Получите свидетельство
Вход
1-й урок, 2017-2018 навч. рік Хараман С. М., 5-А клас
«ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА УКРАЇНА»
(урок-тренінг)
Мета
актуалізація ідеї європейської держави – головних передумов розвитку незалежної України; формування та розвиток громадянської, історичної та національної свідомості школярів; формування активної громадянської позиції учнів і почуття патріотизму.
формувати в учнів почуття особистої відповідальності та гордості за долю своєї держави та українського народу, ціннісне ставлення до суспільства, мови, сім’ї, самого себе;
розвивати критичне мислення та мовлення учнів.
Результат навчання наприкінці заняття учні:
Пояснюють плюси та мінуси України, як европейської держави;
Називають характерні риси українця;
Розповідають про свої почуття до України, до рідного міста.
Обладнання: державні символи України; народні прислів´я; народні пісні; відеоролик.
Що підготувати заздалегідь:
Класна дошка, крейда, кольрові олівці, фломастери;
Комп´ютер, мультімедійний проектор;
Роздруковки матеріалів для учнів за темою.
Хід заходу
| Стартові завдання | 15 хв. |
| Мозковий штурм (робота в групах) | 11 хв |
| Перегляд та обговорення відеоролику | 7 хв |
| Завершення тренінгу | 12 хв |
| Усього тривалість | 45 хв |
Стартові завдання
Вправа на знайомство. Учні по колу називають своє ім´я і говорить що він цікавого знає про свою Батьківщину-Україну (одне речення).
Я - … . Не хочу хвалитися, але я знаю, що … .
Учитель (тренер).
Сьогодні на першому уроці я пропоную створити устну газету, яка буде незвичайною – «живою». Ми самі станемоїї видавцями. Тема нашої газети - «Щоб у серці жила Україна». Та будемо намагатися виявити плюси та мінуси України, як европейської держави. Видавати газету дуже цікава і відповідальна справа.
Мозковий штурм
Учитель (тренер).
Пропонує учням об´єднатися у групи за кольорами (які заздалегідь наклеїв на стільці), та кожній групі створити свою сторінку газети за темами:
“Маріуполь – це Україна”, “Україна – це Європа”, “Риси українця”,“Майбутнє України”.
Об´єднуючись у 4 групи, учні створюють відповідну сторіну з записами, малюнками, тощо. Після створення кожна команда презентує своє творіння.
Перегляд відеоролику “Бути Європейцем”
Запитання для обговорення
Чи згодні ви з висловлюваннями героїв сюжету?
Що на Вашу думку бути Європейцем?
Як ви гадаєте, чому Україна – серце Європи?
Чим Ви прославляєте нашу країну, наше місто?
Вправа “Народні прислів´я”
Учитель (тренер) пропонує скласти прислів´я з поданих 2 «розбитих» прислів’їв - “прапорців”. Треба скласти і прочитати їх.
Завершення тренінгу
1. Зачитати висновки:
Учитель (тренер).
З проголошенням незалежності України змінилося і ставлення світової спільноти до нашої держави. Викликає повагу той народ, який уміє відстоювати свою свободу та якому властива національна самосвідомість. Тому ми повинні пишатися тим, що зростаємо на цій славетній землі і з гордістю та гідністю носити ім’я «українець».
Я хочу, щоб кожен із вас усвідомив свою високу місію та продовжував прославляти нашу рідну Україну своїми словами та вчинками.
Погляньте на дошку, на якій зображено схему у вигляді квітки на міцному стеблі, у пелюстках якої записано національні риси наших співвітчизників.
Сьогодні ми всі разом з´ясували що значить “Маріуполь – це Україна”, “Україна – це Європа”; яким ми бачимо майбутнє нашої Батьківщини.
2. Завершальна вправа
Учасники по колу промовляють свої почуття, враження, побажання, що виникли у них під час тренінгу.
От і завершується наш урок. Сподіваюся, що тема, яку ми обговорювали сьогодні, залишить у ваших серцях безмежну любов до своєї держави і ви пишатиметеся тим, що ви – українці.
Бережемо свою рідну землю та її святині!
Звучить пісня “Як у нас на Україні” у виконанні Катерини Бужинської
“ВЕСЕЛА СКРИНЯ”
Пропоную вам невеличку вікторину, пов’язану з історією нашої держави.
Запитання:
1. Хто був першим президентом України? Коли? Який термін? (М.С. Грушевський, 29 квітня 1918 року, 1 добу)
2. Коли було прийнято чинну Конституцію України? (28 червня 1996 р.)
3. Коли утворилася незалежна держава Україна? (24 серпня 1991 р.)
4. Коли вперше в історії з'явилась згадка про Україну?(Слово «Україна» вперше зустрічається у літописах 1187 року, коли помер Переяславський князьВолодимир Глібович: «…Плакали по ньому переяславці, по ньому ж Україна многопостонала».
5. Коли і ким був виданий указ про заборону книгодрукування українською мовою? (1720 р., Петро I).
6. Про що йде мова у такому вислові: «Кордони можна відновити. А якщо втратити…, то це навічно». Що втрачається навічно? (Мова народу)
7. Яка обов'язкова вимога була до того, хто вступав до козацького війська? (Знання української мови)
8. За словами М.Грушевського «Вона держала і твердою рукою державну систему і не дала їй ослабнути і розвалитись». Її внук Володимир назвав її «наймудрішою серед чоловіків». За заповітом її першою на нашій землі поховали за християнським звичаєм. (Княгиня Ольга)
9. Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Т. Шевченко.)
Завдання 2. Козацьке прислів’я.
Існує багато прислів’їв та приказок про нашу рідну землю. Що саме говорить народ про рідну Батьківщину ми зараз дізнаємося прочитавши деякі з них. Командам даються по 2 «розбитих» прислів’я. Треба скласти і прочитати їх.
1. Коли усім народом дмухнути, то ураган буде.
2. Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду.
3. Батьківщина-мати, умій за неї постояти.
4. Де рідний край, там і рай.
Учитель. Українська мова барвиста, гостра, дотепна. Тож українці люблять жартувати.
| Учень (читає вірш «Грамотії» В.Чубенка)
Просив дружків своїх Семен: «Знаннями, хлопці, поділіться. Не знаю, скільки треба «н» писати в іменнику «рушниця». Ех, ти, - сказав йому Микола,- порожня в тебе голова. Одне, якщо це одностволка, а як Двостволка – значить два. |
Вчитель: Плекаємо надію на те, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Нам слід пам’ятати про численні жертви наших співвітчизників, що покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Маємо знати, що спільними зусиллями український народ вистоїть та переможе. Україна стане економічно багатою, духовною, незалежною та демократичною державою.
От і завершується наш урок. Сподіваюся, що тема, яку ми обговорювали сьогодні, залишить у ваших серцях безмежну любов до своєї держави і ви пишатиметеся тим, що ви – українці.
Бережемо свою рідну землю та її святині!
|
22 січня 1919 року – на Софійській площі в Києві урочисто проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. З цього часу питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. Упродовж наступних десятиліть Акт злуки залишався символом боротьби за незалежну, соборну державу.
| ||
|
15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Державною мовою Карпатської України проголошувалася українська. Державним прапором затвердили національний синьо-жовтий прапор, а державним гербом – сполучення крайового герба (ведмідь у лівому червоному колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі). Державним гімном оголосили національний гімн «Ще не вмерла Україна».
| ||
|
30 червня 1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави.
| ||
|
16 липня 1990 року – Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Державний суверенітет визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність республіканської влади в межах території УРСР, незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах.
| ||
|
24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України. Історичне рішення було прийнято абсолютною більшістю: 346 голоси було віддано «за» проголошення незалежності, лише 1 – «проти». Україна незалежна уже 26 років.
| ||
| 1 грудня 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Під час демократичного волевиявлення український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі.
| ||
| Ми повинні пишатися тим, що зростаємо на цій славетній землі і з гордістю та гідністю носити ім’я «українець». Я хочу, щоб кожен із нас усвідомив свою високу місію та продовжував прославляти нашу рідну Україну своїми словами та вчинками.
| ||
|
Наша мова – багатогранна, хвилююча, ласкава. Вона є невичерпним джерелом мудрості, краси, мужності та незламності духу. Тому ми повинні вивчати її, любити та гідно користуватися її незліченними багатствами.
| ||
|
Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить. Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить. Як довго ждали ми... Уклін чолом народу, Що рідну мову нам зберіг. Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг. |
Мово моя українська – Батьківська, материнська, Я тебе знаю не вивчену – Просту, домашню, звичну, Не з-за морів прикликану, Не з словників насмикану. Ти у мене із кореня – Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована. Болем очей продивлена, Смутком багать продимлена, З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута, З кров'ю моєю змішана І аж до скону залишена В серці моїм. Валентин Бичко
| |
|
Українська мова барвиста, гостра, дотепна. Тож українці люблять жартувати.
вірш «Грамотії» В.Чубенка Просив дружків своїх Семен: «Знаннями, хлопці, поділіться. Не знаю, скільки треба «н» писати в іменнику «рушниця». Ех, ти, - сказав йому Микола,- порожня в тебе голова. Одне, якщо це одностволка, а як Двостволка – значить два. | ||
|
Наша мова завдяки своєму лексичному багатству, словотворчими можливостями здобула світове визнання. Про це свідчить перемога у 1934 році на конкурсі в Парижі, де вона була визнана, поряд із французькою та перською як найкраща та найбагатша мова світу.
| ||
|
Не забудьмо рідне слово, Хоч вчимо слова нові. В серці нашім – рідна мова, Ми без неї – не живі. В. Соколов
|
Коли забув ти рідну мову – Яка б та мова не була – Ти втратив корінь і основу, Ти обчухрав себе дотла. Дмитро Білоус
| |
| Ми – свідки історії України. Нині країна переживає надскладний етап становлення державності. На долю нашого покоління випала війна. Кожному українцю доводиться робити свій громадянський вибір, від якого залежить доля України. Анексія Криму, сотні невідомих, похованих під номерами в Донецькій та Луганській областях. Це далеко не всі страхіття, які випали на долю українського народу. | ||
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Методичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України, розроблені Українським інститутом національної пам’яті.
2. Літературний часопис «Вежа» № 2, 1996. – 190 с.
3. Мово рідна, слово рідне. Вірші, поеми, статті. / Ред.-упоряд. І. Бойко . – К: Веселка, 1989 . – 284 с.
4. Незалежність України має майже сторічну історію [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті. - Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/nezalezhnist-ukraini-mae-maizhe-storichnu-istoriyu
Урок-тренинг "Чтобы в сердце жила Украина" (105.5 KB)
0
177
1
Нравится
0
