Авторская разработка урока по украинской литературе на тему: "Трагический образ матери в поэме "Наймичка" Т.Шевченко"

Українська література, 9 клас

Урок № 37

Тема . Трагізм образу матері за поемою Т.Г.Шевченка «Наймичка»

28.01.2020 р.

Мета. Розкрити трагізм образу матері за поемою Т.Г.Шевченка «Наймичка».

Задачі:

освітні: сформувати в свідомості учнів трагізм образу матері за поемою «Наймичка» Т.Шевченка .

розвиваючі: створити умови для розвитку емоційної сфери учнів, високої культури почуттів, цілеспрямованості і твердості переконань, творчих здібностей, уваги.

виховні: сприяти вихованню засобами поеми «Наймичка» майбутніх матерів, батьків.

Ресурсне забезпечення уроку: портрет Т.Г.Шевченка, репродукції картин Рафаеля «Сікстинська мадонна» та Т. Шевченка «Катерина», ікони із зображенням Богоматері й Ісуса Христа, образи Пресвятої Богородиці «Луганська», «Києво – Печерська», фотографії із зображенням Києво- Печерської Лаври, Свято - Успенської Святогірської Лаври, ілюстрація до поеми «Наймичка» із зображенням Ганни із немовлям, на дошці записані тлумачення слів: «Лавра», «молебень», «молебствіє», «маслосвятіє».

План уроку

1. «У тумані, на могилі,

Як тополя похилилась

Молодиця молодая».

1. «А наймичка невсипуща

Щовечір, небога,

Свою долю проклинає,

Тяжко - важко плаче».

1. «Прости мене, мій синочку,

Я…я твоя мати».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Технології: співпраці, інформаційно-комунікативні, розвиток критичного мислення, особистісно орієнтоване навчання

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація і корекція знань учнів.

Аналіз учнем репродукції картини Т.Г.Шевченка «Катерина»

ІІІ. Висунення учнями теми, цілей та завдань уроку.

Мотивація учіння.

Сьогодні ми звернемося до однієї з вічних тем – уславлення матері й материнства в поемі «Наймичка» Т.Шевченка. Вже 172 роки минуло з дня написання Шевченком поеми» Наймичка», проте твір актуальний і сьогодні, бо Великий Кобзар підніс над світом матір в усій її красі, праці й чарівності, водночас показав, яка вона згорьована, знеславлена, потоптана, у пута - кайдани закута німотою. Невичерпна сива криниця жіночих трагедій, туги й печалі розплескала свої гіркі скарби по рівнинах і по горах неозорої України. Саме такі твори є вічні, бо вічні є людські біди й болі.

ІV. Сприймання та усвідомлення школярами навчального матеріалу. Осмислення взаємозв'язків між його елементами.

Слово вчителя.

Надаю слово юному мистецтвознавцю, який проаналізує картину Рафаеля «Сікстинська мадонна», бо творчість цього геніального живописця співзвучна з творчістю Т.Г. Шевченка.

Аналіз юного мистецтвознавця репродукції картини Рафаеля «Сікстинська мадонна»

Подивіться уважно на репродукцію картини Рафаеля «Сікстинська мадонна»(показує указкою учень на репродукцію картини «Сікстинська Мадонна», що прикріплена на дошці). Ніби щойно відкрилася завіса і до людей із небес повільно й урочисто сходить Божа Мадонна, несучи на руках сина. І Святий Сікст , і Свята Варвара , що зустрічають Мадонну, захоплені нею.

Мадонна несе свого сина людям. Це доля матерів – у великих муках народити дитину, вигодувати , а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Ні, якийсь зв'язок між матір’ю і сином збережеться. Син завжди пам’ятатиме про Матір, що дала йому життя. а мати з тривогою стежитиме за сином, як він там, серед людей, чи достойно живе, чи творить добро так, як вона його вчила…

Мистецтвознавці багато писали про погляд Сікстинської Мадонни. У погляді Мадонни – смислова безкінечність, у ньому – і любов до сина, і тривога за його майбутнє, і готовність все зрозуміти і все простити… Її син дивиться на світ з докором, з тривогою, ніби передчуває, що в цьому світі йому доведеться непросто.

Споглядаючи картину, відчуваєш момент власного облагородження. У якусь мить відкривається вічна краса материнства – краса народження і продовження життя, краса жертовної материнської любові.

Найулюбленіша тема його живописної творчості, до якої він неодноразово звертався – тема Мадонни.

Слово вчителя

Сьогодні наш гість Тарас Шевченко розкаже вам про свою творчість.

Розповідь учня – «актора».

Я також створив поему «Марія», присвячену Богоматері, бо тема Мадонни для мене також була важливою. До такого образу своєї Мадонни я піднявся в останній завершальний період творчості. А до того я зображав земних Мадонн – звичайних українських жінок – матерів.

Слово вчителя.

Шевченкова жінка – мати – це українська Мадонна:

У нашім краї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим

(«У нашім краї…»)

У світовій ліриці немає митця, який би з такою Любов’ю і таким сумом оспівав жінку - матір, сестру, кохану, дружину. Для Шевченка жіноча доля була згустком болю, що запікся в серці. Скривджену і зганьблену дівчину-покритку (показую Катерину на репродукції картини Шевченка «Катерина», прикріпленій на дошці) поет підніс на вершину високого ідеалу жінки – матері. Це справжній гімн материнству.

Поема «Наймичка» написана Т.Г.Шевченком у період «трьох літ» (1845р.), проте вперше надрукована в 1847 р., коли поет перебував на засланні. Оскільки його твори друкувати було заборонено, видавець П.Куліш вдався до хитрощів: у передмові до видання він зазначив, що поему, автор якої невідомий, випадково виявлено в якоїсь панночки.

Сценічну версію поеми «Мати - наймичка» зробив І.Тогобочний. М.Вериківський створив оперу «Наймичка».

Ганна – жертва панської розпусти. Вона – «покритка».

Про те, хто така «покритка» повідомить нам юний народознавець.

Повідомлення учня - народознавця про покритку.

Покритка – це дівчина , яка не вберегла дівочу цнотливість, згідно з традицією, втрачала право носити косу. Вона покривала голову хусткою, ставала покриткою. Іноді косу їй відтинали прилюдно. Ось так, не справившись зі своїми почуттями, зганьбила себе Шевченкова Катерина, Ганна перед усім селом, перед батьками.

Слово вчителя.

Але Ганна не повторює сумної історії своєї попередниці – вона зберігає своє життя, зберігає себе для улюбленого сина Марка. Вона ні на хвилину не забуває свого священного обов´язку.

Запис дітьми в зошитах теми й плану уроку.

Бесіда.

- Де вперше у творі знайомимося ми з Ганною?

- Як вона зображена?

( У пролозі вперше знайомимося з Ганною - змальована романтична картина, в якій у загальних контурах накреслюється життєва передісторія героїні. Ім’я її поки що не названо. На могилі, вкритій туманом (дія відбувається в неділю вранці), молодиця пригортає до лона маленького сина і з туманом розмовляє». Це внутрішній монолог – мова душі матері – відтворений у стилі народних пісень – жіночих плачів, у яких виливається глибока печаль і тривога за долю сина).

- То ж давайте послухаємо внутрішній монолог молодиці, щоб краще зрозуміти, хто вона.

Внутрішній монолог Ганни виконує учениця – «актриса»,

з дитиною на руках.

Ой тумане, тумане –

Мій латаний талане!

Чому мене не сховаєш

Отут серед лану?

Чому мене не задавиш

У землю не вдавиш?

Чому мені злої долі,

Чом віку не збавиш?

Ні, не дави , туманочку!

Сховай тільки в полі,

Щоб ніхто не знав, не бачив

Моєї недолі!..

Я не одна,- єсть у мене

І батько, і мати…

Дитя моє! Мій синочку,

Нехрещений сину!

Не я тебе хреститиму

На лиху годину

Чужі люди хреститимуть,

Я не буду знати,

Як і зовуть… Дитя моє!

Я була багата…

Не лай мене; молитимусь

Із самого неба

Долю виплачу сльозами

І пошлю до тебе.

Бесіда

1.Яке почуття охопило вас, коли прослуховували монолог Ганни?

2. Через що на початку поеми так сильно переживає Ганна?

(«Не я тебе хреститиму на лиху годину.

Чужі люди хреститимуть, я не буду знати,

Як і зовуть…»).

3.Що обіцяє нехрещеному сину Ганна?

(Не лай мене: молитимусь,

Із самого неба долю виплачу сльозами

І пошлю до тебе).

1. Що таке «молитва»? (Установлений текст, який промовляється віруючим під час звернення до Бога, святих).

Учениця повідомляє про значення слова «молитва».

Молитва – це бесіда нашої душі з Богом. Ми молимося , щоб Господа Бога славити і Пречисту Діву Марію, дякуємо їм за всі добродійства, просимо про ласку і поміч, перепрошуємо про провини.

З’являється на світ дитятко і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя її немовлятку, з подякою за його народження. Співаючи колискових пісень, мама звертається до Богородиці, щоб вона захистила її маля. Колись наші бабусі говорили, що кожну колискову пісню благословляє Божа мати, заступниця і покровителька наша.

5.Яку пісню співала Ганна, йдучи полем, ридаючи?

(Крізь сльози тихесенько про вдову співала,

Яка в Дунаєві синів поховала).

6.З яким деревом Т.Шевченко порівнює молодицю в пролозі поеми «Наймичка»? Чому? (З тополею. Образ тополі в творчості Т.Шевченка символізує одинокість).

7. З якою метою автор використав словосполучення «молодиця молодая»?

8. У якій пісні український народ застерігає дівчат гне втрачати голову в коханні? ( У пісні «Ой у вишневому саду»).

Учениця виконує пісню «Ой у вишневому саду»

Ой, у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.

Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.

Ти, милий мій, а я твоя,
Зійшла вечірняя зоря
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.
Проснеться матінка моя,
Буде питать , де була я.

А ти їй дай такий отвіт:
«Яка чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все».

Доню моя, не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?
Чому розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?

Коса моя розплетена,
Її подружка розплела.
А на очах бринить сльоза,
бо з милим розлучилась я.
А на очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, ти вже стара,
А я щаслива й молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай дочку свою.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай дочку свою

Слово учителя

«Природа сказала жінці: будь прекрасною, якщо можеш, мудрою, якщо хочеш, але розсудливою ти повинна бути неодмінно»,- сказав Бомарше.

• Чи була розсудливою Ганна в стосунках з москаликом? Але що ж тепер, так і котитися по похилій площині? Безперечно, в житті дівчини, жінки можуть бути, як і в будь-якої людини, розчарування і фізичні, і душевні. Все це причиняє біль, але в той час і загартовує людину, робить її більш сильною, мудрою, вчить пізнавати життя з усіма його складнощами. Так, іноді в житті доводиться стиснути всі свої почуття і пережити, і вистояти, і не втратити себе, як жінку, як людину.

Велике серце не повело її стежками Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий шлях – покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви.

Про високу відповідальність жінки – матері говорить поетеса рідного краю Інна Бердецька у поезії «Я народила сина…»

Виразне читання напам’ять ученицею поезії Інни Бердецької «Я народила сина…»

Я народила сина…

Я народила сина –я ж кохала,

Але від тебе так і не діждала

Ані любові, ані співчуття

Ні за страшну байдужість каяття.

Моя дитина криком надривалась,

І я над нею плакала без слів,

Але ніколи я не відчувала,

Щоб ти мене і сина пожалів.

Чому так довго я була сліпа,

Чому так віддано і пристрасно любила?

Вмираючи, мов квітка від серпа,

Тобі під ноги падала безсило…

Я була тобою , Катерино,-

Як і ти, шукала москаля,

Пригортаючи до серця сина,

Без провини винне немовля.

Зраджена, ошукана , забута,

Я крізь пекло Дантове пройшла,

Щоб себе Марією відчути,

Котра Бога в світ цей принесла.

• Чого найбільше прагне Ганна в житті?

• Кому підкидає Ганна сина?

• Чому Т.Шевченко називає хутір «благодатним»?

• А чому через рік Ганна приходить на той хутір проситися в найми?

Учениця виразно читає напам’ять уривок з повісті російською мовою Т.Шевченка «Наймичка», перекладений українською мовою.

На могилі біля хутора кожного ранку й вечора челядь бачила таємничу молодицю. Бідна ця молодиця була не хто інша, як проста покритка і мати маленького Марочка. Вона сердечна не могла відірватися від того місця, де виростало її бідне, її прекрасне дитя. Скільки разів вона приходила вночі до самого хутору, обходила кругом його, проводила ночі безсонні в рівчаку, чи в неділю, коли челядь йшла в село, вона невидимкою підкрадалася до самих воріт, щоб почути хоча б один звук милого дитинчати. Скільки разів вона хотіла зайти на двір і випросити назад чи, на кінець, вкрасти своє дитя, тому що їй без нього не можна було жити на світі,без нього хліб не ївся, вода не пилася,сонце Боже не світило й не гріло.

Любов матері перемагала і страх, і сором. Вона вирішила

будь – що піти на хутір, вирішила й чекала лише неділі, коли людей менше буде на хуторі.

Виразне читання дітьми уривку з тексту поеми «Наймичка» Т.Шевченка, де розповідається, як безсонними вечорами Ганна плаче.

• Чому вона плаче й долю проклинає?
  Захист ученицею власної ілюстрації, створеної до поеми «Наймичка» Т.Шевченка.

• Скільки пар кумів на радощах назбирали Настя і Трохим для хрестин?(Три).

• Чому наймичка сльозами умиває ночами Марка малого ?

Слово вчителя

Росте Марко… Вже й засватав вродливу панну. Плаче Трохим, бо Настя не дочекалася того дня, просить Ганну бути на весіллі матір´ю.

• Як змінюється настрій у Ганни, коли почула слово «мати»?Чому? (Зімліла. Бо ні разу за стільки літ не чула цього священного слова, а їй так хотілося його почути).

• Чому Ганна пішла на прощу до Києва під час весілля Марка? (Бо не хотіла бути матір’ю на весіллі Марка через те, що бідна, щоб люди не сміялися з нього).

• Чому автор вжив у тексті поеми «Наймичка» слово «пошкандибала»? Як характеризує це слово душевні страждання жінки?

• Яким святим молиться Ганна в Лаврі? (Наймає молебень св.. Варварі. Молебень – коротке богослужіння за здоров´я).

• Скільки разів Ганна ходила в Київ?(Чотири).

• Як це її характеризує?

• Що вам відомо про Києво - Печерську Лавру?

Сторінка ерудита.

Розповідь учня про Києво - Печерську Лавру.

Це найдавніший православний монастир в Україні, заснований у часи Ярослава Мудрого, близько 1051 року ченцем Антонієм Печерським. У монастирі в різні часи працювали відомі церковні діячі: Агапіт, Іларіон, Петро Могила.

З ХІІ століття монастир носить титул Лаври – головного монастиря.

Учитель демонструє ікони із зображенням Богоматері й Ісуса Христа, образи Пресвятої Богородиці «Луганська», «Києво –Печерська», фотографії із зображенням Києво - Печерської Лаври, Свято - Успенської Святогірської Лаври.

Бесіда

• Що купила в Києві Ганна онукам?( «І хрестики й дукачики, й намиста рядочок Яринці, і червоний з фольги образочок, а Карпові – соловейка та коників пару»).

• Що таке дукач?(Дукач – традиційна деталь українського жіночого костюму, жіноча прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями).

• Які подарунки купила Ганна сину й невістці в печерах Києво-Печерської Лаври?( Сину - шапочку святого Івана, невістці – перстень Святої Варвари, а дідові – три свічечки із воску святого).

• Чому купила своїй невістці перстень святої Варвари? Що він символізує? ( Свята Варвара оберігає від раптової смерті).

Розповідь учня про святого Івана Предтечу.

Демонстрація ікони «Св. Іван Предтеча»

Розповідь учителя про Великомученицю Варвару.

День Святої Варвари припадає на 17 грудня. Жила Варвара в

ІV столітті за правління імператора Максиміліана. Її батько був ворогом християнської віри, всіляко відмовляв Варвару від поклоніння Триєдиному Богу. Коли ж йому це не вдалося, він віддав її на тортури місцевому правителю.

А стратив її рідний батько – відрубав голову.

Демонстрація ікони «Свята Варвара».

• Як характеризує Ганну те, що вона саме такі подарунки придбала сину, невістці й онукам у Києво-Печерській Лаврі ?

Слово вчителя

Коли останній раз прийшла Ганна на хутір з Києва,що дуже важко себе почувала – захворіла – відчувала, що помре. Коли не застала вдома Марка, то дуже переживала, бо надумала розповісти йому таємницю, з якою прожила все життя. Ганні відслужили «маслосвятіє», та не помогло. (Маслосвятіє – це обряд соборування єлеєм. Єлей – маслинова олія, що використовується в церковних обрядах, олива. Те, що заспокоює, втішає, вихваляє).

• Чому Ганна просить найняти в неділю акафіст Миколаєві святому? (Бо Марко затримався в дорозі).

• Які птахи передвіщають лихо – смерть Ганни? (Сичі вночі недобре віщують).

• Яким виховала Ганна Марка?(Щирим ).

• У чому розкривається його щирість?(Сукна дорогого привіз Катерині, батькові шитий пояс, шовку червоного, а наймичці на очіпок парчі золотої й червону добру хустку, а діточкам – черевички, фіг та винограду, вина з Цареграду (відер троє у барилі).

• Як характеризують Ганну такі її слова : «Слава тобі, Христе Боже!»,

і «Отче наш» тихо-тихо, мов крізь сон читала»?

• Який епізод у творі вас найбільше вразив? (Коли наймичка просить у сина прощення, признаючись, що вона його мати).

• Чи правильно вчинила Ганна, що сказала Марку, що вона його мати?

• У чому розкривається в поемі материнський подвиг Ганни?(Душевно страждає Ганна, але не розкриває таємницю, що вона мати Марка, адже за тогочасними нормами суспільства, позашлюбні діти (не тільки їхні матері) були поза законом, то ж чекала б Марка така доля, мабуть, як Івасика, сина Катерини).

• Де жила весь вік Ганна ? (У чужій хаті).

• Як жилося Ганні в добрих людей? (Добре).

• А як в неї на душі було весь цей час? (Душевні муки).

• Як розвиваються події в поемі «Наймичка» Т.Шевченка? (Хрестини Марка, поява наймички, смерть бабусі Насті, сватання й одруження Марка, прощі до Києво – Печерської Лаври, її хвороба. Найвищим напруженням розвитку дії (кульмінація) є передсмертне зізнання Ганни синові. Розв’язка – смерть Ганни , жінки - матері, яка до кінця виконала свій материнський обов’язок).

Метод «Гронування».

• Встановити якомога більше зв’язків між словами (словосполученнями)

V. Підведення підсумків уроку.

• У чому полягає трагізм образу матері у творі «Наймичка» Т.Шевченка?

• Чому Т.Шевченко назвав поему не «Мати», а «Наймичка»?

• Який шлях пройшла Ганна до трагічного фіналу?

VІ. Рефлексія.

- Що найбільше запам’яталось із сьогоднішнього уроку?

- Про що ви дізналися на уроці? Що сподобалось?

- Фарбами якого кольору ви відобразили б враження від нашої сьогоднішньої зустрічі? Поясніть, чому ви обрали саме ці кольори?

VІІ. Повідомлення та пояснення домашнього завдання

Диференціація

А. Твір – розповідь на тему: «Ганна в наш час».

Б. Твір – роздум на тему: «Чому образ матері в поемі «Наймичка» Т.Шевченка є трагічний?»

В.Написати твір – мініатюру «Мої роздуми над долею Ганни за поемою «Наймичка» Т.Шевченка.