Получите свидетельство
Вход
Материал на украинском языке.
Мета:
навчальна: продовжувати поглиблювати знання учнів про поняття «симетричний малюнок», декоративне мистецтво; навчати створення узагальнення форми; формувати прийоми роботи з ножицями.
Розвивальна: Вчити створювати сюжетну аплікацію, добирати відповідні кольори паперу. Вчити гармонійно заповнювати аплікацією площину паперу. Прищеплювати любов до праці. формувати в дітей уміння сприйняти й аналізувати, порівнювати, узагальнювати; розвивати творчу уяву, дрібну моторику руки; акуратність, увагу, розвивати творчу уяву;
Виховна: виховувати в учнів зацікавленість творчою діяльністю в умовах практичної роботи; виховувати почуття прекрасного, любов до своїх друзів та рідних.
Форма уроку: комбінований.
Обладнання: репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду, фотографії гілок в неї, сніжинок, кристалів льоду; матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.
Для учнів: альбом для малювання; простий олівець, гумка,кольоровий папір, ножиці, клей ПВА, серветки для витирання рук і пензлів.
Хід уроку
- Організаційний момент
Актуалізація опорних знань
–Добрий день діти! Приготуйте усе необхідне для уроку і станьте рівненько біля парти. Сідайте будь ласка. Тема сьогоднішнього уроку Декоративне мистецтво « У зеленій травці» . Сьогодні ми познайомимося з декоративним мистецтвом та аплікацією! (Учитель пропонує учням охарактеризувати аплікацію, пригадати матеріали та інструменти аплікації, виражальні можливості цього виду мистецтва, згадати вже знайомі види композиції та композиційні прийоми).
- Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя
Аплікація - виготовлення малюнка з наклеєних або нашитих на що-небудь шматків кольорового паперу, матерії Латинське слово “аррliсаtio” означає прикладання. Аплікація – художня техніка, яка полягає у тому, що зображення, вирізані з одного матеріалу, накладаємо на фон з того або іншого матеріалу. Він може бути різноманітний: папір, картон, фольга, тканина, фетр, шкіра; природні матеріали: дерево, кора, листя, мох, стебла, солома, лусочки шишок та ін. Як бачимо, аплікацію можна виконувати, накладаючи два однорідні матеріали, наприклад, папір на папір, тканину на тканину. Але можна поєднувати два різні матеріали. Для прикладу, цікаво виглядає робота з тканини, накладеної на папір.
Солому чи кору поєднаємо з деревом, різнокольоровий папір можемо наклеїти на картон. Від того, який ми вибрали матеріал, залежить й інструмент, яким працюватимемо. Зрозуміло, що для паперу, тканини, картону найкращим інструментом будуть ножиці, для кори, соломи можна використовувати гострий ніж, лезо, але й ножицями ці матеріали добре ріжуться. А чим же скріплювати ці матеріали? Тут усе залежить від матеріалу, але найчастіше для цієї мети використовуємо клей: з картопляного або пшеничного борошна, столярний, БФ-2 тощо.
Тканину з тканиною можна з’єднувати за допомогою ниток, тобто шиття, а дерево до дерева або фольгу до дерева прикріплюємо цвяшками, але така аплікація виконується рідко.
Аплікація (як і будь-яка техніка) має свої особливості, властиві лише їй. Аплікацією не слід підмінювати інші техніки. Так, неможливо аплікацією передати тонкі переливи кольору, як це характерно для акварелі, чи використовувати довгі й тонкі штрихи, як роблять у гравюрі. Аплікація вимагає спрощених, узагальнених лаконічних форм і площинного їх трактування. При аплікації ми не дотримуємось правил перспективи, об’ємного світлотіньового зображення предметів. Натомість більше уваги звернемо на цікаву композицію, гармонійний добір кольорів, оригінальне вирішення теми.
Дехто думає, що у техніці аплікації не можна виконати цікавого, високохудожнього твору, що аплікація – заняття для дітей молодшого шкільного віку. Одначе це не так. Є багато художників, які з успіхом використовують аплікацію для створення оригінальних зображень, що мають високу художню цінність. До таких майстрів аплікації належить художник Саєнко, який зі звичайної соломки, іноді підфарбованої, уміє створювати чудові й оригінальні твори мистецтва. Серед його робіт на увагу заслуговують такі, як “Богдан Хмельницький”, “Козак Мамай” та ін. Із соломкою працюють й інші художники: І.Марчук (“Три брати”), В.Смілянець (“Заморські гості”).
Аплікацією з оксамитового паперу займається художник Я.Білас. Його неповторні композиції надзвичайно барвисті, казково кольорові, приваблюють до себе своєю оригінальністю й своєрідністю. Роботи згаданих майстрів – наочний приклад, як за допомогою аплікації у художній формі можна виразити глибокий задум, передати поетичний образ світу.
АПЛІКАЦІЯ З ПАПЕРУ І КАРТОНУ
Для аплікації придатний будь-який папір, за винятком надто тонкого (типу цигаркового). Папір може бути білий і кольоровий, матовий і блискучий, гладкий і фактурний, простий і оксамитовий. Папір легко наклеюється на інший папір (цупкий) або картон. Найкращим клеєм для паперу є клейстер з картопляного або пшеничного борошна. Такий клей не плямить, швидко сохне, проте не настільки швидко, щоб не можна було зробити виправлення, якщо неправильно приклеїти деталь. Він легко змивається з рук. Недолік цього клею – швидко псується, і тому найкраще завжди виготовляти його невелику кількість, саме таку, щоб вистачило на один раз для роботи.
З нашої розповіді вже достатньо знаємо про аплікацію, отже, час почати роботу. Спочатку виберемо тему, обдумаємо композицію. Це може бути, наприклад, декоративна квітка або пейзаж. Зробимо кілька ескізів композиції. Формою і кольором треба якнайкраще виразити свій задум. Велика кількість деталей лише заважатиме у роботі.
Композиція вибрана, ескіз зроблений на аркуші потрібного розміру. Треба його втілити у техніці аплікації. Підготуємо папір, який слугуватиме основою. На ньому наклеюватиметься зображення. Через копіювальний папір переводимо форми окремих деталей композиції на кольоровий папір і вирізаємо їх ножицями. Якщо дуже дрібні деталі, використовуємо маленькі мініатюрні ножиці. Вирізані деталі накладаємо на папір – основу, і перевіряємо, чи деталі підігнані одна до одної точно (інколи в процесі вирізання порушується контур) і якщо є певні неточності – виправляємо. Треба пам’ятати, що, коли переводимо форму на зворотний (білий) бік кольорового паперу, а не на лицьовий (забарвлений), то зображення вийде обернене дзеркально (те, що є з лівого боку, буде з правого). Якщо композиція симетрична (наприклад, орнамент), то це не має значення, але у всіх інших випадках треба про це пам’ятати і переводити форму через копіювальний папір на лицьовий бік кольорового паперу.
Наклеювання деталей – відповідальний момент роботи. Клей намазуємо на вирізану форму зліва. Намазувати треба щіточкою або ватним квачиком обережно, тонким шаром, акуратно по краях форми, щоб клей дійшов до краю паперу, але не перейшов на лицьовий бік вирізаної деталі, бо там відразу з’явиться пляма, а іноді фарба з кольорового паперу може розмазатись на руки і на папір – основу. Наклеєний папір прикладаємо обережно і швидко, пам’ятаючи, що-зволожений клеєм папір може збільшити свій об’єм і не вкластись у намічену форму на малюнку.
Наклеєну деталь пригладжуємо чистим клаптиком тканини і накладаємо на неї прес: чистий папір і товсту книгу. Висихаючи, папір стягується, і тому на основу треба брати цупкий папір, бо тонкий завжди покоробиться. Готову аплікацію потримаємо 2-3 год під пресом, щоб просохла.
Ще краще виглядатиме робота, коли клеїти зображення на картон. Він цупкий, добре тримається, не коробиться, не вигинається, його легко оправити у рамочку.
Картон – дуже гарний матеріал. Заготовляйте різні сорти картону. Згодом у вашій збірці з’являться шматочки різнокольорового картону. Там і фактура буде різна: в одних гладенька, в інших шорстка або з переплетенням, як полотно. Придумайте цікаву тему для аплікації з картону. Приміром, “Пастух пасе вівці”. А як цікаво у техніці аплікації з картону виглядатиме тема “Наше місто!”. Великі, багатоповерхові будівлі, дерева на набережній – все у білих, голубих і сіро-зелених тонах. Лише тут і там якась темніша чи яскравіша деталь – може, червона машина вдалині? Може, постать дівчини у синій сукні біля юнака у темному спортивному костюмі? Подумайте над цими темами, але не обмежуйте себе ними, бо найкраща та тема, яку оберете самі.
4. Закріплення нового матеріалу
(Учитель пропонує учням розглянути репродукції аплікації, що виконанні професійними художниками та народними майся)
5. Творче завдання
Паперові квіти, які зігріло тепло ваших рук, ніколи не зів’януть. Зробіть листівку для мами, прикрасивши її букетом квітів. Використовуйте технік витинанки й аплікації.
- Підбиття підсумків
Наприкінці уроку учні повинні давати визначення понять «симетричний малюнок» , декоративне мистецтво, вміти аналізувати, порівнювати, спрощувати, узагальнювати природну форму , демонструвати творчу уяву, спостережливість, акуратність, увагу. Перевіримо що ви запам’ятали на протязі уроку за допомогою невеликого опитування:
Який вид образотворчого мистецтва називають декоративно-ужитковим?
Де вона використовуються декоративно-ужиткового мистецтва?
Які ви знаєте види декоративно-ужиткового мистецтва?
Що таке аплікація?
Перелік матеріалів на наступний урок.
Декоративне мистецтво «У зеленій травці» (24.24 КB)
0
277
24
Нравится
0
