Меню
Разработки
Разработки  /  ИЗО  /  Разное  /  Використання збережених аналізаторів у розвитку творчого потенціалу учнів з порушенням зору середнього шкільного віку

Використання збережених аналізаторів у розвитку творчого потенціалу учнів з порушенням зору середнього шкільного віку

Материал на украинском языке. Статья покажет как влияют сохранные анализаторы на развитие творческого потенциала у учеников с проблемами зрения.
08.02.2015

Описание разработки

Материал на украинском языке.

Зорова система розвивається у тісному взаємозв'язку з іншими сенсорними аналізаторами. Найбільше значення має зв'язок зору із чуттєвим і слуховим сприйняттям. Порушення функції зору, яке виконує у зрячих дітей основну роль, у незрячої дитини висуває на перший план інші аналізатори.

 Взаємно доповнюючи один одного, слухові, шкірні, нюхові, вібраційні і зорові відчуття детально інформують про навколишній світ.

Дитині з порушенням зору необхідно підключення усіх збережених аналізаторів, щоб створити цілісний образ предмета.

 Дотик, нюх, слух, смакові відчуття дають повне і правильне уявлення про предмети.

 Цілісне сприйняття предметів забезпечує накопичення життєвого досвіду, оскільки образи сприйнятих предметів зберігаються у пам'яті для розвитку внутрішнього уяви. При порушенні зору активується діяльність збережених аналізаторів, тобто підвищується гострота сприйняття збережених видів чутливості: слухової, тактильної, температурної, м'язово - суглобової.

 Розвиток творчого потенціалу учнів є ще одним ефективним засобом використання цих збережених аналізаторів для розвитку внутрішнього уяви у незрячих дітей середнього шкільного віку. Творчість не тільки розвиває рівень пізнання, а й формує психологічний світ особистості, розвиває його внутрішнє уяву.

 Малювання є методом наочного навчання, воно дає прекрасні результати не лише у навчанні малюнка та розвитку внутрішнього уяви, а й сприяє загальному розвитку дитини.

 Що таке уява? Це здатність бачити у своїй свідомості уявні образи того, що існує, а також подумки уявляти об'єкти, ситуації чи обставини.

 Внутрішня уява використовує усі збережені аналізатори, щоб уявне уявити більш реально.

 Малювання виробляє навики мислити і цілеспрямовано вести спостереження, пробуджує інтерес до аналізу предмета і тим самим готує незрячого до подальшої навчальної роботи.

 Метою вивчення форми предмета є не тільки знайомство з його зовнішньою формою, але й з поняттями, вираженими цією формою, що вкрай необхідно для засвоєння інших навчальних предметів: математики, фізики і т. д. Якщо незрячий на уроках малювання навчився правильно вивчати та користуватися малюнком, то він набагато легше буде засвоювати навчальний матеріал на уроках, де використовуються малюнки і карти для навчання.

Навчальний процес малювання є не простим спогляданням, а переходом від одиничних і неповних понять про предмет до повного і узагальненого уявлення про нього. Малюючи, незрячий учень уважно розглядає натуру, намагається відзначити її характерні особливості, зрозуміти структуру предмета.

Використання збережених аналізаторів у розвитку творчого потенціалу учнів з порушенням зору середнього шкільного віку

 Під час малювання розвивається судження та умовиводи про предмет, стають усе більш конкретними та ясними його форми, оскільки досліджуваний предмет тепер є доступним для внутрішнього зору або уяви незрячого, а також для його доторку, вимірюванню і порівнянню.

 Застосування збережених аналізаторів у розвитку творчого потенціалу учнів з порушенням зору дозволяє правильно користуватися малюнком, виконаним у формі, що доступна для читання дотиком пальців, отримання інформації та передачі цієї інформації на плівку, тобто створення графічного малюнка. Це сприяє тому, що учні з порушенням зору навчаються порівнювати, узагальнювати, аналізувати, мислити і подумки уявляти, а тим самим розвивати своє внутрішнє уяву, використовуючи свій творчий потенціал.

Весь матеріал – смотрите документ.

Содержимое разработки

Використання збережених аналізаторів у розвитку творчого потенціалу учнів з порушенням зору середнього шкільного віку


Зорова система розвивається у тісному взаємозв'язку з іншими сенсорними аналізаторами. Найбільше значення має зв'язок зору із чуттєвим і слуховим сприйняттям. Порушення функції зору, яке виконує у зрячих дітей основну роль, у незрячої дитини висуває на перший план інші аналізатори.
Взаємно доповнюючи один одного, слухові, шкірні, нюхові, вібраційні і зорові відчуття детально інформують про навколишній світ.

Дитині з порушенням зору необхідно підключення усіх збережених аналізаторів, щоб створити цілісний образ предмета.
Дотик, нюх, слух, смакові відчуття дають повне і правильне уявлення про предмети.

Цілісне сприйняття предметів забезпечує накопичення життєвого досвіду, оскільки образи сприйнятих предметів зберігаються у пам'яті для розвитку внутрішнього уяви. При порушенні зору активується діяльність збережених аналізаторів, тобто підвищується гострота сприйняття збережених видів чутливості: слухової, тактильної, температурної, м'язово-суглобової.

Розвиток творчого потенціалу учнів є ще одним ефективним засобом використання цих збережених аналізаторів для розвитку внутрішнього уяви у незрячих дітей середнього шкільного віку. Творчість не тільки розвиває рівень пізнання, а й формує психологічний світ особистості, розвиває його внутрішнє уяву. 
Малювання є методом наочного навчання, воно дає прекрасні результати не лише у навчанні малюнка та розвитку внутрішнього уяви, а й сприяє загальному розвитку дитини.

Що таке уява? Це здатність бачити у своїй свідомості уявні образи того, що існує, а також подумки уявляти об'єкти, ситуації чи обставини. 
Внутрішня уява використовує усі збережені аналізатори, щоб уявне уявити більш реально.

Малювання виробляє навики мислити і цілеспрямовано вести спостереження, пробуджує інтерес до аналізу предмета і тим самим готує незрячого до подальшої навчальної роботи.

Метою вивчення форми предмета є не тільки знайомство з його зовнішньою формою, але й з поняттями, вираженими цією формою, що вкрай необхідно для засвоєння інших навчальних предметів: математики, фізики і т. д. Якщо незрячий на уроках малювання навчився правильно вивчати та користуватися малюнком, то він набагато легше буде засвоювати навчальний матеріал на уроках, де використовуються малюнки і карти для навчання.

Навчальний процес малювання є не простим спогляданням, а переходом від одиничних і неповних понять про предмет до повного і узагальненого уявлення про нього. Малюючи, незрячий учень уважно розглядає натуру, намагається відзначити її характерні особливості, зрозуміти структуру предмета.
Під час малювання розвивається судження та умовиводи про предмет, стають усе більш конкретними та ясними його форми, оскільки досліджуваний предмет тепер є доступним для внутрішнього зору або уяви незрячого, а також для його доторку, вимірюванню і порівнянню.

Застосування збережених аналізаторів у розвитку творчого потенціалу учнів з порушенням зору дозволяє правильно користуватися малюнком, виконаним у формі, що доступна для читання дотиком пальців, отримання інформації та передачі цієї інформації на плівку, тобто створення графічного малюнка. Це сприяє тому, що учні з порушенням зору навчаються порівнювати, узагальнювати, аналізувати, мислити і подумки уявляти, а тим самим розвивати своє внутрішнє уяву, використовуючи свій творчий потенціал.


Розвиток творчого потенціалу учнів з порушенням зору середнього шкільного віку за допомогою малюнка


Учень із порушенням зору повинен вміти правильно користуватися малюнком, виконаного у формі, що доступна для читання дотиком пальців.










Отриману інформацію передавати на плівку, тобто створювати графічне зображення цього малюнка.















Для цього нам потрібно навчити учня з порушенням зору розпізнавати, що таке об'ємна і плоска форма предмета, який він буде малювати.
Для початку навчання краще за все використовувати прості форми. Наприклад, яблуко або грушу.
Незрячий учень спочатку вивчає об'ємну форму предмета, а потім розрізану на дві половини форму цього самого предмета.
Що це дає? Уважно вивчаючи краї розрізаної форми, в учня з порушенням зору виникає уявлення про контурну форму даного предмета.




Переходимо до наступного етапу пізнання контурної форми предмета, використовуючи об'ємну контурну лінію, яка добре відчувається під кінчиками пальців незрячого. 
Для цього підходить виготовлений за допомогою пластиліну контурний малюнок даного предмета.







Коли учень з порушенням зору досить добре зрозумів, як виглядає контурна форма досліджуваного малюнка, пропонуємо йому самостійно з допомогою дроту створити дану плоску контурну форму.













Тепер можемо братися за малювання.
Для цього використовуємо плівку і грифель.












Плівка повинна бути досить м'яка і не дуже щільна, щоб незрячий міг вільно намалювати даний малюнок.
Учень із порушенням зору малює грифелем на плівці так само, як зрячий олівцем на папері з єдиною відмінністю в тому, що незрячому учневі потрібно видавити, а не малювати даний малюнок на плівці.






Ефект даної методики полягає у тому, що лінія малюнка чітко відчувається під пальцями, і таким чином учень із порушенням зору може самостійно контролювати виконання свого малюнка.










Використовуючи опуклі контурні малюнки (від простих до більш складних), вчимо правильно користуватися даним малюнком у вивченні та розпізнанні його плоского контурного зображення.
Це сприяє тому, що учні з порушенням зору вчаться порівнювати, узагальнювати, аналізувати, розвивати внутрішнє уяву.



"Моя Україна!"

Робота Дробной Анастасії

учениці 6-А класу

Комунального закладу «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В. Г. Короленка».






Кубанська Наталія Володимирівна.

Викладач Образотворчого мистецтва.

Комунальний заклад

«Харківський спеціальний

Навчально-виховний комплекс

Ім.. В. Г. Короленка»

Харківської Обласної Ради.

Харків.

Україна.




-80%
Курсы повышения квалификации

Интерактивные методы в практике школьного образования

Продолжительность 72 часа
Документ: Удостоверение о повышении квалификации
4000 руб.
800 руб.
Подробнее
Скачать разработку
Сохранить у себя:
Використання збережених аналізаторів у розвитку творчого потенціалу учнів з порушенням зору середнього шкільного віку (0.62 MB)

Комментарии 0

Чтобы добавить комментарий зарегистрируйтесь или на сайт