Повість Михайла Коцюбинського ” Тіні забутих предків ” – художнє відкриття життя народу Гуцульщини
Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.
Влітку 1911 року
М. Коцюбинський побував у
с. Криворівні, вивчав життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записав місцевий говір, пройнявся духом гірської природи
Відчуття казковості карпатського життя не полишає письменника
Життя горян у творі – це поєднання християнського та язичницького
Тема повісті:
Зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і природи
Ідея повісті:
Гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя
Проблематика твору
- Гармонія між людиною і світом природи;
- проблема добра і зла;
- сила кохання і неможливість існування без нього;
- вплив мистецтва на людину;
- вибір між життям і смертю.
- Тепла осінь Карпат. Нев’януча краса природи зігріта вранішнім сонцем. Чарівні cмереки та усміхнені трави. І здається, що на всьому світі тільки дві барви: в зеленій - земля, в блакитній – небо. А над всім цим панують гори, які щохвилини змінюють свій настрій.
Система образів повісті
Іван Палійчук
- «Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родини Палійчуків». Виплеканий дивовижною і таємничою природою Гуцульщини, ріс він розумним і допитливим хлопцем. Але був не такий, як усі діти: «Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить». Щось незрозуміле для оточуючих ховалося в його очах, таке, що і мати відвертала від нього очі. Іноді їй здавалося, що це не її дитина, а «бісеня».
Марічка
Палагна
- Дівчина з багацького роду. Жила природним життям, робила, як споконвіку робили її предки, як заведено здавна, дбала про дім, господарство, худобу, захищала їх від лихого ворожінням та осторогами. Можливо, не дуже й приваблива як людина. Але не її вина, що Іван її не любив. Цілком природно, їй хотілося кохання, сильного чоловіка поруч.
Чугайстер
- Чугайстер виглядає як чоловік, але такий високий, як смерека, в білім одязі. До людини ставиться приязно, балакає з ним, гріється при ватрі, а лише бігає по лісах та поїдає лісовиці (нявки).
Мольфар Юра
- Людина, наділена надприродними здібностями, ворожбит. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залежно від обставин та уподобань.
Образи-символи
Трембіта
- Трембіта — особливий музичний інструмент (довга труба), характерний для гуцулів. Її протяжний сумний звук, як правило, сповіщає про нещастя.
Ватра
- Ватра — це символ життя, незнищенності, символ одвічної вівчарської праці, що годує й підтримує людину.
Співанки й коломийки
- Співанки, коломийки — це теж притаманні лише карпатському краєві фольклорні твори — короткі, часто імпровізовані, легкі, з танцювальним ритмом — про все в житті.
У 1964 році повість була екранізована відомим режисером Сергієм Параджановим
Хата-музей кінофільму ” Тіні забутих предків ”
Фрагменти фільму


"Тіні забутих предків" (4.31 MB)

