.

Навчально – методичне забезпечення:

наочність: політична карта України 1930-ті рр.;  документальний фільм «Індустріалізація України».

дидактичний матеріал:  картки – інструкції для кожної команди.

інформаційно – комунікативні засоби навчання: мультимедійна установка (екран, проектор, ноутбук), електронні носії інформації (флешкарти).

література:

Кульчицький С.В., Лєбєдева Ю.Г.Історія України. Підручник для 10 кл. шк. – К.: Ґенеза, 2010.

Кульчицький С.В., Лєбєдева Ю.Г.Історія України. Підручник для 10 кл. шк. – К.: Ґенеза, 2010.

Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина друга (1939-2001); підручник для 10 кл. шк. – К.: Ґенеза, 2009.

Матеріали  ХІV з'їзду ВКП(б)

Місце проведення:  аудиторія  №226.

Основні поняття:  індустріалізація,  стаха́новський рух, п'ятирічка, штурмівщина, соцзмагання.

Хід уроку.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда:

- що передбачала нова економічна політика?

- покажіть переваги непу перед політикою  « воєнного комунізму»;

- які недоліки  НЕПу існували?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності студентів

Викладач .   Тема сьогоднішнього заняття  «Форсована індустріалізація».    І ми проведемо його як лекцію на основі інноваційної проектної технології.   Ви маєте зрозуміти причини, джерела фінансування, труднощі, особливості, підсумки і значення індустріалізації для України.

Постановка проблемного завдання: Як ви вважаєте, форсована  індустріалізація була необхідністю??

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Економічні наслідки  НЕПу.

1. Зміна політичного курсу влади. Індустріалізація.

3. Наслідки індустріалізації

Розповідь викладача.

Труднощі зі збутом промтоварів під час НЕПу зумовили дефіцит обігових коштів, що спровокувало збільшення випуску знецінених грошей і, відповідно, поглиблення кризи. За такої ситуації навіть дуже потрібні промислові товари ніхто не купував через їх високу ціну. Криза збуту, деформувавши торгівлю, зумовила зменшення надходження грошей у промисловість, через що на багатьох підприємствах навіть не виплачували зарплату. У зв'язку з цим нерідко робітники організовували страйки. Задля  пом'якшення кризи передбачалося вжити заходи зі зниження собівартості продукції завдяки зменшенню накладних витрат, сприянню завантаженості підприємств, підвищенню продуктивності праці, вдосконаленню політики цін.

Криза продемонструвала, що проблеми, які виникали у процесі здійснення непу, уряд намагався вирішити за рахунок селянства, а це призводило до напруження у всьому суспільстві. Необхідного висновку з цього не було зроблено і, як наслідок, у 1925 р. виникла нова криза, щоправда меншого масштабу. Знову постали труднощі у хлібозаготівлі, оскільки планові органи не врахували, що після попереднього неврожайного року селянство в поточний врожайний рік значну частину хліба відклало "про запас". Це призвело до зменшення експорту хліба, недоотримання валюти, а значить і до зменшення імпорту обладнання. Були допущені помилки в кредитуванні, що призвело спочатку до необґрунтованого розширення виробництва і капітального будівництва. У результаті дефіциту коштів будівництво заморожувалося, зростало явне й приховане безробіття. Попереднє зростання чисельності робітників спричинило збільшення сум виплат заробітної плати, зростання платоспроможності й, відповідно, попиту на продукти, зростання цін на них. Селяни почали отримувати за свою продукцію більше грошей, у їхніх руках зосереджувалися значні суми. Коштів у населення стало більше, а товарів не вистачало, оскільки темпи зростання виробництва відставали від темпів росту грошових доходів населення. Загострився "товарний голод".

Уряд вдався до "замороження" недобудованих об'єктів, скорочення імпорту, підвищення непрямих податків. У 1925 р. було запроваджено державну торгівлю горілкою, що збільшило надходження до держбюджету. Внаслідок цих заходів господарську рівновагу вдалося відновити, але проблеми залишалися, головна з них — дефіцит коштів для розвитку економіки.

У грудні 1927 р. XV з'їзд ВКП (б) проголосив пріоритет державного планування над ринком. З жовтня 1928 р. розпочалася перша п'ятирічка. Наприкінці 20-х років у внутрішній політиці СРСР відбувся різкий поворот. Правляча верхівка зміцнила свої позиції і вже не потребувала компромісів для збереження власного панування. Розгромивши суперників у боротьбі за владу, Сталін перейшов до відвертого насильства в будівництві «соціалізму». Значних змін зазнала й політика щодо України.

Поворот у внутрішній політиці виявився насамперед у прискоренні темпів індустріалізації. Курс на індустріалізацію передбачав перетворення СРСР з держави, що ввозить машини й устаткування, на державу, яка їх виробляє, з аграрної країни — на промислову. Оскільки СРСР перебував у постійному очікуванні війни зі світовим імперіалізмом, цю грандіозну перебудову планували, здійснити в стислі терміни, щоб встигнути створити оборонну промисловість для майбутньої війни. Поставало питання, де взяти кошти для індустріалізації. На Заході первісне нагромадження капіталу відбувалося за рахунок експлуатації селянства і пограбування колоній.

Весь материал - в документе.

Міністерство освіти і науки України

Гірничий технікум ДВНЗ «Криворізький національний університет»

М е т о д и к а

навчального заняття

Навчальна дисципліна: історія України

Тема: Форсована індустріалізація України.

Тип заняття: засвоєння і систематизація нових знань

Вид заняття: лекція на основі інноваційної проектної технології

Розроблено викладачем історії

Яковлєвим В.В.

Розглянуто і затверджено

на засіданні комісії суспільних дисциплін

протокол №___ від «___» _______2013р.

голова комісії ___________ І.В.Баннова

Кривий Ріг

2013

Навчальна мета заняття:

• визначити передумови і причини переходу до форсованої індустріалізації в Україні,шляхи реалізації і наслідки;

• розкрити суть, особливості та шляхи втілення в життя перших п’ятирічок ;

Дидактична мета заняття:

• аналізувати, узагальнювати й систематизувати історичний матеріал, порівнювати і робити висновки;

• закріпити основні поняття і положення теми;

• орієнтуватися в ситуації, що склалася на уроці

• розвивати логічне мислення, вміння аналізувати історичні події, факти, робити висновки та узагальнення;

• брати участь у дискусії, захищати власно підготовлений проект.

Виховна мета заняття:

• виховувати політичне розуміння ситуації та повагу до історії своєї держави;

• критичне та шанобливе ставлення до подій і діячів минулого;

• виховання особистої відповідальності учасників в процесі підготовки та захисту проекту команди.

Міжпредметні зв’язки:

• навчальні дисципліни, що забезпечують: географія, всесвітня історія, основи правознавства.

• навчальні дисципліни, що забезпечуються: економіка, соціологія, політологія.

Навчально – методичне забезпечення:

наочність: політична карта України 1930-ті рр.; документальний фільм «Індустріалізація України».

• дидактичний матеріал: картки – інструкції для кожної команди.

• інформаційно – комунікативні засоби навчання: мультимедійна установка (екран, проектор, ноутбук), електронні носії інформації (флешкарти).

література:

1. Кульчицький С.В., Лєбєдева Ю.Г.Історія України. Підручник для 10 кл. шк. – К.: Ґенеза, 2010.

2. Кульчицький С.В., Лєбєдева Ю.Г.Історія України. Підручник для 10 кл. шк. – К.: Ґенеза, 2010.

3. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина друга (1939-2001); підручник для 10 кл. шк. – К.: Ґенеза, 2009.

4. Матеріали ХІV з'їзду ВКП(б)

Місце проведення: аудиторія №226.

Основні поняття: індустріалізація, стаха́новський рух, п'ятирічка, штурмівщина, соцзмагання.

Хід уроку.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда:

- що передбачала нова економічна політика?

- покажіть переваги непу перед політикою « воєнного комунізму»;

- які недоліки НЕПу існували?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності студентів

Викладач . Тема сьогоднішнього заняття «Форсована індустріалізація». І ми проведемо його як лекцію на основі інноваційної проектної технології. Ви маєте зрозуміти причини, джерела фінансування, труднощі, особливості, підсумки і значення індустріалізації для України.

Постановка проблемного завдання: Як ви вважаєте, форсована індустріалізація була необхідністю??

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Економічні наслідки НЕПу.

1. Зміна політичного курсу влади. Індустріалізація.

3. Наслідки індустріалізації

Розповідь викладача.

Труднощі зі збутом промтоварів під час НЕПу зумовили дефіцит обігових коштів, що спровокувало збільшення випуску знецінених грошей і, відповідно, поглиблення кризи. За такої ситуації навіть дуже потрібні промислові товари ніхто не купував через їх високу ціну. Криза збуту, деформувавши торгівлю, зумовила зменшення надходження грошей у промисловість, через що на багатьох підприємствах навіть не виплачували зарплату. У зв'язку з цим нерідко робітники організовували страйки. Задля пом'якшення кризи передбачалося вжити заходи зі зниження собівартості продукції завдяки зменшенню накладних витрат, сприянню завантаженості підприємств, підвищенню продуктивності праці, вдосконаленню політики цін.

Криза продемонструвала, що проблеми, які виникали у процесі здійснення непу, уряд намагався вирішити за рахунок селянства, а це призводило до напруження у всьому суспільстві. Необхідного висновку з цього не було зроблено і, як наслідок, у 1925 р. виникла нова криза, щоправда меншого масштабу. Знову постали труднощі у хлібозаготівлі, оскільки планові органи не врахували, що після попереднього неврожайного року селянство в поточний врожайний рік значну частину хліба відклало "про запас". Це призвело до зменшення експорту хліба, недоотримання валюти, а значить і до зменшення імпорту обладнання. Були допущені помилки в кредитуванні, що призвело спочатку до необґрунтованого розширення виробництва і капітального будівництва. У результаті дефіциту коштів будівництво заморожувалося, зростало явне й приховане безробіття. Попереднє зростання чисельності робітників спричинило збільшення сум виплат заробітної плати, зростання платоспроможності й, відповідно, попиту на продукти, зростання цін на них. Селяни почали отримувати за свою продукцію більше грошей, у їхніх руках зосереджувалися значні суми. Коштів у населення стало більше, а товарів не вистачало, оскільки темпи зростання виробництва відставали від темпів росту грошових доходів населення. Загострився "товарний голод".

Уряд вдався до "замороження" недобудованих об'єктів, скорочення імпорту, підвищення непрямих податків. У 1925 р. було запроваджено державну торгівлю горілкою, що збільшило надходження до держбюджету. Внаслідок цих заходів господарську рівновагу вдалося відновити, але проблеми залишалися, головна з них — дефіцит коштів для розвитку економіки.

У грудні 1927 р. XV з'їзд ВКП(б) проголосив пріоритет державного планування над ринком. З жовтня 1928 р. розпочалася перша п'ятирічка. Наприкінці 20-х років у внутрішній політиці СРСР відбувся різкий поворот. Правляча верхівка зміцнила свої позиції і вже не потребувала компромісів для збереження власного панування. Розгромивши суперників у боротьбі за владу, Сталін перейшов до відвертого насильства в будівництві «соціалізму». Значних змін зазнала й політика щодо України.
Поворот у внутрішній політиці виявився насамперед у прискоренні темпів індустріалізації. Курс на індустріалізацію передбачав перетворення СРСР з держави, що ввозить машини й устаткування, на державу, яка їх виробляє, з аграрної країни — на промислову. Оскільки СРСР перебував у постійному очікуванні війни зі світовим імперіалізмом, цю грандіозну перебудову планували, здійснити в стислі терміни, щоб встигнути створити оборонну промисловість для майбутньої війни. Поставало питання, де взяти кошти для індустріалізації. На Заході первісне нагромадження капіталу відбувалося за рахунок експлуатації селянства і пограбування колоній.

Запис в конспект

У 1925 р. ВКП(б) проголосила курс на індустріалізацію.

У 1929 р. був прийнятий курс на форсовану індустріалізацію.

1929 рік Й.Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».

Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни.

Запис в конспект

Завдання індустріалізації:

• здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;

• перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;

• зміцнення оборонного потенціалу країни;

• підвищення технічної бази сільського господарства.

Труднощі та особливості індустріалізації:

• можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування;

• перекіс у бік важкої промисловості;

• нестача кваліфікованих кадрів;

• форсовані темпи;

• жорстка централізація економіки, директивне господарювання.

Робота по групах

Академічна група розбита на 2 підгрупи. Кожна підготувала захист власного проекту. Кожна з них відстоює ймовірний шлях модернізації СРСР, наводить аргументи, обґрунтовує свої позиції. Студенти знайомляться з основними рисами моделі реформування, а потім вступають в дискусію з опонентами.

Експерти протягом захисту проектів слідкують за відповідями та надають оцінки в кінці заняття.

Викладач. Перший п'ятирічний план (1928—1932) передбачав напружені, але реальні темпи приросту промисловості в середньому за рік. Водночас у процесі виконання п'ятирічки Сталін шляхом адміністрування, директив почав вимагати різкого підвищення планових цифр. Це спричинило диспропорції і зриви. Так, планом передбачалося збільшити видобуток вугілля в Донбасі з 27 до 53 млн т. У процесі п'ятирічки ці завдання збільшили до 80 млн т. У 1933 p. видобуток вугілля досяг 45 млн т. Виплавку чавуну в Україні планували збільшити із 2,4 до 6,6 млн т. У 1933 р. було виплавлено 4,3 млн т. Всупереч заяві Сталіна про виконання п'ятирічки за чотири роки і три місяці насправді за сукупністю показників вона не була виконана навіть за п'ять років.

Однак перша п'ятирічка мала важливі наслідки для України. Республіка отримала понад 20% загальних капіталовкладень, із 1500 нових підприємств майже 400 будувалися в Україні. У 1932 р. стала до ладу перша черга Дніпровської ГЕС. Споруджувалися великі підприємства — «Запоріжсталь», Харківський тракторний завод та ін. У другій і третій п'ятирічках рівень інвестицій в Україну знизився. З 4500 підприємств, що будувалися у другій п'ятирічці (1933—1937), в Україні розміщувалися до 1000, у незакінченій третій п'ятирічці (1938—1941) — 600 із 3000. Це було пов'язано з планами створення нової промислової бази на Сході, де заводи знаходилися в більшій безпеці на випадок війни.

Напружені плани потребували інтенсифікації праці робітників. Цього досягали двома шляхами. Перший — масовий ентузіазм. Для цього використовували так зване соцзмагання, зустрічні плани, рух новаторів, нагородження орденами, присвоєння звання Героя соціалістичної праці тощо. У 1935 р. було широко розрекламовано рекорд вибійника шахти «Центральна-Ірміно» в Донбасі О. Стаханова, який з допомогою двох помічників вирубав за зміну 102 т вугілля, перевиконавши норму в 14,5 раза. Досягнення Стаханова було негайно використано для організації змагання за перевиконання норм виробітку — стаханівського руху. Другий шлях — прямий примус і залякування. Тих, хто не виявляв особливого ентузіазму, змушували працювати під страхом адміністративного покарання. Більше того, випуск бракованої продукції, пошкодження устаткування, верстатів кваліфікували як підривну діяльність, за яку належав арешт. Обидва ці шляхи вели до такого рівня експлуатації робочої сили в СРСР, який можна порівняти із капіталізмом доби первісного нагромадження капіталу.

Успіхи перших п'ятирічок безсумнівні, дореволюційний рівень промисловості був значно перевищений. Стали до ладу металургійні гіганти « Запоріжсталь», «Криворіжсталь» і «Азовсталь». Давали продукцію тракторний і турбінний заводи в Харкові, машинобудівні підприємства в Києві, Одесі, Миколаєві. Виникли нові галузі промисловості, зокрема хімічна.

V. Узагальнення та систематизація знань

ПЕРЕГЛЯД ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНОФІЛЬМУ

Питання до обговорення фільму (кожен ряд має відповісти на власне питання, яке ставиться перед переглядом стрічки).

1)В чому суть п’ятирічного плану ?

2) Чому влада була зацікавлена в збільшенні кількості міського населення?

3) В чому Ви бачити недоліки форсованої індустріалізації?

Запис в конспект

Стаха́новський рух — масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників.

Штурмівщина - спішна, авральна робота з метою надолужити згаяний час.

Соціалістичне змагання - спроба державної партії замінити організаційними і пропагандистськими засобами відсутню в позаринковій економіці природну мотивацію праці.

Наслідки індустріалізації:

• перетворення України із аграрної країни в індустріально-аграрну;

• збільшення промислового потенціалу в 7 разів;

• залучення в промисловість України значної частини загальносоюзних коштів (20%);

• виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова промисловість тощо);

• створення енергетичної бази;

• розширення та реконструкція металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», реконструкція металургійних заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці, Комунарську);

• ліквідація безробіття;

• розвиток сільськогосподарського машинобудування (будівництво Харківського тракторного заводу та випуск перших тракторів, виробництво на Запоріжському заводі «Комунар» комбайнів);

• здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства, що спричинило перехід до насильницької колективізації;

• низький життєвий рівень населення;

• ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки.

• Бліц-опитування «Стверджую чи заперечую».

• Індустріалізація почалася з легкої промисловості.

• В соцзмаганнях та штурмівщині головними стимулом була матеріальна винагорода.

• Індустріалізація проводилась без колективізації сільського господарства.

• Форсована індустріалізація ліквідувала безробіття в країні.

• Під час індустріалізації матеріальні стимули переважали над моральними.

Вирішення проблемного питання. (Порівняння з розвитком передових країн світу).

Підбиття підсумків.

Викладач. Під час відвідання Дніпробуду іноземною промисловою делегацією один італійський професор запитав начальника робіт: «Скільки чоловік у вас навчаються техніки?». «Десять тисяч», - відповів начальник робіт. Професор, гадаючи, що його не зрозуміли, задав те ж саме питання знову. І одержав ту ж відповідь. Тоді він задав підступне, на його думку, запитання: «А хто ж тоді у вас працює?». Йому відповіли просто і вичерпно: «Ті, хто вчаться!».

VІ. Домашнє завдання

Скласти тести (тести надані будуть на електронному носії старості).

Створити агітаційний плакат (фотоматеріал на флешці) присвячений індустріалізації.