Загадки як дидактичний матеріал

Горловская специальная общеобразовательная школа - интернат № 25

Министерство образования и науки Донецкой Народной Республики

ЗАГАДКИ

ЯК ДИДАКТИЧНИЙ

МАТЕРІАЛ

Подготовила

учитель украинского языка

и литературы

Шахова С.А.

2018г.

Загадка має велике значення у формуванні інтелекту дитини, оскільки вимагає відгадати описуваний предмет. Відгадування загадки припускає наявність знань, уявлень про цілий ряд предметів, явищ світу, що оточує нас, розширює кругозір, привчає до спостережень, зосереджує увагу на предметі який відгадуємо, на слові, яке описує його, на звуці, який допомагає відгадати загадку і т. д. Дитині необхідно не тільки уявити, але й зіставити воєдино кілька фактів, узагальнити викладені умови.

Вдало використані на уроках мови загадки, відгадками яких є суто мовні поняття, сприяють розвитку логічного мислення, кмітливості, спостережливості учнів, глибшому осмисленню ними певних граматичних явищ.

Загадки активізують думку, дитячу фантазію, збуджують інтерес до вивчення тієї чи іншої програмної теми, водночас вони є засобом перевірки учнівських знань.

Діти люблять загадки тому, що вони містять елементи гри, образності, складаються у віршовій формі.

Дидактичний матеріал — загадки, складені нами до окремих розділів шкільного курсу мови, можна використовувати на різних етапах уроку під час опрацювання нової теми, перевірки знань учнів, повторення вивченого, а також на мовному гуртку. Ми послуговуємося ними і як «містком» — переходом від однієї структурної частини уроку до іншої.

Для зручного користування загадки згруповані за тематичним принципом.

ФОНЕТИКА

Ми, звичайно, не хитруєм:

Нас і бачать,

Нас і чують —

Це зовсім не дивина.

Як же наші імена? (Букви і звуки).

Я один в сім’ї такий,

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я — не зайвий знак. (М’який знак).

Це усі повинні знати:

Нас не можна роз’єднати.

Відрізняємось ми чим? —

Літер дві, а звук — один.

(Дз, дж).

Ми усі — відомі знаки,

В нас і одяг однаковий.

Ранг і чин — також один.

Але зважте все-таки:

Хто твердий з нас, хто — м’який.

Ось вам приклад: дим і дім.

Зрозуміло це усім?

Та для повного порядку

Хто назве нас по порядку?

(Пари м’яких і твердих приголосних).

У вимові завжди чисті

Звуки ми, ще й голосисті.

Небагато нас, а все ж

Без нас слова не складеш.

(Голосні звуки).

БУДОВА СЛОВА

Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його грама­тичне значення.

міст- о міст-у

міст-а міст-ом

Нас слова міняють часто,

І, звичайно, це — на щастя,

Бо якби ми не мінялись,

То слова б не поєднались.

(Закінчення).

Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне зна­чення слова, тому є спільною для всіх форм слова.

міст- о міст-у

міст-а міст-о

Якщо в слові неодмінно

Є його частина змінна,

То є й та, що не зникає.

Як її ми називаєм?

(Основа слова).

Ми віддавна і віками

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком

Чесно дружимо з майстрами,

Які вміють так нас вжити,

Щоб нові слова створити.

(Суфікси, префікси).

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком

учити — учитель,

калина — калинонька

ЛЕКСИКА

Незчисленна ми родина

В нас на всіх – одна хатина,

Але в ній мир, і лад,

І сусід сусіду рад.

Ну а хто із нас що значить —

Кожен сам вам розтлумачить.

(Тлумачний словник).

В словники занесені ми вчасно,

А вживають нас уже не часто.

Відробили вік свій, відслужили,

Ми у рідній мові старожили.

Та коли про давнину розмова,

Кращого, ніж ми, не знайдеш слова. (Архаїзми).

Мова в мови, як сусідкам личить,

Може слово й друге запозичить.

І мов рідні нам уже слова ті,

І буденні й ніби вже крилаті.

(Слова іншомовного походження)

Розрізнити нас не кожен може —

Звуки всі і наголос в нас той же.

А приглянься, як поміж братами,

Є відмінність також і між нами.

(Омоніми).

МОРФОЛОГІЯ

Служба в нас обох не особлива,

Та для слів і речення — важлива.

Сполучати вмієм, приєднати,

Місце, час і напрям указати.

(Сполучник, прийменник).

Є в людини на прикметі

Сотні, тисячі предметів.

Та щоб їх розмежувати,

Що й кому належить знати,

Поділив усіх як слід

Добре нам відомий... (Рід).

Довіря мені людина,

Хоч маленька я частина,

Бо без мене, безперечно,

Не буває заперечень.

(Заперечна частка не).

Наче лицарі казков Вірно служать рідній мові:

Так слова єднати вміють,

Що усі їх розуміють.

(Відмінки).

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Дуже різні ми собою, Цей — слід кігтиків котячих,

Хто і що б нам не казав. Цей — як макове зерно.

Цей ось вигнувся дугою, А що разом все це значить?

А ось цей — мов струнко став. Розгадайте, що воно!

(Знак запитання, знак оклику, лапки, крапка).

Хоч маленька, а в писемній мові

Дуже часто я стою при слові.

Та якщо в рядку мене підняти,

Можу і між буквами я стати.

(Кома, апостроф).

До тире я трохи не доріс,

І в граматиці мене зовуть... (Дефіс).

— Хто ти? Що? Твоє ім’я?

— Іменна моя сім’я,

Знають всіх в ній поіменно,

А зовуть сім’ю...

(Іменник).

ГРАФІЧНІ ЗАГАДКИ

Графічні загадки, які не можна відгадати без чернетки і ручки.

Який займенник можна скласти з поданих знаків? -( Я).

Яку частку можна написати, користуючись цими вертикальними рисками? (НЕ).

Іменників, прикметників,

числівників, займенників,

дієприкметників багато,

а ми — шестеро легко з ними

справляємося.

(Відмінки).

Які літери українського алфавіту

можна скласти з трьох вертикальних

ліній.

(А, Т, Н, И, П, К).