Твір-опис тварини в художньому стилі

Українська література 5-Б клас 

Урок 1   01.04.2020 

Тема: Павло Тичина. «Гаї шумлять». Коротко про поета і край, де він народився 

Шановні діти! На сьогоднішньому уроці ми з вами черпнемо живодайної краси образного слова і людських почуттів із глибокої криниці поезії Павла Григоровича Тичини. Перед нами постане один з найкращих світових поетів-ліриків, який з любов'ю відтворював картини рідної природи, не лише використовуючи багату кольорову і звукову гаму української мови, але й збагачуючи її власними неповторними ліричними образами та неологізмами.

1. У робочому зошиті записати:

Перше квітня

Павло Тичина. «Гаї шумлять». Коротко про поета і край, де він народився

(дистанц.)

1. Ознайомитися з матеріалом презентації (слайди 1-7).

3. Навчитися виразно читати та аналізувати поезію П. Тичини «Гаї шумлять», підручник стор.172 або слайди 8 - 9 презентації.

4. Теорія літератури

Ви, мабуть, помітили, що в ліричних творах є «прикраси»? Це тропи. І найлегший із них - епітет.

4.1. Прочитати:

У перекладі з грецької мови „епітетон” означає „прикладений”; епітет ніби „прикладається” до певного слова, надаючи зображенню предмета більшої виразності, поетичності, яскравості.

Епітет — це художнє означення, яке допомагає поетично, образно, художньо зобразити предмети. Наприклад: щасливий день, золоте сонце, тихі води, гомінкий струмок. (Цей абзац записати, вивчити)

Епітет допомагає виділити одну ознаку. Наприклад, якщо ми хочемо показати красу дерева через колір, то скажемо „срібнолиста тополя” (срібляста, золотиста). Залежно від того, яке враження вона на нас справила, скажемо „привітна тополя” (сумна, лагідна, весела, самотня).

4.2. Давайте пограємо

Гра „Назви епітет”. Виберіть з двох словосполучень те, у якому прикметник допомагає охарактеризувати предмет поетично, образно. Потрібне словосполучення запишіть у зошити (на оцінку).

Гарячі почуття — гаряча страва;

чисте сумління — чистий посуд;

лагідна осінь — лагідна мама;

сердитий Дніпро — сердитий чоловік;

замислений ліс — замислений хлопець;

тепле слово — тепле пальто.

Гра „Я — поет”.

Завдання гри — відповісти на кожне запитання образно, записати відповіді в зошити (на оцінку). Пам’ятайте, що словосполучення з епітетами дають змогу яскравіше описати предмети, явища, передати настрій, точніше висловити думку.

1. Яке сьогодні небо?

2. А влітку, у погожий, ясний день?

3. Який ліс у вересні? А який у час пізньої осені?

4. Які восени поле, луг? Які вони ранньою весною?

5. Який вітер пізньої осені, узимку?

6. Який вітер повіває теплого весняного дня?

4.3. Прочитати:

Метафора (від грецького — переміщення, віддалення) — це слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета. Наприклад: перешіптуються листочки, сміється сонце, стогне буря. Цей художній засіб робить нашу мову образною, поетичною. (Записати визначення в зошити, вивчити).

4.4. Давайте пограємо

Гра „Ми — поети”.

Зачитайте першу частину речення і доберіть до неї другу так, щоб вислів став метафоричним, тобто речення мало переносне значення. Запишіть отримані речення (на оцінку)

За садом сховалося…

Плинув…

Зоря…

Завиває…

Легенька хмара…

Зашуміли…

Прийшла…

4.5. Розгляньте приклади вивчених тропів з поезії «Гаї шумлять» (слайд 10).

5. Вивчіть поезію «Гаї шумлять» напам’ять (обов’язково, перевірю, коли вийдемо на навчання)

6. За бажанням (на додаткову оцінку) підготуйте малюнок (у зошиті) за змістом поезії «Гаї шумлять».

Додаткова інформація до уроку

Якщо з якоїсь причини не вдалося опрацювати презентацію, можна прочитати це:

Народився і виріс майбутній поет на мальовничій Чернігівщині (с. Піски). Етнографія і фольклор Чернігівщини зберегли й донесли до наших днів відлуння яскравих дохристиянських обрядів, в основі яких — одухотворення природи. У густих гаях прадавньої землі колись жили волхви-чарівники, що вміли промовляти до квітів і дерев, дощу і грому, розуміли мову птахів. Навіть оздоблення величних чернігівських храмів зберегло для нас елементи казкового світу стародавньої міфології сіверян. Тож не дивно, що саме ця земля стала батьківщиною українського Орфея — Павла Григоровича Тичини.

Малий Павло мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. Батько Григорій Тимофійович, сільський дяк, був його першим учителем музики: повісить, було, у сінях пилку і показує, як у Чернігові у руській церкві дзвонять. Сім'я багатодітна (народилося — 13, зіп'ялося на ноги — 9), жили впроголодь, зате гарно співали. Павла у 9 років віддали в хор при одному з чернігівських монастирів.

Усе своє життя Павло Григорович любив музику, чудово грав на кларнеті. У словах вловлював теж особливе, музичне звучання, і чи не тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (володів вільно п'ятнадцятьма). Першу збірку поезій Тичина назвав „Сонячні кларнети” (назва „музична”).