"Прощавай, букварику!"

Берестівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Автор виховного заходу

Вчитель початкових класів

Літвінова О.А.

На сцену виходять батьки

Співають пісню: И в сентябрьский день погожий и когда метет февраль,

Школа, школа, ты похожа на корабль бегущий вдаль.

Сейчас ваша вахта у школьной доски,

Так, значит, немножко вы все моряки,

Вам жажда открытий знакома,

Дороги у вас далеки.

Розповідають вірші

- Я піднімаю часу завісу

Там я бачу себе малим,

Як ходив я до першого класу,

Був щасливим і чемним таким.

- І я до школи ішла як на свято.

Був цікавим там кожний день,

А тепер привели ми в школу,

В перший клас вже своїх дітей.

- Що не кажи, Олено, а вчитися в школі було класно! Уроки, рідні вчителі, святкові ранки, вечори...

- Ой, як цікаво вчитися в школі,

Контрольні списувати,

екзамени здавати,

Стрибати, бігати, у баскетбола грати.

І вперше, вперше щиро покохати!

- У школі їхати не треба на Гаваї.

Перед тобою такий широкий світ!

І на перервах там вулкани гуркотіли,

Й неначе виступав заїжджий зооцирк!

- Діти, правда, цікаво у школі? Як же гарно сьогодні у вас! Надійшло сьогодні свято...

- Т-с-сс... Нехай скаже дітвора Це прекрасне гарне свято... Свято Букваря!

- Ні, так тихо не годиться.

Давайте дружно, по-козацькому разом:

-Свято Букваря!

Учитель: Ось і позаду 8 місяців навчання в школі, 8 місяців перших радостей і невдач, щасливого сміху і щирих сліз. Але це і 8 місяців перших перемог. Нам радісно повідомити, що всі учні читають, грамотно пишуть, рахують. Тож вітаємо вас зі святом і бажаємо щасливих шкільних днів і надалі.

Ведучий: Є святкових днів багато

На листах календаря,

А між ними наше свято –

„Вшанування букваря”.

Ведуча: День вітання і прощання –

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

(Діти виконують пісню „Гей, чули, чули, чули ....” на мелодію пісні „Із сиром пироги”)

Прийшли ми всі на свято,

На свято Букваря,

І вивчили всі букви,

Усі: від А до Я.

Приспів:

Гей, чули, чули, чули

Гей чули, чули ви.

З Буквариком ми дружим,

Він з нами назавжди.

У нас сьогодні свято,

Шануєм Букваря,

Відкрив він нам дорогу

До знань від А до Я.

Приспів:

Гей, чули, чули, чули

Гей, чули, чули ви.

Ми вивчили Букварик,

Він з нами назавжди!

1 дитина: Любі гості, мами й тата,

У нас букварикові свято.

Спасибі, що прийшли до нас,

У наш найкращий перший клас.

2 дитина: Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Бо всі ми букви знаємо,

Бо ми читати вміємо.

3 дитина: Є книг багато – радісних, тонких, товстих,

Повчальних, барвистих – наче жар,

Але одна - усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому – Буквар!

Діти виконують танок

Ведучий: Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Ведуча: Де ж так довго забарився?

Може в лісі заблудився?

(Забігають дівчата у костюмах сорок)

1 сорока: Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке:

Нині свято букваря,

А Букварика нема

Не прийшов до діток вчасно,

Може трапилось нещастя?!

2 сорока: Так, я чула в нашім лісі диво коїться якесь.

Усі подівались десь, ще й казки забунтували:

Лихо хто таке накоїв?

Сороки (одна до одної)

Ой, не знаю! Ой, не знаю!

Незнайко: Хто це тут мене чекає?

1 сорока: Ось хто лиха тут накоїв,

Хто читати не хотів,

2 сорока: Хто не вчився гарно в школі

Й Букварик загубив!

Незнайко: Це все наклеп і брехня!

Доведіть, що винен я!

(Заходять діти в костюмах букв, плачуть, розповідають.)

Буква „Ш”: Була Шапочка Червона –

Стала Синя Борода,

Ще був Карлсон, а віднині-

Цибулина голова.

Буква „Г”: А Дюймовочка маленька

Стала вище Гулівера.

Дядя Стьопа – Бармалеєм

Став із міліціонера.

Буква „Л”: У Буратіно ніс відпав,

А Мальвіну смерч забрав.

Колобок лисичку з'їв,

В невід діду вовк заплив.

Буква „Щ”: Щуку в небі кінь впіймав,

А лисицю глечик вкрав.

Кіт Базиліо на плоті

Кукурікує щодуху.

Буква „Ц”: А Іван-Царевич скаче,

Щоб впіймати білу муху.

Ще продовжувати, чи досить?

Порятунку усі просять!

1 сорока: Що, хлопче ледачкувате,

Скажеш, що не винуватий?

Незнайко: Це якась страшна облуда!

Більш чинити так не буду!

Гарно я навчусь читати,

Зможу все переказати.

Але як тепер нам бути?

Як казки всі повернути?

Ведучий: Це завдання не просте!

Допоможу вам проте

Зможе казки врятувати

Той хто дружбою багатий.

Ведуча: Хто веселий і сміливий,

Хто в роботі не лінивий.

Той Букварика врятує,

Хто в науці силу чує.

Ведучий: Чесний хто і хто завзятий –

Зможе друзів виручати.

Тож перевірим, для початку,

Чи дружні ви, наші малятка.

(Відгадування загадок)

На городі, що за черга

Дід і баба тут стоїть.

Тягнуть щось перед собою

І не витягнуть ніяк. (Ріпка)

Ти впізнаєш вмить її

Одяг весь у попелі,

Мачуха все лається,

Сестри насміхаються. (Попелюшка)

Маленьке, сіреньке,

Біди наробило:

Щось біле, кругленьке,

Хвостиком розбило.

Сумує і плаче бабуся,

Дідусь витирає сльозу,

А курочка кудкудаче:

„Я вам золоте знесу ... „ (Курочка Ряба)

В'ється річка невеличка

Хлопчик у човні сидить.

З берега матуся кличе,

Щоб обідом пригостить.

І вгадать цього героя

Справа зовсім не складна.

Казка ця усім відома

Про кого вона? (Про Івасика Телесика)

Хто кругленький і смачненький,

Із віконця скік та скік.

Втік від баби та від діда

До лисички на язик? (Колобок)

Ведуча: Оця стежина чарівна

Вам вкаже шлях до Букваря.

Ведучий: Оця стежинка веде вас, діти,

У світ природи, дивний світ.

За всю турботу та щиру ласку

Природа віддячить вам не раз!

Виходить Баба Яга з букварем в руках.

Баба Яга: Книгу я знайшла чарівну,

В господарстві так потрібну.

По ній буду чаклувати,

Ягняточок навчати.

Яглику! Де ти сховався?!

Подивись-но, в мами цяця! (Шукає Яглика і не знаходить)

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем тебе придує. (Чаклує. З'являється Яглик і помічає Буквар)

Яглик: Що це, матінко моя,

Невже Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки

Мабуть, це Кощея штучки!

А це що?

Баба Яга: Це буква „О”

Яглик: „О”? Отрута! Не бери!

Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга: Яглику, ти не турбуйся,

Заспокойся, угамуйся!

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає.

Зна, що книга ця – Буквар,

Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати.

600 років лише знаєш,

Що гуляєш та гасаєш.

Яглик: Я читати?! Ти жартуєш?

Баба Яга: Ти мене погано чуєш?

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі беде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.

А прийде Кощій, наш татко,

Будеш йому звітувати!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Швидше справою займися,

Часу не марнуй, учися!

(Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Сідає, підпирає голову руками, раптом чує голос Букваря, лякається.)

Букварик: Я – Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий.

Сам тобі допоможу,

Вмить читати научу!

Лиш мене не ображай,

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

Все на світі знати зможеш!

Яглик: Хочу, хочу, ну давай,

Мене вчити починай.

- пісня про школу

Я не малюк уже, а я – школяр.

Я першу книжку прочитав свою – „Буквар”.

Я вивчив букви всі від А до Я,

Мені допомагала вчителька моя.

Багато книжок треба прочитать.

І добре вчитись, щоб розумним стать.

Ще за знаннями довго нам іти...

„Спасибі, - скажемо, - Букварику!” – тобі.

(Забігає Незнайко і Яглик, свариться, тягнуть Букварик кожний до себе)

Яглик: Це мій Буквар, моя мама його перша знайшла!

Незнайко: А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!

4 дитина: Не свариться, не дражніться,

Витріть сльози, помиріться,

Бо сьогодні свято гарне,

І сумуєте ви марно!

5 дитина: На веселе свято щиро

Ми запрошуємо вас,

За Буквариком прийшли ми,

Поспішаймо, бо вже час.

6 дитина: Ми змогли Буквар знайти,

Казки врятувати,

А тепер рушаймо в путь

Й будемо грати!

Ведучий: (проводить гру «Так чи ні»)

1. Скажи, співає сом пісні? Не гайся з відповіддю! (Ні)

2. Чи вміє плавати гусак? Ну що на це ти скажеш? (Так)

3. Скажи мені, червоний мак в січневу пору квітне? (Ні)

4. А крокодили на сосні свої будуть гнізда? (Ні)

5. Чи може вище гір літак у вишину злетіти? (Так)

6. Узори пишні на вікні мороз малює взимку? (Так)

7. Чи достигають навесні пшениця й жито в полі? (Ні)

8. Ріка біжить у далині. Чи є у неї ноги? (Ні)

9. Чи правда це, що вовк усмак наївся груш і яблук? (Ні)

10. А під кінець скажи мені цікава гра у «Так чи ні»? (Так)

Ведучий: Казочки ви відшукали

І Букварик врятували.

Що ж настав вже свята час.

Йди, букварику, до нас!

Букварик: Я – Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий,

Залюбки всіх вчу читати –

Нема часу спочивати.

Кожен рік мене гортають

Ніжні пальчики нові

Нехай розум здобувають

Любі дітоньки малі.

Ведучий: Товаришу Буквар! На свято прощання з тобою зібралися всі. До проведення свята готові!

Гей ви букви, жвавим кроком,

Вчили вас сто п'ять уроків,

Через те вас добре знають,

З вами вже слова читають,

Попереду йде Букварик,

Букви всі зібрав в порядок,

Всі його давно чекають,

З іменинами вітають,

Буквар : А ну ка, букви, станьте в ряд.

Азбука від А до Я, струнко!

Голосні! (тут)

Приголосні! (ми)

Буква, котра не позначає звука! (на місці)

Рапорт розпочинай!

Діти розповідають вірші до вивчених букв

Ведуча:

- За час навчання у 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту.

- Списано в зошитах багато десятків сторінок.

- Загублено 5 поганих звичок, 27 ручок, 100 олівців, 15 гумок, 30 ґудзиків.

- Над важкими задачами „поламано” 5 голів, зламано 2 стільці, порвано 4 ранці, 5 штанів.

- У шкільному коридорі розбито 2 носи і набито 4 шишки.

- Класи живуть цікаво і не збираються зупинятися на досягненому.

(разом) Рапорт зданий!

Ведуча: Де ви, друзі, всі живете?

Звідки так дружно йдете?

Буква : І великі і малі ми живемо в Букварі.

За морями, за горами,

Кажуть, є така земля

І з усякими дивами,

І це царство БУКВАРЯ.

7 дитина: Беру буквар в останній раз,

Несу його у рідний клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу: „Дякую тобі!

Бо перша книга ти моя,

Тепер читати вмію я.

На світі книг багато є

Я серце їм віддам своє”

8 дитина: Добрий букварику!

Ти – перша книжка!

Хочеться, навіть, поплакати трішки

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

9 дитина: Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За першеє слова і першу казку,

За першої вчительки щирою ласку.

Ми пам'ятатимемо довгі роки

Мудрі й повчальні уроки твої.

Учень. Букви старанно вивчали, знаєм їх від «А» до «Я»,

І сторіночку останню прочитали з букваря.

Буквар. Всі літери прочитані, усіх їх тридцять три,

Тепер усіх вас вчитимуть підручники нові.

Читанка. Я ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші і казки.

Покажу вам сто земель

І космічний корабель.

Даруватиму щодня і забави, і знання.

Букварик: Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчатка мої ясноокі.

Вмійте боротися з лихом завзято,

Непосидющі мої хлоп'ята.

Хай підростає ваш перший клас,

Я залишаю вас.

Батьки виходять на сцену

- Пальчики трудились, оченята

І найменші наші першачки,

Наймолодші хлопчики й дівчата

Грамоту вивчали залюбки.

Щоб у світі нелегкім й цікавім

Бути вченими і гарними людьми.

- Бо зростуть дівчата і хлоп'ята,

Ляже перед ними нова путь...

Але перших тих уроків

Їм ніколи не забуть!

Баба Яга: Простіть мене, погано я зробила,

Вам заздрила і зовсім букв не вчила.

Хотіла б я навчитися читати,

Із Нечитахи читачкою стати.

Які чудові діти в першім класі

Візьміть, благаю, у свій клас.

Я не буду більше злою,

Нечитахою-Ягою,

Ступу здам в макулатуру.

Вивчу правила культури.

Одягну фірмові шати,

І за вас я буду дбати.

Напечу млинців гору,

Пожалійте, вас прошу!

Ведуча: Ну, що діти пробачимо, Бабу Ягу?

Букварик Ось такі дива дивові

Сталися у Берестівській школі.

Та прощатися настала вже пора —

До побачення! Не забувайте Букваря!