Меню
Разработки
Разработки  /  Информатика  /  Разное  /  Як підготуватися до уроку інформатики з інтерактивною дошкою

Як підготуватися до уроку інформатики з інтерактивною дошкою

Материал на украинском языке.
Методичні рекомендації для вчителя інформатики як підготуватися до уроку з інтерактивною дошкою.
03.04.2013

Описание разработки

Материал на украинском языке.

1.ВІД ГЛИНЯНОЇ ДОЩЕЧКИ ДО ІНТЕРАКТИВНОЇ ДОШКИ

Перші відомості про використання глиня­них дощечок у навчанні належать до IV тися­чоліття до н. є. Майже в кожному місті Межи­річчя були школи, які називались «едубба» («будинок табличок»). У таких школах навчали письма: учні писали загостреними паличка­ми на глиняних табличках. І до XIX ст. ще у кожного школяра була окрема дощечка для записів. На ній писали грифелем, а непотрібні записи витирали. Учитель підходив до кожно­го учня й перевіряв написане.

Згодом для зручності пояснення навчально­го матеріалу стали застосовувати одну велику дошку на весь клас. Завдяки цим дошкам і су­часні учні отримують чимало інформації, адже іноді лише за допомогою дошки вчитель може пояснити навчальний матеріал так, щоб його зрозумів будь-який учень. Шкільна дошка — найефективніший і найпоширеніший спосіб донесення інформації до учнів.

Ми можемо лише здогадуватися, коли вини­кли перші шкільні дошки. Загалом, як дошки можна розглядати й стіни печери первісної людини. Хоча першу класну дошку винай­шов, як вважають, невідомий раб-педагог саме в Стародавньому Римі. Що сприяло цьому ви­находу? Можливо, списана стіна? Тепер на це запитання не відповість ніхто. Але відтоді по­тужний засіб передавання інформації набув поширення в усьому світі.

Шкільна дошка пройшла довгий шлях роз­витку: від простої поверхні до сучасного інтер­активного пристрою. Кожен сучасний творчий учитель на запитання: «Які засоби навчання потрібно придбати для вашого кабінету?» від­повість однозначно: «Інтер-активну дошку, комп'ютер і доступ до мережі Інтер-нет!». Як вдалося інтерак­тивній дошці «завоювати» повагу вчителів з різних предметів у такі стислі тер­міни? З одного боку, була дуже вдала рекламна кам­панія фірм, що виготовля­ють дошки, з іншого — рек­лама самих учителів. Усі відкриті уроки, як правило, проводять з використанням інформаційних технологій: комп'ютера, проектора, екрана або інтерактивної дошки. Досвід учителів-нова-торів активно поширюють інститути післяди-пломної перепідготовки працівників освіти.

Що дає застосування інтерактивної дошки у школі на уроці?

1. Полегшується робота вчителя. Він не повинен щоразу робити записи крейдою на дошці, не стоїть спиною до учнів у класі, виводить на екран заздалегідь підготовлені матеріали. До того ж, ефективно використову­ється робочий час на уроці.

2.  З'являється можливість підготу­вати й провести цікавий урок, який буде зрозумілим для учня і міститиме достатньо складні теоретичні матеріали, подані за допо­могою різних візуальних форм (відео- й аудіо-матеріали, анімація, таблиці, малюнки, схеми, фотографії тощо). Це дає змогу підвищити ін­терес учнів до навчального матеріалу.

3. Учні швидше та краще сприймають навчальну інформацію за рахунок впливу всіх інформаційних каналів. У людському моз­ку ЗО % займають нейрони, що відповідають за зір, 8 % нейронів забезпечують тактильне сприйняття, і тільки 3 % відповідають за слух. Пам'ятаєте вислів: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»?

Існує ще багато можливостей використання інформаційних технологій та інтерактивної до­шки в навчальному процесі. Але ми розглянемо, як використовувати інтерактивну дошку на уро­ці, щоби це сприяло підвищенню рівня навчаль­них досягнень учнів з певного предмета, а також не завдавало шкоди здоров'ю учнів і вчителя.

Важливо зрозуміти, що інтерактивна до­шка — не чарівна паличка, яка сама вирішує всі проблеми на уроці й робить заняття цікавими та захопливими, а рівень навчальних досягнень учнів — високим. Також не варто планувати використання інтерактивної дошки на кожному уроці чи на кожному етапі уроку. Як і з будь-яким іншим ресур­сом, найбільшого ефекту від використання інтерактивної дошки можна досягти тіль­ки тоді, коли її використовувати відповідно до поставленої мети й завдань на уроці. Ми, вчителі, маємо грамотно користуватися про­грамним забезпеченням до інтерактивної дошки, й використовувати його потенціал у підготовці до уроку. Також учителі повинні мати чітке уявлення про технологію застосу­вання інших програмних засобів, які можуть розширити сфери використання інтерактив­ної дошки, а головне — володіти інтерактив­ними технологіями навчання учнів, уміти професійно добирати потрібний програмний продукт, на базі якого готувати матеріали до уроку.

ПІДГОТОВКА ПРЕЗЕНТАЦІЙ ДЛЯ УРОКУ

Найчастіше вчителі використовують про­грами для створення презентацій до уроку. Чому? Річ у тім, що інтерактивні дошки актив­но «увійшли» в наше шкільне життя. Ще ро­ків п'ять тому мало хто уявляв собі масове використання інтерактивних дощок на уро­ках з різних шкільних дисциплін. Тогочасне програмне забезпечення передбачало його індивідуальне використання у роботі учня з комп'ютером. Було створено електронні під­ручники, енциклопедії, електронні задачники, атласи, словники тощо. З повним переліком наявних електронних засобів навчального призначення можна ознайомитися в журна­лі «Комп'ютер у школі та сім'ї» (2011, № 1, с. 52—55 [1].                                      

Навчальні заклади, які мають класи, облад­нані інтерактивними дош­ками, потребують зовсім іншого рівня програмного забезпечення: воно має бути орієнтоване на ви­користання в інтерактив­них дошках. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України перед­бачило своїм наказом від 01.04.2011 № 302 заходи щодо впровадження елект­ронного навчального кон­тенту (журнал «Комп'ютер у школі та сім'ї», 2011, № 3, с. 51—52 [2].

Планом заходів передбачено: розробку концепції безпечної інтернет-платформи для розміщення, збереження та функціонування електронного навчального контенту, розробку технічних та педагогічних вимог, систематиза­цію наявного контенту, проведення консуль­тацій, семінарів, майстер-класів, тренінгів з питань поширення та обговорення методики використання та обміну досвідом щодо його впровадження.

У сучасних школах є апаратні електронні засоби, але немає професійних навчальних програм, які давали би змогу моделювати фі­зичні чи хімічні явища, проводити віртуальні експерименти й на власному досвіді відкрива­ти закономірності та перевіряти гіпотези. Тому вчителі активно використовують програми створення презентацій, щоб підготувати ма­теріали до уроку.

Нині створення презентацій — це спосіб реалізації індивідуального стилю професійної діяльності педагога.

Створюючи навчальні презентації для під­тримки певного виду навчальної діяльності, важливо з'ясувати: наскільки цей вид діяль­ності має потребу в цифровому дидактичному супроводі; які віртуальні навчальні об'єкти максимально повно забезпечать навчальну підтримку діяльності цього виду. Інакше ка­жучи, перш ніж створювати презентацію для уроку, потрібно відповісти на запитання: для кого, навіщо, коли (у якій частині уроку, кур­су), як із цим повинні працювати учні (слу­хати, виконувати завдання, відповідати або щось створювати). Бажано, щоби презентація не просто ілюструвала урок, а організовувала його, робила інтерактивним. Також навчальні презентації можна представити як ще один (до­датковий для учнів) засіб навчання з предмета й джерело інформації.

В середині XX ст. в школах стали з'являтися білі дошки, на яких можна писати кольоровими маркерами. На таких дошках можна отримати більш яскравіше і контрастніше зображення, що полегшує процес зорового сприйняття матеріалу. Такі дошки зазвичай роблять з ме­талу, покритого емаллю, зі скла або пластика. Найміцніші з них —дошки з пластиковим по­криттям, а найдовговічніші — дошки, покриті емаллю. На металокерамічні дошки за допо­могою магнітів можна поміщати різноманітні плакати, таблиці, тощо.

Ознаки вдалої навчальної презентації

•    чітка структура, що має методологічне, психолого-педагогічне й методичне обґрунтування;

•    взаємозв'язок з іншими джерелами інформації з предмета;

•    опора на сучасні технології навчання: систематизація та узагальнення знань і

вмінь;

-    формування узагальнених пізнавальних умінь у різних видах пізнавальної діяльності;

-    проблемне навчання;

:    організація навчальної діяльності у формі дидактичної гри;

-    організація навчальної роботи школярів у віртуальному інформаційному середовищу;

•    орієнтація на формування ключових і спеціальних компетенції.

Презентація—це засіб навчання, який учи­тель самостійно створює та використовує на уроці під час навчання учнів. Тому вся відповідаль­ність за якість навчання покладена на автора.

Запорукою успіху навчальної презентації є високий професіоналізм учителя.

Учитель-фахівець повинен:

•    володіти технічними навичками роботи із засобами інформаційно-комунікативних тех­нологій;

•    мати чітке уявлення про наявність про­грамного забезпечення з конкретного предмета;

•    вільно володіти навичками роботи в різ­них середовищах створення презентацій;

•    мати право вільного доступу та ви­бору електронного навчального контенту з предмета;

•   працювати в середовищах редакторів, які дають змогу опрацювати графічні зобра­ження, анімацію, відео та звук;

•    уміти обирати різновид засобів навчання або сукупність засобів, які краще застосовувати на конкретному уроці;

•    критично аналізувати й оцінювати ви­користання створених засобів навчання (пре­зентацій) на уроках;

•    знати позитивні та негативні аспекти використання інформаційних і телекомуніка­ційних технологій в освіті;

•    знати ергономічні вимоги використання інформаційних і телекомунікаційних техноло­гій в освіті й дотримуватись їх.

Більшість учителів наших шкіл закінчили педагогічні ВНЗ задовго до появи інтерактив-" них дощок, тому вони не мають досвіду ані створення презентацій, ані їх використання на уроці. Першими помічниками, консуль­тантами в цьому питанні у школі є вчите­лі інформатики. Вони навчають учителів працювати з інформаційними технологіями та відповідним програмним забезпеченням, дають поради й допомагають створювати пре­зентації.

Розглянемо питання, які необхідно знати і враховувати під час створення презентації.

Презентація має відповідатити

1. Дидактичним вимогам до сучасного уроку:

•   чіткому формулюванню освітніх завдань загалом і його складових, їх зв'язку з розви-вальними й виховними завданнями;

•    прогнозуванню рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості вмінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах;

•   вибору найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання, стимулюванню й контролю оптимального впливу на кожному етапі уроку, вибору, що сприяє пізнавальній активності, поєднанню різних форм колектив­ної та індивідуальної роботи на уроці й макси­мальної самостійності в навчанні учнів;

•   реалізації на уроці всіх дидактичних принципів;

•   створенню умов успішного навчання учнів.

2. Основним, типам, уроків.

3.  Меті використання презентації на уроці для:

•   актуалізації опорних знань та умінь;

•   мотивації навчально-пізнавальної ді­яльності учнів на уроці;

•   викладання нового матеріалу;

•   закріплення знань та умінь;

•   узагальнення й систематизації знань;

•    самостійної роботи учнів з презентацією;

•    контролю, оцінювання й корекції знань.

Створюючи презентацію, потрібно доскона­ло та всебічно вивчити й систематизувати зміст матеріалу для слайдів. Доцільно його попере­дньо структурувати, визначити, які мультиме­дійні ефекти буде використано у презентації.

Слід уникати перевантаження слайдів тек­стами та стандартними анімаційними ефек­тами.

Підготовча робота щодо створення презентації

1.  Створення теки з назвою презента­ції для подальшого розміщення в ній файлів, необхідних у створенні презентації:

•   відео- та аудіофайлів;

5. Визначення способів використання презентації в навчальному процесі.

6.  Створенні системи спеціальних слайдів з:

•    інструктивними вказівками до матеріа­лів на слайді;

•    зразками правильних відповідей (при­ховані слайди);

•    коментарем для неправильних відпо­відей (приховані слайди).

7. Використання презентації для за­кріплення знань та умінь учнів.

8. Розміщення інформації на кожному слайді презентації:

•    визначення структури та змісту кожного слайда (для текстовик слайдів уникати пере­вантаження слайда інформацією). Наявність довідкових текстових слайдів (для індивіду­альної роботи користувача з презентацією). Перехід до довідки — за гіперпосиланням;

•   вибір стилю презентації (полів, тла, шрифтів заголовків і підзаголовків, основного тексту, формату нумерованих і маркованих списків, міжрядкових інтервалів, кольорів тексту, способів анімації тексту й ілюстрацій, звукових ефектів, режимів показу тощо);

•   добір ілюстрацій (малюнків, фото- й ві-деомоделей тощо) для кожного слайда пре­зентації, способів їхнього розміщення на слай­дах презентації та їх активізації (ілюстрації на слайді не мають перекривати інші об'єкти, зокрема тексти);

•   добір та обґрунтованість використання медіаоб'єктів (ілюстрацій, анімації, аудіо, відео тощо) на конкретних слайдах у презентації з погляду методичної та психолого-педагогіч-ної доцільності.

Етапи створення презентації:

•    розміщення об'єктів на слайдах;

•    оформлення презентації;

•    встановлення зв'язків між слайдами;

•    налаштування анімації в презентації (дидактично обґрунтоване).

Вимоги до оформлення презентації

1. Стиль оформлення слайдів І пре­зентації:

•    бажано розробляти авторський варіант оформлення слайда;

•   потрібно вибирати малюнок або шаблон для фону, який найбільше відповідає темі пре­зентації;

•    слід уникати стилів, які відволікатимуть увагу учнів від змісту презентації;

•    необхідно дотримуватись у презентації єдиного стилю оформлення;

•    кнопки керування (кольори, форма, розмір) мають бути відредаговані відповідно до стилю презентації.

2. Використання кольорів:

•    на одному слайді рекомендовано вико­ристовувати не більше ніж 3 кольори: один для фону, один для заголовків, один (рідше два) для тексту;

•   для фону й тексту необхідно використо­вувати контрастні кольори;

•    якщо текст на слайді досить об'ємний і є основним джерелом інформації, доцільно розбити його на частини;

•    на всіх слайдах презентації шрифт заго­ловків, а також колір основного й допоміжного текстів мають бути однаковими;

•    кольори гіперпосилань на всіх слайдах пре­зентації повинні мати однакову кольорову гаму.

3. Використання анімаційних ефектів для:

•    акцентування уваги на зміні слайда;

•   виокремлення головного на слайді;

•    послідовного звертання до різних еле­ментів слайда;

•   відображення переміщення об'єктів на слайді.

Під час переміщення об'єкти на слайді не повинні перекривати текст та інші об'єкти.

Не варто зловживати різними анімаційни-ми ефектами. Вони не мають відволікати увагу від змісту інформації на слайді.

4. Використання звукових ефектів:

•    слайд може демонструватися з музичним супроводом (за умови методичної доцільності), музичний жанр має відповідати змісту слайда;

•    у навчальних презентаціях краще ви­користати повільні й спокійні музичні компо­зиції;

•    усний текст може звучати на фоні музич­ної композиції.

5. Використання текстової інформації:

•    заголовки слайдів і текстів матеріалів мають привертати увагу аудиторії;

•    необхідно використовувати короткі сло­ва, фрази, а такожмінімізувати кількість при­слівників, прикметників у висловах;

•    текст без супроводу на слайді завжди сприймається погано;

•    анімація тексту не повинна відволікати від його змісту, не має дратувати шумовими та графічними ефектами, має бути єдиною за стилем для текстів різного типу (наприклад, заголовків, основного й допоміжного текстів);

•    доцільно структурувати текстову інфор­мацію (абзаци, нумеровані й маркіровані спис­ки, схеми, таблиці).

6. Розміщення інформації на слайді:

•    варто скористатися опцією «розмітка слайда»;

•    корисно використовувати макети текстів і макети вмісту;

•    необхідно встановлювати й дотримува­тись полів на слайді (не менш ніж 1 см);

•    найважливіша інформація має розміщу­ватися у верхній частині слайда;

•    слід переважно використовувати гори­зонтальне розташування інформації;

•    не варто перевантажувати слайд інфор­мацією, краще розмістити її на кількох слай­дах, розміщених послідовно;

•    якщо на слайді є картинка, то напис має бути під нею на певній, заздалегідь призна­ченій для всіх ілюстрацій, відстані;

•    у розміщенні інформації слід врахову­вати її структуру та зв'язки елементів (вони можуть відображатися за допомогою різних графічних та анімаційних прийомів);

•    на додаткову інформацію роблять гіпер-посилання (при цьому можуть долучати доку­менти МS WORD, інші презентації МS POWER POINT, відео, звук, анімації, моделі, тести, тренажери та інші цифрові ресурси);

•    для гіперпосилань можуть використовуватися спеціальні кнопки, які потребують додаткового простору на полі слайда. Для екрно-мії місця та зручності в роботі гіпер-посилання може бути організовано з тексту або із графічного об'єкта.

7.  Застосування шрифтів заголовків, текстів матеріа­лів:

•    розміри (для заголовків — не менше ніж 24, для основної ін­формації — не менше ніж 18);

•    можна скористатися ефектами шрифту (переважно для заголовків);

•    шрифти без насічок легше читати з ве­ликої відстані;

•    не можна поєднувати різні типи шрифтів в одній презентації;

•    для виділення головних елементів ін­формації варто використати жирний шрифт, курсив або підкреслення, виділення кольором, не слід зловживати великою літерою (вона читається гірше за рядкову);

•    не слід зловживати курсивом, він чита­ється гірше від звичайного прямого шрифту.

8.  Кількість інформації на одному слайді:

•    не варто подавати на одному слайді над­то велику кількість інформації (люди можуть одразу запам'ятати не більш ніж 3 факти, ви­сновки, визначення);

•    найбільш ефективно подавати по одно­му ключовому пункту на кожному окремому слайді.

9. Розташування графічного матеріа­лу на слайді:

•    робіть графічну інформацію простою;

•    не розміщуйте на слайді зображення, які відволікають від змісту уроку;

•    використовуйте найбільш реалістичні зображення (моделі) об'єктів;

•    використовуйте малюнки для спрощено­го сприйняття інформації.

10. Використання діаграм і графіків:

•    діаграми та графіки мають бути прости­ми і зрозумілими, уникайте перехресних ліній, стрілок;

•    уникайте скорочень, якщо їхній зміст незрозумілий;

•    використовуйте вбудовані написи, що по­яснюють стадії або рівні діаграм;

•    виділяйте різні частини діаграм різними контурами, символами або кольором;

•    обмежте обсяг поданої інформації, склад­ні діаграми показуйте фрагментами на окре­мих сторінках;

•    розрізняйте лінії графіка та лінії сітки (лінії сітки мають бути світлішими й тоншими, ніж ті, які несуть кількісну інформацію на гра­фіку);

•    зведіть до мінімуму застосування на сто­рінці з графіком (діаграмою) допоміжних (оформлювальних) міток і символів;

•    підтримуйте єдиний стиль для діаграм і графіків усього навчального контенту;

•   добирайте складність діаграм відповідно до рівня підготовки учнів.

11. Використання табличних даних:

•    зробіть таблиці простими (велика кіль­кість інформації заважає розумінню);

•    кожен стовпчик таблиці повинен мати заголовок, що дає змогу зрозуміти його зміст;

•    вирівнювання тексту в колонці краще зробити «за лівим краєм»;

•    вирівнювання числових даних у колон­ці краще зробити «по центру» або «за правим краєм»;

•    виділіть підсумкові елементи (рядка/ стовпчика);

•    уникайте розірваних таблиць;

•   використовуйте для виділення колір шрифту або фон комірки.

Практичні приклади налаштування навігації (презентація в МS Power Point)

1. Використання гіперпосилань.

На слайді для узагальнення навчального матеріалу вчителю необхідно розмістити одночасно кілька малюнків, які будуть не­великим за розмірами. Малюнки за такого розміщення вдало відображають загальні характеристики предмета узагальнення, але не дають змоги розглянути його доклад­но. Як доцільно створити презентацію, щоби можна було узагальнити і детально роз­глянути конкретний малюнок? На першому слайді розміщуємо кілька малюнків у змен­шеному вигляді, щоб усі вони розмістилися на одному слайді. На наступних слайдах розміщуємо по одному малюнку у збільше­ному вигляді. Встановлюємо гіперпосилан-ня від конкретного маленького малюнка з першого слайда до відповідного слайда зі збільшеним розміром малюнка. В цьо­му разі гіперпосиланням буде сам малень­кий малюнок. Для повернення на перший слайд використовуємо кнопки керування. Цей прийом роботи є також вдалим у ро­боті з картами, коли необхідно збільшити частину карти.

2. Використання тригерів.

За звичайного налаштування анімації на слайді всі об'єкти з'являються або почи­нають рухатися чи зникають у тому порядку, в якому було налаштовано анімацію. Інколи під час демонстрації презентації необхідно довільно обирати порядок анімації об'єктів. Цього ефекту можна досягти за допомогою ви­користання тригерів.

3.  Порядок налаштування анімації на слайді з правом, вибору об'єкта, що буде змінюватися.

Наприклад, на слайді подано текстовий і графічний об'єкти. Текстовий об'єкт має змі­нити колір шрифту, а графічний — збільши­тись у розмірі. Для цього розташуємо обидва об'єкти на слайді.

Налаштуємо анімацію для текстового об'єкта:

•    виділяємо текстовий об'єкт;

•    Показ слайдов/Настройка анимации;

•    Добавить зффект / Вьіделение / Из-менение цвета текста;

•    відкриваємо список команд налаштова­ного об'єкта;

•    у контекстному меню обираємо команду Время;

•    у діалоговому вікні на вкладці Время натискауемо кнопку Переключатели, стави­мо перемикач у позицію Начать вьшолнение аффекта при щелчке та вказуємо назву по­трібного об'єкта.

Аналогічно налаштовуємо анімацію для графічного об'єкта. Під час демонстрації слай­да наводимо курсор на потрібний об'єкт: гіпер-посилання дає можливість запустити ятгімяттіт обраного об'єкта на виконання. Для виконання анімації, що складається з кількох дій, необ­хідно ашмаційні об'єкти перемістити в певну групу тригерів.

ЧИ ГОТОВИЙ УЧЕНЬ ДО УРОКУ З ІНТЕРАКТИВНОЮ ДОШКОЮ

Ми розглянули лише один аспект успішного використання інтерактивної дошки на уро­ках—створення програмного засобу, який буде використано на уроці.

Потрібно ще сказати про готовність учнів до сприйняття великого обсягу інформації, вміння швидко її опрацьовувати, узагальнюва­ти й запам'ятовувати. Якщо вчитель, готуючи урок, заздалегідь налаштовує себе на відповід­ну роботу на уроці, то для учня кожен новий урок з використанням інтерактивної дошки — це не лише приємна несподіванка, а й інтен­сивна робота впродовж певного часу уроку.

Чи готовий учень до такої інтенсивної ро­боти? Чи має він ґрунтовні знання з предмета, необхідні на уроці для успішного сприйняття нового матеріалу? Абсолютно всі вчителі, які використовують інтерактивні дошки, зазнача­ють, що кількість навчального матеріалу, який викладають на уроках, збільшується. Наскільки можна збільшувати кількість навчального ма­теріалу, щоб учень міг його добре засвоїти? Які інтерактивні педагогічні технології вчитель по­винен застосовувати, щоб учень міг увесь обсяг матеріалу на уроці свідомо осмислити й застосу­вати до розв'язування поставлених завдань? Які інші засоби навчання доцільно використовувати на уроці разом з комп'ютерними презентаціями? Ці та багато інших проблем має розв'язати вчи­тель, який використовує інформаційні технології на своїх уроках. Потрібно відпрацьовувати ме­тодику викладання кожного навчального пред­мета, бо на різних уроках інтерактивну дошку використовують по-різному. Наприклад: на уроці фізики — проводять дослідження за допомогою моделюючих програм, на уроці хімії — демон­струють досліди, які неможливо організувати у шкільній аудиторії, на уроці історії та географії використовують електронні атласи, на історії, географії та уроках літератури—відеоматеріали, на уроках біології проводять досліди з викорис­танням віртуального мікроскопа, переглядають графічні, анімацшт та відеоматеріали. Тут учи-телю-предметнику потрібна допомога не лише вчителя інформатики у школі, а й професіоналів-програмістів, які створять електронні бібліотеки навчальних матеріалів з кожного предмета.

Працювати на інтерактивній дошці цікаво і вчителям, і учням, але це негативно познача­ється на здоров'ї. Щороку інтерактивні дошки стають більш технічно досконалими, кількість програмного забезпечення зростає в геомет­ричній послідовності, збільшується кількість учителів, які із захопленням розповідають про свої успіхи в опануванні комп'ютерної техніки, але ніхто не порушує питання впливу інтер­активної дошки на здоров'я учнів і вчителів.

Це питання нині є надзвичайно складним, не дослідженим. Мені вдалося знайти лише одну публікацію в російському журналі «Ди­ректор школьт» № 4 за 2010 р. (автор М. Степа-нова, докт. мед. наук, НДІ гігієни та охорони здоров'я дітей та підлітків Російської академії медичних наук). В Інституті гігієни та охорони здоров'я дітей і підлітків розпочато досліджен­ня з обґрунтування вимог щодо використання інтерактивних дощок у навчанні школярів. Було проведено анкетування серед 145 вчите­лів навчальних закладів Москви, Московської області та Смоленська. Встановлено, що вико­ристання інтерактивної дошки в навчальному процесі розширює дидактичні можливості на­вчання дітей, супроводжується збільшенням навчального навантаження та підвищує мотивацію з боку учнів. Середня три­валість використання інтерактивної дошки в процесі уроку становить 15 хв, а час безпо­середньої роботи з нею учнів — близько 10 хв. Встановлено, що до кінця уроків, на яких було використано інтерактивну дошку, були скарги астенічного характеру, що свідчило про за­гальну (третина опитаних) і зорову втому (по­ловина опитаних). Дискомфорт і зорова втома після роботи з новою дошкою простежувалася не лише в учнів, а й у педагогів. Чинники, які (на думку педагогів) погано впливають на самопочуття тих, хто працює з інтерак­тивною дошкою: яскравий світловий потік проектора, підвищення температури повітря біля проекційного екрана, електромагнітне випромінювання. Попередні результати на­ших досліджень підтверджують необхідність об'єктивної гігієнічної оцінки використан­ня нового ТСО — інтерактивної дошки в на­вчальному процесі, обгрунтування безпечних умов і регламентів її використання».

В Україні Державні санітарні правила і нор­ми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 регла­ментують лише використання технічних засобів навчання (ТЗН). Кількість уроків із застосуван­ням ТЗН впродовж тижня не має перевищува­ти 3—4 (для учнів початкової школи), 4—6 (для старшокласників). Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання для початкової школи: 15—20 хв, для старшокласників: 25—30 хв. Під час використан­ня комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять безпосередньо з відеодисплей-ним терміналом і проведення профілактичних заходів мають відповідати вимогам ДСанШН 5.5.6.008-98 «Улаштування та обладнання ка­бінетів комп'ютерної техніки в навчальних за­кладах та режим роботи учнів на персональних комп'ютерах». Після занять із ввдеодисшіейними терміналами необхідно проводити гімнастику для очей, яку учні виконують на робочому місці. Офіційних рекомендацій, які регламентували б час використання інтерактивних дощок у по­чаткових, середніх і старших класах та прове­дення профілактичних заходів із запобігання негативному впливу в Україні, немає.

Сподіваюсь, що фахівці звернуть увагу на широке застосування інтерактивних до­щок у навчальному процесі в загальноосвітніх закладах — і ми, вчителі, матимемо конкретні рекомендації Щодо часу використання цих за­собів навчання на уроці; не будемо хвилювати­ся за своє та дитяче здоров'я, а будемо впевне­ні, що всі нами створені навчальні матеріали йдуть лише ьа користь учням.

ЩО НОВОГО В ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОННИХ ІНТЕРАКТИВНИХ ДОШОК?

Справжня революція сталася в 2009 році, коли компанії Роїууізіоп представила інтерактивну дошку Роїууізіоп Епо — першу в світі інтерактивну дошку без дротів. Вона одна може бути використана як зви­чайна біла маркерна дошка з магнітною поверхнею: на ній можна писати різноко­лірними фломастерами, стирати, прикрі­плювати магнітами наочні матеріали, а за необхідності перетворювати на великий інтерактивний екран. На інтерактивній дошці компанії Роїууізіоп нанесена не­помітна координатна сітка з розкиданою по ній спеціальним чином точками — саме поєднання точок сприймається як унікальна координата комп'ютерної миші завдяки інфрачервоному датчику, розташованому в електронному стілусі.  Міцна металокерамічна поверхня і від­сутність електроніки на інтерактивній  дошці Роїууізіоп Епо робить цю інтер­активну дошку дійсно антівандальной (в ній просто нічому зламатися). На уроці її використовують як звичайну класну дошку, і лише за необхідності перетво­рюється на інтерактивну дошку. Поява інтерактивних дошок Роїууізіопепо Яех з кількома робочими по­верхнями дало змогу збільшити розмір дошки і використовувати самі різні комбінації: інтерактивна біла маркерна дошка займає центральну частину, а допоміжні поверхні — це білі маркерні дошки і крейдяні дошки.

Содержимое разработки

Синюкова В.Г. ДЗОШ №101












МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ






ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО УРОКУ З

ІНТЕРАКТИВНОЮ ДОШКОЮ










1.ВІД ГЛИНЯНОЇ ДОЩЕЧКИ ДО ІНТЕРАКТИВНОЇ ДОШКИ

Перші відомості про використання глиня­них дощечок у навчанні належать до IV тися­чоліття до н. є. Майже в кожному місті Межи­річчя були школи, які називались «едубба» («будинок табличок»). У таких школах навчали письма: учні писали загостреними паличка­ми на глиняних табличках. І до XIX ст. ще у кожного школяра була окрема дощечка для записів. На ній писали грифелем, а непотрібні записи витирали. Учитель підходив до кожно­го учня й перевіряв написане.

Згодом для зручності пояснення навчально­го матеріалу стали застосовувати одну велику дошку на весь клас. Завдяки цим дошкам і су­часні учні отримують чимало інформації, адже іноді лише за допомогою дошки вчитель може пояснити навчальний матеріал так, щоб його зрозумів будь-який учень. Шкільна дошка — найефективніший і найпоширеніший спосіб донесення інформації до учнів.

Ми можемо лише здогадуватися, коли вини­кли перші шкільні дошки. Загалом, як дошки можна розглядати й стіни печери первісної людини. Хоча першу класну дошку винай­шов, як вважають, невідомий раб-педагог саме в Стародавньому Римі. Що сприяло цьому ви­находу? Можливо, списана стіна? Тепер на це запитання не відповість ніхто. Але відтоді по­тужний засіб передавання інформації набув поширення в усьому світі.

Шкільна дошка пройшла довгий шлях роз­витку: від простої поверхні до сучасного інтер­активного пристрою. Кожен сучасний творчий учитель на запитання: «Які засоби навчання потрібно придбати для вашого кабінету?» від­повість однозначно: «Інтер-активну дошку, комп'ютер і доступ до мережі Інтер-нет!». Як вдалося інтерак­тивній дошці «завоювати» повагу вчителів з різних предметів у такі стислі тер­міни? З одного боку, була дуже вдала рекламна кам­панія фірм, що виготовля­ють дошки, з іншого — рек­лама самих учителів. Усі відкриті уроки, як правило, проводять з використанням інформаційних технологій: комп'ютера, проектора, екрана або інтерактивної дошки. Досвід учителів-нова-торів активно поширюють інститути післяди-пломної перепідготовки працівників освіти.


Що дає застосування інтерактивної дошки у школі на уроці?

1. Полегшується робота вчителя. Він не повинен щоразу робити записи крейдою на дошці, не стоїть спиною до учнів у класі, виводить на екран заздалегідь підготовлені матеріали. До того ж, ефективно використову­ється робочий час на уроці.

2. З'являється можливість підготу­вати й провести цікавий урок, який буде зрозумілим для учня і міститиме достатньо складні теоретичні матеріали, подані за допо­могою різних візуальних форм (відео- й аудіо-матеріали, анімація, таблиці, малюнки, схеми, фотографії тощо). Це дає змогу підвищити ін­терес учнів до навчального матеріалу.

3. Учні швидше та краще сприймають навчальну інформацію за рахунок впливу всіх інформаційних каналів. У людському моз­ку ЗО % займають нейрони, що відповідають за зір, 8 % нейронів забезпечують тактильне сприйняття, і тільки 3 % відповідають за слух. Пам'ятаєте вислів: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»?

Існує ще багато можливостей використання інформаційних технологій та інтерактивної до­шки в навчальному процесі. Але ми розглянемо, як використовувати інтерактивну дошку на уро­ці, щоби це сприяло підвищенню рівня навчаль­них досягнень учнів з певного предмета, а також не завдавало шкоди здоров'ю учнів і вчителя.

Важливо зрозуміти, що інтерактивна до­шка — не чарівна паличка, яка сама вирішує всі проблеми на уроці й робить заняття цікавими та захопливими, а рівень навчальних досягнень учнів — високим. Також не варто планувати використання інтерактивної дошки на кожному уроці чи на кожному етапі уроку. Як і з будь-яким іншим ресур­сом, найбільшого ефекту від використання інтерактивної дошки можна досягти тіль­ки тоді, коли її використовувати відповідно до поставленої мети й завдань на уроці. Ми, вчителі, маємо грамотно користуватися про­грамним забезпеченням до інтерактивної дошки, й використовувати його потенціал у підготовці до уроку. Також учителі повинні мати чітке уявлення про технологію застосу­вання інших програмних засобів, які можуть розширити сфери використання інтерактив­ної дошки, а головне — володіти інтерактив­ними технологіями навчання учнів, уміти професійно добирати потрібний програмний продукт, на базі якого готувати матеріали до уроку.



ПІДГОТОВКА ПРЕЗЕНТАЦІЙ ДЛЯ УРОКУ

Найчастіше вчителі використовують про­грами для створення презентацій до уроку. Чому? Річ у тім, що інтерактивні дошки актив­но «увійшли» в наше шкільне життя. Ще ро­ків п'ять тому мало хто уявляв собі масове використання інтерактивних дощок на уро­ках з різних шкільних дисциплін. Тогочасне програмне забезпечення передбачало його індивідуальне використання у роботі учня з комп'ютером. Було створено електронні під­ручники, енциклопедії, електронні задачники, атласи, словники тощо. З повним переліком наявних електронних засобів навчального призначення можна ознайомитися в журна­лі «Комп'ютер у школі та сім'ї» (2011, № 1, с. 52—55 [1].


Навчальні заклади, які мають класи, облад­нані інтерактивними дош­ками, потребують зовсім іншого рівня програмного забезпечення: воно має бути орієнтоване на ви­користання в інтерактив­них дошках. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України перед­бачило своїм наказом від 01.04.2011 № 302 заходи щодо впровадження елект­ронного навчального кон­тенту (журнал «Комп'ютер у школі та сім'ї», 2011, № 3, с. 51—52 [2].

Планом заходів передбачено: розробку концепції безпечної інтернет-платформи для розміщення, збереження та функціонування електронного навчального контенту, розробку технічних та педагогічних вимог, систематиза­цію наявного контенту, проведення консуль­тацій, семінарів, майстер-класів, тренінгів з питань поширення та обговорення методики використання та обміну досвідом щодо його впровадження.

У сучасних школах є апаратні електронні засоби, але немає професійних навчальних програм, які давали би змогу моделювати фі­зичні чи хімічні явища, проводити віртуальні експерименти й на власному досвіді відкрива­ти закономірності та перевіряти гіпотези. Тому вчителі активно використовують програми створення презентацій, щоб підготувати ма­теріали до уроку.

Нині створення презентацій — це спосіб реалізації індивідуального стилю професійної діяльності педагога.

Створюючи навчальні презентації для під­тримки певного виду навчальної діяльності, важливо з'ясувати: наскільки цей вид діяль­ності має потребу в цифровому дидактичному супроводі; які віртуальні навчальні об'єкти максимально повно забезпечать навчальну підтримку діяльності цього виду. Інакше ка­жучи, перш ніж створювати презентацію для уроку, потрібно відповісти на запитання: для кого, навіщо, коли (у якій частині уроку, кур­су), як із цим повинні працювати учні (слу­хати, виконувати завдання, відповідати або щось створювати). Бажано, щоби презентація не просто ілюструвала урок, а організовувала його, робила інтерактивним. Також навчальні презентації можна представити як ще один (до­датковий для учнів) засіб навчання з предмета й джерело інформації.

В середині XX ст. в школах стали з'являтися білі дошки, на яких можна писати кольоровими маркерами. На таких дошках можна отримати більш яскравіше і контрастніше зображення, що полегшує процес зорового сприйняття матеріалу. Такі дошки зазвичай роблять з ме­талу, покритого емаллю, зі скла або пластика. Найміцніші з них —дошки з пластиковим по­криттям, а найдовговічніші — дошки, покриті емаллю. На металокерамічні дошки за допо­могою магнітів можна поміщати різноманітні плакати, таблиці, тощо.

Ознаки вдалої навчальної презентації

• чітка структура, що має методологічне, психолого-педагогічне й методичне обґрунтування;

• взаємозв'язок з іншими джерелами інформації з предмета;

• опора на сучасні технології навчання: систематизація та узагальнення знань і

вмінь;

- формування узагальнених пізнавальних умінь у різних видах пізнавальної діяльності;

- проблемне навчання;

: організація навчальної діяльності у формі дидактичної гри;

- організація навчальної роботи школярів у віртуальному інформаційному середовищу;

• орієнтація на формування ключових і спеціальних компетенції.

Презентація—це засіб навчання, який учи­тель самостійно створює та використовує на уроці під час навчання учнів. Тому вся відповідаль­ність за якість навчання покладена на автора.

Запорукою успіху навчальної презентації є високий професіоналізм учителя.

Учитель-фахівець повинен:

• володіти технічними навичками роботи із засобами інформаційно-комунікативних тех­нологій;

• мати чітке уявлення про наявність про­грамного забезпечення з конкретного предмета;

• вільно володіти навичками роботи в різ­них середовищах створення презентацій;

• мати право вільного доступу та ви­бору електронного навчального контенту з предмета;

• працювати в середовищах редакторів, які дають змогу опрацювати графічні зобра­ження, анімацію, відео та звук;

• уміти обирати різновид засобів навчання або сукупність засобів, які краще застосовувати на конкретному уроці;

• критично аналізувати й оцінювати ви­користання створених засобів навчання (пре­зентацій) на уроках;

• знати позитивні та негативні аспекти використання інформаційних і телекомуніка­ційних технологій в освіті;

• знати ергономічні вимоги використання інформаційних і телекомунікаційних техноло­гій в освіті й дотримуватись їх.

Більшість учителів наших шкіл закінчили педагогічні ВНЗ задовго до появи інтерактив-" них дощок, тому вони не мають досвіду ані створення презентацій, ані їх використання на уроці. Першими помічниками, консуль­тантами в цьому питанні у школі є вчите­лі інформатики. Вони навчають учителів працювати з інформаційними технологіями та відповідним програмним забезпеченням, дають поради й допомагають створювати пре­зентації.

Розглянемо питання, які необхідно знати і враховувати під час створення презентації.




Презентація має відповідатити

1. Дидактичним вимогам до сучасного уроку:

• чіткому формулюванню освітніх завдань загалом і його складових, їх зв'язку з розви-вальними й виховними завданнями;

• прогнозуванню рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості вмінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах;

• вибору найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання, стимулюванню й контролю оптимального впливу на кожному етапі уроку, вибору, що сприяє пізнавальній активності, поєднанню різних форм колектив­ної та індивідуальної роботи на уроці й макси­мальної самостійності в навчанні учнів;

• реалізації на уроці всіх дидактичних принципів;

• створенню умов успішного навчання учнів.

2. Основним, типам, уроків.

3. Меті використання презентації на уроці для:

• актуалізації опорних знань та умінь;

• мотивації навчально-пізнавальної ді­яльності учнів на уроці;

• викладання нового матеріалу;

• закріплення знань та умінь;

• узагальнення й систематизації знань;

• самостійної роботи учнів з презентацією;

• контролю, оцінювання й корекції знань.

Створюючи презентацію, потрібно доскона­ло та всебічно вивчити й систематизувати зміст матеріалу для слайдів. Доцільно його попере­дньо структурувати, визначити, які мультиме­дійні ефекти буде використано у презентації.

Слід уникати перевантаження слайдів тек­стами та стандартними анімаційними ефек­тами.


Підготовча робота щодо створення презентації

1. Створення теки з назвою презента­ції для подальшого розміщення в ній файлів, необхідних у створенні презентації:

• відео- та аудіофайлів;

5. Визначення способів використання

презентації в навчальному процесі.

6. Створенні системи спеціальних слайдів з:

• інструктивними вказівками до матеріа­лів на слайді;

• зразками правильних відповідей (при­ховані слайди);

• коментарем для неправильних відпо­відей (приховані слайди).

7. Використання презентації для за­кріплення знань та умінь учнів.

8. Розміщення інформації на кожному слайді презентації:

• визначення структури та змісту кожного слайда (для текстовик слайдів уникати пере­вантаження слайда інформацією). Наявність довідкових текстових слайдів (для індивіду­альної роботи користувача з презентацією). Перехід до довідки — за гіперпосиланням;

• вибір стилю презентації (полів, тла, шрифтів заголовків і підзаголовків, основного тексту, формату нумерованих і маркованих списків, міжрядкових інтервалів, кольорів тексту, способів анімації тексту й ілюстрацій, звукових ефектів, режимів показу тощо);

• добір ілюстрацій (малюнків, фото- й ві-деомоделей тощо) для кожного слайда пре­зентації, способів їхнього розміщення на слай­дах презентації та їх активізації (ілюстрації на слайді не мають перекривати інші об'єкти, зокрема тексти);

• добір та обґрунтованість використання медіаоб'єктів (ілюстрацій, анімації, аудіо, відео тощо) на конкретних слайдах у презентації з погляду методичної та психолого-педагогіч-ної доцільності.


Етапи створення презентації:

• розміщення об'єктів на слайдах;

• оформлення презентації;

• встановлення зв'язків між слайдами;

• налаштування анімації в презентації (дидактично обґрунтоване).


Вимоги до оформлення презентації

1. Стиль оформлення слайдів І пре­зентації:

• бажано розробляти авторський варіант оформлення слайда;

• потрібно вибирати малюнок або шаблон для фону, який найбільше відповідає темі пре­зентації;

• слід уникати стилів, які відволікатимуть увагу учнів від змісту презентації;

• необхідно дотримуватись у презентації єдиного стилю оформлення;

• кнопки керування (кольори, форма, розмір) мають бути відредаговані відповідно до стилю презентації.

2. Використання кольорів:

• на одному слайді рекомендовано вико­ристовувати не більше ніж 3 кольори: один для фону, один для заголовків, один (рідше два) для тексту;

• для фону й тексту необхідно використо­вувати контрастні кольори;

• якщо текст на слайді досить об'ємний і є основним джерелом інформації, доцільно розбити його на частини;

• на всіх слайдах презентації шрифт заго­ловків, а також колір основного й допоміжного текстів мають бути однаковими;

• кольори гіперпосилань на всіх слайдах пре­зентації повинні мати однакову кольорову гаму.

3. Використання анімаційних ефектів для:

• акцентування уваги на зміні слайда;

• виокремлення головного на слайді;

• послідовного звертання до різних еле­ментів слайда;

• відображення переміщення об'єктів на слайді.

Під час переміщення об'єкти на слайді не повинні перекривати текст та інші об'єкти.

Не варто зловживати різними анімаційни-ми ефектами. Вони не мають відволікати увагу від змісту інформації на слайді.

4. Використання звукових ефектів:

• слайд може демонструватися з музичним супроводом (за умови методичної доцільності), музичний жанр має відповідати змісту слайда;

• у навчальних презентаціях краще ви­користати повільні й спокійні музичні компо­зиції;

• усний текст може звучати на фоні музич­ної композиції.

5. Використання текстової інформації:

• заголовки слайдів і текстів матеріалів мають привертати увагу аудиторії;

• необхідно використовувати короткі сло­ва, фрази, а такожмінімізувати кількість при­слівників, прикметників у висловах;

• текст без супроводу на слайді завжди сприймається погано;

• анімація тексту не повинна відволікати від його змісту, не має дратувати шумовими та графічними ефектами, має бути єдиною за стилем для текстів різного типу (наприклад, заголовків, основного й допоміжного текстів);

• доцільно структурувати текстову інфор­мацію (абзаци, нумеровані й маркіровані спис­ки, схеми, таблиці).

6. Розміщення інформації на слайді:

• варто скористатися опцією «розмітка слайда»;

• корисно використовувати макети текстів і макети вмісту;

• необхідно встановлювати й дотримува­тись полів на слайді (не менш ніж 1 см);

• найважливіша інформація має розміщу­ватися у верхній частині слайда;

• слід переважно використовувати гори­зонтальне розташування інформації;

• не варто перевантажувати слайд інфор­мацією, краще розмістити її на кількох слай­дах, розміщених послідовно;

• якщо на слайді є картинка, то напис має бути під нею на певній, заздалегідь призна­ченій для всіх ілюстрацій, відстані;

• у розміщенні інформації слід врахову­вати її структуру та зв'язки елементів (вони можуть відображатися за допомогою різних графічних та анімаційних прийомів);

• на додаткову інформацію роблять гіпер-посилання (при цьому можуть долучати доку­менти МS WORD, інші презентації МS POWER POINT, відео, звук, анімації, моделі, тести, тренажери та інші цифрові ресурси);

• для гіперпосилань можуть використовуватися спеціальні кнопки, які потребують додаткового простору на полі слайда. Для екрно-мії місця та зручності в роботі гіпер-посилання може бути організовано з тексту або із графічного об'єкта.

7. Застосування шрифтів заголовків, текстів матеріа­лів:

• розміри (для заголовків — не менше ніж 24, для основної ін­формації — не менше ніж 18);

• можна скористатися ефектами шрифту (переважно для заголовків);

• шрифти без насічок легше читати з ве­ликої відстані;

• не можна поєднувати різні типи шрифтів в одній презентації;

• для виділення головних елементів ін­формації варто використати жирний шрифт, курсив або підкреслення, виділення кольором, не слід зловживати великою літерою (вона читається гірше за рядкову);

• не слід зловживати курсивом, він чита­ється гірше від звичайного прямого шрифту.

8. Кількість інформації на одному слайді:

• не варто подавати на одному слайді над­то велику кількість інформації (люди можуть одразу запам'ятати не більш ніж 3 факти, ви­сновки, визначення);

• найбільш ефективно подавати по одно­му ключовому пункту на кожному окремому слайді.

9. Розташування графічного матеріа­лу на слайді:

• робіть графічну інформацію простою;

• не розміщуйте на слайді зображення, які відволікають від змісту уроку;

• використовуйте найбільш реалістичні зображення (моделі) об'єктів;

• використовуйте малюнки для спрощено­го сприйняття інформації.

10. Використання діаграм і графіків:

• діаграми та графіки мають бути прости­ми і зрозумілими, уникайте перехресних ліній, стрілок;

• уникайте скорочень, якщо їхній зміст незрозумілий;

• використовуйте вбудовані написи, що по­яснюють стадії або рівні діаграм;

• виділяйте різні частини діаграм різними контурами, символами або кольором;

• обмежте обсяг поданої інформації, склад­ні діаграми показуйте фрагментами на окре­мих сторінках;

• розрізняйте лінії графіка та лінії сітки (лінії сітки мають бути світлішими й тоншими, ніж ті, які несуть кількісну інформацію на гра­фіку);

• зведіть до мінімуму застосування на сто­рінці з графіком (діаграмою) допоміжних (оформлювальних) міток і символів;

• підтримуйте єдиний стиль для діаграм і графіків усього навчального контенту;

• добирайте складність діаграм відповідно до рівня підготовки учнів.

11. Використання табличних даних:

• зробіть таблиці простими (велика кіль­кість інформації заважає розумінню);

• кожен стовпчик таблиці повинен мати заголовок, що дає змогу зрозуміти його зміст;

• вирівнювання тексту в колонці краще зробити «за лівим краєм»;

• вирівнювання числових даних у колон­ці краще зробити «по центру» або «за правим краєм»;

• виділіть підсумкові елементи (рядка/ стовпчика);

• уникайте розірваних таблиць;

• використовуйте для виділення колір шрифту або фон комірки.


Практичні приклади налаштування навігації (презентація в МS Power Point)

1. Використання гіперпосилань.

На слайді для узагальнення навчального матеріалу вчителю необхідно розмістити одночасно кілька малюнків, які будуть не­великим за розмірами. Малюнки за такого розміщення вдало відображають загальні характеристики предмета узагальнення, але не дають змоги розглянути його доклад­но. Як доцільно створити презентацію, щоби можна було узагальнити і детально роз­глянути конкретний малюнок? На першому слайді розміщуємо кілька малюнків у змен­шеному вигляді, щоб усі вони розмістилися на одному слайді. На наступних слайдах розміщуємо по одному малюнку у збільше­ному вигляді. Встановлюємо гіперпосилан-ня від конкретного маленького малюнка з першого слайда до відповідного слайда зі збільшеним розміром малюнка. В цьо­му разі гіперпосиланням буде сам малень­кий малюнок. Для повернення на перший слайд використовуємо кнопки керування. Цей прийом роботи є також вдалим у ро­боті з картами, коли необхідно збільшити частину карти.

2. Використання тригерів.

За звичайного налаштування анімації на слайді всі об'єкти з'являються або почи­нають рухатися чи зникають у тому порядку, в якому було налаштовано анімацію. Інколи під час демонстрації презентації необхідно довільно обирати порядок анімації об'єктів. Цього ефекту можна досягти за допомогою ви­користання тригерів.

3. Порядок налаштування анімації на слайді з правом, вибору об'єкта, що буде змінюватися.

Наприклад, на слайді подано текстовий і графічний об'єкти. Текстовий об'єкт має змі­нити колір шрифту, а графічний — збільши­тись у розмірі. Для цього розташуємо обидва об'єкти на слайді.

Налаштуємо анімацію для текстового об'єкта:

• виділяємо текстовий об'єкт;

• Показ слайдов/Настройка анимации;

• Добавить зффект / Вьіделение / Из-менение цвета текста;

• відкриваємо список команд налаштова­ного об'єкта;

• у контекстному меню обираємо команду Время;

• у діалоговому вікні на вкладці Время натискауемо кнопку Переключатели, стави­мо перемикач у позицію Начать вьшолнение аффекта при щелчке та вказуємо назву по­трібного об'єкта.

Аналогічно налаштовуємо анімацію для графічного об'єкта. Під час демонстрації слай­да наводимо курсор на потрібний об'єкт: гіпер-посилання дає можливість запустити ятгімяттіт обраного об'єкта на виконання. Для виконання анімації, що складається з кількох дій, необ­хідно ашмаційні об'єкти перемістити в певну групу тригерів.





ЧИ ГОТОВИЙ УЧЕНЬ ДО УРОКУ З ІНТЕРАКТИВНОЮ ДОШКОЮ

Ми розглянули лише один аспект успішного використання інтерактивної дошки на уро­ках—створення програмного засобу, який буде використано на уроці.

Потрібно ще сказати про готовність учнів до сприйняття великого обсягу інформації, вміння швидко її опрацьовувати, узагальнюва­ти й запам'ятовувати. Якщо вчитель, готуючи урок, заздалегідь налаштовує себе на відповід­ну роботу на уроці, то для учня кожен новий урок з використанням інтерактивної дошки — це не лише приємна несподіванка, а й інтен­сивна робота впродовж певного часу уроку.

Чи готовий учень до такої інтенсивної ро­боти? Чи має він ґрунтовні знання з предмета, необхідні на уроці для успішного сприйняття нового матеріалу? Абсолютно всі вчителі, які використовують інтерактивні дошки, зазнача­ють, що кількість навчального матеріалу, який викладають на уроках, збільшується. Наскільки можна збільшувати кількість навчального ма­теріалу, щоб учень міг його добре засвоїти? Які інтерактивні педагогічні технології вчитель по­винен застосовувати, щоб учень міг увесь обсяг матеріалу на уроці свідомо осмислити й застосу­вати до розв'язування поставлених завдань? Які інші засоби навчання доцільно використовувати на уроці разом з комп'ютерними презентаціями? Ці та багато інших проблем має розв'язати вчи­тель, який використовує інформаційні технології на своїх уроках. Потрібно відпрацьовувати ме­тодику викладання кожного навчального пред­мета, бо на різних уроках інтерактивну дошку використовують по-різному. Наприклад: на уроці фізики — проводять дослідження за допомогою моделюючих програм, на уроці хімії — демон­струють досліди, які неможливо організувати у шкільній аудиторії, на уроці історії та географії використовують електронні атласи, на історії, географії та уроках літератури—відеоматеріали, на уроках біології проводять досліди з викорис­танням віртуального мікроскопа, переглядають графічні, анімацшт та відеоматеріали. Тут учи-телю-предметнику потрібна допомога не лише вчителя інформатики у школі, а й професіоналів-програмістів, які створять електронні бібліотеки навчальних матеріалів з кожного предмета.

Працювати на інтерактивній дошці цікаво і вчителям, і учням, але це негативно познача­ється на здоров'ї. Щороку інтерактивні дошки стають більш технічно досконалими, кількість програмного забезпечення зростає в геомет­ричній послідовності, збільшується кількість учителів, які із захопленням розповідають про свої успіхи в опануванні комп'ютерної техніки, але ніхто не порушує питання впливу інтер­активної дошки на здоров'я учнів і вчителів.

Це питання нині є надзвичайно складним, не дослідженим. Мені вдалося знайти лише одну публікацію в російському журналі «Ди­ректор школьт» № 4 за 2010 р. (автор М. Степа-нова, докт. мед. наук, НДІ гігієни та охорони здоров'я дітей та підлітків Російської академії медичних наук). В Інституті гігієни та охорони здоров'я дітей і підлітків розпочато досліджен­ня з обґрунтування вимог щодо використання інтерактивних дощок у навчанні школярів. Було проведено анкетування серед 145 вчите­лів навчальних закладів Москви, Московської області та Смоленська. Встановлено, що вико­ристання інтерактивної дошки в навчальному процесі розширює дидактичні можливості на­вчання дітей, супроводжується збільшенням навчального навантаження та підвищує мотивацію з боку учнів. Середня три­валість використання інтерактивної дошки в процесі уроку становить 15 хв, а час безпо­середньої роботи з нею учнів — близько 10 хв. Встановлено, що до кінця уроків, на яких було використано інтерактивну дошку, були скарги астенічного характеру, що свідчило про за­гальну (третина опитаних) і зорову втому (по­ловина опитаних). Дискомфорт і зорова втома після роботи з новою дошкою простежувалася не лише в учнів, а й у педагогів. Чинники, які (на думку педагогів) погано впливають на самопочуття тих, хто працює з інтерак­тивною дошкою: яскравий світловий потік проектора, підвищення температури повітря біля проекційного екрана, електромагнітне випромінювання. Попередні результати на­ших досліджень підтверджують необхідність об'єктивної гігієнічної оцінки використан­ня нового ТСО — інтерактивної дошки в на­вчальному процесі, обгрунтування безпечних умов і регламентів її використання».

В Україні Державні санітарні правила і нор­ми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 регла­ментують лише використання технічних засобів навчання (ТЗН). Кількість уроків із застосуван­ням ТЗН впродовж тижня не має перевищува­ти 3—4 (для учнів початкової школи), 4—6 (для старшокласників). Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання для початкової школи: 15—20 хв, для старшокласників: 25—30 хв. Під час використан­ня комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять безпосередньо з відеодисплей-ним терміналом і проведення профілактичних заходів мають відповідати вимогам ДСанШН 5.5.6.008-98 «Улаштування та обладнання ка­бінетів комп'ютерної техніки в навчальних за­кладах та режим роботи учнів на персональних комп'ютерах». Після занять із ввдеодисшіейними терміналами необхідно проводити гімнастику для очей, яку учні виконують на робочому місці. Офіційних рекомендацій, які регламентували б час використання інтерактивних дощок у по­чаткових, середніх і старших класах та прове­дення профілактичних заходів із запобігання негативному впливу в Україні, немає.

Сподіваюсь, що фахівці звернуть увагу на широке застосування інтерактивних до­щок у навчальному процесі в загальноосвітніх закладах — і ми, вчителі, матимемо конкретні рекомендації Щодо часу використання цих за­собів навчання на уроці; не будемо хвилювати­ся за своє та дитяче здоров'я, а будемо впевне­ні, що всі нами створені навчальні матеріали йдуть лише ьа користь учням.


ЩО НОВОГО В ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОННИХ ІНТЕРАКТИВНИХ ДОШОК?

Справжня революція сталася в 2009 році, коли компанії Роїууізіоп представила інтерактивну дошку Роїууізіоп Епо — першу в світі інтерактивну дошку без дротів. Вона одна може бути використана як зви­чайна біла маркерна дошка з магнітною поверхнею: на ній можна писати різноко­лірними фломастерами, стирати, прикрі­плювати магнітами наочні матеріали, а за необхідності перетворювати на великий інтерактивний екран. На інтерактивній дошці компанії Роїууізіоп нанесена не­помітна координатна сітка з розкиданою по ній спеціальним чином точками — саме поєднання точок сприймається як унікальна координата комп'ютерної миші завдяки інфрачервоному датчику, розташованому в електронному стілусі. Міцна металокерамічна поверхня і від­сутність електроніки на інтерактивній дошці Роїууізіоп Епо робить цю інтер­активну дошку дійсно антівандальной (в ній просто нічому зламатися). На уроці її використовують як звичайну класну дошку, і лише за необхідності перетво­рюється на інтерактивну дошку. Поява інтерактивних дошок Роїууізіопепо Яех з кількома робочими по­верхнями дало змогу збільшити розмір дошки і використовувати самі різні комбінації: інтерактивна біла маркерна дошка займає центральну частину, а допоміжні поверхні — це білі маркерні дошки і крейдяні дошки.

10



-82%
Курсы повышения квалификации

Применение облачных технологий в образовании

Продолжительность 72 часа
Документ: Удостоверение о повышении квалификации
4000 руб.
720 руб.
Подробнее
Скачать разработку
Сохранить у себя:
Як підготуватися до уроку інформатики з інтерактивною дошкою (0.14 MB)