Получите свидетельство
Вход
Організаційний момент. Настановчо-мотиваційний етап.
Знову день почався, діти, Всі зібрались на урок. Тож пора нам поспішити — Кличе в подорож дзвінок. Сьогодні в нас урок звичайний, Та вчить багато нас чому.Хай буде він для нас повчальний! За це подякуєм йому!
Етап покладання мети.
Колись Марк Твен сказав: «Хто не знає куди прямує, дуже здивується, якщо потрапить не туди». Я пропоную вам спробувати визначити, якими науковими дорогами ми з вами попрямуємо, про що будемо дізнаватися і що повинні вивчити і вміти робити. (Учні читають, що вони повинні знати та вміти). Що ж, нам є до чого прагнути.
А для того, щоб дізнатися, що зустрінеться на нашому шляху, ми повинні згадати, над якою темою працювали впродовж останніх уроків української мови. (Відповідь учнів)
Актуалізація опорних знань . Лінгвістична гра «Естафета»
· Кожен ряд учнів одержує завдання - записати на аркуші паперу в колонку слова.
Учень, який написав слово, передає аркуш іншому зі свого ряду. Переможе той ряд, хто швидше впорається із завданням і не допустить жодної помилки.
(На кожному аркуші учні записують слова, що позначають: 1-й ряд — назви квітів, 2-й ряд — назви домашніх тварин, 3-й ряд — назви птахів).
· Бесіда(«Мозкова атака»).
1. На які питання відповідають записані слова?
2. До якої частини мови вони належать?
3. Назвати загальне значення, морфологічні й синтаксичні ознаки іменників.
Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу
· 1. Прочитати вірш, спроектований на дошку. Пригадати його автора. Яка основна думка цієї поезії? -Які почуття вона викликає?
· Виписати іменники. Визначити, які з них відповідають на питання хто?, а які — на питання що?
Коментар учителя. Іменники, які відповідають на питання хто?, належать до назв істот, а ті, що відповідають на питання що?, — до неістот.
2.Розподільний диктант. Ілюстрації із зображенням назв предметів - істот і неістот, спроектовані на дошку записати у дві колонки.
Сонце, соловей, троянда,картина, дівчинка, риба, зірка в небі, собака, хліб,козак.
3.Пояснення вчителя.
4. Евристична бесіда з елементами розповіді.
Розкриваємо значення власних і загальних назв.
- Пригадайте, яку адресу написав на конверті Ванька Жуков, герой однойменного оповідання А. Чехова? (Дідусеві на село).
- Чи лист з такою адресою може дійти до вказаної особи? Чому? Що треба вказати в адресі?
У процесі бесіди підводимо учнів до усвідомлення, що загальні назви (дідусь, село, річка, море та інші) стосуються багатьох таких самих осіб чи інших предметів.
- Для чого ж надаються окремим людям, містам, країнам, подіям власні назви? (Щоб виділити їх з групи таких самих предметів).
- Подумайте, як виглядало б наше життя без географічних та інших власних назв?
-Дайте приклади, які вказали б на необхідність власних назв у житті людей.
-Які назви виникли раніше-загальні чи власні?
Наприклад, власна назва Київ виділяє з усіх міст столицю України. До власних іменників належать імена, прізвища, клички тварин, географічні назви, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, різних організацій, історичних подій. Власні іменники пишуть з великої літери. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів тощо беруть у лапки. Власні іменники можуть виражатися одним словом: Олена; кількома словами: Організація Об’єднаних Націй.
5.Робота з підручником. Прочитати правила.
6.Створення проблемної ситуації.
Даємо завдання вказати усно, яку букву писати в поданих на дошці складних географічних назвах і назвах подій: Азовське (м, М)оре, Кольський (п, П)півострів, Великі (л, Л)уки, Велика (в, В)ведмедиця, Льодове (п, П)обоїще. Учні надають свої відповіді. (Прийом редагування).
7.Коментоване письмо. У вправу включаємо і ті назви, які ми використали при створенні проблемної ситуації.
Шевченківський гай, Голосіївський лісопарк, Краснодарський край, Курильські острови, Львівська область, Семирічна війна, Полтавська битва, Львівська площа, Північний полюс, Північний Льодовитий океан.
. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
1.Вибірковий диктант
· Слухаючи текст, виписати іменники (або текст спроектований на дошку).
Благословенним і чарівним уважають той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Лісостепу, Західному Поліссі. Та якщо до уваги взяти те, що майже на всіх наших сільських квітниках стелиться цей вічнозелений чагарничок, то й усю Україну можна назвати барвінковим краєм. У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в якесь село і винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися в лісі. Але й їх знайшли бусурмани. Ото з парубочої крові виріс барвінок, а з уст дівчини полилася чиста вода (З підручника).
- Повторити теоретичне поняття з літератури .
- Легенда – це… .
- Які легенди ви читали у 5 класі?
· Визначити, які з виписаних іменників належать до назв істот і неістот, які — до власних і загальних назв. Пояснити свій вибір.
· Зробити синтаксичний розбір останнього речення.
2. Творча робота.
а)Створення ігрової ситуації «Екскурсовод»
Уявіть себе екскурсоводом у рідному місті. Вам потрібно згадати й записати якомога більше власних і загальних назв нашого міста.
б)Робота в парах.
Створити вірш, використовуючи власні та загальні назви( іменники: країна Україна, річка Дніпро).
3. Лінгвістична гра «Ланцюжок»
· Кожний учень ланцюжком має запропонувати іменник — власну назву. Наступне слово має починатися кінцевою літерою попереднього слова.
Наприклад: Київ, Вінниця, Ялта, Аркадій, Йосип, Поділля.
Рефлексія уроку
Вправа «Мікрофон»
Сьогодні на уроці я………..
Домашнє завдання. Оцінювання.
Сучасний урок з теми «ІМЕННИКИ — НАЗВИ ІСТОТ І НЕІСТОТ. ІМЕННИКИ ЗАГАЛЬНІ Й ВЛАСНІ» (30.44 КB)
0
474
3
Нравится
0
