"застосування сучасних інновацій у навчанні для всебічного розвитку особистості"

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙ У НАВЧАННІ ДЛЯ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Кожний, хто до них долучиться, має досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням.

Ф.А.Дістервег

В сучасних умовах інформаційного суспільства перед освітою постає досить масштабне завдання: забезпечити практично-корисне опанування молоддю новими інформаційно-комунікаційними технологіями, розкриття і розвиток творчого потенціалу підростаючого покоління. Зазначене вимагає конструювання такого навчального процесу на заняттях інформатики у ВНЗ, кінцевим результатом якого мають бути знання, уміння, навички та компетенції щодо побудови і реалізації сучасних технологій ефективного розв’язання різноманітних завдань життєдіяльності людини за допомогою комп’ютера [11].

За Державним стандартом базової і повної середньої освіти ІКТ- компетентність визначається як «здатність студента використовувати інформаційно- комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань» [5]. Метою навчання інформатики у ВНЗ І-ІІ р.а. є накопичення такої теоретичної бази знань з інформатики, що має забезпечити формування у випускників коледжів інформаційної культури та розвиток ІКТ- компетентності. За таких умов стає особливо актуальним питання зміни ролі студента з пасивного слухача на активного учасника учбового процесу. Активність студента виявляється в самостійному пошуку засобів і способів у вирішенні поставленої мети, в придбанні знань, необхідних для виконання практичної задачі. Застосування в навчальному процесі методів активного навчання – проблема не нова, але в сучасних умовах дуже актуальна, тому що таке навчання сприяє розвитку особистості, забезпечує високий рівень знань і вмінь, підвищення ІКТ-компетентності, створює простір для творчого пошуку, ініціативи.

Швидкість зміни інформації у сучасному світі настільки висока, що гостро постає питання формування у першокурсників коледжів оптимальних 14 комплексів знань і способів діяльності, які б забезпечили універсальність її освіти. Ефективний розвиток ІКТ-компетентності студентів - першокурсників забезпечується шляхом використання сучасних методів активного навчання на практичних роботах з інформатики.

На відміну від традиційної освітньої моделі, що базувалась на пріоритеті простого засвоєння і відтворення інформації, головною метою навчання у ХХІ столітті стає всебічний розвиток людської особистості. Окрім рішення освітніх функцій, активні методи навчання спрямовані на подолання труднощів у міжособистісних комунікаціях студентів. Практичне значення пропонованого досвіду полягає в тому, що систематичне використання методів активного навчання на заняттях інформатики суттєво впливає на якість навчання, зокрема, на підвищення мотивації, активізації пізнавальної діяльності та самостійної роботи студентів; дає можливості створити комфортне середовище на практичних роботах завдяки демократичному стилю спілкування між викладачем та студентами, який побудований на основі партнерства, взаємоповаги, взаєморозуміння та захоплення спільною інтелектуальною діяльністю. Досвід ґрунтується на наукових працях А.Ф. Верланя, Н.В. Макарової, Є.А. Ракітіної, Т.І. Шамової, які вказують на те, що надзвичайно стрімкий розвиток інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій, зростання їх ролі в інформаційному суспільстві ініціюють проблему постійного удосконалення методики навчання. У науковій літературі досліджуються питання інформатизації освіти (В.Ю. Биков), психолого-педагогічні засади застосування інформаційних технологій (Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, Н.В. Морзе, І.В. Роберт, С.О. Сисоєва, Р.М. Собко), функції та критерії ефективності застосування ІКТ в навчальному процесі (О.В. Аленічева, Т.Л. Богданова). Вагомий внесок учених П.В. Беспалова, А.М. Журавльова, Н.Ф. Тализіної, А.В. Хуторського, М.О. Холодної у дослідження поняття «інформаційна компетентність»[6].

Впровадження у навчальний процес методів активного навчання розглянуто А.А. Вербицьким, Ю. М. Ємельяновим, І.Я. Лернером, А.М. Матюшкіним, М.І. Махмутовим, В.А. Рибальським, А.М. Смолкіним, П.М. Щербанем.

Викладачу інформатики надана велика можливість застосування активних методів проведення практичних занять і розвитку творчої активності у студентів. Головним результатом такого підходу має бути прагнення до розвитку особистості – вільної, гуманної, духовної, творчої, практичної, пристосованої до нових соціальних і економічних умов. При виборі методу навчання треба спочатку проаналізувати зміст навчального матеріалу і використовувати методи активного навчання там, де найбільш доцільно, тобто де найбільш дієво можуть проявитися творче мислення, пізнавальні здібності студентів. З метою розвитку ІКТ-компетентності першокурсників на заняттях інформатики використовуються різні методи активного навчання (МАН): уроки- семінари, інтегровані уроки, уроки-екскурсії, ділові ігри, ігри-обговорення, інтелектуальні вікторини та інші. Використання ділових ігор як одного з основних методів активного навчання сприяє тому, що студенти не тільки самі прагнуть виконувати завдання, але й спонукають до цього своїх одногрупників. Викладач і студенти проходять загальний шлях становлення компетентності (у сфері інформаційно-аналітичної, технологічної, комунікативної, соціальної діяльності), стають партнерами. Для закріплення матеріалу та перевірки знань з теми «Системи опрацювання табличних даних» проводиться ділова гра «Віртуальний офіс» з використанням програми для організації колективної взаємодії MS Office Groove . Ділова гра на занятті інформатики дозволяє: формувати навички свідомого обґрунтованого вибору ІКТ-засобів для розв’язання певної проблеми (технологічна складова ІКТ- компетентності); концентрувати увагу учасників на головних аспектах проблеми та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки (інформаційна складова ІКТ- компетентності); розвивати взаєморозуміння між учасниками гри (комунікативна складова ІКТ-компетентності). Урок-семінар – одна з форм активної діяльності студентів, яку можна ефективно застосовувати на заняттях інформатики при вивченні нового матеріалу. Активне навчання неможливе без активного залучення до процесу навчання самих студентів. Пізнавальна інформація може бути викладена не тільки викладачем, а й самими студентами, яких для цього треба відповідно підготувати. Ця пізнавальна інформація генерується студентами з прочитаних та переказаних ними статей, роздаткового матеріалу. Таким чином відбувається розвиток інформаційної компетентності. При проведенні заняття-семінару студенти розбиваються на міні-групи, яким дається завдання по збору матеріалу для захисту даної теми. Представники від кожної групи готують виступ протягом заздалегідь обумовленого часу. Як правило, дані виступи супроводжуються презентацією – творчим проектом, виконаним в MS PowerPoint. Вже стали традиційними семінари за темами «Комп’ютерна графіка», «Операційні системи», «Апаратне забезпечення ПК», «Комп’ютерні віруси. Антивірусні програми». Віртуальна екскурсія як форма заняття відноситься до такої доволі поширеної категорії нестандартних занять як «уявні екскурсії». За своєю дидактичною метою ці заняття можуть бути віднесені до занять засвоєння нових знань, коли викладач, перетворюючись на екскурсовода, «проводить» студентів-туристів по визначних місцях чи запрошує завітати до уявного музею. Віртуальна екскурсія може поєднувати в собі елементи різних моделей і технологій навчання. В руках викладача з’являється потужний мотиваційний інструмент, який він може використати для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентяв як на практичних роботах так і на лекційних заняттях. Елементи інтерактивності у поєднанні з інформаційними технологіями змінюють емоційну й інтелектуальну атмосферу заняття.

Мультимедійні засоби дають змогу не лише компенсувати брак сучасних наочних посібників, а й оперативно вносити до них певні зміни, продиктовані часом. Під час заняття з теми «Історія обчислювальної техніки» студенти відвідують віртуальний комп’ютерний музей. Пропонуючи студентам розглянути музейний експонат, викладач не дає жодних коментарів, надаючи студентам можливість самостійно з’ясувати його походження на основі опису. Це дає змогу організувати навчальну діяльність, у процесі якої удосконалюються інформаційно-технологічні та комунікативні навички студентів, відбувається обмін думками, розвивається їх уміння дискутувати. Інтегровані уроки – це можливість для студентів розвивати свої творчі здібності й особистісні якості, оцінити роль знань і побачити їх застосування на практиці, відчути взаємозв'язок різних наук. Так, при вивченні теми «Комп’ютерні презентації» студентам пропонується створення творчих проектів з теми «Моя майбутня спеціальність». Інструментарієм для роботи можуть бути MS PowerPoint, Windows Movie Maker та інші програми.

Кожному педагогу, який у своїй роботі застосовує методи активного навчання слід пам’ятати, що використання таких методів не повинно стати самоціллю і є нелегкою справою. Можливо, найбільшим бар'єром у використанні даних методів є ризик, що студенти не братимуть активної участі в роботі, недостатньо засвоять зміст навчального матеріалу. Такі методи потрібно ще поєднати зі змістом, потрібно мати повне усвідомлення того, яку користь матимуть учасники та як її реалізувати.

За останні роки збільшилась кількість студентів, які брали участь в олімпіадах з інформатики та комп’ютерних технологій, конкурсах з інформатики та комп’ютерної грамотності, підвищився інтерес до науково-дослідницької роботи з предмета. Спостерігається динаміка росту якості знань та навчальних досягнень студентів з інформатики. Отже, методи активного навчання на заняттях інформатики можуть стати цікавим ресурсом для формування і розвитку ІКТ-компетентності студентів. Використання їх у навчальному процесі дозволяє підтримувати постійний високий інтерес студентів до предмету, активізує розкриття їх творчого потенціалу, закріплює необхідні складові ІКТ-компетентності.

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед ВНЗ І-ІІ р.а. завдання підготовки випускників, здатних гнучко адаптуватися у різних життєвих ситуаціях, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, тому кожний сучасний викладач повинен намагатися урізноманітнити форми роботи так, щоб кожен студент відчув необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного студента виховати любов до свого предмета та бажання вчитися. А результат залежить від особистості викладача, рівня його майстерності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках: Качинська Г.В. [Електронний ресурс] – 2012 – Режим доступу: http://labtv.at.ua/load/0-0-0-77-20/

2. Голощапова О.В. Сучасна зброя вчителя – активні методи навчання [Електронний ресурс] – 2012 – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30464/

3. Гончаренко Л.М., Костенко О.І. Використання ІКТ для підвищення якості навчання [Електронний ресурс] – 2012 – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/27861/

4. Гуревич Р.С. Інформаційні технології навчання: інтегрований підхід / Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія, М.М. Козяр; за ред. Гуревича Р.С. - Львів: Вид-во «СПОЛОМ», - 2011. - 484 с.

5. Державний стандарт повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] – Державні стандарти: Державний стандарт повної загальної середньої освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2013) – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/general-secondaryeducation/state_standards

6. Жаболенко М.В. Инновации в области использования информационно- коммуникационных технологий в учебном процессе/ М.В. Жаболенко, Н.О. Жданова // Стратегія інноваційного розвитку системи вищої освіти в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції/ гол. ред. С.В. Смерічевська. - Донецьк: Кальміус, 2007

7. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» // Урядовий кур’єр. 2007. - № 6

8. Кадемія М.Ю., Шахіна І.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: Навчальний посібник / Кадемія М.Ю., Шахіна І.Ю. / - Вінниця, 2011. - 220 с. 31

9. Луньова Г.С. Дидактична модель формування інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої // Анотовані матеріали НДР інституту педагогіки за 2006 р. – К.: Пед. думка, 2007

10. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю: учебно- методическое пособие / Е.Д. Патаракин - М.: Институт, 2006. - 64 с.

11. Свєтлорусова А.В. Використання віртуальних спільнот для розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей старшокласників [Електронний ресурс] Свєтлорусова А.В. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/758/1/Свєтлорусова_А.В._стаття_Віртуальні…pdf

12. Семенов А. Информационные и коммуникационные технологии в общем образовании: теория и практика. - М.: Юнеско, 2006.- 328 с.