Здоровий спосіб життя та особиста гігієна людини

Здоровий спосіб життя та особиста гігієна людини

• ПЛАН
• 1)Гігієна тіла та ротової порожнини.
• 2)Гігієна фізичної культури та загартування.
• 3)Гігієна одягу та взуття.
• 4)Профілактика шкідливих звичок.

• Основою здорового способу життя, ефективної первинної та вторинної профілактики різних захворювань є особиста гігієна – комплекс заходів спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини.

• У сферу особистої гігієни входять: гігієна тіла і порожнини рота, гігієна фізичного виховання та загартування, запобігання шкідливих звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу, гігієна відпочинку, сну, гігієна індивідуального харчування, гігієна розумової праці, психогігієна та інші.

Здоров'я

• За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ, 1946)

Здоров'я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів”.

• „ Здоров'я – це процес (включаючи методи і засоби) збереження і розвитку біологічних, фізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності людини при максимальній тривалості її активного життя”.

Здоровий спосіб життя людини

• Здоровий спосіб життя людини – це великий комплекс біологічно і соціально цілеспрямованих і доцільних методів і засобів життєдіяльності, відповідних потребам і можливостям людини, яких вона свідомо дотримується з метою забезпечення формування, збереження і зміцнення здоров'я, здібності до продовження роду і досягнення активного довголіття.

Здоровий спосіб життя населення

• – такий спосіб його життя, який забезпечує поєднання повноцінної біологічної і соціальної адаптації кожної людини з можливістю максимального самовираження народу, нації, класу, соціальної групи в конкретних умовах життя і який зумовлює і забезпечує подальший розвиток суспільства.

Особиста гігієна

• У сферу особистої гігієни входять: гігієна тіла і порожнини рота, гігієна фізичного виховання та загартування, запобігання шкідливих звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу, гігієна відпочинку, сну, гігієна індивідуального харчування, гігієна розумової праці, психогігієна та інші.

Об'єктивні методи і засоби

• матеріальне забезпечення особи, яке обумовлене рівнем освіти, професійною приналежністю, наявністю, характером роботи, рівнем оплати; наявністю і чисельністю сім'ї; житлові умови;

• забезпеченість холодним і гарячим водопостачанням в житлі, а для ряду професій і на виробництві; закладами суспільного характеру – лазнями, саунами, басейнами;

Суб'єктивні методи і засоби здорового способу життя

• До суб'єктивних методів і засобів відносяться:
• дотримання особистої гігієни – дотримання режиму праці і відпочинку, сну і режиму харчування;
• регулярна підтримка чистоти тіла;
• регулярні заняття фізичною культурою, використовування методів і засобів загартування організму;
• не допускати шкідливих звичок – вживання наркотиків, токсикантів, алкоголю, куріння.
• рівень культури особи.

ГІГІЄНА ТІЛА

ГІГІЄНА ТІЛА

• Нині застосовують переважно 2 типи лазень загального призначення
• парові;
• сухожарові сауни.

• Основними приміщеннями лазні є
• 1) душові та
• 2) парильні.

• У парильнях лазень першого типу (парових) з грубками – кам’янками при навантажувальному режимі температура повітря досягає 65-70 0С за відносної вологості ≈ 75-80 %. Якщо пара подається з котельні, ці показники відповідно складають 42-45 0С і 100 %.

Гідротермічні процедури в лазні позитивно впливають на різні функції організму.

• Розширюються кровоносні судини і пори шкіри,
• збільшується потовиділення,
• з організму видаляються різні шлаки (азотовмісні, молочна кислота)
• різко знижується рівень бактеріального обсіменіння шкіри.
• Поліпшується емоційно-психічний тонус,
• відбувається своєрідне тренування судин і терморецепторів,
• покращується пристосованість організму до різкої зміни погодних умов.

• Лазня нормалізує всі види обміну речовин, сприяє зниженню вмісту ліпідів, холестерину та молочної кислоти в крові. При цьому стимулюються функції надниркових залоз, поліпшується функціональний стан ЦНС. Корисною є лазня для таких людей, які хворіють подагрою, артрозами, ожирінням.

• Повітряне середовище лазні характеризується зниженим вмістом кисню, виникає гіпоксичний ефект, здатний викликати несприятливу реакцію спастичного характеру у хворих на гіпертонічну хворобу, ішемічну хвороби серця (та інші), порушення передсердно-шлуночкової провідності.

У приміщенні лазень мають бути:

• 1)добра вентиляція;
• 2)суворий санітарно-протиепідемічний режим;
• 3)не менше 1 разу на місяць повинна проводитися волога хімічна дезинфекція;
• 4)для вимірювання температури забороняється використовувати ртутні термометри;
• 5)не можна вносити в приміщення мийні та інші засоби в скляній тарі;
• 6)під час процедур забороняється палити, гучно розмовляти;
• 7)перед парильною слід прийняти теплий душ і запобігати перегріванню голови.

Догляд за порожниною рота

• У поняття догляду за порожниною рота входять:
• 1)індивідуальне чищення зубів;
• 2)видалення залишків їжі з міжзубних проміжків;
• 3)полоскання порожнини рота водою після кожного приймання їжі.

Догляд за порожниною рота

Зубні іригатори і зубочистки

Гігієнічний індекс зубів

• Якщо ГІЗ до 1,5 бала оцінка добра,
• 2,6 – 3,4 негативна,
• більше 3,5 – різко негативна.

Фізіологічні основи відпочинку

• а) трудова діяльність (навчання);
• б) особистий час;
• в) сон.

• 1)час перегляду телепередач слід обмежити в середньому не більше 2 год;
• 2)відстань від екрана телевізора повинна становити 2,5-5 м;
• 3)чорно-білі та кольорові передачі треба дивитися при потужності освітлення приміщення 7-11 Вт/м2. Кут зони перегляду передач повинен бути в межах 6 0 стосовно центру екрана.

Гігієна сну

• 1)остатній прийом їжі не пізніше ніж за 2 год до сну;
• 2)перед сном 20-30 хв прогулянка на свіжому повітрі;
• 3)заняття, які вимагають сильного розумового та емоційного напруження припиняють за 1,5-2,0 години до сну;
• 4)лягати спати в один і той же час в добре провітреній кімнаті;
• 5)взимку при відкритій квартирці;
• 6)забезпечити відсутність чи максимально можливе зниження шумових впливів;
• 7)застосування транквілізаторів і снодійних засобів допускають лише епізодично з дозволу лікаря.

• Загартування: - це система тренування адаптаційних механізмів пристосування до добових, сезонних, поступових або раптових змін мікроклімату, освітленості, магнітних та електричних полів Землі, що виникли у процесі еволюції, з метою підвищення опірності організму до зовнішніх впливів.

• До провідних принципів загартування слід віднести:
• послідовність збільшення впливу;
• регулярність проведення;
• урахування індивідуальних особливостей;
• багатофакторність процедур загартування;
• поліградієнтність, тобто тренування організму до слабких, сильних, коротких, уповільнених та середніх за силою і часом дії подразників;
• поєднання загального та місцевого загартування;
• регламентація рівня теплопродукції та виконання загартовуючих процедур як у стані спокою, так і при різній руховій активності;

• Значення цих занять дуже важливе:
• вони дозволяють збалансувати енерговитрати;
• стимулюють діяльність серцево-судинної системи і дихальної;
• сприятливо впливають на функціональну діяльність ЦНС та інших органів і систем,зменшують гіпоксію пов’язану із застоєм крові в органах малого тазу, активізують обмінні процеси, підвищують стійкість проти захворювань, покращують працездатність.

Умови переходу до різних режимів загартування

• ступінь адаптованості організму до охолоджень;
• частоту простудних захворювань в минулому;
• провести функціональну пробу на холодову стійкість, що передбачає визначення аналізу частоти серцевих скорочень при охолодженні ступні водою, яка має температуру 14-17 0 С протягом 3 хвилин.

Гігієна одягу

• Нині основними компонентами пакету одягу вважають такі шари:
• білизна (1-й шар);
• костюми і плаття (2-й шар);
• верхній одяг (3-й шар).

• За призначенням і характером використання розрізняють одяг
• повсякденний побутовий (в т.ч. дитячий),
• професійний (спец. Одяг),
• спортивний, військовий, лікарняний, обрядовий т.щ.

• До повсякденного побутового одягу ставляться такі гігієнічні вимоги:
• - забезпечувати оптимальний підодяговий мікроклімат і сприяти установленню теплового комфорту людини;
• не утруднювати дихання, кровообіг і рухи людини, не зміщувати і не стискувати внутрішні органи та частини опорно-рухового апарату;
• бути достатньо міцним, легко чиститися від зовнішніх і внутрішніх забруднень;
• не містити токсичних домішок, що виділяються в навколишнє середовище, не мати фізичних і хімічних властивостей які несприятливо впливають на шкіру і людський організм вцілому.
• мати порівняно невелику масу (до 8-10 % маси тіла людини).

• Гігієнічні властивості одягу залежать:
• від виду тканини;
• характеру її фактури;
• розкрою одягу.

Волокна хімічного походження

• штучні (віскозні, ацетатні, триацетатні, казеїнові);
• синтетичні (капрон, нейлон, перлон, лавсан).

• Значному поширенню синтетичних тканин сприяє низка їх позитивних властивостей:
• механічна міцність;
• стійкість до витирання, впливу хімічних і біологічних чинників;
• антимікробні властивості;
• еластичність.

Однак синтетичним тканинам властиві й суттєві недоліки:

• низька гігроскопічність – внаслідок цього піт та інші виділення шкіри майже не вбираються у волокна синтетичної тканини, а скупчуються в порах повітряних гальмуючи повітрообмін і погіршуючи теплоізоляційні властивості тканини. За високої температури навколишнього повітря створюються умови, що сприяють перегріванню, за низької температури – охолодженню;
• вони здатні затримувати неприємні запахи, гірше перуться (можлива деструкція волокон) справляти резорбтивний та алергічний впливи.

Гігієна взуття

• За призначенням розрізняють:
• побутове (домашнє, літнє, зимове, повсякденне, святкове);
• спортивне;
• спеціальне робоче;
• дитяче;
• військове;
• лікувальне (ортопедичне),взуття.

• Взуття має відповідати таким загальним гігієнічним вимогам:
• мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат взуттєвого простору та його добру вентиляцію;
• бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і формування кістково-м’язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною культурою і під час виконання трудових операцій;
• забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і біологічних впливів;

• не виділяти у внутрішньовзутєвий простір хімічних речовин у концентраціях, здатних у реальних умовах експлуатації мати несприятливий вплив (шкіроподразливий, резорбтивний, алергічний та інш.) на шкіру ступні і організм вцілому;
• відповідати віковим, статевим та іншим фізіологічним особливостям організму;
• легко чиститись і висушуватись, тривалий час зберігати вихідну форму і гігієнічні властивості.

• Гігієнічні властивості взуття залежать від матеріалу, з якого воно виготовлене, відповідності розмірів конфігурації ступні, конструктивних особливостей

Базувати антипропаганду необхідно знаючи основні причини чому люди починають вживати наркотики, якими є:

1 . Цікавість до наркотиків, до нових відчуттів, до “забороненого плоду”, яка базується на хибній впевненості, що вживання декількох доз ще не призводить до наркоманії. Але є значна кількість людей, особливо підлітків, у яких дуже нестійкі (лабільні) біохімічні процеси, молекули наркотичної речовини можуть уже після перших спроб вживання “включитися” в обмін речовин і зумовити наркотичну залежність. Особливо ці “розваги” небезпечні для осіб, які мають залежність до нікотину чи алкоголю.

• 2 . Втрата життєвих орієнтирів, а звідси поява синдрому “беззмістовного” життя, сильне душевне потрясіння, почуття самотності, відсутність уваги і допомоги з боку батьків, педагогів, психологів, друзів.
• 3. Невдоволення життям, яке виникає на грунті постійних конфліктів у сім’ї, навчальних закладах, низького матеріального і соціального
• рівня.

• 4. Вплив оточення, друзів, компанії. Потрапляючи в компанію, де вживають наркотичні речовини, юнак чи дівчина часто починають вживати наркотики, бо не хочуть здаватися “білою вороною”.
• 5. Простота переходу від легких наркотиків (сигарет, алкоголю) до найнебезпечніших. Часом їх відсутність утримує підлітка від цього кроку.
• 6. Знання про шкоду наркоманії на рівні загальноприйнятого штампу: “Дуже шкідливо” (це стосується і цигарок, і алкоголю) і незнання, до якої міри це шкідливо, і чому, коли і як це “шкідливе” проявлюється.

• Будь яка профілактична програма повинна містити в собі певні види діяльності в кожному з таких напрямків:
• поширення інформації про причини, форми і наслідки зловживання наркотичними засобами;
• формування в підлітків навичок аналізу і критичної оцінки інформації про наркотики й уміння приймати правильні рішення;
• надання альтернатив наркотизації.

Р.Гамзатов

• Не злоупотребляйте примерами:
• Не все слепые Гомеры,
• Не все глухие Бетховены,
• Не все храмые Ходжи-Мураты,
• Орлы не все те,кто пернаты

Дякую за увагу

З НОВОРІЧНИМИ СВЯТАМИ!