Управління освіти Чернігівської міської ради
Науково-методичний центр
Чернігівський ліцей №32
Використання інформаційних технологій
на уроках світової літератури
Методичні рекомендації
Чернігів
2014
Лутченко Олена Петрівна, вчитель світової літератури Чернігівського ліцею №32
Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури
Рецензенти
Т.П. Матюшкіна – кандидат педагогічних наук, доцент, завкафедри
філологічних дисциплін та методики їх викладаня
ЧОІППО ім. К.Д. Ушинського.
А.П. Неговська – методист відділу суспільно-гуманітарних
дисциплін ЧОІППО ім. К.Д. Ушинського.
Погоджено на засіданні ради науково-методичного центру управління освіти Чернігівської міської ради, протокол № _____
від _______, рекомендовано до друку.
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. Дидактичні основи використання інформаційних технологій у навчанні світової літератури учнів загальноосвітньої школи. …………………………………………………………………….
Психолого-педагогічні основи та гігієнічні вимоги щодо використання інформаційних технологій у загальноосвітній школі.
Дидактичні функції інформаційних технологій під час вивчення світової літератури. …………………………………………………...
РОЗДІЛ 2. Методика використання інформаційних технологій
на уроках світової літератури …………………………………………..
2.1. Методичні рекомендації по застосуванню педагогічного програмного засобу у підвищенні ефективності вивчення світової літератури. ………………………………………………………………….
2.2. Етапи застосування навчальних комп’ютерних програм на уроках світової літератури. ………………………………………………………..
2.3. Використання інформаційних технологій у поєднанні з іншими засобами навчання …………………...........................................................
Висновки …………………………………………………………………..
Список використаних джерел ………………………………………….
ВСТУП
Запровадження у навчально-виховний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомуні-каційних технологій, надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення їхньої ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.
Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – навчання світової літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення світової літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у літературній освіті школярів залишається літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.
Упровадження сучасних інформаційних технологій на уроках світової літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета. У зв’язку з цим надзвичайно вагомою є проблема підготовки педагогів – словесників до роботи в такому режимі. Є численні факти того, що вчителі-словесники вважають, що використання комп'ютерів – справа лише вчителя інформатики. Проте практична діяльність та передовий педагогічний досвід учителів світової літератури переконує в тому, що сьогодні і вчитель-словесник зобов’язаний вміти користуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав дитини - право на якісну освіту. Тому оснащення навчального кабінету комп'ютерною технікою і методика використання інформаційних технологій на уроці світової літератури стає обов'язковим атрибутом сучасної школи.
РОЗДІЛ 1
Дидактичні основи використання інформаційних технологій у навчанні світової літератури учнів загальноосвітньої школи
Психолого-педагогічні основи та гігієнічні вимоги щодо використання інформаційних технологій у загальноосвітній школі
Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури потребує врахування ряду психолого-педагогічних особливостей. Так, у дітей середньої ланки відповідно до їхніх психолого-вікових особливостей ефективність засвоєння навчального матеріалу певною мірою залежить від візуалізації отримуваної інформації. Учням більше подобається розглядати ілюстрації, ніж читати сам текст. До того ж концентрування уваги на окремому предметі чи явищі нестійке і швидкоплинне. А це означає, що навчальні комп’ютерні програми для учнів цієї вікової категорії доцільно використовувати на основі візуальної інформації (добір ілюстрацій, використання кіно- та відеофрагментів, застосування анімації) у поєднанні з текстом художніх творів.
Зазначимо, що згідно з психолого-педагогічними дослідженнями, в учнів загальноосвітньої школи будь-якого віку переважає зоровий тип пам’яті. Тому саме використання на уроках інформаційних технологій допомагає розвитку в учнів пам’яті, уваги та підвищення мотивації до навчання, структурними компонентами якої є потреби, мотиви, діяльність, цілі та інтерес. Оскільки для підвищення мотивації навчання учнів необхідне відповідне навчальне середовище, то таким середовищем ми обираємо комп’ютер. Він надає процесу навчання природний, неформальний характер і робить його більш цікавим та ефективним, а отримані знання – більш глибокими та узагальненими. Він здійснює вплив на самодисципліну, самокритику, самоповагу, саморозвиток. Комп’ютеризоване навчання є засобом підтримки навчального процесу, надає необхідну допомогу учню та вчителю у розв’язанні навчальних завдань.
Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури потребує врахування санітарно-гігієнічних вимог щодо роботи із комп’ютером.
Міністерством охорони здоров’я України, головним санітарно-епідеміологічним управлінням установлені такі державні санітарні правила і норми:
1. Кількість уроків із застосуванням комп’ютера протягом тижня не повинна бути більшою 4 – 6 – для старшокласників.
2. Безперервна робота учнів з екраном відеомонітора не має перевищувати:
для учнів ІV-VII класів – 20 хв. за одну навчальну годину;
для учнівVIII-IX класів – 25 хв. за одну навчальну годину;
для учнів X-XII класів на першій годині занять – 30 хв., на другій годині – 20 хв.
Тому, крім дотримання вищезгаданих вимог, на уроці з використанням комп’ютера виконуємо протягом 1,5-2 хв. вправи для профілактики зорової втоми.
1.2. Дидактичні функції інформаційних технологій при вивченні світової літератури
Серед дидактичних функцій інформаційних технологій при вивченні світової літератури вчителі-методисти О. Андрєєва [5], C. Дячок [6], О. Ісаєва [7], О. Кукленко [8] виділяють такі:
1) Пізнавальну.
Використовуючи комп'ютерні технології та Інтернет, учителю та учням можна отримати будь-яку необхідну інформацію, як ту, що зберігається на жорсткому диску власної комп'ютерної бази, так і розміщену на дисках CD-ROM чи відповідних сторінках Інтернету. Популярними серед молоді є мультимедійні програми, мультимедійні енциклопедії, зокрема "Велика енциклопедія", "Кирила та Мефодія", "Ілюстративна популярна дитяча енциклопедія" чи відома 32-томна Британська енциклопедія, а також різноманітні тематичні енциклопедії.
2) Розвивальну.
Під час використання інформаційних технологій вчителю надається можливість враховувати типологічні вікові та індивідуальні здібності учнів, виявляти і розвивати їхні потенційні можливості, особисті потреби школярів, водночас коригувати недоліки у формуванні їхніх навичок та умінь. Робота з різноманітними комп'ютерними програмами, крім активізації літературних можливостей особистості, сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічне мислення, пам'ять, уява.
3) Дослідницьку.
На основі широкого спектру інформації, представленої завдяки інформаційним технологіям, сучасні учні виконують різноманітні завдання самостійного, дослідницького характеру за окремими темами. У школярів з'являється можливість брати участь у роботі літературних пошукових груп, Інтернет-конкурсах, виконувати творчі роботи різних видів, створювати власні творчі проекти, готувати доповіді, реферати, учнівські презентації, публікації, досліджувати певні проблемні питання, представляти їх на учнівських Інтернет-конференціях.
4) Комунікативну.
Під час обміну інформацією між учнями створюється певна віртуальна єдність, у всіх є реальна можливість увійти на сайти популярних сучасних митців, вони мають можливість зіставити різні погляди, давати їм оцінку, формувати свої позиції.
5) Тренувальну.
За допомогою відповідних комп’ютерних програм учні мають можливість самостійно перевірити свій рівень знань та умінь з певної теми, визначити прогалини у знаннях, доопрацювати матеріал та виконати нові завдання з метою покращення своїх результатів
6) Діагностичну.
Використовуючи інформаційні технології, учитель має змогу швидко здійснити контроль та з’ясувати рівень засвоєння учнями навчальної теми.
Отже, використання інформаційних технологій на уроках світової літератури допомагає вирішенню таких навчальних завдань:
1) зацікавлення учнів творами літератури;
2) розвиток мовлення учнів;
3) унаочнення навчального матеріалу (за допомогою комп’ютерної медіа теки можна поєднати чуттєві, слухові та зорові компоненти впливу на сприйняття художнього тексту учнями. Це може реалізуватися у музичній інтерпретації художнього тексту при одночасному супроводі ілюстраціями та можливими графічними зображеннями до твору);
4) розширення знань школярів із певної навчальної теми (використання відповідних CD–дисків чи літературних порталів дає безліч цікавої та корисної інформації з основних та фонових знань за темами, яким у звичайних посібниках приділено недостатньо уваги);
5) перевірка вчителем та самоперевірка учнями набутих знань та умінь (тестування, виконання контрольних вправ, проблемних завдань за допомогою комп’ютерних програм);
6) виконання творчих робіт різного характеру (створення власних творчих проектів, підготовка доповідей, рефератів).
РОЗДІЛ 2
Методика використання інформаційних технологій
на уроках світової літератури
2.1. Методичні рекомендації по застосуванню педагогічного програмного засобу у підвищенні ефективності вивчення світової літератури
Педагогічний програмний засіб укладено відповідно до Програми Міністерства освіти і науки України із світової літератури.
Розроблені уроки спрямовані на те, щоб через зацікавленість залучати учнів до текстуального вивчення творів, формувати у школярів уявлення про літературу як мистецтво слова, відпрацьовувати вміння й навички аналізу художнього твору. З цією метою посібник містить цікаві запитання й завдання для учнів, матеріали для розповіді вчителя, завдання для аналізу літературних творів, вікторини, кросворди, завдання для тематичного оцінювання.
Посібник може бути використаний учителем для:
підготовки та проведення уроку;
створення власних уроків;
проведення контрольних робіт;
індивідуальних занять.
Педагогічні програмні засоби складаються з конструктора уроків, авторських уроків та конструктора тестових завдань. За допомогою конструктора уроків учитель може створити власний урок, використовуючи свої та запропоновані дидактичні матеріали:
2.2. Етапи застосування начальних комп’ютерних програм на уроках світової літератури
Навчальні комп’ютерні програми, запропоновані Міністерством освіти і науки України, тобто педагогічні програмні засоби (ППЗ) мають різне дидактичне призначення для використання на уроках світової літератури. Власний педагогічний досвід та передовий педагогічний досвід учителів світової літератури О. Андрєєва [5], C. Дячок [6], О. Ісаєва [7], О. Кукленко [8] дозволили виділити наступне дидактичне призначення застосування на уроці ППЗ:
І. Подача нового матеріалу, його повторення, узагальнення та систематизація.
Використання ППЗ з метою формулювання проблемного запитання, повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань учнів.
ППЗ, як джерело нових знань, можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми в поєднанні з розповіддю чи бесідою. Вирішальне слово на уроках, де застосовуються ППЗ, все ж таки за вчителем. Тільки він, ураховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань.
Завдяки ППЗ учні вчаться пов'язувати сформовані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.
Фрагмент уроку у 6 класі з використанням ППЗ «Зарубіжна література, 6 клас» [1]
Фрагмент уроку у 8-му класі
Тема: Оспівування довершеності коханої, прославлення
благодійної сили кохання.
Художні образи: образ коханої
Основна думка: довершеність коханої очищає, просвітлює,
поєднує людей, кохання здатне творити дива, очищати світ.
Формулювання вчителем проблемного запитання: Чому Данте називають останнім поетом Середньовіччя, що в його поезіях вказує на його належність до нової епохи Відродження.
Учитель, використовуючи теоретичний матеріал, представлений на слайді (мал. 1), ознайомлює учнів із основними філософськими роботами Данте, із метою їх створення. Таким чином відбувається пропедевтика знань учнів з метою наступного розв’язання ними сформульованого вчителем проблемного запитання.
Рис. 1. Приклад застосування ППЗ [4] для сприйняття
та засвоєння нового матеріалу
ІІ. Організація самостійної роботи учнів.
Швидкість зміни інформації у сучасному світі настільки висока, що гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. Тому ППЗ здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань. Доцільність проведення самостійної роботи з використанням ППЗ полягає в тому, що вони допомагають учителеві сформулювати проблему, активізувати сприймання, забезпечити міцне засвоєння знань, сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Дидактична цінність ППЗ полягає в тому, що учні сприймають не «готові» знання, а виконують пошукову роботу.
ППЗ не тільки полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації та диференціації, але і дозволяють вчителю по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності.
Фрагмент уроку у 8-му класі
Тема: Данте Аліг’єрі – останній поет Середньовіччя і перший
поет Відродження.
Мета: активізувати знання учнів про добу Середньовіччя та Відродження; розвивати навички самостійного аналізу поетичного тексту; виховувати вдумливого читача.
Завдання для самостійної роботи учнів: визначте головну думку поезії, її тематику, жанр та художні особливості.
Учитель після формулювання завдання для самостійної роботи подає на слайді (рис.2) поезію Данте з метою подальшого спільного обговорення усіх художніх особливостей, визначення тематики, жанру твору. Така подача дидактичного матеріалу створює умови не лише для унаочнення тексту, а й забезпечує можливість спільної роботи вчителя та учня, встановлює зворотний зв'язок між учасниками навчально-виховного процесу.
Рис.2. Приклад застосування ППЗ [4] для
самостійної роботи учнів
ІІІ. Унаочнення навчального матеріалу.
ППЗ дозволяє використовувати інформацію як інструктивний та ілюстративний матеріал. У методичній літературі [5; 6; 7; 8] розрізняють ілюстрації, що лише відтворюють та конкретизують навчальний матеріал; ілюстрації, що доповнюють навчальний матеріал або подають його у новому висвітленні. Останній вид ілюстрації, на наш погляд, варто вважати найбільш придатними для розвитку пізнавальної активності школярів у процесі вивчення світової літератури. Використання ППЗ із ілюстративним матеріалом – це не «доважок» до уроку світової літератури, а додаткове джерело навчальної інформації, за допомогою якого має вивчатися художній твір. Використання на уроці відеоматеріалів (рис.3), які пропонує ППЗ дозволяє учням не лише краще зрозуміти ідею художнього твору, а й надовго запам’ятати його, оскільки зорові образи та емоції є найбільш стійкими у пам’яті людини.
Рис.3. Приклад застосування ППЗ [4] для демонстрації
відеоматеріалів
ІV. Робота зі словником термінів
Робота зі словником є однією з важливих форм навчання учнів, під час якого відбувається засвоєння знань за допомогою аналізу та вивчення словникових статей. Робота зі словником є одним із найдоступніших і найефективніших прийомів формування лексичних, а також соціокультурних і граматичних знань.
Електронні словники термінів (рис.4), на нашу думку, мають цілу низку переваг, а саме:
1) дає можливість збільшити швидкість пошуку слова;
2) подає різні граматичні форми слів, які зазнали певних фонетичних чи морфологічних змін, а також діалектні варіанти граматичної форми, при чому ці форми подаються на екран як тільки вводиться слово, значно полегшуючи пошук потрібного слова;
3) дає більш вичерпну інформацію не тільки про значення слова, але й про особливості його поєднання з іншими словами, про контекстні значення;
4) забезпечує мобільність у процесі пошуково-дослідницької роботи.
Отже, ППЗ, який містить крилаті вислови та афоризми, епіграфи до уроків, підвищує мобільність під час читання та перекладу текстів, а також у процесі пошуково-дослідницької роботи учнів.
Рис. 4. Фрагмент літературного словника
V. Виконання учнями тестових завдань на основі ППЗ
Використання ППЗ на уроці дає змогу учителю з метою перевірки знань учнів складати тести, логічні ланцюжки, тренувальні вправи, головоломки, літературні диктанти (рис. 5), кросворди (рис.6) тощо.
Наприклад,
1) закінчіть речення;
2) заповніть пропуски у реченні;
3) дайте визначення поняття;
4) складіть логічний ланцюжок (треба знайти зайве слово і пояснити чому воно зайве).
При використанні ППЗ для складання тестових завдань ми, на основі власного педагогічного досвіду, рекомендуємо дотримуватись таких порад:
Уникайте використання очевидних, тривіальних, малозначних питань і формулювань.
Дотримуйтесь правил граматики, пунктуації і риторики. Тестові завдання мають бути найбільш “читабельні”. Прості декларативні речення допоможуть учням уникнути неправильної інтерпретації.
Уникайте використання неясних виразів і слів (виключаючи випадки складання тесту спеціально для цілей, пов'язаних із знанням цих слів).
Уникайте втрати часу. Складайте завдання, які можуть бути виконані за мінімальний час. Цього можна досягти такими способами:
Визначте, якої довжини відповідь ви хочете отримати на тестове завдання (ТЗ) відкритої форми, наприклад, “одне слово”.
Використовуйте в тесті стільки ТЗ, скільки необхідно для досягнення всіх цілей тестування. При тестуванні вашою метою має бути не кількість тестових завдань, а віддзеркалення всіх цілей тестування.
Виключайте ТЗ і відповіді (наприклад, у закритій формі), оскільки їх можна оцінити, як “обманні”.
Уникайте взаємопов'язаних завдань, де зміст одного завдання підказує відповідь на інше завдання.
Уникайте ненавмисних підказок у завданнях і зразках відповіді. Ці підказки є одним із способів вгадування правильної відповіді без володіння достатніми знаннями або уміннями. З тексту завдання необхідно виключити всі вербальні асоціації, які сприяють вибору правильної відповіді за допомогою здогадки. Такими підказками можуть бути граматичні підказки, асоціативні слова і визначення (наприклад, у ТЗ закритої форми використання однакових жаргонних фраз або слів у формулюванні ТЗ і в можливій відповіді).
Рис. 5. Фрагмент літературного диктанту, складеного вчителем
на основі ППЗ
Рис. 6. Зразок кросворду, складеного вчителем на основі ППЗ
VІ. Перевірка знань учнів на основі тестів на встановлення відповідності та вибіркових диктантів з використанням ППЗ
Методика проведення тестів на встановлення відповідності та вибіркового диктанту визначається їх назвою. Від інших видів робіт ці відрізняються тим, що учень записує не увесь текст, уникаючи непродуктивного запису, а лише його елементи (слова, словосполучення). Характер вибіркових записів визначається специфікою літературних фактів, явищ і закономірностей.
Вибіркові диктанти різних видів (рис. з використанням ППЗ (рис.7, рис.8) доцільно проводити, на нашу думку, на етапі закріплення знань необмежено з огляду на його короткотривалість.
Як один з найбільш цілеспрямованих, найекономніших у часі та найактивніших прийомів вивчення теоретичного матеріалу, вибірковий диктант дає можливість сконцентрувати матеріал, розвантажити учнів і водночас зосередити їх увагу на головному, мобілізувати розумову діяльність.
Рис.7. Фрагмент на встановлення відповідності
Рис.8. Фрагмент вибіркового диктанту
VІІ. Формування навичок аналізу художнього твору з використанням ППЗ
Художня література – не тільки розвага, засіб цікавого проведення дозвілля, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання учнів. Які б методичні прийоми не обрав учитель, які б інноваційні технології він не використовував на уроці, усі вони мають бути зумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення.
Аналіз художнього твору завжди викликав чимало проблем і труднощів у вчителів. Як аналізувати художній твір у середніх і старших класах? Які шляхи для цього обрати? Як сформувати в учнів навички аналізу художнього твору? Проблема аналізу художнього твору не нова. З нею постійно зустрічаються у своїй роботі вчителі, нею займаються методисти, однак остаточного вирішення цієї проблеми методична наука не дає. Для розв’язання цієї проблеми ми пропонуємо використовувати ППЗ таким чином: роботі з вивчення художнього твору і творчості письменника можуть передувати повідомлення історичних, біографічних, лексичних, а в старших класах ще й теоретико-літературних, філософських, естетичних відомостей. Форми цих повідомлень можуть бути різними: лекція вчителя, аналіз письмової роботи, раніше запропонованої учням, робота з картиною, кіноурок, літературна екскурсія, аналіз базових літературних понять (рис. 9), робота учнів із крилатими висловами (рис.10). Роль вступних занять потрібна для того, щоб викликати інтерес до програмного матеріалу і створити умови для його розуміння.
Рис.9. Фрагмент підготовки учнів до аналізу художнього твору з використанням ППЗ
Під час роботи над великими творами підготовка з використанням ППЗ до аналізу художнього твору складається з чотирьох етапів:
1 етап – встановлення зв’язку з раніше вивченими і самостійно прочитаними творами;
2 етап – знайомство з біографією митця, епохою, в якій жив письменник чи яка знайшла відображення в творі;
3 етап – повідомлення про історію написання твору, його проблематику, публікацію і постановку на сцені;
4 етап – робота з невідомими поняттями, назвою, підзаголовком,
епіграфом тощо.
Рис.10. Фрагмент виконання учнями аналізу художнього твору з використанням ППЗ
Фрагмент підготовки учнів 7-го класу до аналізу художнього твору з використанням ППЗ «Зарубіжна література, 7 клас» [2]
2.3. Використання інформаційних технологій у поєднанні з іншими засобами навчання
Ісаєва О. [7] так пояснює сутність та необхідність такого поєднання: «Засоби навчання обслуговують усі моменти навчання: сприймання, осмислення, закріплення та застосування інформації. Далеко не завжди один і той самий засіб може обслуговувати всі ці моменти, тому що функціональні можливості його обмежені». Тому залежно від того, яке завдання необхідно розв'язати, учитель використовує ті або інші засоби. Так виникають поєднання – комплекси засобів навчання.
Один із важливих засобів навчання для набуття систематичних, міцних і ґрунтовних знань – самостійна робота учнів з підручником. Ця робота полягає в самостійному опрацюванні учнями друкованого тексту, що дає їм змогу глибоко осмислити закріпити його, виявити самостійність у навчанні. Прийоми роботи з друкованим текстом урізноманітнюються: вибірковим читанням і переказом, виписуванням цитат, добором фактичного матеріалу за питанням, складанням плану, конспекту, виписуванням тез, усним або письмовим викладом своїх суджень щодо прочитаного, схемами, підготовкою повідомлень і доповідей учнів тощо.
Головне завдання вчителя літератури – допомогти учням зрозуміти художній твір, глибинно осягнути його художню та естетичну сутність, виховати уважного вдумливого читача. Це завдання можливо реалізувати за допомогою такого засобу навчання як робота з художнім текстом. Аналіз художнього тексту допомагає глибше зрозуміти твір, побачити все його багатство і складність, оцінити його роль в житті суспільства, сприяти більшому емоційному впливу на читача.
Основною особливістю методики використання як окремих ППЗ, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань.
Вважаємо, що на уроці необхідне раціональне чергування засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми поєднання зі словом учителя.
Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі уроку і змісту навчального матеріалу, наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з інформацією тощо).
ППЗ – сучасний електронний мультимедійний підручник, цілісна дидактична система, що заснована на використанні комп’ютерних технологій і засобів Інтернету і яка ставить за мету забезпечити навчання за індивідуальними і оптимальними навчальними програмами з керуванням процесу навчання, але при обов’язковому поєднанні навчання з іншими засобами.
Висновки
Вивчення науково-методичної літератури, власний педагогічний досвід дозволили нам стверджувати, що ППЗ мають реальні переваги у процесі навчання учнів світової літератури в порівнянні з паперовими носіями інформації або навіть з електронними книгами.
1. Найбільша перевага цього освітнього продукту полягає в тому, що це не звичайний електронний підручник на електронному носії, а цілісна програма, яка поєднує теоретичні та практичні питання, має електронний журнал успішності, конструктор уроків, інтерактивні і тестові завдання та багато інших можливостей.
2. ППЗ є не тільки економічно вигідними, але і більш зрозумілим для сучасної молоді, робота з ППЗ активізує здатність учнів самостійно мислити.
3. З розвитком науки й техніки навчальна інформація може змінюватись швидкими темпами, тому використання саме Інтернет-орієнтованих електронних підручників дає ще одну перевагу – їх легко оновлювати, не зазнаючи при цьому істотних витрат.
4. ППЗ передбачають велику кількість і високу якість ілюстративних матеріалів, що сприяє високому рівню ефективності навчання.
5. ППЗ дозволяють об'єктивно та достовірно визначати рівень навчальних досягнень учнів за допомогою різноманітних багаторівневих тестів, завдань, тренажерів.
6. Ефективність роботи вчителя підвищується, збільшується складова творчої роботи. Учитель може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних умов.
7. Індивідуальний темп навчання – і це не тільки «індивідуалізація» за часом, оскільки навчання за класно-урочною системою підпорядковано жорстким часовим рамкам, але і варіантність розгорнення навчального матеріалу, врахування типу пам’яті, темпераменту і мислення учня.
Список використаних джерел
Педагогічний програмний засіб «Зарубіжна література, 6 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: «Атлантік», 2008.
Педагогічний програмний засіб «Зарубіжна література, 7 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: «Атлантік», 2008.
Електронний конструктор уроку. Світова література. 9 клас. – Х.: «Основа», 2012.
Зарубіжна література, 8 клас. Електронно-навчальний методичний комплект для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: «ІПІТ», 2009
Андрєєва О. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб оптимізації уроку. Опис досвіду / Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - №1, 2010. - с.21-26
Дячок С. Комп’ютерні технології осучаснюють урок літератури / Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - №11-12, 2010.- с.22
Ісаєва О. Формування сучасного читача засобами медіаосвіти / Всесвітня література в сучасній школі. - №2, 2013. - С.5-10
Кукленко О. Медіа текст на уроках літератури медіаосвіти / Всесвітня література в сучасній школі. - №1, 2013. - С.10-11
26
Получите свидетельство
Вход
Материал по литературе "Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури" (4.32 MB)
0
665
42
Нравится
0
