Майстер клас на тему : "Текстовий редактор"

Виконала:

вчитель інформатики та математики

Золотоніської гімназії

ім. С.Д. Скляренка

Гаврюшенко Анна Миколаївна

Золотоноша 2017

І. Вступне слово.

Доброго дня. Звати мене Гаврюшенко Анна Миколаївна. Я вчитель інформатики і сьогодні хочу провести для вас майстер-клас за темою: "Текстовий редактор".

Щодня ви займаєтесь збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрацією даних. Тому сьогодні ми навчимося виконувати три основні операції з текстовими документами, а зокрема :

• операції введення інформації;

• операції редагування;

• операція форматування.

На сьогодні існує дуже багато текстових редакторів. Але пропоную попрацювати сьогодні з найбільш поширенішим – Microsoft Office Word 2007 (2010)/

II. Операція введення інформації.

Створення текстового документа полягає у :

• редагування — це виправлення помилок, внесення додаткових слів і речень, зміна їх розташування, вилучення зайвих фрагментів;

• форматування — це надання потрібного вигляду: встановлення шрифтів, оформлення абзаців, таблиць.

• макетування — це оформлення заголовків, розбивка документа на сторінки, їх нумерація, внесення формул, графічних об’єктів.

• друкування — це процес виведення на папір усіх або вибраних сторінок створеного документа.

Клавіші, які використовують найчастіше:

• Еntеr — перехід до нового абзацу, створення нового абзацу;

• Dеlеtе — видалення виділеного фрагмента або символу праворуч від курсору;

• BасkSрасе — видалення символу ліворуч від курсору;

• Shіft — короткотривала зміна регістру;

• Сарs Lосk — довготривала зміна регістру ( перемикання клавіатури для введення великих (малих) літер). При цьому горить індикатор у правій частині клавіатури вказує на ввімкнений режим ВЕЛИКИХ літер;

• Сtrl, Аlt — клавіші керування, що змінюють призначення інших клавіш (збільшують можливості маніпулювання клавіатурою);

• Ноmе, Еnd — швидке переведення текстового курсору відповідно на початок рядка, кінець рядка;

• Раgе Uр, Раgе Dоwn — прокручування тексту на розмір поточного вікна відповідно вперед і назад.

Текстовий процесор Wоrd дозволяє використовувати в тексті символи, які відсутні на клавіатурі — літери інших алфавітів, математичні знаки, умовні позначки та спеціальні символи.

Для введення таких символів потрібно виконати послідовність дій Вставка→ Символ і відкрити потрібну вкладку. Після цього слід переглянути перелік символів, вибрати потрібний і натиснути кнопку Вставить.

Характеристика шрифтів. Шрифт являє собою набір букв, цифр, символів і знаків пунктуації певного зовнішнього вигляду. Шрифт — важливий засіб оформлення документа. Шрифт характеризується:

• розміром (кеглем);

• по написанню (жирний, курсив, підкреслений).

Вирівнювання абзаців. Вирівнювання абзаца — це розташування тексту відповідно до заданих правил. Частіше усього мова йде про горизонтальне вирівнювання тексту, тобто про його розташування між правим і лівим полями сторінки.

Марковані і нумеровані списки. Упорядковану інформацію зручно представляти у вигляді списки. Списки поділяються на марковані та нумеровані. Для перетворення існуючого тексту в нумерований або маркерований список, треба виділити цей текст і клацнути на кнопці "Нумерація" або, відповідно, "Маркери" на панелі інструментів. Процесор Word автоматично перетворить новий абзац в елемент нумерованого списку, якщо він починається з числа, за яким слідує точка. Якщо абзац починається із символу "зірочка" (*), те він автоматично перетвориться в елемент маркерованого списку.

Оформлення тексту у декілька стовпчиків. Для розбивки тексту на стовпчики його вводять звичайним образом, потім виділяють і клацають на кнопці Колонки. У меню що відкрилося вибирають кількість створюваних стовпчиків. По умовчанню стовпчики мають однакову ширину.

Створення таблиць. Самий простий засіб створити таблицю в програмі Word складається у використанні позицій табуляції. Але цей засіб недостатньо гнучкий, тому що багато таблиць важко уявити в простій формі. Основний метод створення таблиць у програмі Word не страждає від таких обмежень і надає самі широкі можливості по відображенню тексту в рамках таблиць.

Невеличкі таблиці створюють за допомогою кнопки "Додати таблицю" на панелі інструментів. Палітра, що відчинилася, дозволяє швидко створити порожню таблицю.

Порожню таблицю з довільним числом рядків і стовпчиків створюють за допомогою команди "Таблиця — Додати таблицю". Число рядків і стовпчиків задають за допомогою лічильників діалогового вікна "Вставка таблиці". Кнопка "Таблиці і межі", а також команда "Таблиця — Намалювати таблицю" дозволяють намалювати таблицю в документі вручну. При цьому відчиняється панель інструментів "Таблиці і межі". Спочатку малюють зовнішній контур таблиці, а потім розбивають її на окремі комірки. Рядки або стовпчики таблиці можуть містити різне число комірок. Для цього спочатку створюють таблицю з рівним числом комірок у рядках і стовпчиках, а потім об'єднують або розділяють окремої комірки. Виділів необхідної комірки, дають команду "Таблиця — Об'єднати комірки" або "Таблиця — Розбити комірки". Лінії, що розбивають таблицю, можна малювати або видаляти вручну. На панелі інструментів "Таблиці і межі" для цієї цілі служать кнопка "Намалювати таблицю" і "Ластик".

Введення в таблицю здійснюють по комірках, причому в будь-якому порядку. Комірка може містити декілька абзаців тексту. Клавіша ТАВ дозволяє переходити від поточної комірки до наступної. Кожну комірку таблиці можна форматувати незалежно від інших. Більш того, якщо клацнути на комірці правою кнопкою миші і вибрати в контекстному меню пункт "Напрямок тексту", те рядки тексту в комірці таблиці можна розташувати вертикально.

ІІІ. Операція редагування.

Основний набір операцій введення і редагування текстової інформації за допомогою клавіатури ПК і будь-якого простого редактора називається основним стандартом редагування.

Основний стандарт редагування передбачає такі операції:

• введення алфавітно-цифрової інформації

• переміщення по набраному тексту

• видалення і вставка символів

• видалення і вставка рядків.

Проте його недостатньо при створенні сучасних текстових документів. Більшість текстових редакторів дозволяє працювати з блоками (фрагментами) тексту, вести пошук та заміну фрагментів тексту, друкувати весь файл чи його фрагменти.

Набір всіх перерахованих операцій (основний стандарт редагування, операції з блоками, пошук чи заміна фрагментів, друк) обслуговує майже всі потреби при роботі з простими текстовими файлами.

Проте можливості комп'ютера по створенню, редагуванню і друку не обмежуються цими простими операціями. Сучасні програми передбачають багатство додаткових функцій, що дозволяють набагато удосконалити набір і модифікацію текстів, підвищити якість відображення тексту на екрані, якість друку документів. Серед цих функцій:

1. форматування символів (використання різноманітних шрифтів і накреслень);

2. форматування абзаців (вирівнювання по ширині сторінки і автоматичне перенесення слів);

3. оформлення сторінок (автоматична нумерація, введення колонтитулів і зносок);

4. оформлення документу (автоматична побудова заголовків і показників);

5. створення і обробка таблиць;

6. перевірка правопису та ін.

Крім того, сучасні програми дозволяють включати у текст графічні об'єкти: малюнки, діаграми, фотографії.

Таким чином, від поняття “простий текст як об'єкт обробки текстового редактора” ми переходимо до поняття “текстовий документ як об'єкт обробки текстового процесора”. Файл, що являє собою текстовий документ, містить, крім алфавітно-цифрових символів, загальну двійкову інформацію про форматування тексту, а також графічні об'єкти.

Найбільш відомі на сучасному етапі редактори текстів можна умовно розділити “за спеціалізацією” на три групи:

1. процесори загального призначення (“Лексикон”, MS Word, OpenWriter та ін.)

2. редактори наукових документів (Chs Writer, T_EX)

3. редактори вихідних текстів програм (Multi-Edit і вбудовані редактори систем програмування BASIC, Pascal, C і т.д.).

Звісно, за допомогою “Лексикону” можна підготувати і текст програми, а за допомогою Multi-Edit – документ загального призначення. “Спеціалізація” редактора у тому, що в ньому додані (або оптимізовані) функції, які необхідні для обслуговування документів певного типу.

Крім того, особливе місце у групі пакетів, що дозволяють працювати з документами, займають так звані видавничі системи – PageMaker, Corel Ventura, QuarkXPress). Проте для набору тексту для тих же видавничих систем краще використовувати текстові процесори.

IV. Форматування тексту.

Форматування абзаців:

1. Для повного форматування абзаца використовують діалогове вікно "Абзац", що відчиняються командою "Формат - Абзац" або за допомогою пункту "Абзац" у контекстному меню, що викликається клацанням правої кнопки миші.

2. Вкладка "Відступи й інтервали" визначає вирівнювання абзаца і його розміщення в потоку тексту документа.

3. Засіб вирівнювання задають у списку, що розкривається, "Вирівнювання". Список, що розкривається, "Рівень" задає значеннєвий рівень абзаца в загальній структурі тексту.

4. Панель "Відступ" визначає праву і ліву межу абзаца щодо правої і лівої меж сторінки.

5. Список, що розкривається, "Перший рядок" дозволяє задати наявність і розміри «нового рядка» (абзацного відступу).

6. Панель "Інтервал" дозволяє задати проміжки між абзацами, а також між рядками даного абзаца. Збільшений інтервал між абзацами нерідко заміняє абзацний відступ.

7. Вкладка "Положення на сторінці" призначена для форматування абзаців, що потрапляють на межу між сторінками. Тут можна заборонити відривати від абзаца один рядок, зажадати, щоб абзац розміщався на одній сторінці цілком, «приєднати» наступний абзац до даного або почати поточним абзацом нову сторінку. За допомогою діалогового вікна "Абзац" дуже просто виконувати форматування, але робити цього не стоїть. Це вікно корисно для вивчення прийомів форматування, але в практичній роботі краще намагатися їм не користуватися. Для ефективної роботи існує потужний і зручний метод автоматичного форматування, заснований на понятті стилю. Він не тільки дозволяє багаторазово підвищити продуктивність праці, але і гарантує єдність оформлення всіх однотипних абзаців і заголовків в об'ємному документі.

Форматування документів складної структури. Якщо відчинити будь-яку книгу, то можна зауважити, що крім основного тексту вона містить додаткові елементи. До титульних елементів відносять:

• фронтиспис - ілюстрація на початку книги (портрет автора або особи, якій присвячена книга);

• авантитул - початкова сторінка книги перед титулом;

• титул - перша сторінка, що містить бібліографічні дані книги: автор, назва, кількість листів, рік видання;

• зміст (зміст).

Зокрема дуже важливо вміти форматувати такі документи, як посібники, роботи МАНУ та ППД.

Для зручності роботи з довгими документами служить колонтитул. Поміщається вгорі (верхній колонтитул — Headers) або насподі (нижній колонтитул — Footers) сторінки і являє собою рядок тексту з прізвищем автора або назвою глави книги.

Усередині колонтитула розміщається також колонцифра — номер сторінки. Виноски (примітки — Footnote) перед колонтитулом.

Програма Word дозволяє використовувати колонтитули для оформлення книг , автоматизувати упорядкування виносок і змісти. Для створення титульних елементів служать графічні редактори. Для настроювання нумерації сторінок треба дати команду "Вставка — Номера сторінок". При цьому відчиняється діалогове вікно "Номера сторінок", що дозволять зазначити, де саме повинні розташовуватися колонцифри. Для цього використовують списки "Положення і Вирівнювання". Клацання на кнопці "Формат" дозволяє вибрати метод нумерації.

Якщо документ розбитий на поділи, сторінки різних поділів можуть нумеруватися по-різному. Для введення Колонтитулів, що містять додаткову інформацію, служить команда "Вид — Колонтитули". Колонтитули можуть розташовуватися на верхньому або нижньому полях сторінки. Дана команда тимчасово припиняє редагування основного тексту документа, але зато дає можливість уведення тексту в поле верхнього Колонтитулу. Одночасно відчиняється панель інструментів "Колонтитули". Вона надає додаткові можливості, у тому числі можливість переходу до редагування нижнього колонтитулу.

Кнопки панелі інструментів "Колонтитули" дозволяють:

• вставити в колонтитул номер сторінки, дату і час;

• переглянути і скопіювати колонтитули інших поділів;

• переключитися між верхнім і нижнім колонтитулами.

Редагування Колонтитулів завершують клацанням на кнопці "Закрити" або повторною командою "Вид — Колонтитули".

V. Попередній перегляд і друк документу.

Форматування документів особливо важливо в тих випадках, коли документ призначений не для перегляду в електронному виді, а для друку на папері. Процесор Word спроможний представити документ на екрані точно в тому ж виді, у якому він буде виведений на друк, а також зробити сам друк при наявності принтера, залученого до комп'ютера. Щоб переконатися в тому, що текст на папері буде виглядати так, як треба, використовують спеціальний режим попереднього перегляду. Для переходу в цей режим служить кнопка "Попередній перегляд" або команда "Файл — Попередній перегляд".

Якщо зовнішній вигляд документа за якимись причинами не влаштовує автора, варто подумати над оформленням документа. Можливо, варто змінити параметри сторінки. Для цього використовують діалогове вікно "Параметри сторінки", що відчиняють командою "Файл — Параметри сторінки".

Це діалогове вікно містить чотири вкладки. Вкладка "Поля" дозволяє задати поля листа паперу з усіх чотирьох сторін. Елементи вкладки "Розмір паперу" управляють розміром листа паперу і його орієнтації. На вкладці "Макет" розташовані елементи управління, що задають спеціальні параметри, якщо документ повинний роздруковуватися особливим образом.

Клацання на кнопці "Друк" на панелі інструментів — найшвидший, але не найкращий засіб роздрукувати документ. По такій команді документ друкується з параметрами, заданими по умовчанню. Якщо ці параметри ще не настроєні і не перевірені, то швидше за все, видрукуваний документ прийдеться викинути в урну.

Тому в абсолютній більшості випадків використовують команду "Файл — Друк" (або комбінацію клавіш CTRL+P). У цьому випадку відчиняється діалогове вікно "Друк", що дозволяє настроїти параметри друку і властивості принтера за своїм розсудом.

VI. Практичне завдання.

1. Створити автоматичний зміст для документу, який знаходиться у Мій комп'ютер → диск Share → папка "Майстер-клас".