Урок биологии на тему "Грибы"

Материал на украинском языке.

Мета: сформувати в учнів уяв­лення про царство Гриби як безхло­рофільні гетеротрофні організми, з'ясувати особливості будови й жит­тєдіяльності грибів; розвивати вмін­ня порівнювати, узагальнювати, логічно мислити, встановлювати зв'язки будови й функцій, робити висновки на основі подібності та відмінності; формувати навички роботи зі схемами, таблицями, під­ручником; продовжувати виховува­ти бережливе ставлення до приро­ди, здійснювати екологічну освіту та виховання; залучати школярів до наукової творчості.

Обладнання: таблиця «Гриби», кімнатні рослини, схеми будови клітини рослин, тварин і грибів, фотографії грибів, муляжі шапко­вих грибів, натуральні об'єкти — печериці, гливи.

Базові поняття й терміни: гриби, мікологія, клітина.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Інтерактивна методика «Тре­нування»

Учні висловлюють усе, що їм відомо про гриби. Учитель на дош­ці записує їхні повідомлення, до­помагає встановити зв'язки між поняттями {схема І).

II Мотивація навчальної діяль­ності

Поетична хвилинка

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

На білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

 Ліна Костенко

III. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Класифікація грибів.

1) Розповідь учителя

         Наука, що вивчає гриби, — мі­кологія (від грец. мікес — гриб, логос — вчення). Виділити гриби в самостійне царство запропонував у II пол. XIX ст. Г. де Фріз.

Учитель повідомляє тему уроку й разом із учнями визначає мету.

 В Україні мікологія почала роз­виватися тільки у 30 - х рр. XX ст. Видатними українськими міко­логами є М. Підоплічко, В. Білай, І. Дудка.

До царства Гриби належать відділи: Слизовики, Гриби й Ли­шайники

2) Повідомлення учня

Слизовики — це організми, що не мають сталої форми тіла (таке тіло називається плазмодієм), не­ великі за розміром, бувають різного забарвлення (жовтого, білого, оранжевого). Молоді слизовики можуть пересуватися, розмножуються спорами. їх існує близько 450 видів. Слизовики — гетеротрофи (бувають сапротрофи й паразити). Несприятливі умови переживають у стані спокою. Часто є збудника­ми хвороб рослин, особливо пас­льонових.

2. Характеристика грибів. Робота в групах Завдання

Знайти у тексті § 55 підручни­ка* й опрацювати матеріал про:

група 1 — поширення й будову грибів;

група 2 — живлення грибів;

група 3 — розмноження грибів.

Презентації творчих груп

Група 1

Відділ Гриби налічує близько 100 тис. видів, відомих із палео­зойської ери. Вони поширені скрізь на суходолі і трапляються у воді. Особливо багато грибів у вологих тропіках, а також у лісах, болотах, пустелях, снігах і льодах Арктики й Антарктиди.

 Вегетативне тіло грибів нази­вається міцелієм, або грибницею. Міцелій складається із тонких пе­реплетених волокнистих або нит­коподібних утворів — гіфів. Гіфи бувають одноклітинні й багатоклі­тинні. У деяких грибів гіфи мі­целію диференційовані подібно до тканин — механічної, провід­ної. До того ж гіфи міцелію мо­жуть переплітатися і зростатися, утворюючи несправжню тканину, що називається плектенхімою. Справжні тканини у грибів відсугні.

Весь материал – смотрите документ.

ЦИКЛ УРОКІВ З ТЕМИ «ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ»

УРОК 1

Загальна характеристика царства Гриби

Мета: сформувати в учнів уяв­лення про царство Гриби як безхло­рофільні гетеротрофні організми, з'ясувати особливості будови й жит­тєдіяльності грибів; розвивати вмін­ня порівнювати, узагальнювати, логічно мислити, встановлювати зв'язки будови й функцій, робити висновки на основі подібності та відмінності; формувати навички роботи зі схемами, таблицями, під­ручником; продовжувати виховува­ти бережливе ставлення до приро­ди, здійснювати екологічну освіту та виховання; залучати школярів до наукової творчості.

Обладнання: таблиця «Гриби», кімнатні рослини, схеми будови клітини рослин, тварин і грибів, фотографії грибів, муляжі шапко­вих грибів, натуральні об'єкти — печериці, гливи.

Базові поняття й терміни: гриби, мікологія, клітина.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Інтерактивна методика «Тре­нування»

Учні висловлюють усе, що їм відомо про гриби. Учитель на дош­ці записує їхні повідомлення, до­помагає встановити зв'язки між поняттями {схема І).

II Мотивація навчальної діяль­ності

Поетична хвилинка

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

На білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

Ліна Костенко

III. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Класифікація грибів.

1) Розповідь учителя

Наука, що вивчає гриби, — мі­кологія (від грец. мікес — гриб, логос — вчення). Виділити гриби в самостійне царство запропонував у II пол. XIX ст. Г. де Фріз.

Учитель повідомляє тему уроку й разом із учнями визначає мету.

В Україні мікологія почала роз­виватися тільки у 30-х рр. XX ст. Видатними українськими міко­логами є М.Підоплічко, В.Білай, І.Дудка.

До царства Гриби належать відділи: Слизовики, Гриби й Ли­шайники

.

2) Повідомлення учня

Слизовики — це організми, що не мають сталої форми тіла (таке тіло називається плазмодієм), не­ великі за розміром, бувають різного забарвлення (жовтого, білого, оранжевого). Молоді слизовики можуть пересуватися, розмножуються спорами. їх існує близько 450 видів.Слизовики — гетеротрофи (бувають сапротрофи й паразити). Несприятливі умови переживають у стані спокою. Часто є збудника­ми хвороб рослин, особливо пас­льонових.

2. Характеристика грибів. Робота в групах Завдання

Знайти у тексті § 55 підручни­ка* й опрацювати матеріал про:

група 1 — поширення й будову грибів;

група 2 — живлення грибів;

група 3 — розмноження грибів.

Презентації творчих груп

Група 1

Відділ Гриби налічує близько 100 тис. видів, відомих із палео­зойської ери. Вони поширені скрізь на суходолі і трапляються у воді. Особливо багато грибів у вологих тропіках, а також у лісах, болотах, пустелях, снігах і льодах Арктики й Антарктиди.

3 рослинами	3 тваринами
Прикріплений спосіб життя.	Відсутність хлорофілу.
Необмежений ріст.	У складі клітинної оболонки — хітин.
Наявність клітинної стінки.	Гетеротрофний спосіб живлення.
Розмноження спорами.	Запасна речовина — глікоген.
Поглинання їжі шляхом всмоктування	Утворення й виділення продукту
	життєдіяльності — сечовини

Вегетативне тіло грибів нази­вається міцелієм, або грибницею. Міцелій складається із тонких пе­реплетених волокнистих або нит­коподібних утворів — гіфів. Гіфи бувають одноклітинні й багатоклі­тинні. У деяких грибів гіфи мі­целію диференційовані подібно до тканин — механічної, провід­ної. До того ж гіфи міцелію мо­жуть переплітатися і зростатися, утворюючи несправжню тканину, що називається плектенхімою. Справжні тканини у грибів відсугні.

Група 2

Гриби живляться, всмоктуючи їжу всією поверхнею міцелію. За способом живлення вони є гете-ротрофами й поділяються на три групи:

-сапротрофи живуть на решт­ках мертвих тварин і рослин, при­кріплюються ризоїдами до суб­страту й розкладають органічні рештки. До цієї групи належать дріжджі, мукор, пеніцил;

-паразити прикріплюються до субстрату спеціальними присосками-гаусторіями, через які відбу­вається висмоктування поживних речовин із клітини хазяїна. До та­ких грибів належать трутовики.

Деякі багаторічні паразити рос­лин, руйнуючи деревину, спричи­нюють загибель рослини-хазяїна й переживають його, перетворюю­чись із паразита на сапрофіт;

-симбіонти беруть участь в утворенні мікоризи — співжиття гибів із коренями вищих рослин.
Гіфи грибів обплітають корені рослин і потрапляють усередину органів та клітин. Гриб поглинає з грунту воду та мінеральні речо­вини й передає їх рослині, створюючи велику всмоктувальну по верхню, а рослина забезпечує гриб органічними ечовинами.
Мікориза має особливе значення, якщо дерево росте на бідному грунті.

Група З

Гриби розмножуються:

а) вегетативно:

-частинами міцелію;

-відокремленими члениками, на які розпадаються гіфи міцелію (о'щії, або троспори);

-брунькуванням — утворен­ням бічних виростів на міцелії чи одній клітині, які, розростаючись, перетворюються на самостійні клітини, що відчленовуються від міцелію;

-склероціями, які утворюють­ся при сильному ущільненні спле­тених між собою підсохлих гіфів, укритому зовні твердою темною оболонкою (мають форму ріжків, подушечок, кульок тощо);

б) спорами, що утворюються на подових тілах або в спорангіях; спори переносяться повітрям, комахами, іноді водою;

в) статеве розмноження відбувається складно, типи його різно­мані.

IV. Рефлексія

1) Пошукова бесіда

Чому гриби виділено в ок­реме царство?

Що в них спільного з рос­линами? А з тваринами?

Заповнення таблиці 1

Створення схеми 2

V. Контроль і корекція знань Інтерактивна вправа «Знайди логічну помилку»

Завдання

Знайдіть зайвий термін і ска­жіть, чому ви так вирішили:

I ряд — гриби, бактерії, слизовики, лишайники;

II ряд — паразити, автотрофи, симбіонти, сапрофіти;

III ряд — хітин, глікоген, хлорофіл, сечовина.

VI. Підсумки уроку

Формування висновку

Висновок. Гриби — це особ­ливі гетеротрофні живі організми, які разом зі слизовиками та ли­шайниками об'єднані в царство Гриби.

VII. Домашнє завдання

1) Вивчити § 55 підручника.

2) Для охочих: підготувати повідомлення про гриби з по­гляду спеціалістів: мікробіолога, еколога, лікаря, біотехнолога, кулінара.

3) Випереджальне завдання: під­готувати творчі проекти на теми:

• «Значення грибів у при­роді»;

• «Значення грибів у житті ЛЮ­ДИНИ».

У записник учителя

У грунті є багато мікроскопічних грибів — в 1 г до 1 млн й навіть більше.

Серед грибів є хи­жаки. За допомогою де­яких пристосувань гриби-хижаки гіфоміцети вловлюють здобич (не­матоди), розчиняють її оболонку, висмоктують внутрішній вміст, вико­ристовуючи його для свого живлення. Оскіль­ки нематоди — шкідни­ки сільськогосподарсь­ких культур, гриби-хи-жаки можна використа­ти в боротьбі з ними.

Чага, або березовий гриб (інші назви — цир, чорна губа, березова губа), має вигляд нарос­ту неправильної форми чорного кольору з по­трісканою поверхнею. Поселяється на стовбурі живої берези в тріщинах

кори, іноді сягає до 0,5 м завдовж­ки й може важити навіть 2 кг. Роз­множується спорами. Його вико­ристовують у народній медицині: чага містить комплекс барвників, які легко вбираються водою й ма­ють лікувальні властивості.

Із давніх-давен відомий сим­біоз грибів і квіткових рослин. У єгипетських гробницях було знайдено насіння пажитниці, за­ражене тим самим грибом, з яким вона досі перебуває в симбіозі.

Мешканці бразильських джунглів називають гриб, який росте буквально на очах, «дамою під покривалом». З'являється він із пружного білого «яйця», котре на очах збільшується, тріскається й розпадається на дві половинки. З них з'являється яскраво-оран­жева шапочка на довгій білій ніж­ці. Ніжка швидко збільшується. Наукова назва цього гриба — дзвоникуватий диктофон.

Є гриби, що ростуть у ґрунті. Це — трюфелі. їх знаходять за до­помогою спеціально навчених со­бак. Досвідчені ж грибники від­шукують трюфелі самі, знаючи, що трава над ними ніби випалена. Є трюфелі чорні, білі й оленячі. В Україні чорні трюфелі трапля­ються в південно-західних буко­вих лісах.

УРОК 2

Різноманітність грибів. Цвілеві гриби

Мета: сформувати уявлення про різноманітність грибів, особ­ливості їх будови, життєдіяльності та розмноження; виявити харак­терні особливості нижчих та ви­щих грибів; розвивати розуміння еволюційного розвитку живого, уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки.

Обладнання: мукор на харчо­вих продуктах, лупа, мікроскоп, обладнання для виготовлення мікропрепаратів, постійні мікро-препарати з пеніцилом, таблиця «Гриби».

Базові поняття й терміни: нижчі гриби, вищі гриби.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування практичних умінь

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань .

Завдання . Знайдіть пару, знаючи по­ходження термінів.

Дайте визначення термінам, складові частини яких тут є.

сапрос тканина

трофее симбіози риза

живлення співжиття

корінь гнилий спора

мікес
посів гриб вчення

логос нахлібник

вигляд паразитос гіфе

ІІ. Мотивація навчальної діяль­ності

Учитель. У людини є багато су­путників серед тварин і рослин. А що ви знаєте про гриби, які по­стійно живуть біля людини? При­гадайте зіпсовані продукти. У кас­трулі під кришкою зосталася варе­на картопля й про неї забули. Коли через кілька днів відкрили кришку, то побачили пухнасту «вату» — білу цвіль. Що ж це за живі організми і як вони утворилися?

Відповідь на це запитання ми отримаємо на сьогоднішньому уроці.

{Оголошує тему й мету уроку.)

III. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Поняття про вищі та нижчі гриби.

Розповідь учителя.Гриби — велика група організ­мів, що займає особливе місце в сис­темі органічного світу та налічує близько 100 тис. видів. Гриби різ­номанітні за зовнішнім виглядом, місцем існування та фізіологічни­ми особливостями, але в їх будові є спільні риси, й тому умовно їх поділяють на нижчі та вищі гриби. Міцелій нижчих грибів або зовсім не розвинутий, або представлений неклітинним міцелієм.У вищих грибів він багатоклітинний.

2. Особливості будови нижчих грибів.

Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 16 Тема. Будова нижчих грибів.

Мета: ознайомлення з біоло­гічними особливостями мукору.

Обладнання та матеріали: му-кор на харчових продуктах, мік­роскоп, лупа, обладнання для ви­готовлення мікропрепаратів.

Хід роботи:

1.Розгляньте неозброєним оком та за допомогою лупи мукор на хлібі. Знайдіть нитку цвілі і спорангій зі спорами.

Приготуйте мікропрепарат: на сухе предметне скло покладіть частину грибниці і, не накриваю­чи накривним скельцем, роз­гляньте під мікроскопом при ма­лому збільшенні. Знайдіть міцелій і спорангії зі спорами.

На поверхню препарату на­несіть краплину води та накрийте його накривним скельцем.

4.Розгляньте мікропрепарат при великому збільшенні. Спостерігайте за збільшенням розмірів спорангія і виходом із нього великої кількості спор. Переконайтеся, що гриб не має перети­нок і вся грибниця схожа на розгалужену багатоядерну клітину.

5.Зробіть висновок про особ­ливості будови мукора як нижчоо гриба.

3. Особливості будови вищих грибів.

Робота в групах

Завдання

Опрацюйте текст на с. 232 та малюнки 203 і 204 підручника, розгляньте постійний мікропре­парат гриба пеніцила.

Дайте від­повіді на запитання:

група 1 — Що спільного в бу­дові мукора та пеніцила?

група 2 — Що відмінного в бу­дові мукора та пеніцила?

група 3 — Чому цвілеві гриби оселяються на органічних рештках?

група 4 — За яких умов можна уникнути появи цвілі?

(Групи звітують про виконані завдання.)

4. Різноманітність цвілевих грибів.

1) Аналіз схеми

Учитель. На рештках рослин і тварин, у ґрунті та продуктах хар­чування можна побачити характер­ні плівочки, утворені добре розга­луженими міцеліями грибів. За цю особливість їх називають цвілеви­ми грибами. Вони є представника­ми різних класів грибів (схема 3).

На сьогоднішній урок ми за­просили науковців та фахівців, діяльність яких пов'язана з існу­ванням цих грибів.

2) Повідомлення «спеціалістів»
Мікробіолог. У 1928 р. видатно­му шотландському бактеріологу Олександрові Флемінгу замовили статтю про властивості стафіло­коків. Перш ніж написати статтю, учений вирішив перевірити особ­ливості розвитку цих мікробів: форму колоній, їх забарвлення, розміри. Під час досліджень дово­дилося відкривати чашки з мікро­бами й довго розглядати їх під мікроскопом. Була вогка лон­донська осінь. Та що це? Біля пухнастої цвілі, що виросла в чаш­ці, колонії стафілококів неначе розчинилися. Флемінг уже бачив схожу картину років вісім тому, коли відкрив лізоцим, — сильну антимікробну речовину, яку виді­ляє людський організм. Отже, цвіль також виділяє речовини, згубні для стафілококів? «Ні, цю чашку не можна викидати! Нав­паки, її треба берегти як зіницю ока. Можливо, це — нове від­криття».

О.Флемінг, вивчаючи гриби, ви­найшов усім відому речовину, що рятує життя хворим людям, — ан­тибіотик пеніцилін. У 1945 р. уче­ного за це відкриття було наго­роджено Нобелівською премією. Сам же Флемінг, виступаючи у Французькій академії з промо­вою, зазначив, що він мав багато попередників.

Лікар. І це справді так. Сама назва антибіотиків (від лат. апііЬіойсит — проти життя) — а пе­ніцилін був першим у цій серії ліків — походить від терміна «ан-тибіозис», який у 1889 р. запропо­нував французький лікар ІЇ.Віл-лємен для позначення процесу взаємного знищення організмів.У 1896 р. з грибків було виділе­но перший антибіотик — «мікофе-нолову кислоту» (від грец. мукез — гриб, фенол — карболка, що вка­зує на хімічну природу виділеного антибіотика).

У цьому ж році не­відомий студент Ліонської війсь­ково-медичної академії Е.Дюшес описав у своїй дипломній роботі «життєву конкуренцію» між мік­роорганізмами та цвілевими гри­бами, особливо зеленими.

На згубну дію зеленої цвілі на мікроорганізми звернули увагу ще за 50 років до Флемінга російські лікарі В.Манасеїн і О.Полотебнов. Вони лікували шкіряні хво­роби, спричинені бактеріями, шкіркою апельсинів, на якій рос­ла цвіль. У роки Другої світової війни з пеніцилу почали одержу­вати антибіотик пеніцилін, який успішно використовували для лі­кування запалення легенів, газо­вої гангрени та інших хвороб. 1 г пеніциліну припиняє дію ти­сячі мільярдів хвороботворних бактерій.

Учитель. Антибіотики — речо­вини, які знищують або припиня­ють розвиток мікробів, тобто ви­являють бактерицидну дію. Нині вчені вже виділили й вивчили по­над 400 антибіотиків. їх добува­ють із природного матеріалу або синтетичним способом.

Кулінар. Історія знаменитого французького сиру «Рокфор» пов'язана з легендою про хлопчи-ка-пастуха. Одного разу, виганя­ючи худобу на пасовисько, він забув шматочок сиру, загорнутий у хустку, у печері, де ночував. По­вернувшись через кілька днів, хлопчик розгорнув хустку і поба­чив, що сир вкрився плямами та прожилками синьо-зеленої пліс­няви, став схожим на мармур. Але малий пастух був дуже голодним і вирішив з'їсти сир. Як же він здивувався, коли сир не тільки не втратив свій смак, а став ще при­ємнішим і пікантнішим.Нині французькі сири «Ка-мамбер», «Брі», італійський сир «Горгонцола», голубий датський сир теж готують за допомогою грибів.

Учитель. Виробництва, у яких для отримання якогось продукту використовують живі організми, називають біотехнологічними. До таких виробництв належить пиво­варіння, випікання хліба, вино­робство.

Біотехнолог. 6 тис. років тому шумери вже знали мистецтво пи­воваріння. Уміли варити пиво. й стародавні єгиптяни. Досліджу­ючи краплю пива, А. ван Левен-гук зумів знайти у ній під мікроскопом жовті кульки дріж­джів — одноклітинні гриби, здат­ні розщеплювати глюкозу на ети­ловий спирт та вуглекислий газ. Деякі дріжджі нагромаджують у клітинах білки та жири, тому їх споживають у їжу. У природі налі­чують близько 390 видів дріжджів, але в промисловості використову­ють лише кілька видів.

Учитель. А яку роль відіграють цвілеві гриби у природі?

Еколог. Цвілеві гриби за спо­собом живлення — сапротрофи. Досить поширені гриби ризопус та мукор, розмножуючись на хар­чових продуктах, псують їх і зав­дають шкоди людині. Але у при­роді цвілеві гриби разом із бак­теріями становлять групу редуцентів, які розкладають органічні рештки, забезпечуючи таким чи­ном колообіг речовин у природі. На 1 га ґрунту міститься 4 ц бак­терій, 2—3 ц грибів, водоростей та найпростіших тварин.

IV. Рефлексія

Проблемне навчання Проблемні запитання

Відомо, що гриби не можуть активно знаходити собі "їжу. Але тоді чому вони, як і бактерії, всю­дисущі? Які біологічні особли­вості забезпечують їм успішне за­хоплення нових місць існування? Спори нижчих грибів мають джгутики. У якому середовищі вони допомогають грибам поши­рюватися?

Спори грибів можуть підій­матися з висхідними течіями по­вітря на висоту 6 000 м і у вільно­му падінні перебувати 15 діб. Які властивості спор забезпечують таке повільне падіння? Яке біологічне значення ма­ють різні пристосування в будові спор?

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-На уроці ми вивчили...

-До нижчих грибів належать...

-Пеніцил має міцелій...

-Цвілеві гриби у природі віді­грають...

•Знання про цвілеві гриби потрібні для...

VI. Домашнє завдання

Вивчити § 57 підручника.

Для охочих: підготувати пові­домлення про гриби-паразити, які завдають людям шкоди.

У записник учителя

Цікаво знати, що...

• Крім пеніциліну, з грибів було виділено й інші антибіотики:

стрептоміцин (1943);

хлортетрацикдін (1945);

тетрациклін (1953);

олеандоміцин (1960).

За допомогою грибів виго­товляють деякі вітаміни. Зокрема, вітамін В2 (рибофлавін) — його виділяють із продуктів життє­діяльності дріжджів.

Клітини дріжджів при об­робці звуками вдвічі збільшують свою активність щодо зброджу­вання тіста. З такого тіста вихо­дить якісніший хліб.

• Близько ста років тому в аулах горців-карачаївців біля підніжжя Ельбрусу винайшли спосіб приготування дуже ко­рисного напою — кефіру, додаю­чи до молока закваску — кефірні зерна. Таємницю про них горяни не розголошували: так вимагала
релігія. Але поступово з рецептом приготування кефіру ознайоми­лися в усьому світі. Як виникли кефірні зерна — досі невідомо. Є припущення, що їх виявили в недостатньо вискобленому бур-дюці, куди наливали молоко для заквашування. На вигляд вони схожі на грудочки рисової каші. Це симбіоз молочнокислої бак­терії та дріжджового гриба.

Приготування постійних препаратів грибів для мікроскопічного вивчення

Готують невелику кількість агарізованого поживного середо­вища.

Поживне середовище тон­ким шаром наливають на поверх­ню предметного скла та дають застигнути.

Мікробіологічною петлею проводять по поверхні культури гриба, вирощеного в чашці Пет-рі, а потім по поверхні предмет­ного скла.

Предметне скло ставлять у склянку, на дні якої налито дис­тильовану воду. Краї склянки змащують вазеліном, зверху на­кривають склом.

Через 2—3 дні на склі розів'ється міцелій гриба. Скло виймають. На поверхню поживно­го середовища, що містить міцелій гриба, за допомогою піпетки на­носять суміш 96 % спирту та 70 % оцтової кислоти (2 : 3), слідкуючи за тим, щоб рідина повністю по­кривала міцелій гриба і не залиша­ла повітря. Після цього скло ви­тримують на повітрі 20 хв.

Потім скло на 10 хв занурю­ють в іншу склянку з дистильова­ною водою.

Скло з міцелієм гриба пере­носять у склянку з розчином ген-цианвіолету (3 мл фіолетового чорнила «Радуга-2» розчиняють у 100 мл води) та залишають у розчині барвника на добу.

Через добу скло підсушу­ють, знімаючи розчин фарбника за допомогою фільтрувального паперу, переносять на 10 хв у склянку з водою, після чого
знову підсушують та вивчають під мікроскопом.

При розгляданні мікро-препарату обирають найвдалішу його частину за розміром із на­кривне скельце, а решту ви­даляють.

Ділянку з міцелієм залива­ють кількома краплями гліцерин-желатину та накривають на­кривним скельцем. Залишок глі-церин-желатину, що виступає за край скельця, видаляють за допо­могою леза. Скельце по краях окантовують клеєм БФ-2.Гліцерин-желатин готують так: 7 г чистого харчового желатину розмочують упродовж 2—3 год у 42 мл води, додають 50 мл гліце­рину та 0,5 г фенолу. Суміш нагрі­вають, перемішуючи на водяній бані, після чого фільтрують через складену втричі марлю та охоло­джують. Застиглий гліцерин-же­латин може зберігатися досить довго. За необхідності беруть час­тину застиглого гліцерин-желатину, розігрівають та використовують.

УРОК З

Різноманітність грибів. Гриби-паразити

Мета: ознайомити учнів із па­разитичними грибами та особли­востями їх біології; розширити знання про пристосування грибів до паразитизму, ознайомити з про­філактичними заходами щодо за­хворювань рослин, тварин і лю­дини, спричинених грибами; формувати бережливе ставлення до свого здоров'я.

Обладнання: таблиця «Гриби-паразити», колекція злакових рослин, уражених сажкою, набір листків барбарису і злакових рос­лин, уражених іржею, бульби кар­топлі, уражені фітофторозом, гриби-трутовики.

Базові поняття й терміни: фі­тофтора, ріжки, сажкові, іржасті гриби, трутовики.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Розминка

Вправа на розвиток логічного мислення

Учитель зачитує описові ре­чення, після кожного роблячи паузу, а учні, які уважно слуха­ють, називають варіанти відповіді. Хто першим здогадається, про що йдеться, підіймає руку.

• Живлення в них гетеро­трофне.

• Вони співіснують з іншими організмами.

Міцелій у них може бути одно­клітинним і багатоклітинним.

У зв'язку з пристосуванням до свого життя, вони втрачають навіть плодові тіла.

Деякі з них мають спеціалі­зовані форми спороношення.

•
Вони спричиняють шкоду живим органі

• Вони — збудники багатьох хвороб рослин, тварин і лю­дини.

(Відповідь. Гриби-паразити.) Саме про них ми будемо гово­рити на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Цифровий біологічний диктант

Завдання Із перерахованих тверджень виберіть характерні для:

варіант 1 — мукору; варіант 2 — пеніцила; варіант З — дріжджів.

1.Сиза цвіль.

2.Багатоядерний міцелій.

3. Розмноження брунькуванням.

4. Біла цвіль.

5. Сапротрофне живлення.

6. Розмноження спорами.

7. Багатоклітинний міцелій.

8. Виділяють антибіотик.

9. Забезпечують бродіння.

10. Псують продукти харчування.

11. Одноклітинний гриб.
(Відповіді. Варіант 1: -2, 4, 5, 6,10, 11;

варіант 2: - 1, 5, 6, 7, 8, 10;

варіант 3: -3, 5, 6, 9, 11.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Зацікав»

Учитель. В епоху Середньо­віччя траплялися спалахи дивної хвороби, що знищувала не менше людей, ніж чума й холера. Було відомо дві форми розвитку хворо­би: розвиток гангрени — змерт­віння певного органа (так званий «антонів вогонь») та поява кон­вульсій — судом («злі корчі»). Під час одного із великих спалахів цієї хвороби наприкінці X ст. у Фран­ції загинуло 40 тис. людей. Цей недуг не обминув і наш край. Під час азовських походів Петра І від цієї хвороби загинуло 20 тис. лю­дей. Нині це рідкісне захворюван­ня, тому що люди навчилися його попереджати. Причина захворю­вання — алкалоїди паразитичного гриба, назва якого — ріжки.

До грибів-паразитів належить багато видів, сьогодні ми з ними ознайомимося.

IV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Особливості паразитичного
способу живлення організмів.

1) Складання асоціативної схеми

Учні пригадують усе, що асо­ціюється зі словом «паразит» (схема 4).

Висновок. Паразитизм — форма співжиття організмів різ­них видів, за якої один із них (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування. Нау­ка, що займається вивченням паразитів та спричинюваних ними хвороб організмів, — пара­зитологія.

2) Бесіда

Які взаємовідносини існу­ють між паразитом і хазяїном?

Які організми можуть бути в ролі паразита? А хазяїна?

Висновок. Паразити живляться живими, а не мертвими організ­мами, тому вони пригнічують життєдіяльність організму-хазяї-на, а іноді призводять до смерті. Такі взаємовідносини між орга­нізмами називають антагоністич­ними — хазяїн намагається позбу­тися паразитів, а ті натомість — послабити цю дію.

У природі паразитизм трап­ляється серед рослин, тварин і грибів. Майже кожен живий організм є хазяїном для одного чи кількох паразитів.

2. Різноманітність грибів-па­разитів.

1) Розповідь учителя Гриби-паразити становлять велику групу, близько 10 тис.

видів. Вони паразитують не тіль­ки на рослинах — є види грибів, які уражають шкіру людини, її дихальні шляхи. Є й такі, що па­разитують на тваринах. Стригу-чий лишай, яким люди заража­ються від котів, спричинює гриб.

2) Демонстрація гербарного ма­теріалу

Учні розглядають гербарій основних представників грибів-паразитів, визначають їх система­тичне положення.

3) Проблемне навчання

Проблемне запитання — Чи будуть гриби-паразити набувати спеціалізації у зв'язку з паразитичним способом життя?

4) Робота в малих творчих групах

Завдання

За § 57 підручника (с. 234— 236) ознайомтеся з будовою, спо­собами зараження, пристосуван­ням до паразитичного способу життя грибів-паразитів:

група 1 — фітофтори картоп­ляної;

група 2 — борошнисторосяних грибів;

група 3 — ріжків;

група 4 — трутовиків;

група 5 — сажкових грибів;

група 6 — іржастих грибів.

Після виконання завдання представник групи презентує ви­вчений матеріал із послідовним складанням опорного конспекту у вигляді таблиці на дошці (табл. 2). (Учні переносять його у свої робочі зошити.)

Схема 4 Гриби-паразити

	Клас ооміцети
Назва гриба	Особливості будови	Захворювання, які Спричиняє профілактика
Фітофтора картопляна	Паразитує на картоплі, уражає її бадилля і бульби,а також уражає майже всі пасльонові,особливо помідори. Зараження рослин відбувається зооспорами через продихи.	Спричинює фітофтороз картоплі (картопляну гниль)	Агротехнічні заходи. Виведення фітофторостійких сортів. Обприскування рослин бордоською рідиною
клас аскоміцети

Борошнисто-росяні гриби 150 видів	Збудники небезпечних хвороб у вищих рослин. Гриби розвивають багатоклітинний міцелій білуватого кольору, що стелиться на поверхні листків, своїми присосками проникає в клітини епідермісу й живиться за рахунок рослини-хазяїна	Зменшують урожай на 30%, а інколи знищують на 100%	Обрізування і знищення хворих органів рослини. Виведення стійких сортів агрусу, троянд, малини, ожини, винограду, яблунь, груш

		Злісний паразит злакових			Спричинюють «антонів	Очищення посівного
		культур. На одній насінині			вогонь», «злі корчі» —	матеріалу.
		пшениці може бути			захворювання,	Агротехнічні засоби.
		до 20 млн спор. Спора			які розвиваються при	Знищення рослин разом
		проростає разом із зернівкою злаків. Зараження рослини може відбуватися і внаслідок потрапляння спор на квітку чи вегетативні органи.			споживанні зерна з ріжками, що містять отруйні речовини. Гриб може принести зниження врожайності	зі спорами паразита
		Наприкінці літа міцелій гриба перетворюється в щільне плетиво гіф чорно-фіолетового кольору — ріжки			пшениці на 20 %
		Клас Базидіоміцети
	Трутовики	Трутовики — руйнівники			Гриби руйнують деревину,	Санітарний догляд, охорона
		деревини. Зараження			завдаючи шкоди лісовому	рослин від поранень,
		відбувається спорами через ушкоджені ділянки стовбура. Вони проростають, утворюючи міцелій. Гіфи пронизують весь стовбур, а плодові тіла утворюються на його поверхні через кілька років. У них дозрівають багаточисленні спори, які розносяться по лісу, заражаючи нові рослини			господарству	своєчасне лікування ран плодових рослин. Хімічна обробка дерев
	Сажкові гриби	Не утворюють плодових тіл.			Спричинюють	Знезараження посівного
		Ці гриби можуть уражати			захворювання у рослин.	матеріалу.
		рослини як під час			Пухирчаста сажка кукурудзи	Знищення хворих рослин
		проростання зернівок,			відома у Європі з 1829 р.	до розпилювання спор;
		так і під час цвітіння.			Знижує врожайність культур	застосування сівозміни.
		Суцвіття заражених рослин мають вигляд обвуглених, оскільки утворюється величезна кількість товстостінних темних спор			на 20-30 %	Виведення високостійких сортів до враження сажкою
	Іржасті гриби	Неодмінні паразити вищих			Спричинюють хлібну	Високий рівень агротехніки.
		рослин, на уражених			лінійну іржу. Збудник —	Виведення стійких сортів
		листках яких з'являються			пукцинія злакова — завдає	проти іржі.
		бурі плями, що нагадують іржу, звідки й назва хвороби			великої шкоди сільському господарству	Знищення проміжних хазяїв

5) Інформація знавців (див. до­машнє завдання уроку 2)

Парша

Заразне грибкове захворюван­ня шкіри, волосся й нігтів. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим і че­рез предмети особистої гігієни.
На початку захворювання на волосистій частині головиз'являються червоні запальні лущені ділянки і круглі жовтішкірочки, які, зливаючись, утворюють, у запущених випадках, уцільну жовту суху кірку. Це щіт ки, що складаються з чистої куль­тури гриба, мають світло-жовтий колір і неприємний мишачий за- пах. Волосся стає сухим, тьмяним, і за відсутності лікування згодом відмирає.

Уражені нігті потовщені, жов­того кольору, легко кришаться.

Лікування проводять у лікарні.

Стригучий лишай

Загальна назва двох грибкових захворювань — трихофітії й мікро­спорії. Збудники — паразитичні грибки кількох видів — вражають і людей, і тварин.

При трихофітії на місті про­никнення спор грибка в шкіру через 5—7 днів з'являється чітка червона пляма, яка починає лу­щиться. Грибки з шкіри швидко вражають волосся, яке стає лам­ким і стирчить над поверхнею шкіри у вигляді коротких «пень­ків».

Захворювання передається при безпосередньому контакті з хво­рим і через предмети особистої гігієни, а також при контакті з хворими тваринами.

Лікування проводять у лікарні.

{Якщо на уроці не вистачає часу на прослуховування повідомлень, учитель пропонує учням розмісти­ти їх на стенді «Здоров'я — най­більше багатство» для індивідуаль­ного опрацювання учнями.)

V. Рефлексія

1) Гра «Хрестики-нулики»

Завдання

Відшукайте пряму лінію по го­ризонталі, вертикалі чи діагоналі з назв представників одного класу відділу Справжні гриби:

сапролегнія	ольпідій		фітофтора
борошнисто-росяні	монілія	ріжки
іржа	сажка	Синхітрій

(Відповідь. Клас Аскоміцети: борошнисторосяні — монілія — ріжки.)

2) Метод «Мікрофон»

В уявний мікрофон учні ви­словлюють свої думки, відповіда­ючи на запитання:

— Яких пристосувань набува­ють гриби у зв'язку з паразитичним способом життя?

VI. Корекція здобутих знань

Бесіда:

Чим відрізняється живлен­ня цвілевих грибів від живлення грибів-паразитів?

Де оселяються гриби-паразити? Назвіть відомі вам види цих грибів.

—Яку шкоду спричинюють гриби-трутовики і як з ними бо­ротися?

—Як попереджають ураження культурних злакових рослин сажкою?

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Два жур­налістські запитання»

— Що вам сподобалося на
уроці?

— Де в майбутньому ви зможе­
те використати набуті знання?

VIII. Домашнє завдання

Вивчити § 57 підручника.

Дія охочих: підготувати пові­домлення про охорону грибів у Сумській області.

У записник учителя

Підготовка матеріалу до уроку Іржасті гриби. У другій поло­вині травня заготувати листки барбарису, уражені іржею, у лип­ні — листки й соломини злакових рослин із плямами іржі літнього спороношення. Частину зібрано­го матеріалу одразу ж (на місці збирання) заспиртувати, а части­ну слід зберігати у вигляді гер­барію.

Сажкові гриби. Улітку, у міру достигання зернових, заготовити уражені сажкою волоті вівса, про­са, колосся пшениці, початки ку­курудзи. Покласти їх у картонну коробку, у паперові пакети або між аркушами паперу і зберігати до вивчення відповідного матеріа­лу. За кілька годин до уроку стру­сити невелику кількість спор у склянку з теплою водою й поставити її в тепле місце (за темпе­ратури 22—25 °С).

Фітофтора картоплі. Зразки уражених рослин картоплі фіто­фторозом треба збирати в гербар­ний пакет і відразу класти в прес для засушування. Якщо листки висохнуть не спресованими, їх не­можливо зберегти для подальшого вивчення, бо сухе листя картоплі дуже ламке і при найменшому на­тискуванні кришиться.

УРОК 4

Різноманітність грибів. Шапкові гриби

Найважливіше завдання цивілізації — навчити люди­ну мислити.

Т.Едісон

Мета: дати загальну характе­ристику шапкових грибів; озна­йомити учнів із особливостями будови вищих грибів, вказати на їх різноманітність, екологічне і практичне значення; розвивати навички першої допомоги потер­пілому при отруєнні грибами, до­питливість учнів, уміння спо­стерігати, робити висновки.

Обладнання: лупи, колекція грибів, таблиці («Шапкові гриби», «їстівні та отруйні гриби»), муляжі грибів, малюнки вищих грибів.

Базові поняття й терміни: гіфи, мікориза, трубчасті та плас­тинчасті гриби.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Завдання

Встановіть відповідність між термінами, закодованими літера­ми, та поняттями, закодованими цифрами. Поясніть, чому ви так вважаєте.

А — Глікоген;

Б — хлорофіл;

В — хітин;

Г — сапротрофи.

— Плодове тіло;

— грибниця;

— корінь;

— готові органічні речовини.

//. Мотивація навчальної діяль­ності, повідомлення теми, мети й завдань уроку

Учитель. Відгадайте загадку:

Всі ми в шапочках-брилях

Заховались під кущі,

А як вийдемо на шлях —

Зразу будемо в борщі.

(Відповідь. Гриби.)

Сьогодні ми продовжимо ознайомлюватися з дивним сві­том грибів, дізнаємося про особ­ливості будови вищих грибів. Ти­повими для цієї групи є шапкові гриби — найвища в еволюційно­му відношенні форма грибів із характерними ознаками царства, що має велике пізнавальне і прак­тичне значення.

Ш. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Шапкові гриби, їх середови­ще існування.

Розповідь учителя з вико­ристанням настінних таблиць і малюнків підручника

2. Живлення та розмноження грибів.

Учні працюють із текстом (с. 227) та малюнком 199 підруч­ника.

3. Особливості пластинчастих та трубчастих грибів.

1) Метод «ПРЕС»

Учні висловлюють думки, на які групи можна поділити всі гри­би, називають основні ознаки цих груп та приклади пластинчастих і трубчастих грибів.

2) Робота в парах Учні розглядають колекції й муляжі трубчастих і пластин­частих грибів, порівнюють їх будову.

4. Значення шапкових грибів у природі.

Повідомлення учня

Гриби відіграють дуже важли­ву екологічну роль у природі. Це невід'ємні гетеротрофні компо­ненти біогеоценозів, основні ре-дуценти в екосистемах. Гриби, що живляться рештками рослинних та інших організмів, становлять найчисленнішу за видовою різно­манітністю і найрозповсюджені-шу екологічну групу сапротрофів. Завдяки активній ферментній системі вони виступають у ролі сильних деструкторів органічних решток, беруть активну участь у колообігу речовин у природі.

Очевидною й незаперечною є необхідність охорони грибів-сапротрофів і місць, де вони рос­туть, раціонального використан­ня цінних для господарства видів, особливо макроскопічних грибів (макроміцетів). До цієї групи на­лежать печериці (на території Сумської обл. виявлено 11 видів), клітоцибе (17 видів), гнойовики (12 видів), несправжні опеньки та багато ін.

На території нашої області охорони потребують такі рідкісні види, як боровик жовтий, боро­вик чортів, гідропоруси каштано­вий та березовий синіючий, мок­руха розова, хрящі — молочники справжній, жовтий, сироїжки луската, коротконога, розовонога, печериця жовтошкіра, варіації лепіотоподібної, дощовик гі­гантський тощо. Нині під загро­зою природні ресурси таких цін­них їстівних грибів, як білий гриб, рижик делікатесний, сироїжка біла, лисичка справжня.

IV. Узагальнення й системати­зація знань

1) Виконання лабораторної ро­боти

Учні виконують лабораторну роботу № 17 «Будова вищих гри­бів» за інструктивною картою (с. 231 підручника).

2) Вправа «Так чи ні»
Учитель зачитує твердження,

а учні визначають, правильні вони, чи ні.

Шапковий гриб має грибни­цю, яка складається з однієї нит­ки. Ця нитка має виріст — плодо­ве тіло.

Шапковий гриб складається з грибниці та плодового тіла. Грибниця — з багатоклітинних ниток. Плодове тіло — це шапка, яка складається з трубочок або пластинок.

3. Основна частина гриба —грибниця, яка складається з бага­токлітинних ниток. На грибниці росте плодове тіло, яке утворене нитками грибниці. Нижня по­верхня шапки може бути трубчас­та або пластинчаста.

3) Формування висновку
Висновок. Шапкові гриби — це безхлорофільні живі організми, що складаються з грибниці, на якій утворюються плодові тіла. Гриби мають потребу у волозі, теплі, кисні, мінеральних солях, готових органічних речовинах. Розмножуються шапкові гриби за допомогою спор.

V. Домашнє завдання

Вивчити § 56 підручника.

Завершити створення про­ектів (див. домашнє завдання уроку 1).

УРОК 5

Значення грибі в у природі й житті людини

Природу найлегше підкори­ти, підкорившись її законам. І.Гете

Мета: розкрити роль грибів в екосистемах, практичній ді­яльності людини; розвивати вміння працювати в групах, креативне мислення, фантазію;

виховувати бережливе ставлен­ня до природи.

Обладнання? таблиця «Різно­манітність грибів», фотографії грибів, клей, маркери.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: зйомка навчаль­ного фільму.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяль­
ності

Учитель. Про гриби людям ві­домо давно. В усякому разі, ще в Стародавньому Римі чудово зна­ли не тільки про смакові переваги грибів, а й про їх отруйні власти­вості. Є описи грибів, зроблені в IV ст. до н. є. Але досі гриби приховують багато таємниць. Са­ме тому сьогодні я пропоную створити знімальну групу й по­працювати над фільмом «Значен­ня грибів у природі й житті люди­ни». Звичайно, повністю опрацю­вати всі кадри майбутнього філь­му ми не встигнемо — їх надто багато. Але створити кілька найін-формативніших зможемо.

{Учні пропонують найвдалішу назву кіностудії, учитель записує її на дошці.)

II. Актуалізація опорних знань

Вправа «Відгадай за описом» Учитель. Символом кіностудії пропоную обрати представника царства Гриби, якого слід відгада­ти за описом.

Учитель зачитує опис пред­ставника царства Гриби. Він скла­дається з окремих речень, після яких учитель зупиняється, а учні називають варіанти відповідей.

• Трапляється в лісах різного
типу.

Ніжка щільна, суцільна, буль-боподібна.

Шапочка напівкругла, опук­ла, гладенька, може бути від світ­ло-жовтого до темно-бурого за­барвлення.

М'якоть щільна, біла, з при­ємним запахом і смаком, на зломі кольору не міняє.

їстівний у свіжому, солоно­му, маринованому, сушеному ви­гляді.

{Відповідь. Боровик.)

III. Формулювання завдань
уроку

Інтерактивна вправа «Мозко­вий штурм»

— Як ви вважаєте, про що буде створений нами фільм?

(Усі варіанти відповідей запису­ються на дошці.)

За результатами обговорення складається план уроку.

IV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Значення грибів у природі й житті людини.

Презентація творчих проектів (див. домашнє завдання уроку 1)

Заповнення таблиці З

Таблиця З Значення грибів

У природі	У житті людини

3) Створення спільного проекту
Учні об'єднуються у 6 груп за

малюнками грибів, які вони діста­ють із кошика. Для створення кадрів спільного проекту вико­ристовують фотографії, клей, маркери.

Завдання

Групі «Опеньки» — «Значення шапкових грибів у природі»;

групі «Дріжджі» — «Цвілеві гриби й медицина. Дріжджі»;

групі «Трутовики» — «Гриби — руйнівники дерев»;

групі «Боровики» — «їстівні гри­би України»;

групі «Маслюки» — «Гриби, за­несені до Червоної книги Украї­ни»;

групі «Печериці» — «Штучне вирощування грибів».

4) Презентація кадрів

За потреби вчитель корегує відповіді.

2. Отруєння грибами й перша
допомога при отруєнні.

Бесіда

Які гриби є найнебезпечні-шими для здоров'я людини?

Яка загальна ознака отруй­ності всіх грибів?

Що необхідно зробити в пер­шу чергу при отруєнні грибами?

3. Правила збирання грибів.
Конкурс на крашу пам 'ятку
А грибниця — як рослина,

І гриби — її плоди, Ніби вишеньки на вишні — Пам 'ятай про це завжди. А якщо якийсь незграба Гриб зірве не так,

То загине вся грибниця, Не залишить навіть знак, І грибочків на цім місці Вже не буде! (Ну хоч плач!) Отож думай, любий друже, Чи грибник ти, чи пала і.

Завдання для груп

За матеріалами підручника (с. 229, 230; мал. 201, 202) складіть пам'ятку «Поради грибнику».

V. Узагальнення й системати­
зація знань

1) Гра «Знайди зайве»

Завдання Серед запропонованих грибів знайдіть зайвий і поясніть свій вибір.

Лисичка, підосичник, мухо­мор, опеньок, боровик. {Відповідь. Зайвий мухомор, тому що це отруйний гриб.)

Підберезник, маслюк, опе­ньок, лисичка. {Відповідь. Зайвий опеньок, тому що він за способом живлення — гриб-паразит.)

Печериця, маслюк, сироїж­ка, білий гриб. {Відповідь. Зайва печериця, тому що вона не утво­рює мікоризи.)

4. Білий гриб, підберезник,
маслюк, підосичник, рижик. {Від­
повідь. Зайвий рижик, тому що це
пластинчастий гриб.)

2) Елементи народної твор­
чості

Кожна група отримує поло­винки висловів, які необхідно продовжити й таким чином склас­ти народні прислів'я.

З'явилися опеньки — літо скінчилося.

Колоситься жито — почина­ють з'являтися білі гриби.

Полетів пух з осики — йди за підосичниками.

Зацвіла сосна — з'явилися маслюки.

Всякий гриб в руки беруть, та не всякий у кошик кладуть.

Чим отруйніший гриб — тим красивіша його шапочка.

VI. Підсумки уроку

Вправа «Мікрофон»

На уроці я дізнався про...

Мені цікаво було, коли...

VII. Домашнє завдання

1) Вивчити § 56 підручника.

2) Для охочих: підготувати пові­
домлення на тему «їстівні лишай­
ники».

У записник учителя

Значення грибів у природі й житті людини

Гриби відіграють велику роль у колообігу речовин у природі. Як редуценти, тобто руйнівники ор­ганіки, вони мінералізують ор­ганічну речовину, роблячи знову доступними для використання ін­шими організмами двоокис вуг­лецю, сполуки азоту, фосфору, калію та інші елементи мінераль­ного живлення. Тому гриби-сап-рофіти, що руйнують мертву ор­ганічну речовину, становлять важливий елемент різноманітних рослинних угруповань.

Давно помічено, що багато грибів у лісі ростуть біля певних дерев — це знайшло віддзерка­лення в їх назвах: підберезники, підосичники тощо. Такий вибір місця проживання пов'язаний із тим, що вони тісно співпрацюють із вищими рослинами, утворюю­чи мікоризу з їх корінням. З іншо­го боку, сходи багатьох видів лісо­вих дерев погано ростуть і навіть гинуть, якщо в грунті відсутні не­обхідні їм гриби-мікоризоутворю-вачі. Утворюючи мікоризу з рос­линами, гриби забезпечують рос­лину елементами мінерального живлення, насамперед фосфором, сполуки якого в ґрунті малодос­тупні. Рослини, натомість, ділять­ся з грибами продуктами фото­синтезу.

Мікориза властива більшій частині вищих рослин. Особливо сильну прихильність до грибів ви­являє родина Орхідні: симбіоз із грибами для всіх видів цієї ро­дини обов'язковий — уже насіння орхідних має бути при проростан­ні заражене грибом, інакше роз­виток орхідей припиняється. Поки такого тісного зв'язку орхід­них із грибною флорою не було виявлено, тропічні види орхідей не вдавалося ввести в оранжерей­ну культуру Європи.

Гриби-паразити харчуються за рахунок живих організмів, оселя­ючись на інших грибах, водорос­тях, вищих рослинах, а також на тваринах. Саме до паразитичних грибів належить багато збудни­ків хвороб сільськогосподар­ських рослин, які щорічно завда­ють великого економічного збит­ку й іноді викликають справжні катастрофи. Так, унаслідок заги­белі врожаю картоплі в Ірландії

влітку 1846 р. з голоду померли близько 800 тис. осіб. Паразитич­ні гриби, що вражають дикорослі рослини, серйозно шкодять лісо­вому й садово-парковому госпо­дарству. Деякі гриби-паразити викликають хвороби людей і тва­рин, зокрема бджіл і риб. Важливу проблему в медицині й ветери­нарії становлять мікотоксикози, тобто захворювання, викликані отруйними продуктами обміну грибів — мікотоксинами.

Значної шкоди деревним рос­линам завдають трутовики. Пара­зит живиться тканинами рослин і руйнує їх. Трутовики розклада­ють деревину. У давнину їх широ­ко застосовували для виготовлен­ня трутів, на які потрапляла іскра при добуванні вогню. Після вина­ходу у 1833 р. сірників потреба в цьому відпала. Проте було ще одне екзотичне застосування. їх нижній шар відокремлювали від верхнього, потім місяць вимо­чували, відбивали молотком і пе­ретворювали на шкіроподібний матеріал, з якого шили шуби й

шапки. У XIX ст. цей промисел втратив своє значення, але нині почав відроджуватися.

Широко використовуються біохімічні особливості грибів, на­самперед дріжджів, що розщеплю­ють цукор із утворенням етилового спирту й вуглекислого газу. Спир­тове бродіння є основою багатьох харчових виробництв — хлібопе­карні, виноробства, пивоваріння, а також виробництва технічного спирту з відходів целюлозно-папе­рової промисловості.

У 40-ті роки XX ст. з мік­роскопічних грибів роду Пені-циліум отримали нові лікарські речовини—антибіотики, які спри­чинили революцію в лікуванні ін­фекційних захворювань. У пошу­ках нових антибактеріальних пре­паратів учені дослідили кілька тисяч видів вищих грибів — їстів­них і отруйних. У багатьох було знайдено антибіотики різної при­роди та спектра дії. Так, із плодо­вих тіл печериці лугової отримали антибіотик агаридоксин, який убиває багато хвороботворних