Получите свидетельство
Вход
Материал на украинском языке.
ЗАНЯТТЯ 1
Мета: ознайомити дітей з базовими психологічними поняттями: психолог, пам'ять, уява, увага, фантазія, психіка; пробудити у дітей пізнавальний інтерес; розвивати вміння аналізувати свій внутрішній світ; створити емоційно-сприятливу атмосферу на занятті.
Обладнання: казка «Наука про звичайнісінькі дива», додатки 1,2.
Хід заняття
На кожну букву алфавіту ми будемо записувати гарні, красиві, добрі слова. Почнемо з першої букви алфавіту. Пригадаємо гарні слова на букву «А» (акуратний, активний, ароматний, айсберг, акробатика, ажурний, айстра, атлас, ангельський, апетитний, авторитетний).
Акуратна буква «А»
До порядку заклика!
Треба бути акуратним,
Мати ангельський характер…
А якщо активним будеш
У друзів авторитет здобудеш.
Гарні ось такі слова
Знаю я на букву «А».
3. Вправа 1.
Завдання: розфарбуй всі частини малюнка, де є букви А, а, А, а. Що вийшло? (Додаток 1)
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми і мети заняття.
2. Читання казки «Наука про звичайнісінькі дива».
Казка «Наука про звичайнісінькі дива»
І частина
Ви знаєте, діти, що таке психологія? Які таємниці приховує це загадкове слово? Ні? Тоді я розповім вам одну казку про дівчинку Юлю, яка не знала, що це таке, але дуже хотіла знати. Юля чула слово «психологія» від тата і мами. Їй було цікаво уявити мудрих і добрих чарівників – психологів, які могли перевтілюватися в кого завгодно (так чомусь думала) і навіть зазирати у глибини душі.
Загалом у цій психології дівчині було багато чого незрозумілого. Тато завжди говорив про неї із захопленням і часто повторював слова: «дива психології». Тому Юля була впевнена, що психологія пов’язана із чарами, чаклуванням. Їй дуже кортіло побачити справжнісінькі дива і чарівні перевтілення, а тато ніяк не міг знайти часу, щоб показати їх. Днями він був у науковому інституті і приходив з роботи, коли Юля вже вкладалася спати. Якось, коли тато зайшов до неї в кімнату, побажати доброї ночі. Юля дуже розлютилася.
- Тату! Чому ти ніколи не маєш часу позайматися зі мною? Якщо ти не будеш усе мені пояснювати, я виросту дурною. Тато засміявся і сказав:
- Ти маєш рацію, Юленько! Я занадто багато часу відвожу на свою роботу. А що я повинен тобі пояснити?
- Ось ти, тату, працюєш психологом. А що ти робиш?
- Ти хочеш дізнатися, що я роблю?
- Так. І що таке психологія? Ти ж обіцяв мені пояснити, але в тебе не має жодної вільної хвилинки!
- Це дуже непросто пояснити такій маленькій дівчинці, - сказав тато і замислився.
- Я вже не маленька. І ти це знаєш, таточку! – ображено надувши губки, відказала Юля.
- Ну добре… Давай-но пригадаємо, як ми з тобою ходили взимку на гірку кататися на санках. Пам’ятаєш?
- Звичайно! Там ще двоє хлопчиків їхали на санках і перекинулися. Просто у сніг перекинулись! – засміялась Юля.
- А ти добре пам’ятаєш цей день? Увесь – від початку до кінця? Кожну хвилинку?
- Ні… Хіба можна все пам’ятати? Ось хлопчиків пам’ятаю, як сама з гірки їхала пам’ятаю, і як ти мене віз на санках, коли ми йшли кататись… А як додому поверталися – зовсім не пам’ятаю.
Ось бачиш. Твої спогади відрізняються від того, що відбувалося насправді. Ти пам’ятаєш не всі події, а тільки найяскравіші моменти і зараз уже не зможеш сказати, як ті хлопчики були одягнені. Якого кольору були у них санки?
- … Ні не зможу.
- … Те, що залишилось у твоїй пам’яті, - це не зовсім те, що було насправді. Дещо набуло іншого значення, а багато що забулось. Такі особливості нашої пам’яті. Але у нас із тобою є не тільки пам'ять. Є у нас, наприклад, ще фантазія, уява. Уяви собі, що влітку ми поїдемо відпочивати на море. Адже ти ніколи не була на морі?
- Ні.
- А можеш уявити себе на пляжі? Б’ються об берег морські хвилі, кричать чайки, дме теплий вітер…
Юля трішки подумала, зморщила чоло, потім кивнула!
- Можу! Я і тебе уявила, і маму, і хвилі. І навіть гори на березі моря.
- Дуже добре. А як ти думаєш, коли ми приїдемо туди відпочивати, берег моря буде таким, яким ти його зараз уявила?
- Ні, напевно. Я ж це сама придумала, а насправді я там не була, можливо, там усе зовсім по-іншому!
- Правильно. Ти сама помітила, що твоя уява про берег моря може виявитися не зовсім подібною на справжній берег моря. Якось у давнину люди звернули увагу, що є явища життя, предмети, які нас оточують, є і інші, зовсім особливі явища, які відбуваються всередині нас. Досить часто наші відчуття, спогади сильно відрізняються від тих, що були насправді. Цим внутрішнім явищам люди придумали назви – сприйняття, пам'ять, мислення, воля, почуття тощо. Усі разом вони утворюють усередині кожного з нас особливе Королівство Внутрішнього Світу. Інакше Внутрішній Світ називається психікою.
ІІ частина
- А чим займаються психологи? Ось ти, татку, що робиш? - Психологи вивчають психіку людини, ті закони, за якими живе Королівство Внутрішнього Світу. Усі світи всередині людей дуже різні, неподібні, утім, спільні (загальні) закони у них є. Наука психологія намагається знайти ці закони, дізнатися про те, що, зрештою, відбувається в цих королівствах. Зрозуміло?
- Не дуже, – зізналася Юля. А як можна дізнатися, що там, усередині нас, відбувається?
- Для цього є різні способи. Звичайно, вивчити Внутрішній світ людини досить важко – ми ж не можемо побачити, які у нас думки або образи. І тут на допомогу психологу приходить експеримент.
- А що це таке?
- Коли психолог хоче виявити якісь явища у Королівстві Внутрішнього Світу, зрозуміти, як ці явища відбуваються, він просить людей – учасників експерименту – виконати його завдання й уважно аналізує результати. Психолог створює такі умови, у яких внутрішні психічні явища чітко виявляються в діях. Наприклад: хоче психолог дізнатися, скільки слів може запам’ятати шестирічна дівчинка з першого разу. Можна назвати їй слова і попросити повторити. А можна запропонувати погратись у гру «Магазин». Слід перелічити, що їй треба купити в магазині: хліб, сіль, ковбасу, масло, яблука. А помічник психолога – «продавець» у протилежному кутку кімнати провіряє, скільки слів дівчинка запам’ятала. Це і є експеримент.
- А ще як вивчають Королівство Внутрішнього Світу?
- За допомогою спостережень за дитиною можна дізнатися, компанійська вона чи замкнута, щедра чи жадна, розбишакувата чи спокійна, ввічлива чи груба. Крім того, уже багато можуть розповісти про дитину її малюнки чи фігурки з пластиліну.
- А психолог може все – все про людину дізнатися?
- Не все, але дуже багато. Часто буває, що людина думає про себе, про свої якості одне, наприклад, вважає себе дуже доброю, а психолог спостерігає за її вчинками і бачить, що вона ображає своїх друзів, не любить ділитися іграшками книжками. Яка ж це доброта?
- Татку, а для чого психологу потрібно все це знати?
- Для чого?... Наведу тобі приклад. На заводі токар виробляє різні деталі на верстаті. Є такі станки, що самі виготовляють ці деталі. Завдання робітника – просто вчасно ввімкнути верстат. Але коли верстат зламається, робітник повинен його відремонтувати. А зробити це він зможе, якщо знає, як влаштований верстат.
- А до чого тут психологія?
- Тут є подібність. Психолог допомагає людям жити і працювати. А люди набагато складніші за будь-які верстати і допомагати їм можна лише тоді, коли знаєш, як влаштована і діє людська психіка.
- А як психологи допомагають людям?
- По-різному. Цим займається практична психологія. Наприклад, у якоїсь дитини погана пам'ять. Вона забуває все на світі. Тоді психолог придумує для неї спеціальні вправи, займається з нею і розвиває її пам'ять. Або, наприклад, якась дівчинка так боїться темряви, що не може заснути без світла. Психолог відпрацьовує з нею деякі завдання – і страх проходить.
- Я теж хочу знати все про себе. І пам'ять розвивати. І темряви не боятися. Давай, таточку, навчай мене цього.
- Не поспішай, Юлю. Психологія не така проста річ, щоб можна було навчитися за один вечір. Розпочинати треба з вивчення себе. Завтра ми обговоримо з тобою, як можна точно розуміти і оцінювати себе. І я розповім тобі цікаву казку. А зараз доброї ночі!
3. Бесіда. Запитання:
Ким працював Юлин тато?
- Чи запам’ятали ви, що таке психологія, які таємниці приховує це загадкове слово?
- Які назви придумали люди тим явищам, що відбуваються всередині нас?
- Яке особливе Королівство утворюють усі ці явища?
- Як по-іншому називається внутрішній світ?
4. Гра «Стоп» на подолання рухового автоматизму.
Діти йдуть під музику. Раптово музика обривається, але діти повинні йти далі в попередньому темпі доти, доки ведучий не скаже «Стоп».
5. Корисні поради «Про «хочеться» і «треба»
- Дорослі завжди заздрять малюкам, бо їхнє життя з ранку до вечора будується лише на задоволенні «хочеться». Діти роблять усе, що подобається. Радіють, плачуть, «з головою» заглиблюються у гру чи в книгу… Та настає в життя момент (наприклад, 1-й клас), коли включається «треба», а це зовсім не те, що «хочеться».
- Коли людина рухається вперед, її або щось підштовхує в спину, або щось приваблює до себе, задаючи напрям руху. Те, що штовхає – це «треба». Тривога, невпевненість, страх можуть бути страхом зупинитися, боязно бути покараним, невпевненістю у правильності відповіді. Те, що приваблює – це «хочеться». Це те, що подобається, захоплює, що допомагає зробити вибір, відкрити своє серце.
- Будь-яка справа має своє «треба» і своє «хочеться». Якщо спробувати поєднати «треба» і «хочеться», то кожне доручення, кожна справа, кожен вчинок будуть цікавими для тебе і ти виконуватимеш їх із задоволенням. «Треба» у такому випадку буде розвивати силу волі, самоконтроль і впертість у досягненні мети. А «хочеться» допоможе зробити справу привабливою, корисною і пізнавальною.
- Спробуй подружити своє «хочеться» із «треба» і - тоді все життя ти відчуватимеш себе щасливим, як у ранньому дитинстві.
6. Етюд «Після дощу».
Мета: зняття психом’язового напруження, розвивати увагу, пов’язану з координацією слухового й рухового апаратів, уяву, вчити, відображати емоцію радощів.
Гаряче літо. Щойно пройшов дощик. Діти обережно ступають, ходять навколо калюж, щось собі уявляють, стараються не замочити ніг. Потім розвеселившись, стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять на всі боки. Їм дуже весело.
7. Вправа 2. Завдання: з’єднай точки, починаючи з 20. Хто друг капітана, розфарбуй його. (Додаток 2)
8. Робота в парах.
Вправа 3.
Завдання: знайдіть у цих словах ще одне слово (ім’я). Яка пара зробить це швидше.
Доля.
Васильки.
Романтик.
Бориспіль.
Миколайчук.
Колеги.
Хустина.
ІІІ. Заключна частина.
Підсумок заняття:
- Чи сподобалось вам заняття?
- Що було цікавого?
- З якими новими словами ви ознайомились на занятті?
- А як вам зараз на душі?
2. Узявшись за руки, діти утворюють коло.
- Подивіться одне на одного та усміхніться. Відчуйте тепло долоньки своїх сусідів.
Знайомство з елементарними психологічними поняттями (0.47 MB)
0
444
21
Нравится
0
