Виховний захід "Чари осені"

Виховний захід

"Чари осені",

проведений в 4 – В класі

Вчитель: Кулінко Н.П.

Чари осені

Ведуча:

Звідки йшла вона ступала
Лист на землю осипала – осінь.
І втікала, як лисиця,
Не спитавши, не спиниться – осінь.
Та верба зеленоока
Ще й не думала про осінь – де там.
Їй веселий травень снився
В лузі травами стелився – легко.
Солов’їв скликав до річки
Садовив їх на вербички – поруч.
Та не чути вже співанки
В солов’їні дивні ранки–пізно.
А вночі верба проснеться
І від страху стрепенеться – осінь.
Ночував мороз у лісі,
На калині, на горісі – тихо.
А сьогодні розлютився,
Обтрусив з вербички листя – осінь.

Під музику до залу заходять діти

Учні:

Покосили пшениці й жита,
Ми не чули, як минуло літо,
Вже надходить осінь золота,
Молоде зелене сходить жито.
Зажурились квіти не спроста,
Вранці роси випадають білі,
Вже надходить осінь золота –
Жовкне листя у саду на гіллі.
Осінь, осінь,
В гості тебе просим
З щедрими хлібами, високими снопами,
З листопадом і дощем, з перелітним журавлем.

Осінь: 

Ось я – за сосною,
Ось і листя в’яне.
Хто я?
Це за мною йдуть

густі тумани.
Ранками імлистими,

вдень, як позолоту,
Обриваю листя –

це моя робота.

Ведуча:

Заходь до нас. Про себе розкажи спочатку. Порозважайся з нами заодно.
Прийшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду осінь нам тримає,
Аби устигли хлібороби славні,
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори
Нехай собі лежить там про запас.

Осінь: 

А це у руках моїх, погляньте,
Із листя різнобарвного гірлянда.
До всього ж я художниця завзята
Гірлянду подарую вам, малята.

Гра з гірляндою.

Осінь: 

Я не сама до вас прийшла
Трьох братів я привела.
Їх за описом впізнайте
Як їх звати?
Відгадайте.

Ведуча:

Дозріває горобина,
І калина вже рясна,
Перший лист обпадає,
Коли це буває?       (У вересні)

Ведуча: 

Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки –
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць…   (Жовтень)

Ведуча: 

Вітер плаче, вітер виє.
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Вже зів’яли гарні квіти,
Скрізь калюжі поналито.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі…  (Листопад)

Ведуча: 

Молодці, діти!
Всі загадки відгадали
Братів осені впізнали.

А тепер давайте розкажемо вірші про осінні місяці і запросимо їх до нас на свято.

Учень:

Ходять хмари в небі синім
Місяць вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І польоту в вирій жде.
У ворота літа дзвонить
Юний вересень – школяр,
Золоте калини гроно
Осінь хилить на буквар.

Кличуть вересень.

Вересень: 

Перший місяць – вересень, я смачний.
Вам дарую яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград –
То солодка радість для всіх малят.

Я – вересень. Так мене назвали на початку нинішнього століття. Раніше всі кликали – ревун, зарев. Такі назви походять від жовтого кольору, бо саме тоді починає жовтіти листя і ревуть олені у лісі, які влаштовують шлюбні ігри. На заході називали мене маїк – починають маїтися і сівень – масово сіють збіжжя.

В Європі ще кликали – септембер, що означає «Сьомий», бо в Древньому Римі річне числення починалося з березня. Найбільші свята: Друга Пречиста – 21 вересня, Воздвиження Чесного Христа – 27 вересня, Віри, Надії, Любові – 30 вересня.

Учениця: 

Подивись на видноколі мов змінилися ліси
Хто це їх у жовтий колір так барвисто прикрасив?
Ось край річки жовті клени
І берези золоті.
Ялинки лише зелені залишились в самоті.
І пишаються дерева золотим своїм вбранням:
Це якийсь маляр напевно, догодити хоче нам?
Жовтень – місяць –– красень і чарівник,
До багатства й розкошів дуже звик.
Повні жмені золота він розсипа
Землю, мов царівну, він одяга.

Діти кличуть жовтень.

Жовтень: 

Я Вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева і кущі,
Уже осінні перші йдуть дощі.

Так мене називали ще до часів Київської Русі. Хоча часто кликали і поздерник. Чому? Колись в цей час починали обробляти льон і цей процес називався поздерництвом. А ще звали мене гребень (від поганих доріг), хмурень (похмурі дні), листопадник (період опадання листя).

Жовтень – пора весіль і вечорниць.

Найбільше свято – Покрова Пречистої Богородиці – 14 жовтня.

Учень: 

Дощик сиплеться з кленочка,
Дощик жовтий, золотий,
А зелені ще дубочки
Хочуть осінь обійти.
Дощик сиплеться і пада
По стежині дріботить
І веселим листопадом
Вітер грається й біжить.
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем.
По траві іще зеленій
Листопад по парку йде.

Діти кличуть листопад.

Листопад: 

Я листопадом звуся недарма,
З дерев останнє листя обриваю.
Вітер понад лісом співа, гуде,
Засипайте швидше, зима іде.

Я – листопад. В Європі кличуть – новембер, бо я десятий по літочисленню Древнього Риму. На Західній Україні – напівзимник, ворота зими, грудкотрус, листопадень, падолист. Найбільше свято – Михайла – 21 листопада. В цей день завбачають погоду. Як на Михайла вітер з полудня, то тепло буде до половини грудня. Михайло завжди на білому коні приїжджає.

Ведуча: 

В нас на святі знову гості.
Вони не розлучні з Осінню
Це її вірні друзі ––
Осінні дощі.
Дощик, дощик капає дрібненько
Не боюся я дощу, бо я веселенька.

Дощик: 

Дощик капає сильніше,
Грай музико, дужче грай,
Буде веселіше.
Дощик, дощик
Крапельки не сидять
Веселенько пішли в танець,
Аж ногами тупотять.

Танець краплинок.

Ведуча: 

А наші дівчатка не сумують, коли іде дощ.
Дощику. Чом нас лякаєш?
І гуляти не пускаєш?
Парасолькою новою
Я накриюсь з головою
Чобітки високі взую
По калюжам потанцюю.

Танець з парасольками.

Ведуча: 

Подивіться скільки виросло грибів після дощу.

Гриб: 

Я мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор,
Кашкет цяцькований розлогий,
А сам стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам’ятай!
Мене побачиш –– обминай!

Танець грибочків.

Ведуча:

А які дарує осінь щедрі урожаї.
Фрукти, овочі, насіння, хто ж цього не знає.
Навесні город саджали, восени врожай збирали,
Тепер, коли вже зібрано врожай,
Іще заможнішим став рідний край.

Звучать загадки про овочі і фрукти. При правильній відповіді відповідний Овоч виходить і кланяється.

Часник:

Хто гострого хоче часник хай придбає,
Він всякі мікроби вогнем випікає.

Помідор: 

Ось який гладкий я пан.
Маю гарний я жупан.
Помідори всі, малята.
Вітамінами багаті.

Диня: 

Ви на мене подивіться,
Я дівиця круглолиця,
Жовтобока, запашна,
А до того ж і смачна.

Цибуля: 

Я цибуля хоч гірка,
Та корисна я така.
Я й цілюща, кожен знає,
Від хвороби захищаю.

Морква: 

Я морквинка – морквиця,
Овочам усім сестриця!
Пийте сік із морквички 
І рум’яні будуть щічки.

Огірок:

Огірок я молодий,
Я корисний і смачний
У салаті й просто так
Дуже добрий я на смак.

Гарбуз:

А в гарбузовій каші –
Сила й слава ваша.
Хто цю кашу споживає,
До ста років доживає.

Буряк:

Я червоний бурячок,
Тут вітаю діточок,
У борщі я не замінний
І смачний і вітамінний.

Картопля: 

Купуйте куштуйте усі бараболю.
Варіте і смажте із сіллю й без солі
Сто страв господиня з картоплі готує,
Картопля як хліб, вона всіх нагодує.

Капуста: 

Я капусточка гарненька,
Я кругленька чепурненька
З мене страви всі смачні
Їжте й дякуйте мені.

Пісня "Україна – рідний край".

Виходять дівчатка Калинки.

1 калина: 

Беріть калину –– червоні корали,
Ці кетяги небо і сонце ввібрали,
Напоїть матуся калиновим чаєм,
Недугу ураз, як рукою знімає.

2 калина: 

Я не груша, я не слива,
Я калинонька вродлива
Я стою в зеленім листі,
У червоному намисті.

3 калина: 

Я калина красна,
Ягідками вкрилась рясно.
І горять вони вогнисто,
Мов у дівчини намисто.
Калинонька вогниста,
Подаруй своє намисто.
І з тобою ми охоче
Гарний проведем таночок.

Танець калинок.

На городі восени.
Музична сценка «Пан Гарбуз».
Сценка «Сперечались овочі»

Ведуча:

На завершення нашого свята пропонуємо вам кілька конкурсів. Переможців чекають призи – цінні і корисні (овочі).

1.     Хто знає прислів’я і приказки про осінь?

2.     Придумати найсмішніші назви до композицій овочів.

3.     Хто швидше з’їсть морквину?

Пісня "Осінь, осінь".