Казка «Ріпка» (на новорічне свято)

Материал на украинском языке.

Автор. У якійсь одній країні, може давно колись,

Може нині, жив старесенький дідусь.

Дуже він любив роботу: він ходив до огороду,

Різні там саджав рослини. Раз йому у магазині,

Наче бонус у корзину, ріпки вкинули насіння.

Дід. Хоч старенький я дідусь, ріпку виростить візьмусь.

Автор.  Пішов швидко на город, ріпку треба ж посадити,

Щоб узимку всій сім¢ї було дуже гарно жити.

Дід. Рости ріпка величава, гарна, пишна, наче пава.

Буду тебе поливати, буду тебе доглядати,

А як виростеш велика, буду з тебе дохід мати.

Автор. Дні проходили в роботі, але ріпка в огороді

Уродилася на славу. Гарна, пишна, наче пава.

Дід за нею доглядав, і сапав, і поливав.

Бо елітна насінина в нього виросла єдина.

Час минав. Пришла пора везти ріпку до двора.          

Дід прийшов один у поле, але ріпка – просто горе.

Смикав дід і так, і сяк, та не витягне ніяк.

Дід. От так ріпка, от так клас, виросла яка велика,

Та не вирву сам ніяк, доведеться когось кликать.

Он бабуся на городі, може стане у пригоді.

Гей, бабусю, поспіши, ріпку вирвать поможи.

Автор Бабця та була як квітка і красива, і привітна,

Тільки ось на огороді та бувала за нагоди.

Щоб сусідам показать, як ся любить працювать.

Бабуся. Щось дідусь мені махає, мабуть помочі прохає.

Зараз-зараз побіжу і йому допоможу.

Автор. Бабця вийшла із «контакту»,

взяла плеер, «Чорну карту».

Взула модні черевички й пішла ріпку подивиться.

Бабуся.  Що ти там собі шепочеш, щось мені сказати хочеш?

Я ж бо з плеєром не чую, що ти в полі репетуєш.

Якщо хочеш щось сказать – можеш есе мес послать.

Дідусь. Я кажу, щоб помагала, ріпку теж щоб виривала.

Бабуся. Ой, дідусю, вже ставай, ріпку рвати починай.

Я за тебе теж візьмуся, поможу тобі дідусю!

Потім в твітер напишу і ще й фото покажу

На городі як працюю, своїх сил я не шкодую.

Хоч би нігтя не зламати та колготи не порвати!

Автор. Взявся дід за ріпку гарно. Смикав, смикав та все марно.

Бабця ж йому помагала – ремінь йому потримала.

Довго смикали отак – та не витягнуть ніяк.

Дідусь. Щось із ріпкою не так, вдвох не вирвемо ніяк!

Бабуся. Треба ще й онучка звати нам з тобою помагати.

Ой, онучку, не спіши, ріпку вирвать поможи!

Автор  Внук зібрався погуляти, а тут звуть допомагати,

Дискотека ж не чекає, онук швидко утікає !

Дідусь. Хлопче, внучку, не спіши, ріпку вирвать поможи!

Онук  Добре – добре, вже піду, трохи з вами потягну!

Хоч би встигнуть на кіно – там дівчата ждуть давно..

Бабуся  - Нумо, швидко всі взяли й сильно-сильно потягли.

Автор Взявся дід за ріпку гарно. Смика, смика та все марно.

Бабця ж йому помагала – ремінь йому потримала.

Онук теж за бабу взявся, та втекти все намагався.

Бабця його не пускала, за рукав весь час тримала.

Довго смикали отак – та не витягнуть ніяк.

Онук. Не вилазить, клята ріпка, може дуже вже велика.

Добре Шарику, гуляє, ні на що він не зважає,

Треба його погукати, вашу ріпку виривати.

Автор  В будці мирно песик спав. Він нікого не чіпав,

Гарно їв, ганяв котів. Дуже його дід любив.

Вирішив його гукнуть, ріпку трошки потягнуть.

Дідусь  Шарику, песику, ти поспіши,

ріпку нам вирвати допоможи!

Шарик  Гав, гав, гав, й мені робота. Хоч мені і неохота

Весь материал - в документе.

Казка «Ріпка» (на новорічне свято)

Автор У якійсь одній країні, може давно колись,

Може нині, жив старесенький дідусь.

Дуже він любив роботу: він ходив до огороду,

Різні там саджав рослини. Раз йому у магазині,

Наче бонус у корзину, ріпки вкинули насіння.

Дід Хоч старенький я дідусь, ріпку виростить візьмусь.

Автор Пішов швидко на город, ріпку треба ж посадити,

Щоб узимку всій сімї було дуже гарно жити.

Дід Рости ріпка величава, гарна, пишна, наче пава.

Буду тебе поливати, буду тебе доглядати,

А як виростеш велика, буду з тебе дохід мати.

Автор Дні проходили в роботі, але ріпка в огороді

Уродилася на славу. Гарна, пишна, наче пава.

Дід за нею доглядав, і сапав, і поливав.

Бо елітна насінина в нього виросла єдина.

Час минав. Пришла пора везти ріпку до двора.

Дід прийшов один у поле, але ріпка – просто горе.

Смикав дід і так, і сяк, та не витягне ніяк.

Дід От так ріпка, от так клас, виросла яка велика,

Та не вирву сам ніяк, доведеться когось кликать.

Он бабуся на городі, може стане у пригоді.

• Гей, бабусю, поспіши, ріпку вирвать поможи.

Автор Бабця та була як квітка і красива, і привітна,

Тільки ось на огороді та бувала за нагоди.

Щоб сусідам показать, як ся любить працювать.

Бабуся Щось дідусь мені махає, мабуть помочі прохає.

Зараз-зараз побіжу і йому допоможу.

Автор Бабця вийшла із «контакту»,

взяла плеер, «Чорну карту».

Взула модні черевички й пішла ріпку подивиться.

Бабуся Що ти там собі шепочеш, щось мені сказати хочеш?

Я ж бо з плеєром не чую, що ти в полі репетуєш.

Якщо хочеш щось сказать – можеш есе мес послать.

Дідусь - Я кажу, щоб помагала, ріпку теж щоб виривала.

Бабуся - Ой, дідусю, вже ставай, ріпку рвати починай.

Я за тебе теж візьмуся, поможу тобі дідусю!

Потім в твітер напишу і ще й фото покажу

На городі як працюю, своїх сил я не шкодую.

Хоч би нігтя не зламати та колготи не порвати!

Автор Взявся дід за ріпку гарно. Смикав, смикав та все марно.

Бабця ж йому помагала – ремінь йому потримала.

Довго смикали отак – та не витягнуть ніяк.

Дідусь -Щось із ріпкою не так, вдвох не вирвемо ніяк!

Бабуся - Треба ще й онучка звати нам з тобою помагати.

Ой, онучку, не спіши, ріпку вирвать поможи!

Автор Внук зібрався погуляти, а тут звуть допомагати,

Дискотека ж не чекає, онук швидко утікає !

Дідусь - Хлопче, внучку, не спіши, ріпку вирвать поможи!

Онук Добре – добре, вже піду, трохи з вами потягну!

Хоч би встигнуть на кіно – там дівчата ждуть давно..

Бабуся - Нумо, швидко всі взяли й сильно-сильно потягли.

Автор Взявся дід за ріпку гарно. Смика, смика та все марно.

Бабця ж йому помагала – ремінь йому потримала.

Онук теж за бабу взявся, та втекти все намагався.

Бабця його не пускала, за рукав весь час тримала.

Довго смикали отак – та не витягнуть ніяк.

Онук - Не вилазить, клята ріпка, може дуже вже велика.

Добре Шарику, гуляє, ні на що він не зважає,

Треба його погукати, вашу ріпку виривати.

Автор В будці мирно песик спав. Він нікого не чіпав,

Гарно їв, ганяв котів. Дуже його дід любив.

Вирішив його гукнуть, ріпку трошки потягнуть.

Дідусь Шарику, песику, ти поспіши,

ріпку нам вирвати допоможи!

Шарик Гав, гав, гав, й мені робота. Хоч мені і неохота

Але, мабуть, побіжу, ріпку вирвать поможу!

Бабуся Може, ви уже без мене вирвете оце зелене?

Автор Дід на бабу не зважає, ріпку тягти заставляє.

Взявся дід за ріпку гарно. Смика, смика та все марно.

Бабця ж йому помагає – ремінь ззаду все тримає.

І онук, хоч як пручався, але знов за діло взявся .

За штани онука смика песик – сила невелика!

Довго смикали отак – та не витягнуть ніяк.

Онук - Гарна ріпка, та не рветься, може воно й так минеться,

Відпустіть вже погуляти, а самі лягайте спати.

Бабуся - Ні, онучку, почекай. Шарик, кота погукай,

Хай він теж нам допоможе, ріпку тягти й котик може.

Автор Кіт дрімав собі на сонці, тепло йому на віконці.

Бачив гарний котик сон – він у сні тім чемпіон.

Нагороду там вручали, ще й сметану наливали.

Раптом хтось як закричав, кіт аж із вікна упав.

Шарик Кицю-кицю, не дрімай, ріпку вирвать помагай.

Кіт Няу-няу, няв-няв-няв, хто це тут мене гукав?

Я там мишку підстеріг, а мене хтось відволік!

Дід Треба ріпку витягати, нам усім допомагати.

Автор Кіт тягти хотів не дуже, та коли, мій любий друже,

Можеш пса ти укусить, жаль нагоду упустить.

Взявся дід за ріпку гарно. Смика, смика та все марно.

Бабця ж йому помагає – ремінь ззаду все тримає.

І онук, хоч як пручався, але знов за діло взявся .

За штани онука смика песик – сила невелика!

Кіт його куса за хвіст, от такий у нього хист.

Довго смикали отак – та не витягнуть ніяк.

Шарик Ні, не витягнем і край, йди, когось іще гукай!

Бабуся Мишку треба погукати, досить їй відпочивати.

Кіт Сіра мишко, не лежи, ріпку вирвать поможи!

Автор Мишка в нірці вдень ховалась, бо кота дуже боялась.

Коли кіт ж почав гукать – треба йти допомагать.

Бо ще й з'їсть, страшна звірюка, і у нірку не постука.

Мишка Всім привіт,а я вже тут, бо почула, мене звуть.

Я усім допомагаю, на підмогу вирушаю.

Так, до ріпки всі ставайте, один одного хапайте.

На рахунок раз-два-три, всі щоб дружно потягли.

А я стану трохи ззаду, буду хвіст коту тримати.

Автор Мишка всіх в стрій підрівняла, і рахунок розпочала.

Мишка Раз-два-три!

Автор Ріпку вирвали з корінням, але сталось диво – дивне.

Вона раптом потягнулась і до усіх посміхнулась.

Ріпка Вирвали мене, ура! Дружба вам допомогла!

Тільки з дружбою завжди ви досягнете мети.

А тепер усі на свято – Новий рік будем стрічати.