Ерудит-шоу "Що? Де? Коли?"

Материал на украинском языке.

МЕТА:

узагальнити і систематизувати знання студентів з теми „Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні”, проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення комічного, сформувати розуміння значення доробку Остапа Вишні у розвитку української сатири;

розвивати логічне мислення і творчу уяву студентів, уміння аналізувати прочитане, визначати літературні засоби і прийоми письменника у досягненні комічного.; розвивати уміння плідно працювати з додатковими джерелами інформації, Інтернетом;

виховувати у студентів почуття взаємоповаги, взаємодопомоги, а також відповідальності і небайдужості як за особисто виконане завдання, так і за роботу своєї команди, виховувати основні критерії культури спілкування і ведення суперечки; виховувати любов до всього живого, що оточує нас.

ВИД ЗАНЯТТЯ: ерудит-шоу „ЩО? ДЕ? КОЛИ?”

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: пошуковий метод, демонстрування, графічний контроль, самостійне спостереження, метод аналізу, метод синтезу, метод виділення головного.

ОБЛАДНАННЯ: комп’ютер, мультимедійний екран, електронні носії з підготовленими вдома медіа-експресіями і літературними портретами, електронні носії з фотоколажами, оригінали творів Остапа Вишні, сигнальні картки, таймер часу.

Пошли мені, доле, сили, уміння, таланту, чого хочеш, – тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій у своїм титанічнім труді, у своїх печалях, горестях, роздумах, ваганнях, – щоб народ усміхнувся! щоб хоч не на повні груди, а щоб хоч одна зморшка його трудового, задумливого лиця, – щоб хоч одна зморшка ота розгладилася! Щоб очі мого народу, коли вони часом печальні та сумом оповиті, – щоб вони хоч отакуньким шматочком радості засвітилися.

ОСТАП ВИШНЯ

ХІД ЗАНЯТТЯ

Участь в ерудит-шоу беруть дві команди, по 6 гравців – у кожній.

Гра складається із 7 турів, 5 з яких проводяться на зразок різних інтелектуальних ігор („Щасливий випадок”, „Брейн-ринг”, „Дев’ятий вал”, „Слабка ланка”, „Що? Де? Коли?”), а два останні – з елементами проектної діяльності.

ПЕРШИЙ ТУР „ДАЛІ, ДАЛІ...”

Проводиться у формі одного із геймів гри „Щасливий випадок”, але команди дають миттєву відповідь лише на 5 запитань. Вартість кожного – 1 бал.

Питання команді № 1

1”...ось ті три кити, котрі так високо піднесли Остапа Вишню”, - зазначав письменник Федір Маківчук. Про яких китів ідеться? (ТАЛАНТ, ВИНЯТКОВИЙ МОВНИЙ СЛУХ, ВИСОКА ТВОРЧА НАПРУГА)

2 Ім’я батька Остапа Вишні. (МИХАЙЛО КІНДРАТОВИЧ ГУБЕНКО)

3 Псевдонім, під яким увійшов у літературу Павло Губенко, підписавши ним свій перший сатиричний твір „Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституцій бути не може)”, 1919. (ПАВЛО ГРУНСЬКИЙ)

4 Назва табірного щоденника Остапа Вишні. („ЧИБ’Ю. 1934”)

5 Жанр, який увів у літературу Остап Вишня. (УСМІШКА)

Питання команді № 2

1 Ім’я відомої актриси, дружини Остапа Вишні. (ВАРВАРА МАСЛЮЧЕНКО-ГУБЕНКО)

2 У газеті „Селянська правда” у липні 1921 року Остап Вишня виступив з фейлетоном. Пригадайте назву твору. („ЧУДАКА, ЇЙ-БОГУ!”)

3 Ім’я рідного племінника. (ІГОР ТИМОФІЙОВИЧ КОРЖ)

4 Назви літературних організацій, котрі мали національне спрямування і захищали право української літератури на національну самобутність. Саме їм симпатизував Остап Вишня. (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТФРОНТ)

5 Літературні жанри, в яких працював Остап Вишня. (ГУМОРЕСКА, ФЕЙЛЕТОН, УСМІШКА, АВТОБІОГРАФІЧНЕ ОПОВІДАННЯ)

ДРУГИЙ ТУР

Він проходить у формі „Брейн-рингу”. Гра проводиться до 3 балів, вартість кожного запитання – 1 бал.

1 „ За двадцять чотири роки спільного їхнього життя послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердному”. Хто і про кого сказав ці слова? (ОСТАП ВИШНЯ ПРО БАТЬКІВ – МИХАЙЛА КІНДРАТОВИЧА І ПАРАСКУ ОЛЕКСАНДРІВНУ)

2 У 1927 році Остап Вишня написав два дуже дошкульних памфлети „Чухрен” і „Чухраїнці”, в яких нищівно висміяв малопривабливі риси деяких українців, що їх злостивці не забарилися приписати всьому народові. Письменник вдався до класифікації п’яти „провідних” рис „чухраїнця”. Що ж це за риси? (“ ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ! “ ЗАБУВ. “ СПІЗНИВСЬ. “ ЯКОСЬ-ТО ВОНО БУДЕ. “ Я ТАК І ЗНАВ!)

3 На початку тридцятих Остап Вишня був одним із найпопулярніших письменників в Україні. 1931 року, коли він подав заяву до ВУСППу, його не прийняли, бо оточення письменника, як виявилося, було вельми „підозріле” – самі „попутники” і „націоналісти”. Хто ж саме? (ХВИЛЬОВИЙ, ДОВЖЕНКО, КУРБАС, ПЕТРИЦЬКИЙ, КУЛІШ, ГІРНЯК)

4 „ГПУ і партія знають це! Ми точно знаємо, який був ваш план: ви повинні були прийти до будинку ЦК з делегацією письменників на аудієнцію до Постишева і під час розмови мали витягти з кишені наган і застрелити Постишева...” Хто і кому інкримінував такий страшний злочин? (СЛІДЧИЙ БОРДОН ОСТАПУ ВИШНІ, 26 ГРУДНЯ 1933 РІК)

5 Як у спогадах Юрія Смолича Остап Вишня відповідає на запитання, чи писав він в ув’язненні? („...НІ, НЕ ПИСАВ”. – „А ПИСАТИМЕТЕ?..” – „ХІБА Я ТЕПЕР ЗУМІЮ?..”)

6 У табірному щоденнику Остапа Вишні є лірична казка, написана у формі листа дітей до своєї матері: „...Прилетіла ластівочка та й поклала біля мами любов усю дитячу.

Живе мама в темнім лісі... Знесилена, катована. Живе мама... Замість Брехні, Розпусти й одчаю обгортає її Любов. Любов та шириться, понад лісом здіймається... Прокидається в людях, облагороджує душу... Народжується людяність в людях, і приходять до матері Люди, а не звірі... І з піснями веселими взяли Люди матір і на руках понесли її та й віддали дітям... Пригорнулись чисті діти до чистої матері...” Кому Остап Вишня присвятив казку? (ОЛЕНІ ГЕОРГІЇВНІ ЖУКОВСЬКІЙ, УВ’ЯЗНЕНІЙ, ЯК І САМ АВТОР, У ХОЛОДНОМУ, СТРАШНОМУ АРХІПЕЛАЗІ ГУЛАГ)

7 „Мені хотілося в ті тяжкі, грізні часи написати щось дуже веселе для того, щоб люди і на фронті, і в тилу таки по-справжньому засміялися, та не засміялися, а просто-таки зареготалися. Одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказать би, мобілізаційну, підбадьорювальну роль”. Про яку першу післятаборову усмішку говорив Остап Вишня в автобіографічному оповіданні „Отак і пишу”? („ЗЕНІТКА”, 26 ЛЮТОГО 1944 РІК)

ТРЕТІЙ ТУР „ЗЛАМАНА ДОЛЯ – НЕЗЛАМАНА ВОЛЯ”

Цей тур проходить на зразок гри „Дев’ятий вал”, у 3 етапи (на кожному з них завдання полегшується, його вартість від 20 до 10 і 1 бала). Зачитується словесний портрет діяча української літератури, що відіграв певну роль у житті і творчості Остапа Вишні. Після кожного етапу зачитування портрета команди записують свої варіанти відповіді. Після оголошення правильних – підрахування кількості балів.

Етап № 1

1 Академік Леонід Новиченко про нього сказав: „ Стрункий, гармонійний, прозорий вірш... його майже завжди свіжі й винахідливі „варіації” класичних і фольклорних ритміко-строфічних форм... його мова, на диво врівноважена в усіх своїх лексичних, фразеологічних, стилістичних елементах... – все це підносило, збагачувало культуру української поезії...” (20 балів)

2 Він – поет-неокласик, автор численних ліро-епічних циклів і поем, вдумливий інтерпретатор поезії Олександра Пушкіна, Адама Міцкевича, Михайла Лермонтова, Вольтера. Він перекладав твори багатьох французьких класичних поетів і драматургів – Нікколо, П’єра Корнеля, Жана Расіна, Жана Батіста Мольєра, Віктора Гюго.

Йому належать такі ґрунтовні дослідження, як „Українські думи та історичні пісні”, „Про поезію Тараса Шевченка”, „Художній переклад з однієї слов’янської мови на іншу”, „Природа і література” та інші. (10 балів)

3 А ще він автор урочистої поеми „Слово про рідну матір” (1941) та поетичної збірки „Троянди й виноград” (1957). (1 бал) 

Весь материал - в документе.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

„ТРЕБА ЛЮБИТИ ЛЮДИНУ БІЛЬШ, НІЖ САМОГО СЕБЕ. ТОДІ ТІЛЬКИ ТИ МАЄШ ПРАВО ПОСМІЯТИСЯ...”

ЕРУДИТ-ШОУ „ЩО? ДЕ? КОЛИ?”

Підготували й провели: викладач української

мови та літератури Паливода Тетяна

Леонідівна, викладач української мови

та літератури Ус Ірина Вікторівна

КРИВИЙ РІГ

2013

ОРГАНІЗАТОРИ ТА ВЕДУЧІ ЗАХОДУ

Автор ідеї

ПАЛИВОДА ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА

Автор сценарію

ПАЛИВОДА ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА

Робота з мультимедіа

Студент групи БС-09 1/9 ЧУПРИНА ЄГОР

Технічне забезпечення

УС ІРИНА ВІКТОРІВНА

Ведучі

ПАЛИВОДА ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА

УС ІРИНА ВІКТОРІВНА

Команда „Мисливці”

Студенти групи ЕР-10 2/9: БОЙКО ОЛЕКСАНДР,

ДАНИЛЮК ДМИТРО, ДЕМЧЕНКО ЮЛІЙ, ЗАХАРОВ ДМИТРО,

МЕЛЬНИК ДМИТРО, ШИЛЬНІКОВА ОЛЕКСАНДРИНА

Науковий консультант – Паливода Тетяна Леонідівна

Команда „Вишнівці”

Студенти групи ЕТ-10 1/9: БАСОВА ЄВГЕНІЯ,

БІЛАШ БОГДАН, ДЕШЕВИЙ КОСТЯНТИН, ДЯЧЕНКО РОМАН,

ФІЛОНОВ МАКСИМ, ЯРОВА ТЕТЯНА

Науковий консультант – Тищенко Наталя Іванівна

Висловлюємо щиру подяку за допомогу в організації та проведенні відкритого заходу класному керівникові групи МС-09 1/9

НІКІТІНІЙ МАРИНІ МИХАЙЛІВНІ

та студентам групи МС-09 1/9

КОВТУН КСЕНІЇ та ШОКАЛО ОЛЕНІ

ТЕМА. „ТРЕБА ЛЮБИТИ ЛЮДИНУ БІЛЬШ, НІЖ САМОГО СЕБЕ. ТОДІ ТІЛЬКИ ТИ МАЄШ ПРАВО ПОСМІЯТИСЯ...”

МЕТА: узагальнити і систематизувати знання студентів з теми „Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні”, проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення комічного, сформувати розуміння значення доробку Остапа Вишні у розвитку української сатири;

розвивати логічне мислення і творчу уяву студентів, уміння аналізувати прочитане, визначати літературні засоби і прийоми письменника у досягненні комічного.; розвивати уміння плідно працювати з додатковими джерелами інформації, Інтернетом;

виховувати у студентів почуття взаємоповаги, взаємодопомоги, а також відповідальності і небайдужості як за особисто виконане завдання, так і за роботу своєї команди, виховувати основні критерії культури спілкування і ведення суперечки; виховувати любов до всього живого, що оточує нас.

ВИД ЗАНЯТТЯ: ерудит-шоу „ЩО? ДЕ? КОЛИ?”

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: пошуковий метод, демонстрування, графічний контроль, самостійне спостереження, метод аналізу, метод синтезу, метод виділення головного.

ОБЛАДНАННЯ: комп’ютер, мультимедійний екран, електронні носії з підготовленими вдома медіа-експресіями і літературними портретами, електронні носії з фотоколажами, оригінали творів Остапа Вишні, сигнальні картки, таймер часу.

ПОШЛИ МЕНІ, ДОЛЕ, СИЛИ, УМІННЯ, ТАЛАНТУ, ЧОГО ХОЧЕШ, – ТІЛЬКИ ЩОБ Я ХОЧ ЩО-НЕБУДЬ ЗРОБИВ ТАКЕ, ЩОБ НАРОД МІЙ У СВОЇМ ТИТАНІЧНІМ ТРУДІ, У СВОЇХ ПЕЧАЛЯХ, ГОРЕСТЯХ, РОЗДУМАХ, ВАГАННЯХ, – ЩОБ НАРОД УСМІХНУВСЯ! ЩОБ ХОЧ НЕ НА ПОВНІ ГРУДИ, А ЩОБ ХОЧ ОДНА ЗМОРШКА ЙОГО ТРУДОВОГО, ЗАДУМЛИВОГО ЛИЦЯ, – ЩОБ ХОЧ ОДНА ЗМОРШКА ОТА РОЗГЛАДИЛАСЯ! ЩОБ ОЧІ МОГО НАРОДУ, КОЛИ ВОНИ ЧАСОМ ПЕЧАЛЬНІ ТА СУМОМ ОПОВИТІ, – ЩОБ ВОНИ ХОЧ ОТАКУНЬКИМ ШМАТОЧКОМ РАДОСТІ ЗАСВІТИЛИСЯ.

І КОЛИ ЗА ВСЮ МОЮ РОБОТУ, ЗА ВСЕ ТЕ ТЯЖКЕ, ЩО ПЕРЕЖИВ Я, МЕНІ ПОЩАСТИЛО ХОЧ РАЗОЧОК, ХОЧ НА ХВИЛЬКУ, НА МИТЬ РОЗГЛАДИТИ ЗМОРШКИ НА ЧОЛІ НАРОДУ МОГО, ВЕСЕЛО ЗАІСКРИТИ СУМНІ ЙОГО ОЧІ, – НІЯКОГО БІЛЬШЕ „ГОНОРАРУ” МЕНІ НЕ ТРЕБА.

ОСТАП ВИШНЯ

ХІД ЗАНЯТТЯ

Участь в ерудит-шоу беруть дві команди, по 6 гравців – у кожній.

Гра складається із 7 турів, 5 з яких проводяться на зразок різних інтелектуальних ігор („Щасливий випадок”, „Брейн-ринг”, „Дев’ятий вал”, „Слабка ланка”, „Що? Де? Коли?”), а два останні – з елементами проектної діяльності.

5 хвилин

ПЕРШИЙ ТУР „ДАЛІ, ДАЛІ...”

Проводиться у формі одного із геймів гри „Щасливий випадок”, але команди дають миттєву відповідь лише на 5 запитань. Вартість кожного – 1 бал.

Питання команді № 1

1”...ось ті три кити, котрі так високо піднесли Остапа Вишню”, - зазначав письменник Федір Маківчук. Про яких китів ідеться? (ТАЛАНТ, ВИНЯТКОВИЙ МОВНИЙ СЛУХ, ВИСОКА ТВОРЧА НАПРУГА)

2 Ім’я батька Остапа Вишні. (МИХАЙЛО КІНДРАТОВИЧ ГУБЕНКО)

3 Псевдонім, під яким увійшов у літературу Павло Губенко, підписавши ним свій перший сатиричний твір „Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституцій бути не може)”, 1919. (ПАВЛО ГРУНСЬКИЙ)

4 Назва табірного щоденника Остапа Вишні. („ЧИБ’Ю. 1934”)

5 Жанр, який увів у літературу Остап Вишня. (УСМІШКА)

Питання команді № 2

1 Ім’я відомої актриси, дружини Остапа Вишні. (ВАРВАРА МАСЛЮЧЕНКО-ГУБЕНКО)

2 У газеті „Селянська правда” у липні 1921 року Остап Вишня виступив з фейлетоном. Пригадайте назву твору. („ЧУДАКА, ЇЙ-БОГУ!”)

3 Ім’я рідного племінника. (ІГОР ТИМОФІЙОВИЧ КОРЖ)

4 Назви літературних організацій, котрі мали національне спрямування і захищали право української літератури на національну самобутність. Саме їм симпатизував Остап Вишня. (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТФРОНТ)

5 Літературні жанри, в яких працював Остап Вишня. (ГУМОРЕСКА, ФЕЙЛЕТОН, УСМІШКА, АВТОБІОГРАФІЧНЕ ОПОВІДАННЯ)

5 хвилин

ДРУГИЙ ТУР

Він проходить у формі „Брейн-рингу”. Гра проводиться до 3 балів, вартість кожного запитання – 1 бал.

1 „ За двадцять чотири роки спільного їхнього життя послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердному”. Хто і про кого сказав ці слова? (ОСТАП ВИШНЯ ПРО БАТЬКІВ – МИХАЙЛА КІНДРАТОВИЧА І ПАРАСКУ ОЛЕКСАНДРІВНУ)

2 У 1927 році Остап Вишня написав два дуже дошкульних памфлети „Чухрен” і „Чухраїнці”, в яких нищівно висміяв малопривабливі риси деяких українців, що їх злостивці не забарилися приписати всьому народові. Письменник вдався до класифікації п’яти „провідних” рис „чухраїнця”. Що ж це за риси? ( ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ!  ЗАБУВ.  СПІЗНИВСЬ.  ЯКОСЬ-ТО ВОНО БУДЕ.  Я ТАК І ЗНАВ!)

3 На початку тридцятих Остап Вишня був одним із найпопулярніших письменників в Україні. 1931 року, коли він подав заяву до ВУСППу, його не прийняли, бо оточення письменника, як виявилося, було вельми „підозріле” – самі „попутники” і „націоналісти”. Хто ж саме? (ХВИЛЬОВИЙ, ДОВЖЕНКО, КУРБАС, ПЕТРИЦЬКИЙ, КУЛІШ, ГІРНЯК)

4 „ГПУ і партія знають це! Ми точно знаємо, який був ваш план: ви повинні були прийти до будинку ЦК з делегацією письменників на аудієнцію до Постишева і під час розмови мали витягти з кишені наган і застрелити Постишева...” Хто і кому інкримінував такий страшний злочин? (СЛІДЧИЙ БОРДОН ОСТАПУ ВИШНІ, 26 ГРУДНЯ 1933 РІК)

5 Як у спогадах Юрія Смолича Остап Вишня відповідає на запитання, чи писав він в ув’язненні? („...НІ, НЕ ПИСАВ”. – „А ПИСАТИМЕТЕ?..” – „ХІБА Я ТЕПЕР ЗУМІЮ?..”)

6 У табірному щоденнику Остапа Вишні є лірична казка, написана у формі листа дітей до своєї матері: „...Прилетіла ластівочка та й поклала біля мами любов усю дитячу.

Живе мама в темнім лісі... Знесилена, катована. Живе мама... Замість Брехні, Розпусти й одчаю обгортає її Любов. Любов та шириться, понад лісом здіймається... Прокидається в людях, облагороджує душу... Народжується людяність в людях, і приходять до матері Люди, а не звірі... І з піснями веселими взяли Люди матір і на руках понесли її та й віддали дітям... Пригорнулись чисті діти до чистої матері...” Кому Остап Вишня присвятив казку? (ОЛЕНІ ГЕОРГІЇВНІ ЖУКОВСЬКІЙ, УВ’ЯЗНЕНІЙ, ЯК І САМ АВТОР, У ХОЛОДНОМУ, СТРАШНОМУ АРХІПЕЛАЗІ ГУЛАГ)

7 „Мені хотілося в ті тяжкі, грізні часи написати щось дуже веселе для того, щоб люди і на фронті, і в тилу таки по-справжньому засміялися, та не засміялися, а просто-таки зареготалися. Одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказать би, мобілізаційну, підбадьорювальну роль”. Про яку першу післятаборову усмішку говорив Остап Вишня в автобіографічному оповіданні „Отак і пишу”? („ЗЕНІТКА”, 26 ЛЮТОГО 1944 РІК)

5 хвилин

ТРЕТІЙ ТУР „ЗЛАМАНА ДОЛЯ – НЕЗЛАМАНА ВОЛЯ”

Цей тур проходить на зразок гри „Дев’ятий вал”, у 3 етапи (на кожному з них завдання полегшується, його вартість від 20 до 10 і 1 бала). Зачитується словесний портрет діяча української літератури, що відіграв певну роль у житті і творчості Остапа Вишні. Після кожного етапу зачитування портрета команди записують свої варіанти відповіді. Після оголошення правильних – підрахування кількості балів.

Етап № 1

1 Академік Леонід Новиченко про нього сказав: „ Стрункий, гармонійний, прозорий вірш... його майже завжди свіжі й винахідливі „варіації” класичних і фольклорних ритміко-строфічних форм... його мова, на диво врівноважена в усіх своїх лексичних, фразеологічних, стилістичних елементах... – все це підносило, збагачувало культуру української поезії...” (20 балів)

2 Він – поет-неокласик, автор численних ліро-епічних циклів і поем, вдумливий інтерпретатор поезії Олександра Пушкіна, Адама Міцкевича, Михайла Лермонтова, Вольтера. Він перекладав твори багатьох французьких класичних поетів і драматургів – Нікколо, П’єра Корнеля, Жана Расіна, Жана Батіста Мольєра, Віктора Гюго.

Йому належать такі ґрунтовні дослідження, як „Українські думи та історичні пісні”, „Про поезію Тараса Шевченка”, „Художній переклад з однієї слов’янської мови на іншу”, „Природа і література” та інші. (10 балів)

3 А ще він автор урочистої поеми „Слово про рідну матір” (1941) та поетичної збірки „Троянди й виноград” (1957). (1 бал)

(МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ РИЛЬСЬКИЙ)

Етап № 2.

1 Остап Вишня про нього сказав: „... Аскет Жорстокий. Гордий. Суворий. Лагідний. Ніжний. Худий. Опасистий. Блондин. Брюнет. Шатен. Мрійник.

Загубив своє „я” і шукає його, як Дон-Квазідо. Шукав і опинився в обіймах старої просвітянської літератури й кинувся на боротьбу з нею. Розклавіатурився... Роздерся на дві половини – одна б’ється з просвітянською літературою, а друга стоїть перед обличчям неоспіваного пролетаріату. Перша половина жоната, друга – парубок.

Третя його половина дульцинує життя, то в один бік, то в другий, то спереду, то ззаду.

Пише для інтелігенції, бо поет він пролетарський.” (20 балів)

2 У 1925 році він разом з М. Яловим та О. Досвітнім закладає основи нової літературної організації ВАПЛІТЕ. Вони відстоювали ідею вільного розвитку різноманітних стильових течій без будь-якої дискримінації. Центральною постаттю став він і в літературній дискусії 1925 – 1928 років, відстоюючи необхідність самобутньої української літератури, її орієнтування на європейський та світовий художній рівень. Кинувши в ході дискусії гасло „Геть від Москви!” (у значенні – геть від орієнтації на російську літературну традицію), свої погляди на шляхи розвитку України і її літератури виклав у збірках памфлетів „Камо грядеши” (1925), „Думки проти течії” (1926), у статтях „Апологети писаризму”, „Україна чи Малоросія”. (10 балів)

3 Він – автор новел „Синій листопад”, „Кіт у чоботях”, „Солонський яр”, „Наречений”, „Мати”, „Я (Романтика)”, роману „Вальдшнепи”, сатиричних повістей „Іван Іванович”, „Санаторійна зона”. (1 бал)

(МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ ФІТІЛЬОВ (ХВИЛЬОВИЙ))

Етап № 3

1 Остап Вишня про нього сказав: „З 1917 року, відколи скінчився страшний трьохсотлітній мартиролог української культури й книжки і знову ожила українська література, ми маємо кілька визначних талантів літературних, що утворюють напрями, дають тон і накладають свою печать на попередників, на сучасників і на нащадків...

Щодо цього поета мушу зазначити, що він дав кілька прекрасних перлин новітньої української поезії, написаних Гомером, Одіссеєм і іншими грецькими письменниками, почасти до різдва Христового, а почасти після різдва Христового...” (20 балів)

2 Він – визначний літературознавець пореволюційної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої „неокласиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії.

Але противники без міри закидали йому як поетові літературщину, книжність, брак емотивної струни, втікання від сучасності. Вони ігнорували той факт, що під панцирем далеких тематичних мотивів античних і філософських ремінісценцій в його поезії бив гучний пульс сучасника.

Він бачив культурно-історичну місію українського відродження у тому, щоб переймати і розвивати далі ліпші скарби антично-європейського культурного круга, до якого в його уяві історично належить Україна. (10 балів)

3 Він – автор поетичних збірок „Антологія античної поезії” (1920) та „Камена” (1924), а також книжок літературно-критичних статей „До джерел” (1926, 1943), „Від Куліша до Винниченка. Нариси з новітнього українського письменства” (1929). (1 бал)

(МИКОЛА КОСТЕВИЧ ЗЕРОВ)

10 хвилин

ЧЕТВЕРТИЙ ТУР „Я – ТОБІ, ТИ – МЕНІ”

Команди обмінюються питаннями. Правильна відповідь – один бал.

Можливий інший варіант. Кожна команда створює фотоколаж до п’яти будь-яких усмішок зі збірки „Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Після перегляду слайдів команда-суперник має відгадати назви закодованих у фото усмішок. Правильна відповідь – один бал. (Команди закодовують такі усмішки, як „Лось”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, „Дикий кабан, або вепр”, „Про мудрого зайця”, „Лисиця”, „Вовк”, „Екіпіровка мисливця”, „Бенгальський тигр”, „Короп”, „Дика коза”.)

10 хвилин

П’ЯТИЙ ТУР „СТОРІНКАМИ УСМІШОК ОСТАПА ВИШНІ”

Цей тур проходить на зразок гри „Слабка ланка” (одного з її турів), але команди заробляють не гроші, а бали за знання змісту прочитаних усмішок Остапа Вишні. Уривки з творів прослуховуються у форматі МР 3.

Запитання команді № 1

1 „ – Писатиме, – сказав якось батько, коли я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу.

Справдилося, як бачите, батькове пророкування...”

(„Моя автобіографія”)

2 „Мали... цілих аж п’ять глибоко національних рис...

Риси ці, як на ту старовинну термінологію, звалися так:

1 Якби ж знаття?

2 Забув.

3 Спізнивсь.

4 Якось то воно буде!

5 Я так і знав...”

(„Чухраїнці”)

3 „ „Володарем” над свинями ми були до десяти – одинадцяти років. Потім ішли такі „курси” вищої освіти:

Телята.

Вівці.

Корови.

Коні...”

(„Як ми колись учились”)

4 „А кум з правого флангу заходить. Але тут у нас обшибка організаційна вийшла: рогачів ми не поховали. Ех! – вона за рогача – і в контратаку! Прорвала фронт. Ми з кумом на зарані підготовлені позиції – в погрібник. Опорний, вроді, пункт.

Уже й пироги похололи, а вона все в погрібнику в окруженії держить...”

(„Зенітка”)

5 „... І все це ворушиться, дихає, курить, говорить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігігікає, ремигає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться, заприсягається, пахне, кудкудахтає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, причитує, п’є квас, їсть тараню, „будькає”, лускає насіння й крутиться на каруселі...”

(„Ярмарок”)

6 „У небесному відділі кадрів заповнив анкету.

Зав подивився:

- Великомученик?

- Дуже, - каже, - великомученик.

- За Україну?

- За неї, - каже, - неньку.

- В рай!..”

(„Великомученик Остап Вишня”)

7 „Летить качка, а ти не знаєш, чи зведені в тебе курки, чи ні, чи пересунув ти того предохранителя, чи не пересунув. Сіпаєш-сіпаєш за собачку, а качка вже от онде. А як перед тобою курки, так тобі видно, чи вони зведені, чи вони в тебе не зведені...клац-клац! Сіп-сіп! Бах-бах! І хоч качка й летить-таки, так зате ти вистрілив і вистрілив вчасно...”

(„Ружжо”)

8 „... коли він побачить „2 * 2 = 5”, з ним починає коїтись щось неймовірне.

Він то ступне назад, вдивляючись у числа, то знову до них підступить, протирає лапою очі, дивиться, дивиться, і, пересвідчившись, що таки справді написано „2 * 2 = 5”, хватається лапами за голову, й починає ту голову ламати...”

(„Ведмідь”)

9 „... невеличкий болотяний птах, сіренький, з біленьким на пузці пір’ячком, дуже меткий, із дуже довгим дзьобом, довгенькими ногами, зривається з характерним для нього криком і летить, навіжений, ніби він перед тим, як злетіти, випив мінімум двісті грамів: зиґзаґами.

Який же він смачний-смачний!..”

(„Бекас”)

10 „Тат ударив телеграму в столицю професорові-орнітологові А... – „Упіймав двох невідомих птахів Обіточеській косі тчк Що робити тчк Задихаємось тчк...”

(„Реготуни”)

Запитання команді № 2

1 „А вранці встав, нагрів біля чайника пальці, попрохав у хазяйчиної доньки-школярки чотири аркушики з учнівського зошита паперу „в кліточку”, взяв олівця, бо чорнило замерзло, сів та й записав „Зенітку”.

Так народилася „Зенітка”...”

(„Отак і пишу”)

2 „... А що земля на трьох великих рибах стоїть, на китах... Так оце два тижні тому в однієї риби пузо зачесалося, так вона повернулася почухатись, так у Африці, де китайці живуть, земля загойдалася. Багацько церков поруйнувало.

Де про це... дізнаєшся?..”

(„Вечорниці”)

3 „І вийшов одного разу чернець суворий до моря... Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, господа-бога й творця вславословити...

А в морі синьому, в морі Понтійському Діва купалася, перекидалася...” „ „Діва” й „Монах” ”

4 „Старий пан заткнув уха, ми кинулися до Парасі, я зачепив гілку на ялинці, впала з ялинки свічка на якусь панянку. Та в крик! Всі забігали, заметушилися! Я кинувся гасити свічку та збив з ніг панянку. Але нічого такого страшного не скоїлося, тільки метушня. Панянка підвелася, скривила губи й кудись подалася.

Батько усіх нас „вигорнув” з кімнати...”

(„Панська ялинка”)

5 „ – Усе, – каже, – нічого, якби тільки не той театр. Дуже-таки високо, голова паморочиться, ось-ось я вниз полечу. Дуже страшно...”

(„Якби моя бабуся встали”)

6 „Так, пам’ятаю, того літа такі кавуни вродили, ох, і кавуни! Таких тепер кавунів нема. Найменший – як підситок! Ще й ножиком до нього не доторкнешся, а він тільки – реп! І як жар! Відтоді і батько покійний запримітили та й мені наказали не забувати, що як багато снігу, то то вже обов’язково на врожай!..”

(„Дідів прогноз”)

7 „Уявіть собі таку картину: сидите ви над ставком рано-вранці ще й ранесенько. Благословляється на світ. Ліворуч од вас загорілося небо... То сонце підводиться... В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний. На гачку – картопля... Ви дивитесь на поплавок так, як навіть, коли були женихом, не дивилися в голубі великі-великі очі своєї коханої... З такою увагою, з таким бажанням, з таким чеканням. І раптом поплавок – сіп! А вас у серце – штрик!.. І ось ваш поплавок поїхав-поїхав-поїхав і зник під водою... Ви за вудку – р-р-раз! – підсікли. І почуваєте, що в руках у вас щось тріпоче! І бачите, що ліска ваша натяглася, як струна, а вудлище – дугою і тремтить! Єсть! Він!..”

(„Короп”)

8 „І от нарешті, іде він. Я його, товариші, не тільки на око впізнаю, я його ходу за сто метрів знаю, я чую його єством своїм усім. І от – між кущами – мельк! – сіре. Раз на мене – вважайте, що... нема. З першого пострілу...”

(„Вовк”)

9 „Ви уявляєте собі, коли ціла зграя гончаків іде слідом за ним, ніби якийсь оригінальний, ні в якій філармонії не бачений і не чуваний, оркестр. Заливається флейта, трубить з переливами трубач, рявкає бас, гуде баритон...

Стоїш, слухаєш, рве серце тобі груди, поломеніє в тебе мозок, і ти мажеш, мажеш, мажеш...”

(„Заєць”)

10 „А вона таки справді дуже полохлива і дуже сторожка птиця. Полюють її отак, як ото ми колись із дядьком Дорошем полювали: гарбу і воза обтикують бур’яном, гілками з листям, а потім, об’їздячи табуна, наганяють поволеньки на схованих охотників...”

(„Дрохва”)

20 хвилин

ШОСТИЙ ТУР. МЕДІА-ЕКСПРЕСІЇ

„ „МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” – ПОЕЗІЯ У ПРОЗІ”

Це авторський своєрідний демонстративний жанр, який засобами графіки, кольору, музики, ілюстративних матеріалів чи відеофрагментів допомагає у стислій формі (2 – 3 хвилини) з’ясувати найгострішу проблематику та ідейне навантаження „Мисливських усмішок” Остапа Вишні. Гравці команд замість коментування епізодів художнього твору пропонують динамічний, яскравий, емоційно насичений матеріал, що заохочує самостійно скласти думку щодо проблеми (теми, ідеї) твору, спонукає до глибокого аналізу прочитаного.

6 хвилин

СЬОМИЙ ТУР. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ

„ – БУЛО ЖИТТЯ, ЯК ДОВГА ДРАМА.

АЛЕ Я ТВЕРДО ЙШОВ ЖИТТЯМ...”

Терень Масенко. „Легенда про Остапа Вишню”

Це мультимедійний продукт, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний і текстовий матеріал, аудіо- та відеофрагменти, скомпоновані у послідовному порядку. Готуючи на заняття такий літературний портрет, команди не обмежуються підручником-критикою. Вони звертаються до допоміжних джерел, архівних документів (Інтернет), що допомагає ще глибше вивчити життєвий шлях і творчу лабораторію митця.

6 хвилин

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Остап Вишня – не просто гуморист, він поет за станом душі. Слово його чарівне, веселе. І сміх його неповторний житиме вічно, бо сам він був живою, радісною усмішкою свого великого і безсмертного народу.

2 хвилини

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ

Оцінювання роботи команд проходить у три етапи.

Перший етап. Кожен студент команди, яка стала переможцем за більшою кількістю балів, отримує максимальний бал „12”. Кожен студент команди-суперника отримує максимальний бал „11”.

Другий етап. Взаємооцінювання гравцями команд активності і мобільності суперників.

Третій етап. Журі підраховує середнє арифметичне балів кожного гравця кожної з команд і оголошує результати.

8 хвилин

ОЦІНЮВАННЯ УЧАСТІ СТУДЕНТА В РОБОТІ МАЛОЇ ГРУПИ