Пізнай себе. Твоя професія

ТЕМА: Пізнай себе. Твоя професія

Заняття на тему: Актор
МЕТА: формування у школярів навчально - пізнавальних мотивів,інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованого на посильній практичній включеності до різних її видів (соціальної, ігрової,дослідницької, творчої).

Основні завдання:

• сприяти розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів;

• створити можливості для розширення уявлення дітей про світ професій;

• надати учням шанс випробувати себе у наближеній до реальності ігровій ситуації.

Очікуванні результати:

• розвиток пізнавальних процесів та творчого мислення школярів;

• усвідомлення школярами цінності знань у житті;

• формування навчальної мотивації;

• розширення знань про світ професій;

• формування в учнів ціннісного ставлення до праці;

• розширення словникового запасу.

Методи: проблемне навчання, ігровий, елементи ТРВЗ-педагогіки.

Структура уроку:

1. Розминка(завдання на кмітливість, швидкість реакції).

2. Обговорення результатів виконання домашнього завдання.

3. Знайомство з певною професією:

• що я знаю про цю професію;

• які навчальні предмети допоможуть здобути цей фах;

• які здібності та риси характеру повинні мати представники цієї професії.

4. Виконання розвивальних і творчих вправ відповідно до вимог професії.

5. Рефлексія заняття. Самооцінка своїх здібностей (що вийшло добре, що – гірше, чому так сталося, що потрібно робити для покращення результату).

6. Пояснення домашнього завдання.

Обладнання: презентація, ілюстрації, 5-6 карток із невеличкими віршами, яких діти не знають; картки з «екзаменаційними білетами»
Хід уроку

Організація класу. Привітання

Сядьте зручно, посміхніться

і на мене подивіться,
Зробимо в науку крок -
починаємо урок!

Актуалізація опорних знань

1. Розминка –гра «Зрозумій мене»

Учням пропонується по черзі без слів передати однокласникам якесь повідомлення. Обговорення:

• Чи легко було здогадатися про зміст повідомлення?

• Які допоміжні засоби використовували для передачі інформації?

• Що було легше: передавати чи приймати інформацію?

1. Вступна бесіда учителя

• Люди не можуть жити,не спілкуючись одне з одним, тому що спілкування – це процес одержання й передачі інформації. Міміка та жести відіграють неабияку роль при спілкуванні, тому що кодують певні сигнали. Коли ви не дивитися співрозмовникові у вічі або не підтверджуєте отриману від нього інформацію за допомогою міміки й жестів, ви створюєте в нього почуття сум’яття, він втрачає інтерес до продовження розмови. Отже,міміка і жестикуляція сприяють плідному спілкуванню,поліпшують комунікацію.

• Хочу розповісти вам притчу.

1. Притча «Поза й жести»

Один селянин пішов до ксьондза й попросив у нього дати йому в тимчасове користування невеликий шматок землі,що належала церкві.

• Ця ділянка давно занедбана, ніхто її не обробляє, - сказав селянин - а в мене велика сім’я.

Ксьондз замислився.

• Ну, гаразд ,- сказав він,- я дам тобі цю землю, але тільки в тому випадку, якщо ти виграєш суперечку.

• Яку суперечку?- запитав селянин перелякано.

• Ми будемо сперечатися без слів,– сказав ксьондз.

• Спочатку я говоритиму з тобою жестами, а потім ти.

Ксьондз показав селянинові палець. Селянин не довго думаючи, показав йому два. Ксьондз зачудувався: «Ну, от і маєш, - подумав він, – як мудро відповів селянин на моє питання. Я показав йому, що Бог єдиний, а він відповів мені, що світ двоїстий».

Тепер ксьондз поклав на стіл яблуко.

«Життя – це рай»,- хотів сказати він.

Селянин порився в своїй сумці й поклав поруч із яблуком цибулину.

«Але є в ньому і сльози»,- «прочитав» послання служитель церкви.

• Ти виграв!- викликнув ксьондз. - забирай землю.

• Селянин пройшов додому щасливий.

• Ну що?- запитала дружина. - Дав він тобі землю?

• Так, - відповів селянин. Я виграв її в суперечці.

• В якій суперечці? – зачудувалася дружина?

• Ми говорили з ним не словами, а жестами - пояснив дружині селянин - Спочатку він показав мені палець, що означало: «Я виколю тобі одне око». Я не розгубився й показав йому два: «А я виколю тобі обидва». Тоді він зачудувався й дістав яблуко, що означало: «Це мій сніданок».Я теж виклав на стіл цибулину:«А це мій». Після цього він сказав,що я виграв і віддав шматок землі.

Отже, спілкування може бути як словесним, так і безсловесним.

В суспільстві існують професії, в існуванні яких вкрай потрібні слова та величезна кількість сигналів, які передаються за допомогою жестів, а також вміння виражати емоції, які виступають точними індикаторами внутрішнього стану, думок, почуттів і бажань. Саме про одну з таких професій ми поговоримо сьогодні на нашому уроці.

Повідомлення теми заняття

• Сьогодні ми поговоримо про дуже цікавий фах. Представники цієї професії часто змінюють зовнішність,ходу,звички. За невеликі проміжки часу вони проживають декілька життів. Про яку професію йдеться?

Актор грає ролі або,інакше кажучи,створює образи персонажів літературних творів на сцені чи знімальному майданчику.

1. Робота в зошитах

Діти дають письмову відповідь на запитання: «Які навчальні предмети необхідно добре знати майбутньому актору?»

1. Обговорення відповідей

- Для чого актору потрібен кожен із перерахованих предметів?

Здібності, які повинен мати справжній актор: розвинута зорова та слухова пам'ять,чітка дикція, вміння розподіляти увагу і водночас здатність не відволікатися на сторонні об’єкти. Крім цього дуже важливо мати артистичні та творчі здібності.

Усі актори, диктори на радіо й телебаченні повинні мати гарну дикцію .У цьому їм допомагає вправа «Зарядка для язика»

1. Робота зі скоромовками

(Групові та індивідуальні змагання)

• У Параски гарна праска, попрасує все Параска.

• Віз Устин овес у млин, зачепив вусами млин.

• Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.

• У порту краб здирався на трап. Шкряботів краб: шкряб, шкряб!

1. Вправа на перевірку зорової пам’яті

Учням пропонують запам’ятати 15 картинок. Аби пізніше їх відтворити.

1. Робота зі сканвордом

(Пояснити, як правильно розв’язувати сканворд)

• Спробуйте з’ясувати, які професії, що стосується зйомок кінофільмів, «сховалися» у цьому сканворді. Слова можуть «ламатись» тільки під прямим кутом, кожна буква використовується лише один раз.

Правильні відповіді: (режисер, оператор, гример, сценарист, актор, каскадер.)

6.Об’єднання в групи

Вправа «Авторська казка» (Додаток №1)

Кожна група отримує початок казки та певний набір слів. З якого необхідно скласти свою казку (на виконання завдання 5 хв.)

7. Рухлива вправа «Ми – актори!»

Учні кожної групи повинні програти « Авторську казку» та відтворити певний емоційний стан, використовуючи при цьому різні засоби (мову, міміку, пантоміму).

8. Відтворення в пам’яті фігур, які запам’ятали

9. Вправа «Декламуємо вірші»

Учні читають знайомі вірші «від імені певних осіб» : переляканого зайчика; хороброго, але хвалькуватого левеняти; розгніваного Майдодира тощо.

10. Гра «Ріпка» (групова або індивідуальна)

Із колективу класу обирається 7 охочих. Кожному учаснику дають певну роль у казці «Ріпка». Ведучий розповідає казку, а герої, коли чують свої ролі, повинні сказати певну фразу:

Ріпка: «Оце так!».

Дід: «Так,так».

Баба: «Убила б».

Онучка : «Я готова».

Жучка: «Не зрозуміла».

Мурка : «Краса!».

Мишка: «Пі -пі»

11.Вправа «Час сценаріста» (індивідуальна робота)

За допомогою розділових знаків, що подані в певній формулі, потрібно записати текст.

Формула спілкування:

!?,,.??,.!

По завершенню виконання вправи тексти зачитуються.

Зразки текстів за формулою спілкування:

Привіт!Як справи?У мене все добре,ходжу до школи,а ввечері до спортивної секції. Як Максим? Як почуває себе Катруся? Не забувай,пиши. До зустрічі!

!?,,.??,.!

Увага! Ви ще не знаєте? По місту літає червона ковдра, яка всіх накриває,закутує та викрадає. Що робити? Де сховатися? Наша фірма послуг називається «Рятувальники», телефон

333-33-33.Ми вас врятуємо!

Перевірка слухової пам’яті

Учням пропонується двічі уважно послухати текст.

День, про який йдеться, був звичайний. Шестеро дітей, котрі живуть в одному під’їзді, займалися кожен своєю справою:

1. Сергій весь день ганяв голубів.

2. Іван рознімав собак, які билися у дворі.

3. Галя «грала на нервах» старшого брата.

4. Дмитрик хворів на «запалення хитрощів».

5. Микола намагався довести мамі, що він відмінник,а не двієчник.

6. Оленка пішла до школи.

А тепер виправте помилки в реченнях.

1. Сергій зранку грав у футбол.

2. Галя грала на піаніно.

3.Іван рознімав котів,які билися.

4. Оленка пішла на пошту.

5. Дмитрик їв варення.

6. Микола доводив батькові,що він – відмінник.

Учні записують правильні варіанти речень. Перевірка виконання завдання: слід відзначити дітей, які не припустили жодної помилки.

Гра «Вступ до театрального ВУЗу»

Вчитель перетворюється на вчителя - екзаменатора. А учні – на абітурієнта театрального вишу. Усім охочім продемонструвати свої здібності роздають білети, на яких записані завдання з інсценування певної ситуації.

Наприклад:

- «оживи» якусь іграшку;

- показати предмет чи явище (стіл, машина, дощ, блискавка);

- виразити емоції лише за допомогою рук або ніг тощо).

Рефлексія уроку

ЦІКАВО ДІЗНАТИСЯ

Найдавніший у світі театр – Театро Олімпіко в італійському місті Вінченца. Його було відкрито понад 400 років тому, і він дає спектаклі й донині. Але театральні вистави виникли набагато раніше. Ще в стародавній Греції актори в масках розігрували веселі комедії та сумні трагедії, пов’язані з міфологією, у величезних кам’яних театрах просто неба. Усі ролі, зокрема жіночі, грали чоловіки. Ця особливість властива театру, про який ідеться нижче.

Кабукі – захопливий вид драматичного мистецтва,який поширився в Японії у столітті. Вистави театру кабукі можна побачити і сьогодні. Актори гримуються й одягаються в розкішні костюми.

Інформаційна довідка

Актори — це саме ті люди, які втілюють літературно-сценарні образи у художні — обличчя та душа кінокартини. Відомо, що кінцевий успіх фільму суттєво залежить від адекватного вибору акторів, їх гри. Під час створення художніх образів актори використовують специфічні виразні засоби: міміку, жест, пантоміму, мовлення. Ці засоби крім виразності, за суттю є комунікативними. Утім, складність гри кіноактора полягає в тому, що на знімальному майданчику актор, «граючи» для кінокамер, не відчуває емоційної реакції тих, для кого він створює образ.