Мережеві технології

8

Тема: Локальна мережа, використання мережевих папок.

З терміном «мережа» ми зустрічаємося дуже часто: мережа магазинів, мережа водопостачання в місті, телефонна мережа тощо.

Мережа — це сукупність взаємопов'язаних об'єктів, що мають однакове призначення та спільні властивості. До будь-якої мережі може входити різна кількість об'єктів — від двох до великої кількості.

Коли виникає потреба передати повідомлення або деякі файли з одного комп'ютера на інший, то це можна зробити з використанням різних носіїв даних — флешки, оптичного диска тощо. Ще одним засобом передавання даних є комп'ютерні мережі.

Комп'ютерна мережа — сукупність комп'ютерів та інших пристроїв, з'єднаних між собою для обміну даними і спільного використання пристроїв.

Одну з перших комп'ютерних мереж було створено й використано в 1960-х роках у США, військовими.

Залежно від кількості комп'ютерів у мережі та площі, на якій вони розміщені, розрізняють: Локальну та Глобальну

Локальна мережа — це комп'ютерна мережа, що об'єднує комп'ютери та інші пристрої, розміщені на порівняно невеликій відстані один від одного.

Глобальна мережа — мережа, що об’єднує комп'ютерні мережі та окремі комп'ютери, розміщені в різних частинах планети Земля.

Найвідомішою глобальною мережею є Інтернет.

У комп'ютерних мережах, як і в телефонних, для передавання даних використовують: Кабельні та Бездротові канали

Саме завдяки цим каналам можна налагодити мережну взаємодію між об'єктами мережі.

Мережна взаємодія — обмін повідомленнями між пристроями мережі.

При об’єднанні комп’ютерів у мережі всі об’єкти можуть бути рівноправними учасниками мережної взаємодії. Існує також інший спосіб створення мережі, при якому окремі комп'ютери використовуюсь для обслуговування інших. Такі спеціальні комп'ютери називають серверами.

Сервер — це комп'ютер, що надає послуги або ресурси за відповідними запитами іншим комп'ютерам.

Комп'ютери, що використовують ресурси сервера, називають клієнтськими, або просто клієнтами. Ресурси мережі — це апаратні, програмні й інформаційні об'єкти мережі.

Клієнт — це комп'ютер у мережі, що використовує ресурси сервера.

Як правило, на сервері розміщують програми, інформаційні дані, документи. До сервера можуть бути приєднані різні пристрої, наприклад, принтер або сканер. Вони можуть бути доступними для використання з інших комп’ютерів.

Для того щоб налагодити мережну взаємодію між об'єктами мережі, потрібні спеціальні програми, зокрема мережна операційна система. Операційна система Windows 7 (10) забезпечує роботу локальної мережі. За її допомогою можна управляти доступом користувачів до комп’ютера і до мережних ресурсів.

Доступ — це право на використання деякого ресурсу.

Управління доступом на рівні користувачів дає можливість призначати паролі для доступу до ресурсів конкретного комп'ютера чи до будь-якого іншого комп'ютера локальної мережі. При роботі з мережною операційною системою можна вказувати конкретних користувачів, що мають доступ до ресурсів для спільного використання.

Потрібні відомості зазначаються при створенні облікового запису користувача.

Обліковий запис користувача — сукупність відомостей про користувача та його права при роботі з об’єктами операційної системи й мережі.

Сеанс користувача — це робота за комп’ютером з обліковим записом користувача.

Але не обов'язково кожен користувач повинен мати власний обліковий запис; можна створити обліковий запис, наприклад, для користувача «учень» для роботи в локальній мережі школи. У такий спосіб визначають рівні доступу до папок, дисків, принтера.

В обліковому записі учня вказується, з якими ресурсами йому дозволено працювати та які дії виконувати, наприклад, копіювати файли із мережної папки.

Усі ресурси локальної мережі, до яких можна отримати доступ з певного комп’ютера, відображуються в системній папці Комп'ютер Та Мережа.

Будемо називати комп'ютер, з яким ви працюєте безпосередньо, локальним, а той, для доступу до якого використовуються канали передавання даних, - віддаленим.

Для того щоб користувачі віддалених комп'ютерів могли працювати по мережі з файлами та папками деякої папки, до неї потрібно відкрити спільний доступ.

Повний - користувачі віддалених комп'ютерів зможуть змінювати вміст папки (перейменовувати, видаляти, редагувати файли, копіювати до папки нові файли тощо);

Лише для читання - користувачі віддалених комп'ютерів зможуть лише переглядати вміст папки та файлів, копіювати з неї файли, але ніякі зміни в папці виконати неможливо.

Надати спільний доступ можна за допомогою вказівок вікна папки, що містяться у списку Дозволити спільний доступ для… чи за допомогою вказівок контекстного меню виділеного об’єкта.

Об'єкти операційної системи спільного використання в локальній мережі — це об’єкти, розміщені в одній із загальних папок. Будь-який файл або папка, створені чи скопійовані до загальної папки, стають доступними для інших користувачів локальної мережі. Також загальні об’єкти, як правило, розміщуються в домашній групі. Це можуть бути як файли чи папки, так і пристрої, зокрема принтер.

Навігація локальною мережею — це перегляд вмісту об'єктів операційної системи, що розміщені на комп'ютерах локальної мережі.

Тема: Пошук відомостей у мережі Інтернет.

Інтернет - це найбільша та найвідоміша із сучасних глобальних мереж, що об'єднує комп'ютери та комп'ютерні мережі всього світу.

Назва Інтернет в перекладі означає мережа мереж

Документи, що зберігаються в Інтернеті, пов'язані між собою гнучкою системою посилань, яку створюють їх автори.

Всесвітнє павутиння — це сукупність пов'язаних між собою електронних документів, що містяться на комп’ютерах, розташованих у всьому світі.

У такий спосіб формується інформаційний простір ресурсів Інтернету — веб-простір.

Термін Веб походить від англ. World Wide Web — Всесвітнє павутиння; застосовується також позначення WWW.

Увійти до веб-простору можна з будь-якого електронного документа, що належить WWW, а далі переміщуватися між документами слід за допомогою гіперпосилань.

Гіперпосилання — фрагмент документа (команда, текст, заголовок, зображення, примітка), що посилається на інший елемент у самому документі або на інший об'єкт, який розміщено на окремому комп'ютері чи в комп'ютерній мережі.

Веб-сторінка — це документ в Інтернеті, який може містити текст, зображення, гіперпосилання, звук, відео, анімацію тощо.

Веб-сайт — це група веб-сторінок, що пов’язані гіперпосиланнями, мають спільну тематику і належать певному власнику.

Браузер — це програма, призначена для перегляду веб-сторінок і розміщених на них текстових, графічних та мультимедійних даних (відео, музики тощо).

Назва браузер походить від англ. to browse — переглядати.

Браузери створюються різними компаніями, сьогодні існує багато таких програм. Кожна з них має особливості у використанні, але за їх допомогою можна виконувати схожі дії.

Пошук в Інтернеті здійснюється аналогічно до того, як на комп'ютері шукають об'єкти файлової системи, — для цього використовується рядок пошуку.

Ключові слова — слово або кілька слів, за якими здійснюється пошук потрібних відомостей.

У сучасних браузерах, рядок адреси є одночасно і рядком пошуку.

Пошукові системи — це програми, призначені для пошуку відомостей в Інтернеті за ключовими словами.

Спільним для головних сторінок різних пошукових систем є наявність рядка пошуку, до якого користувач із клавіатури має вводити ключові слова, і кнопки Шукати (Пошук, Знайти тощо).

Алгоритм пошуку в мережі інтернет

Крок 1. Добери ключові слова або фрази. Для цього виділи основну думку тексту, постав запитання за змістом тексту та добери характерні слова або фрази.

Крок 2. Організуй пошук потрібних матеріалів. Відкрий сторінку пошукової системи та виконай пошук.

Крок З. Проаналізуй результати пошуку. Ознайомся з коротким описом знайдених сайтів. Відбери з них ті сайти, які тобі потрібні.

Крок 4. Збережи результати пошуку. Запиши назву сайта та його адресу. Занотуй цікаві факти, збережи зображення.

Тема: Завантаження даних з Інтернету.

Інтернет можна використовувати для навчання: здійснювати пошук навчальних матеріалів, зображень, фотографій, відео, навчальних програм тощо.

Перевірити правопис, знайти тлумачення або переклад слів можна за допомогою електронних словників, Збірки електронних словників можна знайти на сайтах нижче та інших.

Онлайн-перекладач — це програма для автоматичного перекладу тексту з однієї мови на іншу.

На відміну від словників, програми-перекладачі опрацьовують словосполучення, цілий текст, а не тільки окремі слова. Тому ми отримуємо зв'язний текст іншою мовою, а не просто набір слів.

Інтернет енциклопедії — це сайти, які містять довідкові відомості з різних галузей знань.

Енциклопедії бувають універсальними, вони охоплюють відомості різної тематики. Інші можуть містити дані з одного із напрямів знань (наприклад, комп'ютерні науки або математика).

Однією з найпопулярніших універсальних міжнародних онлайн-енциклопедій є Вікіпедія, відомості в якій подаються різними мовами світу. Українська Вікіпедія має таку адресу: uk.wikipedia.org

Прикладом енциклопедії одного з напрямів знань є Всеукраїнська велика енциклопедія тварин. Її можна відкрити за адресою tvarunu.com.ua

Збереження веб-сторінки, відкритої у вікні браузера Google Chrome, виконується за допомогою вказівки Налаштування  Інші інструменти  Зберегти сторінку як

Збереження веб-сторінки також виконується за допомогою сполучення клавіш CTRL + S

Частину тексту веб-сторінки зберігають за допомогою буфера обміну: необхідно виділити потрібну частину тексту, скопіювати його до буфера, а потім вставити у відкритий документ так, як це виконується в середовищі текстового процесора чи редактора презентацій.

Збереження малюнка з веб­-сторінки

1. Вибери малюнок.

2. Відкрий контекстне меню та вибери команду Зберегти зображення як…

Контекстне меню відкривається при наведенні вказівника на об'єкт і клацанні правої кнопки миші.

1. Відкрий потрібну папку, введи назву малюнка та вибери кнопку Зберегти.

SaveFrom.net робить процес завантаження з мережі зручним та простим. Ви можете завантажувати аудіо, відео та інші типи файлів зі різних сайтів та соціальних мереж: youtube.com, vk.com та інших.

Тема: Безпечне користування Інтернетом. Авторське право.

Завдяки Всесвітній глобальній мережі можна мати доступ до великої кількості інформаційних ресурсів. Це відкриває широкі можливості для навчання. Але водночас Інтернет містить багато матеріалів, які не можна вважати ані корисними, ані достовірними.

Оскільки всі мають можливість розміщувати в мережі будь-які свої повідомлення і коментарі, слід навчитися критично оцінювати відомості, їх правильність та актуальність.

Відкривши веб-сторінку, бажано оцінити її за основними ознаками, щоб упевнитися в надійності поданих матеріалів.

Авторитетність джерел та авторів. Зверни увагу на те, яка організація або особа створила цей сайт, яка мета його створення, для кого його було створено. Що подано на сайті — об'єктивні факти чи особиста думка автора? Чи мають власники сайта ліцензії, відповідно до яких сайт може висвітлювати дане питання? Відповіді на ці запитання, як правило, містяться в нижній частині головної сторінки веб-сайта або на окремій сторінці Про нас, Контакти, Про сайт тощо.

Точність даних і фактів. Визначити, що матеріали, подані на сайті, достовірні, можна кількома способами. З'ясуй, із яких джерел автор сайта отримує відомості. Зверни увагу на наявність або відсутність списку першоджерел і посилань на інші сайти.

Об'єктивність подання даних. Більшу довіру викликає неупереджений сайт. Зазвичай автори таких сайтів відтворюють різні погляди на одне й те саме питання або взагалі утримуються від висновків і коментарів, подаючи лише факти. Для цього перевір відомості, подані на сайті, за допомогою інших джерел (книжок, журналів тощо). Чи забезпечено зворотний можливістю спілкування з автором статті чи адміністратором сайта?

Для цього відшукай адресу електронної пошти або засоби для надсилання повідомлень авторам сайта.

Актуальність даних. Зверни увагу нате, як часто оновлюються матеріали на сайті. Саме за цим показником визначається їх актуальність. Буває, що події, які видають за майбутні, уже відбулися. Крім того, важливо знати, коли створено сайт.

Для цього, як правило, у нижній частині головної сторінки сайта можна знайти дату його створення, останньої публікації тощо.

Усі ресурси Інтернету: тексти, зображення, музичні твори, відео тощо - мають своїх власників. І права на ці матеріали належать саме власникам. Лише вони мають право розповсюджувати ці матеріали, підписувати своїм іменем, отримувати за них винагороду тощо. Ці права називають авторськими, і їх охороняє закон про захист авторських прав.

Існує навіть міжнародний знак охорони авторського права © - копірайт (англ. copyright - право на створення копій).

Якщо людина видає чужі матеріали за свої, ставить своє прізвище під чужим текстом або фотографією, то таке порушення називають плагіатом.

Якщо ви отримали з Інтернету та підписали своїм прізвищем реферат або презентацію - це також вважається плагіатом.

Використовуючи чужі матеріали з Інтернету - копіюючи їх на носії даних, вставляючи в презентації чи текстові документи, потрібно дотримуватися певних правил, щоб не порушити закон про захист авторських прав:

1. Запитувати дозвіл на використання матеріалів у їх автора. Це можна зробити, надіславши листа автору, якщо його ім'я або контактні дані вказані на сайті

2. Використовуючи цитати з якогось тексту або зображення, отримані з Інтернету, обов'язково вказувати адресу сайта, звідки вони були скопійовані.

3. Не розповсюджувати чужі твори без дозволу автора.

Цитата (лат. cito - приводити в рух, доводити правоту) — короткий уривок з літературного, наукового чи іншого твору, який використовується іншою особою в своєму творі, щоб зробити зрозумілішими свої твердження.

Безпечне користування Інтернетом

1. Завжди запитуй батьків або вчителя про те, чого не розумієш в Інтернеті. Вони розкажуть, що безпечно робити, а що ні.

2. Якщо тебе хтось засмутив або образив, обов'язково розкажи про це дорослим.

3. Перш ніж потоваришувати з кимось, запитай у батьків або вчителя, як безпечно спілкуватись у мережі.

4. Не зустрічайся без батьків зі знайомими по спілкуванню в Інтернеті. Люди можуть бути різними в електронному спілкуванні і під час реальної зустрічі.

5. Ніколи не розповідай незнайомим людям, де ти живеш, де навчаєшся, не повідомляй свій номер телефону. Про це можуть знати тільки твої друзі та родина!

6. Не надсилай незнайомим людям свої фотографії та знімки своєї сім'ї і друзів. Вони можуть використати їх так, що це зашкодить тобі або твоїм близьким.

7. Якщо хочеш зберегти на власному комп'ютері картинку або мелодію, але тебе просять надіслати SMS, — не поспішай! Попроси батьків перевірити цей номер, щоб упевнитись у його безпечності.

Питання контрольної роботи:

1. Що таке комп'ютерна мережа?

2. Для чого призначені комп'ютерні мережі?

3. Яку мережу називають локальною; глобальною?

4. Який комп'ютер називають сервером; клієнтом?

5. Як можна відкрити список папок віддаленого комп'ютера, до яких дозволено спільний доступ по мережі?

6. Що таке навігація локальною мережею?

7. Для чого призначені веб-браузери?

8. Для чого призначено пошукові системи?

9. Які ви знаєте пошукові системи?

10. Що повинні відображати ключові слова для пошуку в Інтернеті?

11. Що є результатом пошуку в Інтернеті?

12. За яким алгоритмом здійснюється пошук матеріалів в Інтернеті?

13. Для чого призначені інтернет-енциклопедії?

14. Які ви знаєте онлайн-перекладачі?

15. Як зберегти веб-сторінку?

16. Як зберегти текст з веб-сторінки?

17. Як зберегти зображення з мережі Інтернет?

18. Наведіть приклади інтернет-енциклопедій, словників, онлайн-перекладачів.

19. Які матеріали вважаються недостовірними; неактуальними?

20. Навіщо потрібно захищати особисті дані в Інтернеті?

21. Як можна зменшити ризик потрапляння шкідливих програм на ваш комп'ютер під час роботи в Інтернеті?

22. Які ви знаєте правила безпечного користування послугами мережі Інтернет?

23. Як ви розумієте поняття авторського права під час користування матеріалами з мережі Інтернет?