Материал представлен на украинском языке.
У 1666 р. Ісаак Ньютон провів свій дослід по розкладанню білого світла на сім кольорів
1. Кольорове коромисло через річку повисло.
2. Хтось у лузі біля річки
Загубив барвисті стрічки.
Дощик вгледів, підібрав,
Небеса підперезав.
Кольорову смужку, яка складається із семи кольорів, І. Ньютон назвав спектром.
Біле світло є сумішшю всіх кольорів спектра.
Межі між кольорами немає.
Кожен колір має свій кут заломлення: найменше заломлюється червоний, найбільше – фіолетовий
Залежність показника заломлення світла від його кольору І. Ньютон назвав дисперсією
(у перекладі з латини – “розсіювання”)
З явища дисперсії випливає, що хвилі, що входять до складу білого світла, в речовині поширюються з різними швидкостями: з найбільшою швидкістю поширюються хвилі, які ми сприймаємо як червоне світло, і з найменшою - хвилі, які сприймаються нами як фіолетове світло:
υ = λν, υ ч > υ ф
Колір світла залежить від частоти:
υ = λν, n = с / λν, ν ч < ν ф
Дисперсією називається залежність швидкості поширення пучка світла в певному середовищі від кольору пучка.
Полную информацию смотрите в файле.