Методичні вказівки
до виконання лабораторних робіт
з дисципліни “Х і м і я”
Розробила викладач хімії
ДВНЗ “Київський енергетичний коледж”
Соломаха С.О.
Пояснювальна записка
Дані лабораторні роботи складені відповідно до програми, рекомендованої Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти України, з дисципліни “Хімія” для студентів першого курсу вищих навчальних закладів I – II рівнів акредитації, що навчаються за навчальною програмою, яка передбачає 70 аудиторних годин з хімії : з них 20 годин відведено на лабораторні роботи.
Мета проведення лабораторних робіт – закріпити та поглибити знання програмного теоретичного матеріалу, оволодіти практичними навичками роботи в хімічній лабораторії.
Основні вимоги до роботи в лабораторії
1. До виконання лабораторної роботи допускаються студенти, які самостійно підготували протокол роботи в окремому зошиті (на 24 стор.): “Зошит для лабораторних робіт з хімії ” ,прізвище, ім’я, група.
В зошиті необхідно указати:
- номер роботи, її назву;
- мету роботи;
- реактиви, які використовуються для даної роботи;
- порядок її виконання.
2. Перш ніж виконувати хімічний дослід потрібно чітко визначити мету даної роботи, уважно прочитати її опис, умови та порядок проведення, підібрати потрібні реактиви, матеріали, посуд. У процесі виконання досліду потрібно суворо дотримуватися інструкції та правил з охорони праці.
3. Після закінчення роботи слід вимити хімічний посуд, привести в порядок робоче місце і оформити результати дослідів, зробивши відповідні висновки.
4. Захист лабораторних робіт передбачає коротке опитування з теоретичної частини, наявність правильно складених рівнянь хімічних реакцій, відповідей на тестові завдання, висновків. Після захисту виконаної роботи студент одержує дозвіл на виконання наступної.
5. У кінці семестру викладач виставляє студенту залік з лабораторного практикуму при умові, що всі лабораторні роботи захищені. Студенти, які не мають заліку з лабораторних робіт не допускаються до заліку з теоретичної частини матеріалу.
Перелік тем
лабораторних робіт по хімії
для студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації відповідно до чинної навчальної програми, рекомендованої Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти
1. Лабораторна робота №1.
“Хімічні властивості сульфатної кислоти. Виявлення сульфат-іона у розчині.”
2. Лабораторна робота №2.
“Добування амоніаку, вивчення його властивостей. Солі амонію.”
3. Лабораторна робота №3.
“ Добування Карбон (IV) оксиду і вивчення його властивостей. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів.”
4. Лабораторна робота №4.
“Розпізнавання сполук неметалічних елементів.”
5. Лабораторна робота №5.
“Хімічні властивості металів”.
6. Лабораторна робота №6.
“Розв’язування експериментальних задач з теми “Метали”.
Лабораторна робота №7.
“Хімічні властивості оксигеновмісних сполук”.
Лабораторна робота №8.
“Розв’язування експериментальних задач на розпізнавання органічних речовин”.
Лабораторна робота №9.
“Вивчення властивостей полімерів”.
Лабораторна робота №10.
“Порівняння властивостей мила і синтетичних миючих засобів. Видалення забруднень із поверхні тканини”.
Інструкція
з охорони праці в кабінеті хімії
1. Заходити до кабінету і лаборантської можна тільки з дозволу викладача.
2. Усі дії і пересування в кабінеті хімії виконуйте спокійно, щоб випадково не перевернути хімічний посуд з реактивами та прилади.
3. На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, крім підручника, збірника задач, довідника, зошита і письмового приладдя.
4. Будьте максимально обережними під час виконання будь-яких практичних робіт, виконуйте їх тільки за інструкцією.
5. Уважно читайте етикетку на банці з речовиною, яка використовується для досліду, пам’ятайте, що недостатнє знання властивостей речовин, з якими проводиться робота, може призвести до нещасного випадку.
6. Витягнувши пробку, не кладіть її на лабораторний стіл боком, а поставте.
7. Посудину, з якої взяли реактив, зразу ж закрийте пробкою й поставте на місце.
8. Реактиви для дослідів беріть тільки в тих кількостях, які вказані викладачем або подані в інструкції.
9. Якщо в інструкції не вказано, яку масу чи об’єм речовини потрібно взяти, то суху речовину беріть у такій кількості, щоб вона тільки покрила дно пробірки, а розчин – щоб займав не більш за 1/6 об’єму пробірки.
10. Під час наливання будь-якої рідини беріть посудину з реактивом так, щоб етикетка була направлена в бік долоні, знімайте краплю з краю горловини посудини, інакше рідина, стікаючи по склу, може ушкодити шкіру та зіпсувати етикетку.
11. Наливайте і насипайте реактиви над столом.
12. Якщо реактив потрапив в око, на шкіру чи одяг, негайно повідомте викладача, ретельно змийте реактив водою, а потім нейтралізуючою речовиною (кислоти – слабким розчином соди, луги – слабким розчином борної кислоти).
13. Нюхайте всі речовини обережно, не нахиляйтеся над пробіркою й не вдихайте, а направляйте до себе пару чи газ рукою.
14. Під час нагрівання розчинів у пробірці використовуйте дерев’яний тримач. Уважно стежте за тим, щоб отвір пробірки було направлено в бік від оточуючих, тому що рідина в результаті перегріву може бути викинутою із пробірки.
15. Під час нагрівання рідин слідкуйте, щоб не перегрілися стінки пробірки над рідиною (особливо, коли рідини мало), бо коли краплі рідини потрапляють на перегріте скло, пробірка може лопнути.
16. Щоб запобігти перегріванню і розтріскуванню пробірки, ніколи не нагрівайте її тільки знизу, а рівномірно прогрівайте всю.
17. Відпрацьовані реактиви після їх нейтралізації зливайте у раковину, а цінні реактиви – у спеціальні посудини.
18. Після закінчення роботи прибирання робочих місць проводиться відповідно до вказівок викладача.
З правилами охорони праці ознайомлений та зобов’язуюсь їх виконувати
____________ (підпис)
Дата _______________
Лабораторна робота № 1
Хімічні властивості сульфатної кислоти.
Виявлення сульфат-іона у розчині.
Мета: ознайомитися з хімічними властивостями сульфатної кислоти. Навчитися визначати сульфат-йони в розчині. Вдосконалити вміння працювати з хімічним посудом, закріпити набуті правила з техніки безпеки.
Обладнання: штатив з пробірками.
Реактиви: розчини барій хлориду, натрій сульфату, купрум хлориду, натрій гідроксиду, розбавленої сульфатної кислоти; розчин фенолфталеїну, шматочки заліза, міді; магній оксид; універсальний індикаторний папір.
Теоретичні відомості
Сульфатна кислота – важка безбарвна оліїста рідина. Надзвичайно гігроскопічна. Поглинає вологу з виділенням великої кількості теплоти, тому не можна воду доливати до концентрованої сульфатної кислоти - відбуватиметься розбризкування кислоти. Для розведення потрібно сульфатну кислоту доливати невеликими порціями до води.
Сульфатна кислота має всі властивості кислот. Якісною реакцією на сульфатну кислоту та її солі є взаємодія з розчинними солями барію, при цьому випадає білий осад BaSO4 , який нерозчинний у воді і кислотах.
Хід роботи
Дослід 1. Дія кислоти на індикатори.
Випробуйте дію розбавленої сульфатної кислоти на універсальний індикаторний папір. Що спостерігаєте? Відмітьте зміну забарвлення індикатора та визначте pH середовища.
Дослід 2. Взаємодія кислоти з металами.
У дві пробірки з розбавленою сульфатною кислотою покладіть по шматочку заліза і міді. Що відбувається у кожній з пробірок? Зробіть висновки і запишіть рівняння відповідних реакцій у молекулярній та йонній формах. Зазначте, що окиснюється і що відновлюється.
Дослід 3. Взаємодія кислоти з основними оксидами.
У пробірку налийте розбавленої сульфатної кислоти і досипте порошкоподібного магній оксиду. Пробірку підігрійте. Що спостерігаєте? Запишіть рівняння реакції. Зробіть висновок про дію сульфатної кислоти на основні оксиди.
Дослід 4. Взаємодія кислоти з основами.
У пробірку з розчином натрій гідроксиду добавте 2-3 краплі фенолфталеїну. Потім у цю ж пробірку краплями долийте розчину сульфатної кислоти до зміни забарвлення індикатору. Зробіть висновки із спостережень, напишіть рівняння реакцій у молекулярній та йонній формах.
Дослід 5. Якісна реакція на сульфати.
Налийте у дві пробірки по 1мл розчинів сульфатної кислоти і натрій сульфату. Добавте у кожну пробірку по краплі роз чинної солі барій хлориду. Що спостерігаєте у кожній з пробірок? Запишіть рівняння відповідних реакцій у молекулярній та йонній формах. Зробіть висновки про властивості сульфатної кислоти, спільні з іншими кислотами, та про відмінність її та сульфатів від інших кислот та їх солей.
Тести
1. Які пари речовин необхідно використати, щоб одержати сульфатну кислоту?
а) H2O + SO2 = б) H2O + S = в) H2O + SO3 =
2. Які з перерахованих металів реагують з розведеною сульфатною кислотою?
а) Al б) Au в) Ag г) Cu
3. За допомогою яких реактивів можна визначити якісний склад сульфатної кислоти:
а) Cu і BaCl2 б) Mg і BaCl2 в) Zn і NaCl
4. У кислому середовищі фіолетовий лакмус змінює забарвлення на:
а) синє; б) червоне; в) не змінює забарвлення.
5. Який ряд формул утворений лише з формул солей сульфатної кислоти:
а) MgSO4, NaHSO3, Al2(SO4)3;
б) KCl, BaSO4, K2SO4;
в) CaSO4, Na2SO4, Fe2(SO4)3.
6. Як правильно розчиняти кислоту у воді?
а) до води долити кислоту;
б) до кислоти долити воду;
в) злити в посудину одночасно воду і кислоту.
7. Під час дисоціації сульфатної кислоти в розчині утворюються йони:
а) H+ + SO42- б) 2H+ + SO42- в) H+ + SO4-
8. Під час взаємодії розбавленої сульфатної кислоти з активними металами виділяється:
а) SO2 б) S в) H2S г) H2
9. Ступінь окиснення Сульфуру у сульфатній кислоті:
а) +2 б) +4 в) +6 г) -2
10. Купороси – це:
а) середні солі сульфатної кислоти;
б) кислі солі сульфатної кислоти;
в) солі сульфатної кислоти, пов’язані з певною кількістю молекул води.
Додаткове завдання
Рівень А. Який газ і в якому об’ємі виділиться (н.у.) при дії концентрованої сульфатної кислоти на 8 г міді?
Рівень В. У результаті взаємодії 32 г розчину сульфатної кислоти з розчином хлориду барію утворилось 11,4 г осаду. Обчисліть масову частку сульфатної кислоти у взятому розчині.
Лабораторна робота №2
Добування амоніаку, вивчення його властивостей.
Солі амонію.
Мета: вдосконалити навички добування та збирання газів на прикладі амоніаку, ознайомитися з властивостями амоніаку та його водного розчину.
Обладнання: штатив з пробірками, лабораторний штатив з лапкою, нагрівальний прилад, посудина з водою, пробка з газовідвідною трубкою, ступка з товкачиком, шпатель,вата.
Реактиви: кристалічні амоній хлорид, кальцій гідроксид, розчин фенолфталеїну, хлоридна кислота.
Теоретичні відомості
Амоніак (аміак) – безбарвний газ з характерним різким запахом, майже у два рази легший за повітря. Амоніак подразнює верхні дихальні шляхи, слизову оболонку носа й очей. Тому виявляти амоніак за запахом (нюхати) не рекомендується. Для встановлення запаху амоніаку спрямовуйте до себе газ рухом руки над отвором посудини.
При розчиненні амоніаку у воді пам’ятайте, що дослід набуває наочності лише після струшування першої порції води у пробірці. Розчинення амоніаку, що починається у пробірці, створює знижений тиск і спричиняє всмоктування води.
Хід роботи
Дослід 1. Добування амоніаку.
Для добування амоніаку візьміть суміш приблизно рівних об’ємів (по половині чайної ложки) дрібнокристалічного нашатиру та гашеного вапна. Розмішайте суміш у ступці або на аркуші паперу. Обережно понюхайте суміш! Напишіть рівняння реакції.
Дослід 2. Збирання амоніаку та розчинення його у воді.
Добуту суміш висипте у пробірку, яку затисніть у штативі похило, отвором донизу, і закрийте пробкою з газовідвідною трубкою, зігнутою під прямим кутом, кінець якої розміщений отвором догори. На кінець газовідвідної трубки надіньте догори дном суху пробірку і закрийте її отвір пухким жмутом вати.
Обережно прогрійте спочатку всю пробірку, а потім нагрівайте в тому місці, де міститься суміш. Як тільки пробірка, надіта на газовідвідну трубку, заповниться амоніаком (його запах відчуватиметься у повітрі біля приладу), нагрівання припиніть. Пробірку, в яку збирали амоніак, закрийте пальцем і опустіть у кристалізатор з водою так, щоб під водою зручно було відкрити пробірку.
Що спостерігається при цьому? Запишіть рівняння реакції у молекулярному та йонному виглядах.
Дослід 3. Дія розчину амоніаку на індикатори.
Під водою закрийте пальцем пробірку і вийміть її з води. Вміст пробірки розділіть на три частини. Випробуйте одну частину лакмусом, другу – фенолфталеїном, третю – універсальним індикаторним папером. Що спостерігається? Поясніть спостереження.
Дослід 4. Взаємодія амоніаку з кислотами.
Піднесіть до отвору пробірки з амоніаком скляну паличку, змочену концентрованим розчином хлоридної кислоти. Що являє собою біла тверда речовина, яка утворюється на скляній паличці? Напишіть рівняння реакції.
Тести
1. У лабораторних умовах амоніак одержують:
а) розкладанням амоній хлориду;
б) при взаємодії азоту з воднем;
в) при взаємодії амоній хлориду з кальцій гідроксидом.
2. Амоніак збирають способом:
а) витісненням повітря;
б) витісненням води;
в) витісненням азоту.
3. При розчиненні амоніаку у воді утворюється середовище:
а) нейтральне; б) кисле; в) лужне.
4. Які гази можна збирати у пробірку, перевернуту догори дном:
а) CO2 б) H2 в) O2
5. При взаємодії з кислотами амоніак вступає в реакції:
а) обміну; б) заміщення; в) сполучення; г) розкладу.
6. Який тип хімічного зв’язку у молекулі амоніаку:
а) йонний; б) ковалентний полярний; б) ковалентний неполярний.
7. Вкажіть сіль амоній сульфату:
а) (NH4)2SO4 б) (NH4)2S в) (NH4)2SO3
8. Напишіть рівняння реакцій за даними схемами:
а) NH3 + O2 = б) NH3 + H2SO4 =
Яка з них є окисно-відновна? Відповідь мотивуйте.
Додаткове завдання
Допишіть рівняння реакцій добування амоніаку і вкажіть умови їх перебігу:
а) (NH4)2CO3 =
б) N2 + H2 =
в) (NH4)2SO4 + Ca(OH)2 =
г) NH4Cl =
д) NH4Cl + MgO =
е) NH4NO3 + NaOH =
Лабораторна робота №3
Добування карбон(IV) оксиду і вивчення його властивостей.
Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів.
Мета: навчитись добувати карбон(IV) оксид у лабораторних умовах, експериментально доводити його наявність, дослідити умови взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів.
Обладнання: штатив з пробірками, пробка з газовідвідною трубкою, лабораторний штатив, нагрівальний прилад, сірники, скіпка.
Реактиви: шматочки крейди, розбавлена хлоридна кислота, вапняна вода, індикатори: лакмус, метилоранж.
Теоретичні відомості
Оксид карбону(IV) або вуглекислий газ утворюєтьсяу природі під час горіння та гниття органічних речовин. Міститься у повітрі (об’ємна частка 0,03%), а також у багатьох мінеральних джерелах. Виділяється при диханні тварин і рослин.
У лабораторних умовах СО2 добувають дією хлоридної кислоти на мармур (крейда або вапняк). СО2 виявляє властивості кислотного оксиду.
Карбонатна (вугільна) кислота існує тільки в розчині. При нагріванні вона розкладається на оксид карбону(IV) і воду. Карбонатна кислота утворює два ряди солей: середні – карбонати і кислі – гідрогенкарбонати. Вони виявляють загальні властивості солей.
Карбонати лужноземельних металів у воді малорозчинні, Гідрокарбонати, навпаки, - розчинні. Гідрокарбонати утворюються з карбонатів, оксиду карбону(IV) та води. Під час кип’ятіння розчинів гідрокарбонатів вони перетворюються на карбонати.
Хід роботи.
Дослід 1. Добування карбон(IV) оксиду.
У пробірку покладіть 2-3 шматочки крейди, додайте 2-3 мл розбавленої хлоридної кислоти, закрийте пробірку пробкою з газовідвідною трубкою. Кінець трубки занурте у порожній стакан. Запаленою скіпкою час від часу перевіряйте рівень заповнення посудини вуглекислим газом. Запишіть рівняння реакції добування СО2, поясніть спостереження.
Дослід 2. Взаємодія карбон(IV) оксиду з водою.
Порцію вуглекислого газу пропустіть у велику пробірку, що на 1/3 заповнена холодною водою, періодично збовтуючи її. До отриманого розчину прилийте 1-3 краплі лакмусу або метилоранжу. Вміст пробірки злегка підігрійте. Поясніть спостереження, напишіть відповідне рівняння реакції.
Дослід 3. Якісна реакція на карбонати.
У пробірку покладіть 2-3 шматочки крейди, додайте 2-3 мл розведеної хлоридної кислоти і закрийте пробірку пробкою з газовідвідною трубкою. Після характерного “скипання” реагуючої суміші кінець газовідвідної трубки, через яку виділяється вуглекислий газ, занурте у пробірку, у якій знаходиться розчин вапняної води.
Пропускайте вуглекислий газ до появи у вапняній воді каламуті. Що являє собою утворена каламуть? Що є якісною реакцією на карбонати? Напишіть відповідні рівняння реакцій.
Дослід 4. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів.
Пропускайте вуглекислий газ крізь каламутну вапняну воду до зникнення каламуті. Чому зникає каламуть? Напишіть відповідне рівняння реакції. Пробірку, де зникла каламуть, підігрійте. Що спостерігаєте? Поясніть спостереження.
Тести
1. Яка із реакцій відбувається в розчині за такою схемою:
2H+ + CO32- = H2O + CO2
а) між водою і натрій карбонатом;
б) між хлоридною кислотою і калій карбонатом.
2. Які хімічні властивості проявляє оксид карбону(IV):
а) основні; б) амфотерні; в) кислотні.
3. Формула питної соди:
а) Na2CO3 б) NaHCO3 в) KHCO3
4. Гідрокарбонати – це кислі солі:
а) силікатної кислоти; б) карбонатної кислоти; в) сульфатної кислоти.
5. Щоб розпізнати карбонат, необхідно скористатися розчином:
а) сильної кислоти; б) лугу; в) солі.
6. Чому при насиченні води вуглекислим газом лакмус забарвлюється в червоний колір:
а) утворюється сіль; б) утворюється кислота; в) утворюється луг.
7. Які із вказаних речовин у водному розчині дисоціюють з утворенням йону CO32- :
а) Na2CO3 б) KHCO3 в) CaCO3
8. Які з вказаних речовин розкладаються при температурі:
а) Na2CO3 б) BaCO3 в) CaCO3
9. Карбон(IV) оксид можна одержати в результаті реакції_____________________
Карбонати можна перевести в гідрогенкарбонати при__________________________
________________________________________________________________________
Гідрогенкарбонати перетворюються в карбонати за таких умов:__________________
Якісною реакцією на карбонати є:___________________________________________
Додаткове завдання
З’єднайте рисками формули речовин з формулою вуглекислого газу там, де можливі хімічні реакції. Міркування підтвердіть відповідними рівняннями.
H2O SiO2 NaOH MgO Ca(OH)2
CO2
Лабораторна робота №4
Розпізнавання сполук неметалічних елементів.
Мета: закріпити практичні навички в розпізнаванні іонів, а також планування і проведення дослідів згідно із запропонованими схемами.
Обладнання: штатив із пронумерованими пробірками: 1,2,3,4 (два комплекти).
Реактиви: розчини натрій сульфату, кальцій карбонату, кальцій гідроксиду, калій хлориду, натрій карбонату, амоній хлориду, натрій хлориду, хлоридної кислоти, барій хлориду.
Пам’ятайте такі правила техніки безпеки
1. Не можна брати реактиви незахищеними руками. Користуйтесь шпателем або ложкою.
2. Обережно працюйте зі скляним посудом.
3. Будьте обережні під час роботи з кислотами й лугами. При попаданні кислоти чи лугу на одяг, шкіру чи очі негайно змийте їх великою кількістю води.
4. Будьте уважні при роботі з солями Барію, Аргентуму, Купруму, бо вони є отруйними речовинами.
5. Після роботи ретельно вимийте руки.
6. В разі нещасного випадку негайно звертайтесь до викладача.
Хід роботи
Задача. У чотирьох пронумерованих пробірках без етикеток містяться:
варіант I: натрій сульфат, кальцій карбонат, кальцій гідроксид, калій хлорид;
варіант II: натрій карбонат, амоній хлорид, натрій сульфат, натрій хлорид.
За допомогою яких хімічних реакцій можна розпізнати ці речовини? Складіть план розпізнавання та відповідні рівняння реакцій в іонно-молекулярній формі. Визначте, яка речовина міститься в кожній з чотирьох пробірок.
Тести
1. Якісною реакцією на нітрат-йон є:
а) взаємодія досліджуваної солі (кислоти) з аргентум нітратом;
б) нагрівання розчину досліджуваної солі з концентрованою сульфатною кислотою і міддю;
в) взаємодія досліджуваної солі (кислоти) з розчинами солей барію.
2. Якісною реакцією на карбонат-йони є:
а) взаємодія досліджуваної солі з сильними кислотами;
б) взаємодія карбонатів із аргентум нітратом;
в) нагрівання карбонатів.
3. Допишіть пропущені слова в реченнях: якісною реакцією на солі амонію є дія________ під час нагрівання. Реакція супроводжується виділенням ___________ , який виявляють за _______ чи індикатором __________.
4. Які із запропонованих рівнянь хімічних реакцій можна віднести до якісних реакцій на карбонат-йони:
а) Ca(HCO3)2 = CaCO3 + H2O + CO2
б) Na2CO3 + 2HCl = 2NaCl + H2O + CO2
в) MgCO3 + CO2 + H2O = Mg(HCO3)2
г) CaCO3 + H2SO4 = CaSO4 + H2O + CO2
5. За тривалого пропускання карбон (IV) оксиду через вапняну воду утворюється:
а) середня сіль; б) основна сіль; в) кисла сіль; г) подвійна сіль.
6. Під час нагрівання натрій нітрату утворюється:
а) сіль, нітроген (IV) оксид, вода;
б) нітроген (IV) оксид, вода, кисень;
в) сіль, кисень.
Складіть відповідне рівняння реакції : _____________________________
7. Яким набором реактивів можна визначити якісний склад амоній сульфату:
а) NaOH i Na2SO4 ; б) KCl i BaCl2 ; в) KOH i BaCl2 .
8. Яким набором реактивів можна визначити якісний склад хлоридної кислоти:
а) Ag i AgNO3; б) Al i AgNO3 ; в) Al i Na2SO4 .
9. Яка із реакцій відбувається в розчині за схемою:
Ba2+ + SO42- = BaSO4
а) між барій ортофосфатом і сульфатною кислотою;
б) між барій хлоридом і сульфатною кислотою;
в) між барій хлоридом і сульфітною кислотою.
10. Яка із реакцій відбувається в розчині за такою схемою:
2H+ + CO32- = H2O + CO2
а) між водою і натрій карбонатом;
б) між лугом і кислотою;
в) між кислотою і розчином солі.
Лабораторна робота №5
Хімічні властивості металів
Мета: практично дослідити різну хімічну активність металів та можливість взаємодії металів із розчинами кислот; розглянути ці реакції з точки зору окисно-відновних.
Обладнання: штатив з пробірками.
Реактиви: розчини хлориду феруму, калію, купруму, барію;
розчини сульфатної і хлоридної кислот; метали: цинк, залізо, мідь.
Теоретичні відомості.
У хімічному відношенні метали досить активні речовини. Їх хімічні властивості зумовлені наявністю в атомах слабко зв’язаних з ядром валентних електронів. До найактивніших металів належать лужні і лужноземельні метали. Однак прості речовини метали проявляють різну хімічну активність, порівняння якої можна здійснювати на підставі розташування металу в ряді активності. Більшість металів вступають у реакцію сполучення з киснем та іншими неметалами. Металам властиві реакції заміщення з кислотами, солями металічних елементів, розташованих у ряді активності правіше від них, водою (лужні і лужноземельні за звичайних умов). Деякі метали, наприклад алюміній, цинк, взаємодіють з лугами.
Порядок виконання роботи.
Дослід 1. Порівняння хімічної активності металів.
Для проведення досліду вам знадобляться розчини ферум (II) хлориду, калій хлориду, купрум (II) хлориду, барій хлориду з однаковою масовою часткою розчиненої речовини, а також метали – цинк, мідь.
У чотири пронумеровані пробірки налийте по 1мл розчинів солей у послідовності, що відповідає розташуванню металів, йони яких входять до складу солей, у ряді активності.
Спрогнозуйте, які наявні метали взаємодіятимуть з розчинами виданих вам солей, а які – ні.
Перевірте свої передбачення експериментальним шляхом.
Результати спостережень запишіть у зошит. Чи являються дані реакції окисно-відновними? Яка речовина виступає в ролі окисника, а яка - відновника?
Дослід 2. Взаємодія металів із розчинами кислот.
Проведіть спостереження про взаємодію цинку, заліза і міді з хлоридною кислотою.
Проведіть спостереження про взаємодію цинку, заліза і міді з розбавленою сульфатною кислотою.
Проводячи досліди, використовуйте щоразу по 1-2 гранули або небагато порошкоподібних металів і доливайте по 1-2 мл кислоти.
Результати спостережень і рівняння реакцій запишіть у зошити. Зробіть висновок про відповідність активності металу його розташуванню в ряді активності та спільність властивостей кислот у реакціях з металами.
Тести
1. Укажіть перелік, до якого ввійшли назви лише металічних елементів:
а) Хлор, Оксиген, Калій, Купрум;
б) Гелій, Гідроген, Фосфор, Манган;
в) Купрум, Ферум, Кальцій, Натрій;
г) Магній, Цинк, Силіцій, Карбон.
2. Укажіть характеристику металічного зв’язку:
а) притягування різнойменно заряджених йонів;
б) утворення спільних електронних пар;
в) притягування між катіонами, атомами й вільними усуспільненими електронами
г) сполучення двох атомів різних молекул або однієї молекули за рахунок частково заряджених атомів Гідрогену.
3. Укажіть назву хімічного елемента, атом якого має електронну формулу
1s22s22p63s23p64s1 :
а) Хлор; б) Натрій; в) Алюміній; г) Калій.
4. Доберіть слово чи словосполучення, що робить повним вираз: “Зовнішній енергетичний рівень електронної оболонки атомів металічних елементів ...”
а) близький до завершення; в) завершений;
б) далекий від завершення; г) завжди заповнений наполовину.
5. Укажіть, як змінюються металічні властивості хімічних елементів у періодах зі збільшенням протонного числа:
а) посилюються; в) залишаються без змін;
б) послаблюються; г) у різних періодах змінюються по- різному.
6. Виберіть загальну формулу оксидів і гідроксидів лужноземельних елементів:
а) MeO i MeOH; в) Me2O3 i Me(OH)3;
б) Me2O i Me(OH)2; г) MeO i Me(OH)2.
7. Виберіть пари речовин, між якими відбудеться хімічна реакція:
а) натрій і вода; в) магній оксид і хлоридна кислота;
б) купрум (II) оксид і вода; г) алюміній гідроксид і калій гідроксид.
8. Установіть послідовність реагентів та умов, за яких відбувається перебіг реакцій у ланцюжку перетворень: Al --- Al2O3 --- AlCl3 --- Al(OH)3 --- Al2O3
а) термічний розклад; в) луг;
б) хлоридна кислота; г) спалювання в кисні.
9. Установіть відповідність між назвами хімічних елементів і їх місцем у періодичній системі:
1) Літій а) 3 період, III група, головна підгрупа
2) Магній б) 4 період, VIII група, побічна підгрупа
3) Ферум в) 2 період, I група, головна підгрупа
4) Алюміній г) 3 період, II група, головна підгрупа
д) 3 період, II група, побічна підгрупа
10. Укажіть кількість речовини води, яка утворюється при термічному розкладі
ферум (III) гідроксиду масою 42,8 г:
а) 0,1 моль; б) 0,6 моль; в) 1 моль; г) 6 моль.
Лабораторна робота №6
Розв’язування експериментальних задач з теми “Метали”
Мета: закріпити знання про властивості металічних елементів першої, другої, третьої груп головних підгруп і Феруму, розвивати вміння виконувати досліди, що підтверджують властивості металів та їх сполук.
Обладнання: штатив з пробірками, пробіркотримач, сірники, сухий спирт.
Реактиви: розчини солей: барій хлориду, натрій карбонату, амоній хлориду, натрій хлориду; розчини кислот: нітратної, хлоридної, сульфатної; розчин лугу; шматочки заліза, міді.
Теоретичні відомості
Під час виконання цієї лабораторної роботи вам доведеться експериментально доводити властивості і склад речовин, розпізнавати сполуки, здійснювати перетворення речовин за наведеною схемою в умові задачі тощо. Пам’ятайте, що проведенню реального хімічного експерименту передує уявний хімічний експеримент, тобто такий, що спланований та спрограмований в уяві на основі знань про речовини та їх властивості. Уявний експеримент, проведений вами на етапі підготовки до лабораторної роботи, дасть змогу уникнути нераціонального використання речовин, зайвих витрат часу, гарантує безпомилкове розв’язування експериментальних задач.
Порядок виконання роботи
Варіант I
Експериментальним шляхом установіть, яка з речовин – барій хлорид чи натрій карбонат – взаємодіє з нітратною кислотою. Результати спостережень та відповідні рівняння реакцій запишіть у зошити.
У трьох пробірках без етикеток містяться розчини амоній хлориду, барій хлориду і хлоридної кислоти. Визначте, у якій з пробірок міститься кожна з цих речовин. Складіть план розпізнавання і відповідні рівняння реакцій.
Здійсніть перетворення речовин за такою схемою:
Fe --- FeCl2 --- Fe(OH)2 --- FeSO4
Результати спостережень, зроблені на їх основі, молекулярні рівняння проведених реакцій та відповідні висновки запишіть у зошити.
Варіант II
Експериментальним шляхом з’ясуйте, яка з речовин – натрій хлорид чи амоній хлорид – взаємодіє з лугом. Результати спостережень та відповідні рівняння реакцій запишіть у зошити.
У трьох пробірках без етикеток містяться розчини барій хлориду, натрій карбонату і натрій гідроксиду. За допомогою лише одного реагента визначте, у якій з пробірок міститься кожна з цих речовин. Складіть план розпізнавання та відповідні рівняння реакцій.
Здійсніть перетворення речовин за такою схемою:
CuCl2 --- Cu(OH)2 --- CuO --- Cu(NO3)2
Результати спостережень, зроблені на їх основі, молекулярні рівняння проведених реакцій та відповідні висновки запишіть у зошити.
Додаткове завдання
Варіант I.
Напишіть хімічні рівняння за схемою перетворень:
Al --- AlCl3 --- Al(OH)3 --- Al2O3 --- Al
Варіант II.
Напишіть хімічні рівняння за схемою перетворень:
Fe --- FeCl3 --- Fe(OH)3 --- Fe2O3 --- Fe
Лабораторна робота №7
Хімічні властивості оксигеновмісних сполук
Мета: на практиці дослідити властивості оксигеновмісних органічних сполук, вивчити якісну реакцію на багатоатомні спирти, альдегіди; розглянути кольорову реакцію на ацетат-йон; дослідити основний спосіб добування альдегідів у лабораторії.
Обладнання: штатив з пробірками, сухе горюче, сірники, мідний дріт зі спіраллю на кінці.
Реактиви: гліцерин, етиловий спирт, розчин оцтової кислоти;
розчини: натрій гідроксиду, купрум (II) сульфату, ферум (III) хлориду; індикатори.
Теоретичні відомості
До оксигеновмісних органічних сполук, молекули яких складаються з атомів Карбону, Гідрогену і Оксигену, належать спирти, феноли, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, складні ефіри, вуглеводи та ін.
Спиртами називаються органічні сполуки, до складу молекул яких входить одна або кілька функціональних гідроксильних груп - ОН, сполучених з вуглеводневим радикалом.
Феноли – це органічні сполуки, у молекулах яких гідроксильні групи зв’язані з бензольним ядром. Вони є похідними ароматичних вуглеводнів.
Альдегідами називаються органічні сполуки, у молекулах яких міститься функціональна альдегідна група - COH.
Кетонами називаються органічні сполуки, молекули яких містять карбонільну групу
Карбоновими кислотами називаються органічні сполуки, молекули яких мають одну або кілька карбоксильних груп - COOH.
При взаємодії органічних кислот із спиртами утворюються складні ефіри (естери).
Вуглеводи – це органічні сполуки, які складаються з трьох елементів – Карбону, Гідрогену і Оксигену, причому переважно Гідроген і Оксиген знаходяться у такому ж співвідношенні, як і у воді.
Хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук визначаються наявністю функціональних груп.
Порядок виконання роботи
Дослід 1. Якісна реакція на гліцерин.
У пробірку налийте 2мл розчину натрій гідроксиду, по краплям до нього додайте розчин купрум (II) сульфату. До утвореного осаду прилийте розчин гліцерину. Спостереження і відповідні рівняння реакцій запишіть у зошити.
Дослід 2. Добування етаналю з етанолу, дослідження якісної реакції на альдегіди.
У пробірку налийте 1мл етанолу. Розжарте мідну спіраль у полум’ї спиртівки. Швидко опустіть спіраль у пробірку зі спиртом (повторіть декілька разів). У пробірку з добутим альдегідом додайте 0,5мл свіжоприготовленого купрум (II) гідроксиду. Суміш нагрійте. Спостереженння і відповідні рівняння реакцій запишіть у зошити.
Дослід 3. Дія кислоти на індикатори.
У три пробірки налийте по 0,5мл розчину оцтової кислоти і додайте краплями індикатори: у першу – лакмус, у другу – фенолфталеїн, у третю – метилоранж. Свої спостереження запишіть у зошити.
Дослід 4. Взаємодія карбонових кислот з основами.
У пробірку, де міститься кислота з метилоранжем, по краплям прилийте розчин лугу. Що спостерігаєте? Результати досліду запишіть у зошити.
Дослід 5. Кольорова реакція на ацетат-йон.
До добутого у попередньому досліді продукту нейтралізації додайте кілька крапель розчину ферум (III) хлориду. Результати досліду запишіть у зошити.
Тести
1.Яка з формул виражає загальну формулу насичених одноатомних спиртів:
а) CnH2n+2 ; б) CnH2n+1 COH ; в) CnH2n+1 OH .
2. Яка з реакцій називається реакцією естерифікації:
а) взаємодія спирту з металічним натрієм;
б) взаємодія спирту з карбоновими кислотами;
в) взаємодія спиртів між собою.
3. Вкажіть спільне у будові насичених одноатомних, багатоатомних спиртів, фенолів:
а) наявність вуглеводневих радикалів насиченого складу;
б) наявність ароматичного радикала;
в) наявність функціональних гідроксильних груп.
4. Назви альдегідів походять від назв відповідних алканів із додаванням суфікса:
а) - аль; б) - ен; в) - ова.
5. Які продукти реакції взаємодії етаналю з аміачним розчином аргентум(I) оксиду:
а) етанова кислота і срібло; б) етанол і срібло; в) метанова кислота і срібло.
6. Етаналь і гліцерин можна розпізнати за допомогою:
а) купрум(II) гідроксиду; в) аргентум(I) оксиду, розчиненого в амоніаку.
б) купрум(II) оксиду;
7. Окисненням етилового спирту добувають:
а) мурашиний альдегід: б) оцтовий альдегід; в) масляний альдегід.
8. Яка із загальних формул відповідає загальній формулі насичених одноосновних карбонових кислот:
а) CnH2n+1 COOH; б) CnH2n COOH; в) CnH2n+1 COH.
9. За допомогою якого реактиву можна розпізнати оцтову кислоту:
а) аміачного розчину аргентум (I) оксиду; б) розчину фенолфталеїну;
в) розчину лакмусу.
10. У якому з рядів усі речовини реагуватимуть з етановою кислотою:
а) H2O, HCl, Cl2; б) Cl2, C2H5OH, NaOH; в) H2, Ag2O, Na2CO3.
Лабораторна робота №8
Розв’язування експериментальних задач на розпізнавання органічних речовин
Мета: практично застосувати набуті знання для розпізнавання органічних сполук, удосконалити навички планування і проведення хімічного експерименту.
Обладнання: штатив із пробірками.
Реактиви: розчини органічних сполук: гліцерину, оцтової кислоти, етилового спирту, крохмалю; розчин натрій гідроксиду, купрум (II) сульфату; розчин йоду; індикатори (лакмус або метилоранж).
Порядок виконання роботи
Практична частина
Пам’ятайте! Після роботи більша частина досліджуваних розчинів на розпізнавання речовин повинна залишатися невикористаною. Це необхідно на випадок, якщо доведеться повторювати дослід.
Завдання 1. У чотирьох виданих пробірках під номерами містяться речовини: гліцерин, оцтова кислота, етиловий спирт, розчин крохмалю. Визначте, у якій з пробірок міститься яка речовина. Складіть план розпізнавання та відповідні рівняння реакцій.
Завдання 2. Доведіть, що натрій ацетат - сіль слабкої кислоти.
Міркування, результати проведеного досліду та рівняння реакцій запишіть у зошити.
Теоретичне завдання
Дайте назви речовин і визначте, якому класу належить кожна з них:
| Формула | Клас | Назва |
| C2H4 |
|
|
| C2H5OH |
|
|
| HCOH
|
|
|
| HCOOH
|
|
|
| CH3COOH
|
|
|
| CH3COOC2H5
|
|
|
| HOCH2CH2OH |
|
|
| C6H12O6 |
|
|
| C12H22O11 |
|
|
Тести
1. Яка з реакцій доводить приналежність алканів до органічних речовин ?
а) хлорування; б) горіння; в) термічний розклад.
2. Яка із реакцій, що властива пентану, не відбувається в етану ?
а) ізомеризація; б) хлорування; в) горіння.
3. Яка речовина може приєднувати хлороводень ?
а) пропан; б) пропен; в) пропан -1- ол ; г) пропанова кислота;
д) пропаналь.
4. Для якої з речовин характерна реакція “срібного дзеркала” ?
а) метан; б) метаналь; в) метанова кислота.
5. До якого класу органічних сполук відноситься 2-метилбут -1 - ен ?
а) насичених вуглеводнів; б) ненасичених вуглеводнів;
в) ароматичних вуглеводнів.
6. За допомогою якого реактиву можна визначити гліцерин та етаналь ?
а) купрум (II) оксид; б) аргентум (II) оксид;
в) купрум (II) гідроксид.
7. Первинні спирти окиснюються до:
а) кетонів; б) алкенів; в) алканів; г) альдегідів.
8. Продуктом гідратації пропену є:
а) пропан -3- ол; б) пропан - 1- ол; в) пропан -2 - ол.
9. Карбонові насичені одноосновні кислоти ізомерні:
а) естерам; б) кетонам; в) альдегідам; г) етерам.
10. Ацетиленові вуглеводні ізомерні:
а) алкенам; б) циклопарафінам; в) дієнам; г) аренам.
Лабораторна робота №9
Вивчення властивостей полімерів
Мета: - ознайомитися із зразками виробів із поліетилену і визначити деякі фізичні і хімічні властивості поліетилену;
Реактиви: поліетилен (у вигляді плівки, ємкостей, ізоляційного покриття для електропроводів тощо); зразки волокон; розчини натрій гідроксиду, калій перманганату, сульфатної кислоти.
Обладнання: штатив з пробірками, нагрівний прилад, сірники, тигельні щипці.
Теоретичні відомості
Високомолекулярними сполуками, або полімерами, називають складні речовини з великими молекулярними масами (порядка сотень, тисяч, міліонів), молекули яких побудовані з великої кількості повторюваних простих ланок, що називаються мономерами.
Прикладами природних високомолекулярних сполук можуть бути крохмаль і целюлоза, що побудовані із елементарних частинок – залишків моносахариду глюкози, а також білки, мономерами яких є амінокислоти; сюди ж відносяться природні каучуки.
Все більше значення набувають синтетичні високомолекулярні сполуки. Це різноманітні матеріали, які зазвичай отримують із доступної і дешевої сировини; на їх основі отримують пластичні маси (пластмаси) – складні композиції, у які вводять наповнювачі і добавки, які надають полімерам комплекс технічних властивостей, - а також синтетичні волокна.
Полімери і пластмаси на їх основі успішно заміняють деякі природні матеріали (метал, дерево, шкіру і т.д.). Синтетичні волокна з успіхом заміняють природні – шовкові, вовняні, бавовну. При цьому важливо підкреслити, що по ряду властивостей матеріали на основі синтетичних полімерів часто мають значно кращі властивості ніж природні.
Порядок виконання роботи
Дослід 1. Вивчення властивостей поліетилену.
Опишіть зовнішній вигляд зразків (колір, прозорість, еластичність, відчуття на дотик).
Зразок полімеру нагрійте на жерстяній пластинці, скляною паличкою змініть форму розм’якшеного зразка. Дайте охолонути, спробуйте знову змінити форму.
За допомогою щипців внесіть зразок полімеру у полум’я пальника. Зверніть увагу чи горить зразок поза полум’ям.
У три пробірки налийте розчини: в одну- сульфатної кислоти, в другу – натрій гідроксиду, в третю – калій перманганату. В кожну з пробірок покладіть невеликі шматочки поліетилену. Залиште на 10хв. Злийте реактиви. Дослідіть зразки.
Зробіть висновки, порівнявши свої спостереження з даними таблиці, що додається.
Дослід 2. Вивчення властивостей волокон.
Дослідіть зразки представлених волокон відповідно до рекомендацій, викладених у досліді 1.
Зробіть висновки, порівнявши свої спостереження з даними таблиці, що додається.
Теоретична частина
Дайте відповіді на запитання та виконайте тести.
Які речовини називають полімерами?
Що таке пластмаси?
Що таке волокна? Які бувають види волокон?
Високомолекулярні органічні сполуки одержують за допомогою реакцій:
а) поліконденсації; б) полімеризації; в) дегідратації;
г) полімеризації та поліконденсації.
5. Низькомолекулярні речовини, з яких синтезуються високомолекулярні речовини, називають:
а) полімерами; б) димерами; в) мономерами; г) тримерами.
6. Яка з наведених високомолекулярних сполук належить до термопластичних:
а) поліетилен; б) фенолформальдегідна смола; в) епоксидна смола;
г) поліефірна смола.
7. Яка з наведених формул відповідає формулі поліпропілену:
а) (- CH2 – CH = CH – CH2 -)n ; в) CH2 = CH – CH3 ;
б) (- CH – CH2 -)n ; г) (- CH2 – CH2 – CH - )n .
! !
CH3 CH3
При поліконденсації як побічні продукти виділяються:
а) вода; б) водень; в) галогени; г) амоніак.
9. До хімічних волокон належить:
а) бавовняне; б) льняне; в) ацетатне; г) віскозне.
Деякі властивості пластмас
| Назва пластмаси | Зовнішній вигляд | Проба на горіння | Проба на нагрівання |
| Поліетелен | Білий з перламутровим відтінком, жовтуватий або забарвлений у світлі кольори. Твердий, у тонких листах еластичний. Жирний на дотик. У тонких плівках прозорий. |
Горить слабким синюватим полум’ям, скапує під час горіння, поширюючи запах розплавленого парафіну. |
Швидко розм’якшується і плавиться, розкладається, поширюючи запах розплавленого парафіну |
| Полівінілхлорид |
Білий або забарвлений у різні кольори. Пластикат – еластичний, непластифікований - твердий продукт | У полум’ї горить, утворюючи кіптяву. Поза полум’ям не горить. Під час горіння поширюється запах злороводню, нижня частина полум’я зеленкувата. Якщо ввести в його полум’я мідну дротинку, з’являється зелена забарвлення |
Розм’якшується при 60 ˚ С. Під час сильного нагрівання розкладається з виділенням хлороводню |
| Полістирол | Безбарвний або яскравих кольорів. Твердий і крихкий | Горить кіптявим полум’ям , поширюючи солодкуватий запах стиролу | Під час нагрівання швидко розм’якшується, витягується в нитку, розкладається з виділення стиролу |
| Полікапролактам | Білий або забарвлений від жовтого кольору до жовто-коричневого. Твердий. Блискучий | Під час нагрівання поширює неприємний запах | Під час нагрівання плавиться, утворюючи тверду блискучу кульку. Розкладається з виділенням амінів. Продукти сухої перегонки забарвлюють лакмусовий папірець у синій колір |
| Поліметилметакрилат ( плексиглас, органічне скло) | Безбарвний або яскравих кольорів. Прозорий. Блискучий | Горить синюватим полум’ям з характернпим потріскуванням, поширюючи ефірний запах | Під час нагрівання не розм’якшується, деполімеризується до монумера, який знебарвляє розчин брому і пермаганату калію |
| Фенолформальдегідні смоли | Коричневі, чорні, бордові, під мармур. Тверді, нееластичні | Горить тільки в полум’ї спиртівкаи кіптявим полум’ям | Під час нагрівання не розм’якшується, поширюючи різкий запах фенолу |
| Політетрафторетилен ( фторопласт – 4 ) | Білий з перламутровим відтінком, жирний на дотик. Зовнішнім виглядом нагадує поліетилен | Не горить | У результаті нагріванні в полум’ї стає прозорим |
| Полівінілацетат | Прозорий, цупкий | Під час термічного розкладу та горіння відчувається запах оцтової кислоти | Поширює запах оцтової кислоти |
Деякі властивості волокон
|
| Зовнішній вигляд | Проба на нагрівання | Проба на горіння | Вплив лугу та кислоти |
| Розбавлений розчин гідроксиду натрію | Концентрований розчин гідроксиду натрію | Розбавлена сульфатна кислота | Концентрована сульфатна кислота |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Бавовна | Волокна прямі, однакові за товщиною | Не плавиться | Горить яскравим полум’ям з утворенням ажурного попелу, поширюючи запах паленого паперу | Втрачає міцність під час кіп’ятіння | Набухає, а іноді руйнується | Руйнується | Руйнується |
| Вовна | Хвилясті волокна з незначним блиском | Внаслідок сильного нагрівання спікається | Горить погано, поширюючи запах паленого волосся або рогу | Розчиняється під час кіпіння | Руйнується | Помітних змін не відбуваєть-ся | Те саме |
| Натураль-ний шовк | Волокна однакові за товщиною, гладенькі | Те саме | Те саме | Те саме | Те саме | Те саме | Те саме |
| Віскоза | Однакові за товщиною гладенькі волокна, зі скловидним блиском або матові | Не плавиться | Горить яскравим полум’ям, поширюючи запах паленого паперу | При кімнатній температурі змін не відбувається | Сильно набухає і втрачає міцність | Руйнується | Руйнується |
| Ацетатне волокно | Однакові за товщиною волокна, гладенькі, м’які, шовковисті | Плавиться, утворюючи маленьку блискучу світлу кульку | Горить, утворюючи маленьку липку кульку. Запах продуктів горіння кислий | Повільно руйнується | Розчиняється | Те саме | Те саме |
| Капрон | Волокна однакові за товщиною, гладенькі, зі скловидним блиском, сухі, пружні | Плавиться, утворюючи тверду блискучу темну кульку | Горить погано навіть у полум’ї, поширюючи неприємний запах | Не діє | Не діє | Не діє | Розчиняється протягом 5-10 хв. |
| Нейлон | Волокна однакові за товщиною, гладенькі, зі скловидним блиском | Плавиться, скручуючись | Горить голубуватим полум’ям, поширюючи характерний запах прілих горіхів | Не діє | Не діє | Не діє | Розчиняється |
| Лавсан | Волокна однакові за товщиною, округлені, матові | Плавиться, утворюючи тверду смолу | Горить спалахами кіптявим полум’ям , поширюючи різкий запах | Діє тільки при кип’ятінні | Розчиняється при кип’ятінні | Обвуглюється | Руйнується при кип’ятінні |
Лабораторна робота №10
Порівняння властивостей мила і синтетичних миючих засобів.
Видалення забруднень із поверхні тканини.
Мета: практично дослідити і порівняти мийні властивості мила і синтетичних миючих засобів; навчитися видаляти забруднення із поверхні тканини.
Реактиви: господарське мило, будь-який пральний порошок, дистильована вода, тверда вода, оцет, нашатирний спирт.
Обладнання: штатив з пробірками, нагрівний прилад, сірники, пробіркотримач, тканина, забруднена іржею.
Теоретичні відомості
Мила – це натрієві і калієві солі вищих карбонових кислот. У твердій воді утворюються нерозчинні магнієві та кальцієві солі карбонових кислот (білий осад у вигляді пластівців):
2 C17H35COONa + Ca2+ = ( C17H35COO)2Ca + 2Na+
Для прання краще використовувати синтетичні мийні засоби, бо вони не утворюють нерозчинних сполук у твердій воді.
Деякі плями можуть не відіпратися лише водою і миючим засобом. Тому рекомендується обробити їх перед пранням.
Кров: промийте свіжі плями холодною водою. Засохші плями необхідно замочити на ніч у спеціальному миючому засобі, потім потерти їх у мильному розчині.
Масляна фарба: змочіть бензином, покладіть річ на м’яку підстилку і промокніть пляму; виконайте обробку декілька разів.
Іржа: іржа за складом і властивостями схожа на ферум (III) гідроксид.Тому для виведення плям іржі на тканині можна використати кислоту, яка реагує зі сполукою
Fe(OH)3 з утворенням розчинної солі Феруму. Проте ця кислота не повинна руйнувати волокна тканини і діяти на барвник, якщо тканина кольорова. Ці вимоги задовольняють органічні кислоти – лимонна, оцтова, щавлева, винна.
Кулькова ручка і клей: змочіть ацетоном, покладіть річ на м’яку підстилку і промокніть пляму.
Губна помада: змочіть ацетоном, як це вказано вище, потім обробіть пляму денатуратом. Сліди, що залишилися на білій тканині, приберіть за допомогою відбілювача.
Порядок виконання роботи
Дослід 1. Порівняння властивостей мила і синтетичних миючих засобів.
Наріжте смужками господарське мило масою 1г.
Насипте його в пробірку, долийте 10мл дистильованої води.
Закріпіть пробірку з милом в пробіркотримачі й нагрійте до розчинення мила.
В іншу пусту пробірку насипте 1г будь-якого прального порошку та долийте 10мл дистильованої води.
В дві чисті пробірки налийте по 2-3 мл твердої води.
В одну пробірку з твердою водою доливайте, весь час струшуючи пробірку, розчин господарського мила до утворення стійкої піни.
В іншу пробірку з твердою водою доливайте, весь час струшуючи пробірку, розчин прального порошку до утворення стійкої піни.
Дайте відповіді на запитання:
Для утворення стійкої піни витратилося менше господарського мила чи прального порошку? Відповідь поясніть.
Для прання білизни у твердій воді краще користуватися господарським милом чи синтетичним миючим засобом? Чому?
Дослід 2. Виведення плями іржі на тканині.
Розбавлений розчин оцтової кислоти (2 столові ложки оцту на склянку води) нагрівають в емальованій посудині до 80-90 С і занурюють у нього на 3-5хв. забруднену ділянку тканини. Якщо пляма іржі не зникає, процедуру повторюють. Потім тканину промивають теплою водою, в яку добавляють нашатирний спирт (одну столову ложку на 2л води).
Контрольні запитання
Що таке мила?
Що є вихідною речовиною для добування мила?
Поясніть, чому мила бувають тверді і рідкі?
Що таке синтетичні миючі засоби?
На чому грунтується методика виведення плям із поверхні забрудненої тканини?
Получите свидетельство
Вход
Методические указания к лабораторным работам по химии (73.15 КB)
0
2013
466
Нравится
0
