Воспитательный час "Моя Батьківщина - рідна Україна"

Материал на украинском языке.

Мета: Розширювати знання учнів про рідний край, про Україну,

ознайомлення з професіями рідного міста, діяльністю О. А. Верховцева , виховання патріотизму; розвивати вміння працювати з картою, таблицею; виховувати любов до Батьківщини.

Обладнання: фотографії рідного міста , відомості про

 Верховцева О. А. , карта України, ілюстрації «Символи України».

Добрий день, мої любі діти!

         Я щаслива зустріти вас.

         Хай вам радісно сонечко світить

         Й будем вчитися… і в добрий час

Сьогодні ми з вами будемо подорожувати разом з журавликом.

         Журавель, журавель,

Облетів він 100 земель.

Ми спитали в журавля:

Де найкраща є земля?

         Відповів він, пролітая:

Краще рідної немає.

Журавлик злітає. А разом із ним і ми.

         Яке чудове рідне місто,

         Коли цвітуть сади,

         Ні з чим ніколи не зрівняти

         Цієї рідної краси.

         Тут хата, в котрій я живу,

         Для нас вона найкраща сама,

         Тут уві сні та наяву я чую добрий голос мами.

         Тут вечорами тато нам,

         Коли стихають пташки в гніздах,

         Розповідає про минуле

         Верховцевської залізниці.

         В Верховцево ми живемо,

         Своїм батькам допомагаєм.

         І разом з нами тут живе історія рідного краю

Екскурсія «Наше місто»

Перша зупинка «Загадкова»

         Красивий, щедрий рідний край

         І мова наша – солов’їна.

         Люби, шануй, оберігай, усе,

         Що зветься… (Україна)

А чи знаєте, діти, ви ще які небудь вислови про рідну землю – Батьківщину?

Батьківщина – мати, умій за неї постояти.

Людина без Вітчизни – як соловей без пісні.

         Україно! Мій коханий краю!

         Мати наша рідна і свята.

         Небо чисте над тобою має,

         Медом диха нива золота

. Діти об’єднують слова у речення і читають вислів

«Народ без мови існувати не може».

Отже, ви дізнаєтесь багато про Батьківщину – рідну Україну.

         Люби, дитино, землю цю прекрасну,

         Люби, дитино, наш чарівний край.

         Нехай тобі дорогу в даль незгасну

  Встеляє сонячний розмай

Розповідь про Верховцева Олександра Апполоновича, на честь якого названо наше місто Верхівцеве

Весь матеріал – смотрите документ.

Мета: Розширювати знання учнів про рідний край, про Україну,

ознайомлення з професіями рідного міста,діяльністю О.А.Верховцева ,виховання патріотизму; розвивати вміння працювати з картою,таблицею; виховувати любов до Батьківщини.

Обладнання: фотографії рідного міста ,відомості про

Верховцева О.А.,карта України, ілюстрації «Символи України».

проведений

вчителем НВКм. Верхівцеве.

Верхньодніпровського р-ну

Дніпропетровської області

Ігнатенко М.А

Добрий день, мої любі діти!

Я щаслива зустріти вас.

Хай вам радісно сонечко світить

Й будем вчитися… і в добрий час

Сьогодні ми з вами будемо подорожувати разом з журавликом.

Журавель, журавель,

Облетів він 100 земель.

Ми спитали в журавля:

• Де найкраща є земля?

Відповів він, пролітая:

• Краще рідної немає.

• Журавлик злітає. А разом із ним і ми.

Яке чудове рідне місто,

Коли цвітуть сади,

Ні з чим ніколи не зрівняти

Цієї рідної краси.

Тут хата, в котрій я живу,

Для нас вона найкраща сама,

Тут уві сні та наяву я чую добрий голос мами.

Тут вечорами тато нам,

Коли стихають пташки в гніздах,

Розповідає про минуле

Верховцевської залізниці.

В Верховцево ми живемо,

Своїм батькам допомагаєм.

І разом з нами тут живе історія рідного краю

Екскурсія «Наше місто»

• Перша зупинка «Загадкова»

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша – солов’їна.

Люби, шануй, оберігай, усе,

Що зветься… (Україна)

• А чи знаєте, діти, ви ще які небудь вислови про рідну землю – Батьківщину?

Батьківщина – мати, умій за неї постояти.

Людина без Вітчизни – як соловей без пісні.

Україно! Мій коханий краю!

Мати наша рідна і свята.

Небо чисте над тобою має,

Медом диха нива золота

. Діти об’єднують слова у речення і читають вислів

«Народ без мови існувати не може».

Отже, ви дізнаєтесь багато про Батьківщину – рідну Україну.

Люби, дитино, землю цю прекрасну,

Люби, дитино, наш чарівний край.

Нехай тобі дорогу в даль незгасну

Встеляє сонячний розмай

Розповідь про Верховцева Олександра Апполоновича,на честь якого названо наше місто Верхівцеве

.

Звідки ти взялася, Україно-ненько?

Може із землиці, що така рідненька,

Може із тополі, що в степу зростає?

Може з соловейка, що на ній співає?

Може із калини, що у полі квітне?

А можливо з тебе, моя мамо рідна?

• Чому наша країна має таку назву (діти міркують: окраїна…)

• Якими словами можна замінити слово Україна? (Батьківщина, край, держава…)

Журавлик рушає

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти…

Є у нас одна-єдина,

То прекрасна Україна

Зупинка «Географічна»

Діти, користуючись картою світу, досліджують місце розташування країни, знаходять сусідів.

Візитна картка України:

Площа території – 603700 км². Протяжність кордонів – 5450км. Протяжність з заходу на схід – 1270 км. Населення: = 50 млн. чол. Міст – 441. Межує на півночі – з Білорусею, на заході – з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, на сході – з Росією.

Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи,

І це – незалежна моя Україна.

Живуть всі народи у злагоді й мирі,

У нас, в Україні, є місце усім.

Шляхами важкими іти довелося,

Та хлібом і сіллю стрічати братів.

Наш прапор, як небо і жовте колосся,

Щоб кожен у праці і в радості жив.

Зупинка «Історична».

Українці мають свою історію, традиції. Мають вони і свою державу. А кожна держава має свої національні символи. Відшукайте «заховані» слова, які називають державні та народні символи. Що вони означають?

Верба – здоров’я, міць; жито – достаток; калина – краса та молодість; барвінок – вічність; рушник – щаслива доля.

24 серпня 1991 року Україна стала незалежною. Була прийнята Конституція.

Державні символи: гімн, прапор, тризуб.

Гімн – це урочиста державна пісня «Ще не вмерла України ны слава ны воля» (діти слухають гімн).

Прапор – складається з блакитної та жовтої смуги. Жовта – хліб, залитий сонячним промінням; блакитний – чисте небо, води Дніпра. А якщо змішати ці фарби, то вийде зелений колір – життя.

Тризуб – герб України. Це ще родовий знак князя Володимира. Число «3» завжди вважалось чарівним. Згадайте казки (три бажання, три дороги…). Число 3 – це життя: батько-мати-дитина.

Казка « Прапор України»

Була одна чудова країна на окраїні землі ,в якій жив добрий та працьовитий народ. і знаходилось у центрі країни, на головній площі чарівне полотнище ,яке високо майоріло над будинками і стягувало всіх людей ,щоб сповістити про новини ,тому його назвали «стяг». От одного дня напали вороги ну ту країну ,спалили геть усе. що було . Став стяг чорний, немов та земля. «Нічого,- сказали люди ,– у нас є могутня зброя- прапор, який всіх до гурту скликає. Ми будемо гуртом працювати, чорну землю обробляти, ниву орати,насіння сіяти…» Мабуть тому полотнище називають прапор – пращури почали орати …І засяяли на чорній землі золоті соняшники ,які зросли високо і дотягнулись до сонця. Вони почали благати про мирне блакитне небо над окраїною .І сказало сонце:

• Тут у країні ,в Україні живуть працьовиті,добрі. дружні люди. Так нехай буде завжди мир і спокій на цій землі!І З тих пір прапор назавжди став жовто – блакитним.І називають його тепер «знамено»,

бо Україна стала знаменитою . Живуть тут слов’яни ,які славляться добрими словами і гарними справами.

Гуси – лебеді летіли,

На лужок тихенько сіли.

Посиділи, поклювали,

Покрутились, тихо встали.

Хвилинка релаксації.

• Заплющили оченята і уявили собі жовтий колір, синій колір (сонечка і хмарку)

Чи знаєте, чому іноді Сонечко не виглядає зі свого віконечка? Його Хмарка не пускає. А сталось так ось чому. Одного вересневого дня Сонечко купалось в річці. Вода була чиста, прозора, вабила прохолодою. Гаряче сонце хлюпалось і пірнало. Наступного дня воно захворіло. І хмарки вкрили його теплою ковдрою, щоб одужало швидше. Незабаром жовте сонечко знову з’явилось на блакитному небі.

• Чому одужало Сонечко?

• За якими законами жили Сонечко і Хмарка? (дружби)

Журавлик подорожує далі: Зупинка «Мова кольорова».

Батьківщина – це ліс і поле,

Це домівка наша і школа,

Це гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це праця і свято.

Батьківщина – це мама і тато.

Діти пишуть на промінчиках слова, що асоціюються зі словом «Батьківщина» (мама, тато,…)

Батьківщина – це рідна мова.

Як веселка, вона кольорова.

Гра «Збери намисто».

Та в червоному намисті стала пава молода.

Та збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен-смик та укине на язик.(калина) Діти збирають намисто та читають вислів «Та земля мила, де мати народила».

Разом із журавликом повертаємось у клас. Чи сподобалась вам подорож?

Що запам’ятали?

Звучить пісня «Я Верховцево в сердце ношу»(муз.Байбуза М.В.)

Я Верховцево в сердце ношу, где б я ни был ,сюда я спешу,

Непреметно оно для других. но нет мест для нас боле родных .

Здесь прошло наше детство с тобой. нелегко было жить нам порой .

Здесь впервые мы в школу пошли и любовь свою здесь мы нашли.

Соловьи здесь весною поют. нашу юность забыть не дают,

Навсегда улетают года ,но Верховцево в сердце всегда.

Но наш дом и любимый наш сад возвращали не раз нас назад .

Где б я ни был ,сюда я спешу , я Верховцево в сердце ношу.

Бібліографія:

Чорнобай П.О.Олександр Апполонович Верховцев та його внесок у розвиток Катеринославщини.Історія ікультура Придніпров’я .Невідомі та маловідомі сторінки-№5-Д.,2008.

Орлова Г.С.,Орлов О.С.На рубіжі віків.