Разработка на тему "Світле свято Великодня"

Материал представлен на украинском языке.

Мета: вивчати й поширювати народні звичаї і обряди, ознайомити учнів із святом Великодня, національними традиціями; виховувати пошану до народної мудрості.

Хід заходу

Вчитель. „Споконвіку було Слово, а слово в Бога було, і Бог був Слово. Воно через Нього постало, і ніщо не постало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. ” Ці слова з Євангеліє Велико денної ночі лунають у православних храмах древньоєврейською, грецькою, латиною, церковнослов’янською, українською та іншими мовами в усіх усюдах великого світу. Що означає це слово для віруючого християнина?

Учень. Головне християнське свято – Великдень установлене на згадку Воскресіння Ісуса Христа, яке відбувалося на третій день після його смерті і в перший день на єврейській пасхальній суботі.

Вчитель. Коли почали святкувати Великдень?

Учениця. Ранньохристиянські общини святкували два Великодня: перше свято пов’язували із спокутою смерті Христа. Це був Великдень суму і страждань. Йому передував довготривалий піст, котрий закінчувався вранішньою недільною Євхаристією, після чого лише починався Великдень Воскресіння.

Учень. У другій половині ІІ ст. і протягом ІІІ ст. свята зливалися в єдине багатоденне торжество, в центрі якого вмираючий на хресті і воскресаючи Ісус, що спокуватув людські гріхи своєю кров’ю.

Вчитель. Великдень кожного року припадає на інше число. Чому так?

Учень: На Нікейському Соборі у 325 році була визначена дата його святкування – перша неділя після весняного рівнодення і повного місяця. А оскільки сонячний і місячний календар не збігаються, то Великдень відзначається в межах 35 днів – від 4 квітня до 8 травня. Для більш точного визначення дати свята на кожний рік були зроблені обчислення, так звані пасхальні.

Вчитель. Як називався тиждень перед Великоднем і чому?

Учениця. Християнська традиція називає тиждень перед Великоднем – великим, або Страсним, бо в ньому відбувалися Страсті Господні. Найважливіші дні цього тижня від четверга. Богослужіння присвячене згадкам про Тайну Вечерю, яка була влаштована учнями Христа в домі одного із жителів Єрусалима на честь зустрічі єврейської Паски. Тут Ісус Христос передбачає зраду Іуди, відречення Петра і свою мученицьку смерть.

Вчитель. За народною традицією, Великий Четвер називається 2Чистим”, або вважається, що це день весняного очищення. У Чистий Четвер купали до схід сонця дітей, дівчата вмивалися в річках, озерах або в одязі заходили у воду. А ще ворожили на красу: збиралися на берегах річок на схід сонця. Роздягалися, розпускали волосся і стрибали у воду, промовляючи: „Вода, на тобі русу косу, дай мені дівочу красу!”

Здавна вірили, що дуже добре стригтися в Чистий Четвер – не буде боліти голова і випадати волосся.

Після вечірньої служби з церкви несли „страсні” свічки, випалювали ними хрест на дверях, що мав оберігати від нечистої сили.

Чому так відзначають Страсну П’ятницю?

Полную информацию смотрите в файле. 

ЗАХІД З НАРОДОЗНАВСТВА

Тема :

Виконала: учитель української мови та літератури

Антоненко Ю.В.

Тема: „Світле свято великодня”.

Мета: вивчати й поширювати народні звичаї і обряди, ознайомити учнів із

святом Великодня, національними традиціями; виховувати пошану

до народної мудрості.

Оформлення:

Листівки-запрошення – вітання гостям;

гасло: „Христос воскрес!”;

вербові гілочки, квіти;

писанки, крашанки;

паски, куличі;

кошики, свічки;

українські рушники, серветки.

Хід заходу

Вчитель. „Споконвіку було Слово, а слово в Бога було, і Бог був Слово. Воно через Нього постало, і ніщо не постало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.” Ці слова з Євангеліє Велико денної ночі лунають у православних храмах древньоєврейською, грецькою, латиною, церковнослов’янською, українською та іншими мовами в усіх усюдах великого світу. Що означає це слово для віруючого християнина?

Учень. Головне християнське свято – Великдень установлене на згадку Воскресіння Ісуса Христа, яке відбувалося на третій день після його смерті і в перший день на єврейській пасхальній суботі.

Вчитель. Коли почали святкувати Великдень?

Учениця. Ранньохристиянські общини святкували два Великодня: перше свято пов’язували із спокутою смерті Христа. Це був Великдень суму і страждань. Йому передував довготривалий піст, котрий закінчувався вранішньою недільною Євхаристією, після чого лише починався Великдень Воскресіння.

Учень. У другій половині ІІ ст. і протягом ІІІ ст. свята зливалися в єдине багатоденне торжество, в центрі якого вмираючий на хресті і воскресаючи Ісус, що спокуватув людські гріхи своєю кров’ю.

Вчитель. Великдень кожного року припадає на інше число. Чому так?

Учень: На Нікейському Соборі у 325 році була визначена дата його святкування – перша неділя після весняного рівнодення і повного місяця. А оскільки сонячний і місячний календар не збігаються, то Великдень відзначається в межах 35 днів – від 4 квітня до 8 травня. Для більш точного визначення дати свята на кожний рік були зроблені обчислення , так звані пасхальні.

Вчитель. Як називався тиждень перед Великоднем і чому?

Учениця. Християнська традиція називає тиждень перед Великоднем – великим, або Страсним, бо в ньому відбувалися Страсті Господні. Найважливіші дні цього тижня від четверга. Богослужіння присвячене згадкам про Тайну Вечерю, яка була влаштована учнями Христа в домі одного із жителів Єрусалима на честь зустрічі єврейської Паски. Тут Ісус Христос передбачає зраду Іуди, відречення Петра і свою мученицьку смерть.

Вчитель. За народною традицією, Великий Четвер називається 2Чистим”, або вважається, що це день весняного очищення. У Чистий Четвер купали до схід сонця дітей, дівчата вмивалися в річках, озерах або в одязі заходили у воду. А ще ворожили на красу: збиралися на берегах річок на схід сонця. Роздягалися, розпускали волосся і стрибали у воду, промовляючи: „Вода, на тобі русу косу, дай мені дівочу красу!”

Здавна вірили, що дуже добре стригтися в Чистий Четвер – не буде боліти голова і випадати волосся.

Після вечірньої служби з церкви несли „страсні” свічки, випалювали ними хрест на дверях, що мав оберігати від нечистої сили.

Чому так відзначають Страсну П’ятницю?

Учень. У богослужіннях Страсної П’ятниці згадуються засуджені і смерть Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм, після звинувачення синедріоном ( верховним судом) Спасителя в богохульстві, іменування себе Месією, Сином Божим, його привели до римського прокуратора Понтія Пілата, який за наполяганням натовпу і первосвящеників, оголосив вирок – розпаяти Ісуса на хресті. Після довгих знущань до розп’яття та страждань на хресті Спаситель помер.

Учень читає вірш Богдана Лепкого

НА ГОЛГОФУ

Голгофа, хрест, страшні криваві сни...

Товпа реве „Розпни, розпни, розпни!”

І розп”яли ...На голові вінок,

По краплі кров спливає у струмок.

Товпа реве: „Коли ти Бог єси,

То злізь з хреста і сам себе спаси!

Якщо не Бог, а лиш юдейський цар,

То військом на ворогів удар!

А ти мовчиш, здригаєшся, мов трус,-

Га! Ти не Бог, лиш назарей, Ісус”

Голгофа, хрест, страшні криваві сни ...

Прости їм, Боже, бо сліпі вони.

Учениця. Євангелісти розповідають, що в п’ятницю ввечері тіло, Христа було знято з хреста, обгорнуте в плащаницю і поховано в печері. Тому головним обрядом Великодньої П’ятниці є віднесення плащаниці (зображення тіла Ісуса Христа в тому вигляді, в якому воно було зняте з хреста і покладене в домовину). Плащаницю урочисто виносять з вівтаря і встановлюють посередині храму.

Вчитель. Які народні традиції святкування Великодня вам відомі?

Учень. Віруючі люди у Страсну П’ятницю нічого на їдять до виносу плащаниці з вівтаря. Вважається, що робити в цей день також нічого не можна, за винятком садіння капусти, цибулі та випікання пасок. Все, що стосується пасок, має дуже важливе значення: крихти на можна викидати свиням чи курям, лише – рогатій худобі. Вершечок від паски висушений і залишений про запас, має, за повір’ям, лікувальні властивості не лише для людей, а й для худоби.

Учениця. Багато уявлень про паску пов’язували з господарськими роботами. Коли, наприклад, садили паску в піч, треба було садити в землю цибулю – добре вродить. Одну паску тримали на столі цілий тиждень, до проводів, „щоб добре родила пшениця і всяка пашниця”.

Вчитель. Які є традиції щодо випікання паски?

Учениця. Цього дня господиня хвилюється особливо:

• бажано, коли пеклася паска, щоб нікого не було в хаті, аби паску „не обговорювали”;

• нічого в цей день не можна позичати;

• не можна лежати на печі, щоб не була паска горбата;

• садовлять паску в піч із молитвою, з промовлянням „Боже, благослови!” і „Христос воскрес!”

• те ж саме роблять, витягаючи її з печі.

Вчитель. А як молодь святкувала Великдень?

Учень. Дуже важливим складником великодніх святкувань є гагілки, що їх виводять здебільшого дівчата, та „вежі”, що їх ставлять хлопці.

Гагілки – це весняні ігри, що прийшли до нас із сивої давнини. Це поєднання співів, танців – хороводів, діалогів –розмов, немов у театрі. Всі вони уособлювали весняне пробудження природи та людських почуттів, початок весняних хліборобських робіт.

Учитель. Які гагілки, веснянки ви знаєте?

Учениця. На Великдень у селах раніше дівчата водили „короля” – це весняна молодіжна гра, а ще ігри „Рак – неборак”, „Перепілка”, „Ходить царенко”.

Вчитель. Як використовувалися крашанки на свято Великодня?

Учень. На Великдень і в наступні дні всі вітали одне одного крашанками. Великодні яйця обов’язково приносили на кладовище, таким чином христосуючись із померлими родичами. Діти грали в набивки. Той, чиє яйце розіб’ється, мусить віддати його переможцеві.

Вчитель. Що означає слова „паска”?

Учениця. „Паска” – слово єврейське, означає „умилостивлення”, „визволення”. В Старому Завіті свято Паски було нагадуванням про вихід євреїв з Єгипту та скинення єврейським народом тяжкого єгипетського рабства.

Вчитель. В українській традиції Великдень – найвеличніше світле свято року, тому з ним пов’язано багато народних звичаїв. Старі люди кажуть, що на Великдень, як зустрінеш якого чоловіка, хоч і незнайомого, поклонися, привітайся. Гріх не вітатися в цей день навіть із ворогом. Наші предки вітали один одного словами: „Христос воскрес!”, „Воістину воскрес!”

Дівчина і хлопець в українському одязі виносять святково прикрашений кошик із паскою, крашанками, свічкою.

На Великдень у корзині

Ми принесли всім гостинці:

Паску, сонцем ціловану,

Крашанку мальовану,

А кругом весна в обнові ...

Будьте з празничком здорові!

( розламують паску, роздають присутнім.)

Учитель дякує учасникам і гостям і ще раз говорить: „Христос воскрес!” із класу відповідають „Воістину воскрес!”