Інтерактивні методи навчання як засіб підвищення мотивації навчальної діяльності учнів на уроках математики та фізики.

Слов'янський багатопрофільний регіональний центр професійної освіти

ім. П.Ф. Кривоноса

Доповідь на регіональну секцію викладачів

природничо-математичної підготовки викладачів матетематики, фізики, інформатики

на тему:

«Інтерактивні методи навчання як

засіб підвищення мотивації навчальної

діяльності учнів на уроках

математики та фізики»

Підготували

викладач математики Кір'янова Вікторія Владіміровна

викуладач фізики, інформатики, астрономії Беспалий Віталій Іванович

Краматорськ_2016

Чому діти не завжди із задоволенням ідуть до навчального закладу? Причин може бути багато, але одна з них «нудно», «нецікаво». Учня необхідно зацікавити. Як цього досягти? Напевно у кожного викладача є арсенал власних прийомів. Пригадаємо, що К. Д. Ушинський більше ста років тому сформулював основну мету школи: навчити дітей вчитися. Саме навчити не фізиці, математиці, історії, хімії, а сформувати здатність учити себе. Важливо навчити учня самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. І якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення навчального закладу.

Людина, що не знає нічого, може навчитися,

справа тільки в тому, щоб запалити в ній

бажання вчитися.

Д. Дідро

Сучасні методи стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час викладання фізики, інформатики, математики:

1. Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.

2. Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів. Якщо учням  цікаво – цікаво з ними і вчителеві.

3. Пізнавальні ігри. Ігромоделювання.  Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.

4. Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.

Формування мотивації на кожному етапі уроку:

Вимоги, яких необхідно дотримуватися при формуванні внутрішньої мотивації учнів:

1. По можливості уникати нагороди, призи за правильне виконання завдання, обмежуватися лише оцінюванням і похвалою.

2. Якомога менше використовувати на уроках ситуації змагань. Краще привчити дитину до аналізу і порівнянню своїх власних результатів. Ситуація змагання може переключити на ігрові види діяльності.

3. Намагатися не називати навчальної мети «зверху». Спільна робота з дитиною щодо визначення мети та завдань буде більш ефективна.

4. Необхідно пам'ятати, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є самим останнім і найменш ефективним прийомом, який викликає негативні емоції і негативно впливає на ставлення дитини до навчання.

5. Уникати тимчасові обмеження там, де це можливо, оскільки це не лише пригнічує розвиток творчості, а й заважає розвитку внутрішньої мотивації

6. Слідкуйте за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали оптимальний рівень складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу ускладнюючи його.

7. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому його свободу.

8. Підбирати навчальні завдання з елементами новизни, і непередбачене, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час їх виконання.

Учитель-мотиватор обов’язково знайде можливість донести учням, що:

• чим вищий ступінь самоповаги, тим кращі результати в навчанні;

• почуття радості й інтерес полегшують навчання;

• страх і напруженість ускладнюють процес навчання;

• невдачі у навчанні можуть призвести до бажання припинити навчання.

Для мотивації навчання актуальними залишаються поради:

*підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання;

*підбадьорювати учнів, коли вони стикатимуться з труднощами;

*підтримувати позитивний зворотній зв’язок;

*піклуватися про різноманітність форм і методів навчання;

*привчати учнів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість;

*заохочувати виконання завдань підвищеної складності;

*учити чітко визначати мету, завдання;

*формувати почуття відповідальності, обов’язку;

*учити висувати вимоги насамперед до самого себе.

Одна з найефективніших форм мотивації полягає в тому, щоб зміцнити впевненість учнів у власних силах. Перевіреним засобом мотивації є планування мети і завдань самими учнями. Тільки тоді, коли учень сам собі планує індивідуальну мету навчання, у нього виникає віра в себе, а це – запорука успішного навчання. Успіх ще більше посилює мотивацію.

Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку. Основними способами формування мотивації під час навчання є:

• повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;

• практичне спрямування знань та можливість їх застосування у повсякденному житті;

• створення проблемних ситуацій;

• створення ситуації успіху;

• постановка близьких і далеких перспектив у навчанні. До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:

• чітка організація процесу навчання;

• авторитет учителя;

• стиль спілкування;

• самостійна пізнавальна діяльність учнів. Методи стимулювання інтересу до учіння:

• створення ситуацій пізнавальної новизни;

• створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;

• створення ситуації зацікавленості;

• метод здивування;

• опора на життєвий досвід учнів;

• навчальні дискусії;

• пізнавальні ігри.

Учителі можуть застосовувати методи стимулювання обов’язків і відповідальності під час навчання:

• переконання в значущості навчання;

• заохочення успіхів у навчанні;

• вправи з висунення та виконання вимог.

Учень на уроці повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, відчувати особисту зацікавленість в ньому, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчальна діяльність не може принести позитивний результат. Щоб досягти необхідного результату, можна використовувати різноманітні прийоми пізнавальних мотивів: •бесіда ( у вступному слові вчитель окреслює коло питань, які розглядатимуться на уроці; • Створення проблемної ситуації (питання, демонстрація експерименту, або надання до уваги учнів логічної суперечності; •Використання прийому « Дивуй». ( вчитель наводить дивні факти або майже неправдоподібні історі; •Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; •Використання під час уроку художньої та наукової літератури •Створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання

Під час викладання предметів використовуються наступні сучасні  методи контролю і самоконтролю у навчанні:

1. Тестовий контроль. Тестування – це метод, який дозволяє перевірити результати навчання з великою часткою об’єктивності, забезпечує одночасну перевірку знань учнів усього класу,  формує мотивацію для підготовки до кожного уроку, дисциплінує учнів.

2. Інтерактивне опитування.

3. Машинний контроль. Найчастіше використовую на уроках інформатики на етапах перевірки домашнього завдання та підведенні підсумків уроку. При машинному (комп’ютерному)  контролі знань не виникає конфліктів між учителем та учнем, навіть при поганому результаті в учня зберігається позитивний психологічний настрій на навчання.

4. Контрольні та практичні роботи. Готую їх за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. Учні самостійно обирають рівень кожного завдання і виконують його. Цим самим виховується уміння самостійно оцінювати рівень своїх знань, умінь та навичок з певної теми.

5. Проектування

Сучасному суспільству потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом, налаштованістю на максимальну самореалізацію, здатністю досягати мети раціональним шляхом і коректними засобами.

Наш досвід роботи свідчить про те, що інтерактивне навчання це ефективна форма організації пізнавальної діяльності, які відіграють важливу роль у сучасній освіті та дозволяють розв'язати одразу кілька завдань:

• розвиває комунікативні вміння й навички;

• допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу;

• забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного;

• використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання;

• всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності;

• відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну діяльність, переводить її в більш високі форми кооперації та співробітництва, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність;

• учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес до предмету; створюється сприятлива атмосфера на уроці;

• виключити монологічний підношення учбового матеріалу і дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел;

• мимоволі запам'ятовувати спеціальні терміни та відомості;

• відпрацьовувати в різних формах комунікативні компетенції учнів.

В. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді навчальний предмет, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Інтерактивне навчання - безсумнівно, цікаве, творче напрямок нашої педагогіки. Інтерактивні форми і прийоми можна застосовувати на всіх етапах уроку.

Наприклад, інтерактивний прийом «Інтелектуальна розминка»

«Входження в урок» починається з однієї або декількох невеликих, дотепних завдань, усного рахунку, загадок, завдань на виправлення помилок яку учні можуть вирішити спираючись на раніше вивчений матеріал; з побіжного опитування визначень, понять, термінів, дат, усного рахунку, розв'язання легких прикладів тощо, тобто всього того, що вимагає короткого, швидкого відповідь.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем

Саме уроки математики та фізики дають виключні можливості прищеплювати інтерес до творчих пошуків, виховувати в дітей бажання шукати нові, кращі шляхи виконання дорученої справи.

Інтерактивні вправи на уроках математики та фізики зорієнтовані на:

• розвиток належності мислення учнів, певної самостійності думок: спонукають їх до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, "Робота в парах", "Робота в групах", "Карусель", "Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися ("Чи справді це так?"), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;

• спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Застування вправ "Аналіз ситуації", "Вирішення проблем", вчать учнів відстоювати свою думку. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення;

• розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять учнів у реальну ситуацію пошуку.

У процесі інтерактивних вправ "Розумовий штурм", "Коло ідей", "Вирішення проблем", "Незакінчені речення" приймаються всі думки учнів як реальні, так і вигадані. Вправа "Пошук інформації" вчить їх самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок.

• Інтерактивне навчання вимагає від кожного учня вміння спілкуватися один з одним, мислити, приймати рішення. Залежно від інтерактивних форм учень навчається опрацьовувати інформацію, робити опорні схеми, алгоритми та конспекти, передавати свої знання іншим, висловити власні думки, розв’язувати та складати різноманітні різнорівневі завдання, оцінювати самостійно роботу свою та інших учнів.

• Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

• Інтерактивні методи дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

Виходячи зі специфіки математики та фізики (учень висловлює свої думки на базі основних понять та вмінь та вмінь писати рівняння, розв’язувати задачі, складати формули, порівнювати) до досвіду роботи за інтерактивними методами, хочу зупинитися на деяких з них.

Математика та фізика дуже тісно пов’язана з побутом, промисловістю, сільським господарством та будівництвом, тому дуже вдалим є метод "асоціативний кущ". Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, що є дуже важливим для підвищення зацікавленості учнів у математиці та фізиці.

Прийом (метод) маленьких чоловічків (ТРИЗ)- ММЧ»

Завдання - подивитися на об'єкт "зсередини", очима маленьких чоловічків

Приклад. Вивчення властивостей та графіків функцій або теплового розширення і випарювання.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це - співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

На уроках математики та фізики, а також у позакласній роботі з предметів поряд з традиційними інформаційно-пояснювальними використовуємо сучасні методи організації навчально-пізнавальної діяльності:

1. Проблемний. Даний метод полягає у створенні проблемних ситуацій, активізації пізнавальної діяльності учнів, актуалізації знань, вміння аналізувати. Учень при цьому є суб’єктом навчання. Найчастіше використовуємо проблемний метод на етапі повідомлення теми й мети уроку – як мотивацію навчальної діяльності ставемо перед учнями проблему, розв’язати яку зможемо, вивчивши новий матеріал. З досвіду можу сказати, що проблемний метод – один із найдієвіших для мотивації навчання.

2. Пошуково-дослідницький. Спирається на самостійну пізнавальну діяльність учнів. Використовуємо цей метод у позакласній роботі з предметів – учні працюють над проектами.

Ігрові технології інтерактивного навчання (ситуативне моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином учні вчаться працювати в команді.

Прийом: «Кошик ідей, понять, імен»

Це прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли триває актуалізація наявного у них досвіду і знань. Він дозволяє з'ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку. На дошці можна намалювати значок корзини, в якій умовно буде зібрано все те, що всі учні разом знають і узнають при вивченні теми.

Прийом: «Морфологічний ящик»

Такий прийом використовується для створення інформаційної скарбнички і подальшого побудови визначень при вивченні математичних та фізичних понять. Модель служить для збору і аналізу інформації по заданим ознаками, виділення істотних і неістотних ознак досліджуваного явища. Скарбничка універсальна.

Уроки математики та фізики, які організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися поважати думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, нас своїх уроках ми активно застосовуємо групову навчальну діяльність. Найчастіше парну і групову роботу ми проводемо на етапі застосування набутих знань. Для цього, навчальну групу поділяю на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливості різні варіанти організації роботи групи.

На етапі мотивації навчальної діяльності застосовуємо метод асоціювання, вправу "Мікрофон", "Мозковий штурм". Ці вправи дають можливість учням вільно висловлювати свої думки.

Робота у великій групі - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

Намагаємось уникати "закритих" питань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні", ставлю відкриті питання, що починаються з "як?", "чому?", заохочую учнів висловити свої думки, судження, почуття.

Практика показзала, що осмислення учнем навчального матеріалу починається тоді, коли він задає собі питання: «Що це...?», «Чому...?», «Навіщо це мені потрібно...?» і т. п.. Тобто «Запитати - значить зрозуміти».

Прийом педагогічної техніки "Постав запитання" дуже ефективний і як самостійний дидактичний інструмент, так і в контексті технології критичного мислення, а також в техніці активно-продуктивного читання.

Прийом педагогічної техніки «Кубік Блума»

На гранях кубика написані початку питань: «Чому», «Поясни», «Назви», «Запропонуй», «Придумай», «Поділися»

Викладач (або учень) кидає кубик. Необхідно сформулювати питання до навчального матеріалу з тієї межі, на яку впаде кубик. Цей прийом дуже зручний при перевірці домашнього завдання. Якщо учні знають матеріал домашнього завдання, вони без жодних зусиль зможуть скласти питання і відповісти на нього.

Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Після того як учнів об’єдную в групи, проводимо інструктування - розповідаємо про мету вправи, чітко даємо завдання, вказуємо час на виконання завдань та запитуємо, чи все зрозуміло. На уроках математики та фізики намагаємось надати учням максимум можливостей для самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним.

Під час роботи в групах учні ведуть короткі записи чи складають таблиці. Учень пише для себе, щоб визначити, запам’ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері оцінюю. Кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв’язанні колективної проблеми.

На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти - відповідають самі. Можна запропонувати учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.

Під рефлексією психологи розуміють самоаналіз, розмірковування над тим, що людина знає, думає, міркує. На цій стадії учень перетворює нові знання на власні, оскільки висловлює їх своїми словами. В кінці уроку повертаємося до записів на дошці, зроблених на початку уроку, уточнюємо, що зі сказаного підтвердилося, чи досягли поставленої перед собою мети, чому навчилися. Важливо, щоб учень не тільки знав, розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.

Прийом: «Хочу запитати»

Це рефлексивний прийом, що сприяє організації емоційного відгуку на уроці і формує:

• уміння ставити питання;

• вмінню висловлювати своє емоційне ставлення до відповіді.

Обов’язково звертаю увагу на невербальні комунікації - стан душі кожного учня, з яким закінчують урок. Намагаюся зняти напругу, а також поставити нову мету для освітньої діяльності, причому учні самі беруть на себе зобов’язання щодо подальших дій. Для кращої організації навчальної діяльності на уроці рекомендую в зошиті написати резюме, дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте оцінку собі та дайте собі завдання.

Ми вважаємо - зусилля викладачів, спрямовані на позакласну роботу, повинні відбиватися на результатах навчання математики та фізики. Тому ми намагаємось забезпечити таку взаємодію між класними та позакласними заняттями в навчальному закладі, щоб весь навчально-виховний процес являв єдине ціле, коли класні та позакласні заняття, зберігаючи свої специфічні особливості, цілеспрямовано впливали один на одного, сприяючи підвищенню спільної ефективності навчання, виховання та розвиток учня.

Ми прийшли до висновку, що кожен учасник інтерактивного навчання має навчитися:

1. ставити перед собою навчальні завдання, контролювати свою навчальну діяльність щодо поставлених завдань, домагатись запланованого результату і вибирати найбільш раціональний шлях пошуку необхідних для цього засобів розумової або організаційної роботи, щоб стати самостійним суб’єктом навчальної діяльності;

2. розвивати навчальну активність, яку необхідно розуміти як спроможність здійснювати якомога більшу кількість спроб і різноманітних засобів для досягнення визначеної мети;

3. визначити проблеми в ході навчання, які ми розуміємо як розрив між уже засвоєними розумовими і організаційними засобами і тими, які лише можуть бути засвоєні учнями;

4. навчитися рефлексії своєї навчальної діяльності, тобто вміння переходити від розумової чи організаційної діяльності до практики втілення й аналізу засобу цієї діяльності.

На нашу думку, найбільше спонукають учнів до творчості технології ситуативного моделювання. У сучасному суспільному житті ми спостерігає дебати партій, політиків, ток-шоу з відомими діячами, презентації фірм, дискусії перед мікрофоном, різні реклами. Елементи таких заходів вплітаються в сучасний урок. На своїх уроках ми застосовуємо такі технології ситуативного моделювання: метод реклами, метод презентації (скрайбінг), метод проектів, рольову гру.

Прийом "Реклама"

Метод реклами зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, я часто даю учням завдання підготувати рекламу (виділяємо на уроці 5-10 хвилин) про якесь математичне чи фізичне поняття, застосування якоїсь теми тощо. Роботу можна організувати в групі. А на уроці «йде трансляція» реклами.

Метод презентації можна використати на уроці будь-якого типу. Я часто його застосовую під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато знають про питання, що розглядається, тому можуть цілісно, зв’язно і цікаво розповісти про нього.

Одним із успішних методів впровадження інтерактивних технологій є метод проектів. Основний акцент при його використанні я ставлю на творчий розвиток особистості. Учень не лише засвоює необхідні знання, а й вчиться шукати та знаходити об’єкти їх застосування. Метод проектів зорієнтований на творчу самореалізацію особистості, яка розвивається в процесі навчання. Прийом "Склади завдання" може бути прикладом короткострокових, оперативних проектів, які можна виконати протягом уроку або навіть його частини.

Прийом: «Конкурс шпаргалок»

Учні за певний час (5 хвилин, наприклад) повинні якісно, швидко, коротко, точно і розбірливо записати всю важливу інформацію на невеликому листку паперу. Перемагає той, хто зможе ,дотримуючи всі умови,"запротоколювати" найбільшу кількість тексту, і хто відтворить свій текст швидко, без помилок.

Типові проблеми при використанні інтерактивних методів:

1. Головна проблема: учень часто не має власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "В нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою викладача чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, що має в групі авторитет з цього предмету" тощо.

2. Часто учні не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення.

3. Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.

4. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

5. Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші учні відразу стають пасивними.

Висновок.

Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії викладача та учнів: викладач стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей. Інтерактивне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.

Моніторинг якості знань учнів з математики та фізики є підтвердженням ефективності впровадження досвіду та обґрунтовує доцільність використання інтерактивних методів для формування компетентної особистості. Навчальні заняття для нас та наших учнів – постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.

Усі вищі духовні потреби людини – у пізнанні, самоствердженні, самовираженні, самоактуалізації. Це прагнення до самовдосконалення, саморозвитку. Використати ці потреби для мотивації навчання – означає відкрити шлях до підвищення якості шкільної освіти. Основними серед стимулювання завдань навчання є стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів та формування пізнавальних потреб. Адже, викладання – це мистецтво, а не ремесло. Винаходити, вимагати, удосконалюватися – єдиний можливий курс сучасного вчителя.

Використані джерела

1. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5-е видання, доповнене і перероблене – К., 2007. – 656 с.

2. Бабанський Ю.К. Оптимізація процесу навчання: Загальнодидактичний аспект. — М., 1977.

3. Красовицький М., Бєлкіна О. Сучасні уроки (інноваційні технології: тренінги, інтерактивні форми навчання, критичне мислення) // Завуч. – 2002. – №35. – С.6.

4. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак.- К.: Просвіта, 2000.-367 с.

5. Пометун О. Технологія інтерактивного навчання як інноваційне педагогічне явище / Олена Пометун // Рідна школа.-2006.-червень.- С. 50-52

6. Інтернет ресурси:

• http://ua.textreferat.com/referat-12867.html

• http://ru.osvita.ua/school/theory/780/

• http://timso.koippo.kr.ua/

• http://klasnaocinka.com.ua/