Презентація творчого проекту на тему: “Вишивання бісером”
М истецтво виготовлення прикрас із бісеру, як і вишивка та інше жіноче рукоділля, прийшло до нас із глибини історії. Б атьківщина бісеру - Стародавній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлини, які арабською мовою називались "бусра", звідки й пішла його назва. Там він був прикрасою і предметом торгівлі.
На території нашої держави бісер був відомий ще за часів Київської Русі, про що свідчать археологічні дані та письмові джерела.
На Україні здебільшого бісером і стеклярусом вишивають на Буковіні, Прикарпатті й Закарпатті. Тут ним оздоблюють жіночі й чоловічі сорочки, пояси, кептарі,спідниці, головні убори.
- Техніка вишивання бісером не дуже складна. Виконують цю вишивку вручну, досить часто в поєднанні з оздоблювальними швами - гладдю, хрестом, шнуром і вузенькою тасьмою - по сукну, шерсті, оксамиту й шовку, полотну, льону з лавсаном. Нитки для вишивання мають бути міцні, навощениі, щоб бісер не перетирав їх, і відповідати за кольором основній тканині.
Для вишивання та нанизування згодиться бісер круглий і гранчастий, одно- і різноколірний, залежно від узору; стеклярус різної довжини, дрібне намисто, кольорові блискітки. Зберігати бісер і стеклярус краще в маленьких пляшечках, під час роботи можна класти його у маленькі блюдечка або розетки. Так зручніше нанизувати намистинки на голку. Вони повинні мати великі отвори щоб голка з ниткою могла пройти через них двічі . Вишиваючи , слід уважно стежити, щоб намистинки лягали рівно, одна за одною.
Вишивка бісером
на платті.
Костюм
19століття