Семинар учителей трудового обучения

Материал на украинском языке.

Початок 21 століття,третього тисячоліття має свій смисл, свою філософію. Час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя, інноваційної культури. Змінюється все : змінюється сам характер праці,яка дедалі більше стає інтелектуальною ; змінюється економічна діяльність, техніка, база й організація форми, її структура, умови й вимоги, які вона ставить до рівня знань і кваліфікації свого головного учасника – людини, яка працює в умовах неперервних змін і нововведень.

Уперше в історії людства покоління ідей і покоління речей змінюються у часі швидше ніж покоління людей.

Зміни вимагають конкурентоспроможності, професійної й соціальної мобільності, неперервної освіти й професійного, духовного самовдосконалення.Конкурентоспроможність учня – це вміння постійно навчатися, орієнтуватися у світі інформації, ефективно її використовувати, прагнення до саморозвитку.(сл.

 1) Школа покликана виконувати життєво важливу функцію – функцію стимуляції, допомоги і підтримки при входженні молодого покоління у світ життєвого досвіду. Гостра суперечність між новою системою вимог і можливостей особистості породжує необхідність формування у молодого покоління життєдіяльності.Завдання життєздатної особистості – бути компетентною, конкурентоспроможною особистістю, сформувати свої смисложиттєві установки.

Нова школа – школа життєвої компетентності. Освіта – це не підготовка до життя, це передусім саме життя дитини, це світ людини, і він має бути гідним її, щоб, перебуваючи в ньому, людина могла поліпшити світ, і саму себе.(сл.2)

Зміст освітньої галузі «Технологія» забезпечує розвиток системи  технологічної підготовки школярів, яка передбачає створення умов для реалізації потенціалу творчої діяльності учня з метою його самореалізації та самовизначення. Формування культури перетворювальної діяльності, що спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей у різних сферах діяльності і є необхідною будь- якому спеціалісту; виконання соціально й особистісно значущих проектів; профорієнтацію учнів на роботу в різних сферах виробництва, задоволення їх професійно-пізнавальних потреб; підготовку учнів до ведення домашнього господарства, організації простору своєї життєдіяльності за законами краси та гармонії тощо.

Проектно-технологічна система характеризується творчою діяльністю, кінцевим результатом якої є розробка і виготовлення  проекту. Саме проектно-технологічна система трудового навчання створює можливості у формуванні економічних, екологічних, маркетингових, технологічних компетентностей. Кредо проектної діяльності для учнів – твердження «Все , що я пізнаю – я розумію, для чого це мені потрібно, де і як можу ці знання застосувати».(сл.3)

У трудовому навчанні дуже поширене виконання творчих проектів, але й дослідницькі проекти мають тут своє місце.Дослідницький метод навчання це організація пошукової, пізнавальної діяльності учнів шляхом постановки вчителем пізнавальних та практичних завдань, які потребують самостійного творчого рішення.(сл.4).

Дослідницька діяльність учнів – путь творчого сприйняття сучасної науки. Проектна діяльність породжує покоління творців, тому що допомагає учням реалізувати свій творчий потенціал.(сл.5).

Суть дослідницького проекту – вчитель формулює учням проблему, а вони самостійно шукають її рішення.(сл. 6)

Мета дослідницького проекту – підвищити ефективність та якість процесу навчання, вчить учнів працювати і мислити самостійно,підвищувати інтерес до предмету, певної теми, розвиває творчу активність, комунікативні здібності учнів, вміння планувати свою роботу, доводити її до кінця.(сл. 7)

Етапи виконання дослідницького проекту: (сл. 8)

Підготовчий етап.

На цьому етапі визначається проблема, задачі, які з неї витікають,виставлення гіпотези, її рішення, та обговорення методів дослідження цієї проблеми.

Досліджування проблеми

Перший етап такої проектно-технологічної діяльності  мало чим відрізняється від основних видів проектів. Це – організаційно-підготовчий, на якому учні повинні вибрати і поставити перед собою проблему, усвідомити значення  у доцільності виконання проекту. Уся робота розпочинається з пошуку інформації,у тому числі з використанням Інтернету, наукових і періодичних видань. Саме тут відбувається інтелектуальне зростання людини, становлення особистості. Школяр учиться аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проводити корекцію, планує свою наступну діяльність. Поряд із цим він узагальнює вивчений матеріал, цим самим включаючи його в загальну систему своїх знань і вмінь.

Завдання – зібрати якомога більше інформації з цього питання, виконати проміжні завдання.

Формування та  аналіз результатів і виводів.

Презентація своєї дослідницької діяльності.

На цьому заключному етапі учні складають творчий звіт, в якому презентують результати своєї  діяльності.

За результатами численних експериментів експерти вже давно зробили висновок про виразний сильний зв´язок між методом,за допомогою якого учень засвоював матеріал, і здатністю згадати (відновити ) цей матеріал у пам´яті. Відомо, що  лише чверть почутого матеріалу залишається в пам´яті. Якщо учень має можливість сприймати цей матеріал зором, то частка матеріалу, що залишається в пам´яті, підвищується до однієї третини. Завдяки комбінованому впливу (через зір і слух) частка засвоєного матеріалу досягає половини, а якщо залучити учня до активних дій у процесі вивчення, то частка засвоєного може становити 75%.

Мультимедіа програми представляють інформацію в різних формах, забезпечуючи більш ефективне навчання. Економія часу, необхідного для вивчення конкретного матеріалу, у середньому становить30%, а набуті знання зберігаються в пам´яті значно довше. Необхідно зазначити, що етап мотивації в цьому випадку розширюється й має пізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішного навчання, оскільки без інтересу до поповнення знань, без уяви й емоцій неможлива творча діяльність учня.

Тому, у навчальний процес  все частіше впроваджують нестандартні технології навчання, прикладом яких є  мультимедійні засоби навчання. Мультимедіа – подання інформації і процеси не традиційним текстовим описом, а за допомогою фото,відео, графіки, анімації, звуку, тобто в усіх відомих сьогодні формах.(сл. 9)

Презентація – це набір слайдів, які послідовно змінюють одне одного, на кожному можна розмістити будь-який текст, малюнки, схеми, відео-, аудіо фрагменти, анімацію, 3D-графіку, використовуючи різні елементи оформлення.(сл. 10)

Використання мультимедійних технологій є необхідним для:

Анонсування теми

Як супровід пояснення викладача

Як інформаційно-навчальний посібник

Для контролю знань

Як звіт про дослідницьку діяльність

Учнів приваблює новизна проведення мультимедійних уроків. Під час їх проведення створюється атмосфера реального спілкування, за якої учні прагнуть висловити власні думки.  Діти виявляють інтерес до дослідницького матеріалу, не бояться працювати за комп´ютером, вчаться самостійно працювати з навчальною,довідковою та іншою літературою з предмета. Вони прагнуть отримати високий результат, виконати додаткові завдання. Під час виконання практичних дій школярі розвивають навички самоконтролю.

Тому я рекомендую своїм учням при виконанні дослідницьких, інформаційних, творчих проектів ( а саме при виконанні презентації) користуватися мультимедійними засобами інформаційних технологій. Приклади презентацій  дослідницьких проектів, які виготовили учні.(сл. 11-19).

У світі відбуваються різноманітні глобальні процеси, які торкнулися і декоративного мистецтва. Розвиток  інформаційно-комунікаційних технологій сприяє поширенню окремих робіт на значну територію протягом короткого часу. Таким способом стали популярні серед учнів та молоді ті види декоративно-ужиткового мистецтва, які не є традиційними для України : декупаж, печворк, квілінг та інші. (сл20-24) Свого часу вишивка хрестиком та бісером, інкрустація та інтарсія не були українськими народними ремеслами. Майстри народного мистецтва запозичали технології з Європи в різні часи та додали національних ознак: символіки, орнаментів, композиції. Поступово їх стали вважати народними через значне поширення на території України. Відповідні процеси відбуваються постійно. Одні види декоративно-ужиткового мистецтва поступово відмірають, інші відроджують, треті – запозичають в інших народів та розвивають у новому напрямку.

Програми з трудового навчання пропонують у варіативних модулях вивчати сучасні та традиційні види мистецтва. Однак часу вистачає лише для того, щоб ознайомитися з видом мистецтва та спробувати виготовити нескладний виріб.

Частину учнів захоплюють традиційні види мистецтва, з якими вони ознайомлюються на уроках . Певну частину приваблюють нові декоративні технології. Якщо для виготовлення декоративних виробів не потрібно значних коштів, то такі технології можна з успіхом вивчати на шкільних гуртках або факультативах чи доповнювати традиційні декоративні технології.

 На уроках необхідно не тільки виявляти та розвивати творчі здібності дітей, але й навчати їх самостійно здійснювати творчо-пошукову діяльність. Проектна діяльність в дослідницькому характері буде розвивати у учнів естетичне виховання та естетичні смаки,духовність, моральність, естетику рідного краю.

Сформувати глибокі пізнавальні інтереси до предмета в усіх учнів неможливо і , напевно, не потрібно. Важливо, щоб усім учням на кожному уроці технології було цікаво. Тоді в багатьох із них початкова зацікавленість предметом переросте в глибокий і стійкий інтерес до науки.(сл. 25).

Сьогодні ми з вами  поставимо перед собою ціль –познайомитися з новим видом декоративно-ужиткового мистецтва, виконати нескладну роботу з цієї техніки, а в дедалі – ознайомити з нею учнів.

Весь материал - в архиве.