Знай свої права, дитино (сценарий)

Материал представлен на украинском языке.

Мета. Ознайомити учнів з основними положеннями Конвенції про права дитини. Виховувати почуття чуйності, доброти.

Вчитель: Зроста у цілім світі

Народ чудовий – діти!

В них різний колір шкіри

І різні оченята,

Та всі, на диво, схожі

Дівчата і хлоп’ята!

Навчаються у школі,

«Боліють» на футболі,

Співають і танцюють,

Всміхаються, сумують,

Майструють і читають,

У мріях-снах літають. . .

Складною проблемою сучасного людства є права дітей, оскільки, на жаль, життя, здоров'я, навчання, щастя дітей всього світу поки що недостатньо захищені. Про це багато пишуть і говорять, але кількість нещасних дітей не зменшується. Сьогодні 250 млн. дітей у світі живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань. Поширюється торгівля дітьми.

В Україні з'явився новий тип дитини - «діти вулиці». Це діти, що не відвідують школу, а проживають на вулиці. У багатьох з них проблемні або неповні сім'ї.

10 грудня 1948 р. у місті Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї ООН – Міжнародній організації, завдання якої – підтримка миру і безпеки в усьому світі, було прийнято Загальну декларацію прав людини. Весь світ був наляканий і змучений страхіттями Другої світової війни, яка нещодавно закінчилася.

У ній було визнано, що найголовніша цінність на Землі – людина, кожна людська істота на Землі народжується з правом жити по-людськи і з обов'язками перед іншими людьми.

(Під час розповіді вчитель кладе до «Скриньки нових слів» таблички – ООН – Організація об'єднаних націй – міжнародна організація, завданням якої є підтримка миру і безпеки в усьому світ.

Загальна декларація прав людини – документ, у якому подано список основних прав кожної людини у світі).

Держава визнала, що існує ще й дитячий світ. Найбільш незахищеними є діти. Тому ООН у 1959 р. прийняла Декларацію прав дитини. У Декларації сказано, що дитина потребує спеціальної охорони і піклування.

(У скриньку – Декларація прав дитини – документ, в Якому подано список основних прав будь-якої дитини у світі).

У 1989 р. представники урядів прогресивних країн світу, в тому числі й Україна, підписали Конвенцію про права дитини.

Вчитель: Дитина – найцінніший скарб. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, і пройде не одне тисячоліття, поки людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.

Полную информацию смотрите в файле. 

22

Мета. Ознайомити учнів з основними положеннями Конвенції про права дитини. Виховувати почуття чуйності, доброти.

Обладнання: книга «Знай свої права, дитино!», «чарівна» скринька із дзеркалом всередині, зображення сонечка з промінцями – іменами дітей, таблиці-схеми на основі статей Декларації, записи на дошці, картки-дати, «телеграми», вислови відомих людей.

„Сьогодні діти – завтра народ”

В. Сухомлинський

„Діти – живі квіти землі”.

М. Горький

„Кожна дитина має право на увагу,

на ласку, на похвалу”.

Є. Аркін

Звучить музика, діти виконують танок дружби..

Вчитель: Зроста у цілім світі

Народ чудовий – діти!

В них різний колір шкіри

І різні оченята,

Та всі, на диво, схожі

Дівчата і хлоп’ята!

Навчаються у школі,

«Боліють» на футболі,

Співають і танцюють,

Всміхаються, сумують,

Майструють і читають,

У мріях-снах літають...

Складною проблемою сучасного людства є права дітей, оскільки, на жаль, життя, здоров'я, навчання, щастя дітей всього світу поки що недостатньо захищені. Про це багато пишуть і говорять, але кількість нещасних дітей не зменшується. Сьогодні 250 млн. дітей у світі живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань. Поширюється торгівля дітьми.

В Україні з'явився новий тип дитини - «діти вулиці». Це діти, що не відвідують школу, а проживають на вулиці. У багатьох з них проблемні або неповні сім'ї.

10 грудня 1948 р. у місті Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї ООН – Міжнародній організації, завдання якої – підтримка миру і безпеки в усьому світі, було прийнято Загальну декларацію прав людини. Весь світ був наляканий і змучений страхіттями Другої світової війни, яка нещодавно закінчилася.

У ній було визнано, що найголовніша цінність на Землі – людина, кожна людська істота на Землі народжується з правом жити по-людськи і з обов'язками перед іншими людьми.

(Під час розповіді вчитель кладе до «Скриньки нових слів» таблички – ООН – Організація об'єднаних націй – міжнародна організація, завданням якої є підтримка миру і безпеки в усьому світ.

Загальна декларація прав людини – документ, у якому подано список основних прав кожної людини у світі).

Держава визнала, що існує ще й дитячий світ. Найбільш незахищеними є діти. Тому ООН у 1959 р. прийняла Декларацію прав дитини. У Декларації сказано, що дитина потребує спеціальної охорони і піклування.

(У скриньку – Декларація прав дитини – документ, в Якому подано список основних прав будь-якої дитини у світі).

У 1989 р. представники урядів прогресивних країн світу, в тому числі й Україна, підписали Конвенцію про права дитини.

Вчитель: Дитина – найцінніший скарб. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, і пройде не одне тисячоліття, поки людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.

1 учень: Дитинство – кращий час для мрій,

Пора для задумів, надій,

Весна життя, політ душі...,

Ти в світ дорослих не спіши!

А зупинись, все роздивись,

Красі довкілля усміхнись!

2 учень: Я родом звідти, де справжнє диво, –

Дерева аж до хмар ростуть,

Скажу я гордо, що я маю право

На цій землі і жити, і рости.

3 учень: Тут жайвір в полі служить охоронцем,

Природа рідна смуток розбива.

Тут в Нікополі під привітним сонцем

Малеча різна непомітно підроста.

4 учень: А вересень покличе у дорогу

Знання, як скарб до серця притулю.

І на лінійці урочисто в школі

Право навчатись з дітьми розділю.

5 учень: А брати участь в конкурсах, змаганнях

Це все мені наснаги надає.

І я скажу відверто без вагання:

Щаслива тим, що таке право в мене є.

6 учень: Тому я щиро всім в житті бажаю

Зростати гідно справжніми людьми.

Бо всі ми українці маєм право

На цій землі і жити, і рости.

(Діти кладуть до скриньки «нових слів» табличку: Конвенція – угода, міжнародний договір між державами з питань прав дитини).

Згідно з цією угодою Україна у квітні 2001 року прийняла Закон України про охорону дитинства.

(У скриньку кладуть табличку «Закон - обов’язкове для всіх правило. Приймається і захищається державою).

Учитель:

- Чи зрозуміле вам слово «декларація»?

1 учень: Декларація – це просто

Оголошення всіх прав,

Є права й в дітей, звичайно,

Треба, щоб усяк їх знав.

2 учень: Знайте ж, що усі ви рівні

Від народження в правах.

І людина – змалку вільна,

Наче в небі синім птах...

3 учень: Знайте ж, змалечку всіх діток

Треба вчить, оберігать,

І ніхто у всьому світі

Їх не сміє ображать!

4 учень: Треба діткам всього світу

Не сваритись, а дружить,

І по правилах хороших,

По закону треба жить!

Учитель: Отже, ми поговоримо про дитину та її права. А як ви вважаєте, хто найважливіша людина на Землі?

Допоможе нам вирішити цю проблему «чарівна» скринька. Той, хто загляне у цю скриньку, побачить найважливішу людину на Землі. Тільки домовимось: доки по черзі не заглянуть туди, не можна розкривати цей «секрет».

Діти по черзі підходять до вчителя і заглядають у красиву скриньку із дзеркалом всередині.

- То хто найважливіша людина на Землі? Я, ти, ми.

На дошці запис: Я + ТИ = МИ.

- Ось ми і дізналися, що найважливішою людиною на Землі може бути кожен з нас.

Діти.

Я вивчив з букваря

Цікаву букву Я .

Тепер шкодую я,

Що вивчив букву Я.

Бо всюди я та я.

Поганий тільки я,

Лінивий – також я...

Все я! Я-я-я! Тільки я!

Читали я і ти

Дві букви – Т і И.

Хотів би я в світи

Від букв цих теж втекти,

Бо знову ти та ти,

Поганий тільки ти,

Лінивий – також ти,

Все ти! Ти-ти-ти! Тільки ти!

Сиділа в класі я.

Прийшов до класу ти.

Коли є я і ти,

То вже не скажеш – ти,

Бо ти і я – це ми.

Наш клас увесь – це ми,

Одна сім’я – це ми,

Це ми!

Ми – ми-ми! тільки ми!

Тільки ми!

Учитель: Отож, Конвенція має 54 статті, написаних на 6 мовах. ООН має комітет з прав дитини, йому кожна держава звітує про заходи, які вжиті згідно з Конвенцією. Він же досліджує, як у країнах дотримуються права.

Права дитини згідно з Конвенцією:

1. Всі діти рівні у правах.

2. Всі діти мають право на любов та піклування з боку батьків та держави.

3. Право на навчання.

4. Право на медичне обслуговування.

5. Право на гру.

6. Право на відпочинок.

7. Право на інформацію.

8. Право висловити власну думку (якщо це не загрожує безпеці держави або не порушує прав інших людей).

9. Дитина не повинна бути примушена до тяжкої праці.

10. Дитина не повинна бути скривджена та зневажена.

11. Дитина не повинна бути жертвою насильства та війни.

12. Право на якісне харчування.

13. Діти, позбавлені сім’ї, охороняються та опікуються державою.

14. Право на ім’я.

15. Право на приватне життя.

16. Право на спілкування.

1 учень: Щось бентежить мою душу

І у серце загляда.

Ніби щось зробити мушу,

Але що – душа не зна.

2 учень: А проте сказати хочу,

Взявши ручку і папір,

Я про день ясний, погожий

І про водоспад із гір.

3 учень: Об’єднаєм всі зусилля

І мерщій до річки, в луг.

Маєм право на дозвілля,

А воно найкращий друг.

4 учень: І не гаючи хвилини,

Одягнувшись я скоріш,

Рано вранці по стежині

За здоров’ям біжу в ліс.

5 учень: А пташки на соснах «браво»

Виграють привітний спів.

На здоров’я маю право –

Це найкраще із скарбів.

6 учень: А втомившись, я присяду

В затінку і на пеньку,

А гілки берези ззаду

Пісню заведуть таку:

7 учень: «Любий, друже, подивися,

Навкруги яка краса,

До травинки нахилися,

Подивись на небеса.

8 учень: А метелика впіймаю,

Помилуюсь, відпущу.

На довкілля право маю,

На природу, на красу.

9 учень: А коли у небі зорі

Затанцюють вальс Бостон,

В мене право залишиться

На міцний дитячий сон.

Учитель: Ознайомившись з такими серйозними словами, які зберігає наша скринька, ми далі будемо грати і права вивчати. Відгадайте загадку:

Рано вранці хто вас будить,

Ніжним променем голубить?

Заглядає у віконечко

Тепле, ніжне... (сонечко).

Правильно, сонечко. Таке тепле, лагідне. Ми про нього прочитаємо віршик.

Учитель: Рано вранці хто вас будить? Діти: Сонечко!

Зігріває вас і любить? Сонечко!

В кожен дім воно заходить. Сонечко!

Разом з ним тепло приходить. Сонечко!

Щиро й ніжно поцілує. Сонечко!

Рідну землю осяває. Сонечко!

Всю природу звеселяє. Сонечко!

- Дійсно, сонечко дарує життя кожній рослині, кожній тварині. Адже і рослини, і тварини мають право на життя, так само, як і кожна людина.

Учень: У неньки народилося дитя.

Дитя моє! Бог дав тобі життя.

Ти на життя і щастя маєш право

Під золото-блакитним знаменом

Своєї Української держави!

Учитель: На землі здійснилося диво – народилася людина. Якою вона буде – розумною чи не дуже, доброю чи злою, красивою чи ні – важко сказати. Але одне вже можна сказати на певне: вона носитиме ім’я, яким її назвуть. І дитина має право носити це ім’я все життя, або з певних причин змінити його. Ніхто не повинен позбавляти її цього права.

Колись вважали, що ім’я є частиною душі тієї людини, яка його носить. Чи любите ви свої імена? І, мабуть, пишаєтесь ними? А чи знаєте ви, що вони означають?

Ось зараз ми повторимо імена дітей нашого класу. Коли звучатиме ім’я дівчинки, плескайте у долоні один раз, коли ім’я хлопчика – двічі. Будьте уважні!

- На урок нас зібралося багато,

Будем всіх швиденько рахувати!

Діана і Аня, Євген і Надійка,

Руслан і Мишко, дві Каті, Єгор і Андрійко,

два Влада, Денис, Тетяна, Марійка,

Максим і Олена, два Олексія, Софійка,

Кирило і Юля, Настя й Аліна,

Ігор і Кім, Аліна й Марина

Запам’ятай: на планеті Земля

Ти маєш право носити ім’я!

Учитель. Психологи стверджують, що для кожної людини її ім’я наймиліше, найгарніше, найприємніше і ще багато най-най-най. Воно як промінчик сонця, зігріває нас. От і у нас вийшло сонечко життя.

Демонструє зображення сонечка з промінцями – іменами дітей.

Учитель: Хотілося б, діти, щоб так, як сонечко живить своєю енергією кожен промінчик, посилаючи його на землю, так і ви прославили свої імена хорошими справами на землі.

Нас зігріває наше ім’я. Так само як сонечко, нас зігріває батьківська любов дідуся й бабусі, всієї родини, усього роду.

Я називаю маму..., тата..., бабусю..., дідуся..., сестричку..., братика... – сім’єю.

На дошці:

Сім’я – це...

Заповнення асоціативного куща – колективно.

Діти: У кожній країні є мами і тата,

У кожній країні є діти.

Хай сім’ї живуть-поживають багато

І мирно у цілому світі.

Сім’я – це слово дороге.

У слові цім – тепло і ласка.

Нехай же уряд захистить

Дитяче і сімейне щастя.

Це право дитини на сім’ю.

Головне можна сказати про маму

Всього лиш кількома словами.

Ми мамою звемо рідну людину

І мамою звемо також Україну.

Мама в кожного своя,

В кожного свій тато.

Україна ж в нас одна –

В хлопчиків, дівчаток.

Це право на громадянство.

Не бійся ні Баби Яги, ні Кощея,

Бо маєш державну сім’ю.

Без згоди твоєї ніхто не посміє.

Вирішувать долю твою.

Учитель: Є в Декларації стаття, яка не дозволяє розлучати дітей з батьками. А чи можете ви навести приклади з прочитаних казок, де порушували цю статтю? («Івасик-Телесик», «Гуси-лебеді», «Котик і Півник», «ВОВК і семеро козенят»...)

Ви, напевно, втомилися? Треба відпочити, бо кожна дитина має право на відпочинок та дозвілля.

Фізкультхвилинка.

Добре те, що сонце світить! Діти піднімають руки вгору.

Добре те, що вітер віє! Імітують хитання дерев від вітру.

Добре те, що цей ось ліс Присідають. Повільно підіймаються,

показуючи, як ростуть дерева.

Разом з нами ріс і ріс!

Добре те, що в нашій річці Піднімають руки вперед, долоні назовні.

Синя, небрудна вода! Імітують плавання.

І мене матуся рідна Крокують на місці.

Після школи зустрча. Плескають у долоні перед грудьми.

Добре гратися надворі! Стрибають.

Добре вчитися у школі! Сідають за парти.

Добре плавати в ставку! Імітують плавання.

Добре те, що я живу! На слово «я» руками показують на себе,

потім підіймають руки вгору.

Учитель. А от після відпочинку – знову до праці. Послухайте і відгадайте загадки.

До школи прямує хлопчак дерев’яний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

Відома ця книжка тобі; чи не так?

В пригодах яких побував цей хлопчак? (Буратіно)

Маленький вояка, що був закоханий у балерину та побував у животі рибини. (Олов’яний солдатик).

Учитель. Чим ці діти відрізнялися від інших? (У них були фізичні вади). Чи страждали вони через це?

Діти.

Була одна нога всього

В солдатика із казки.

Та він вояка був – ого!

І полюбили ми його.

Мав Буратіно довгий ніс,

Який встигав завжди і скрізь

Попереду хлоп’яти.

Ну чим поганий довгий ніс?

В людей розумних є девіз:

«Ні з кого не сміятись»,

І той, і та, і ти, і я –

Ми всі – одна міцна сім’я.

Так, люди різні, Але рівні

Права у всіх людей,

Чи ти рудий, чи чорнобривий,

Вкраїнець чи єврей.

Маленьким росіянам, фінам,

Полякам, венграм – всім

Країна наша Україна –

Єдиний рідний дім.

Учитель. Пригадаймо знову Буратіно. Він хоч і маленький був хлопчина, але переміг страшного...(Карабаса Барабаса.)

Діти.

Карабас Барабас,

Бородатий, неохайний,

Розмахався раз у раз

Величезним малахаєм.

Він в законах – ні бельмеса.

Тож нехай собі махає

Страхітливим малахаєм.

Нам – не страшно.

В Україні (і не в казці, а насправді)

Ні П’єро, ні Буратіно

Вдарить він не має права!

Учитель. Бо держава забезпечує захист дітей від завдання їм фізичної і моральної шкоди або жорстокого ставлення.

Звучить музика, виходять Кішка, Кошенята, Собачка.

Собачка.

Добрий день, кумасю Кішко,

Йди, посидимо хоч трішки.

Кішка.

Ой, нема коли сидіти:

Он гуляють в мене діти.

Кошенята граються м’ячем.

Кошенята.

Кидай м’яч! Мерщій лови!

Ось, дивися, раз, два, три! (Кидає)

Ой, мені не повезло,

Я розбив чуже вікно! (Злякано присідає)

Собака.

Зараз, кошеня погане,

Ремінцем я враз дістану!

Кішка.

Не чіпай його, не смій,

Кошеня – синочок мій!

На дитя не слід кричати

І жорстоко так карати.

Тож вгамуйся в цю ж хвилину,

Не порушуй прав дитини!

Учитель:

Згадаймо ще одного казкового героя.

Веде він прийом під деревом в діброві,

Турбується про те, щоб всі були здорові.

Лікує хвороби: кір, свинку, бронхіт.

Скажіть нам, будь ласка, хто він? (Лікар Айболить)

Учитель: Він лікував звірят не тільки в своїй країні, а й в далекій Африці.

Так, це добрий лікар Айболить.

Бо кожна дитина має право на охорону здоров’я.

Отже, ми всі здорові і зможемо працювати далі.

Поясніть прислів’я.

- Друзі пізнаються в біді.

- Хто швидко допоміг, той двічі допоміг.

Складіть речення.

1) шануй 2) не знаю 3) жить

як не кажи вчить

учителя а кажи на світі

родителя навчуся книга як

(Шануй учителя, як родителя. Не кажи «не знаю», а кажи «навчуся». Книга вчить, як на світі жить.)

- Чи могли б ви, не навчаючись у школі, так легко виконати це завдання?!

Учень. Освіта всім обов’язкова!

Для всіх малят відкрита

Початкова школа.

Безкоштовно і сумлінно

З самого початку

Вивчимо права дитини.

Учитель. Так, початкова освіта повинна бути безплатною і обов’язковою.

- Хто працює в школі? (Учителі, директор, бібліотекар, техпрацівники, кухарі тощо).

Як ви гадаєте, хто є найголовніший в школі? (Діти висловлюють свої припущення: класний керівник, директор, президент тощо).

Учитель пропонує розгадати кросворд і дізнатися про це.

Р

О

И

А

К

Ч

У

Р

2

П

Е

Р

Е

Р

В

А

Л

А

Н

Е

П

Ь

Л

Е

Т

И

Ч

В

1. Бувають у школі – цікаві та різні. 2. Потрібна всім –

Але всі вони дуже корисні. Незнайкам і Чомучкам.

40 хвилин пролетять, як завжди. Хоч не рука вона,

І на перерву сміло йди. А лише... (ручка).

У

К

3. Дзвоник радісно луна.

Я для того вам дана,

Щоб вам трохи відпочити.

Що я, здогадались, діти?

4. Це слово легко буде записати,

Лише згадай, як ручок і олівців будинок звати.

5. Він навчить писати і читати,

Тільки вам бажання треба мати.

Учитель: Хто ж найголовніший в школі? (Учень). Але уявіть собі, не у всьому світі діти можуть ходити до школи. В деяких бідних країнах діти залишаються неписьменними , це дуже погано. Давайте поміркуємо, навіщо сучасним людям школа, знання?

Пропонується гра «Інтерв’ю»: 2 учні - журналісти. Опитують з двох проблем:

- Навіщо потрібні знання?

- Про що ти хотів би дізнатися в школі?

Учитель: Бачите, як багато ще непізнаного. Для того, щоб з цими знаннями познайомитися, треба мати бажання і ходити до школи.

Звучить музика, вибігає Зайченя.

Зайченя:

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Вийшов Зайчик погулять!

В мене є смачна цукерка,

Є скакалка, є люстерка! (Показує)

Лисиця:

Йди сюди, малюк вухатий!...

Мусиш все мені віддати!

Дай скакалку, дай цукерку!

Та й на що тобі люстерко?

Це мені воно згодиться,

Я ж красунечка-лисиця!

(Дивиться, милується собою ,а Зайченя плаче. Входить Ведмідь).

Ведмідь:

Декларації, Лисице,

Ти, звичайно не читала.

Є такий закон на світі,

Це серйозна дуже справа.

Ображать не маєш права

Слабших себе і малих!

Тож віддай все малюкові,

Бо такий закон для всіх!

Учитель:

- Кожна людина має право на життя, на свободу й особисту недоторканість.

Далі – конкурс знавців прав дитини. Розгляньте малюнки. Скажіть, яке правило зображено?

Отже, ми сьогодні дізналися про те, які права має кожна дитина. Існує також міжнародна організація – комісія з прав дитини. Уявимо собі, що всі ми працюємо в цій комісії захисниками.

Ось зараз ми отримали телеграми, де казкові герої сповіщають нам про порушення їхніх прав. Послухайте уважно і скажіть, які ж права порушені?

Телеграма 1. «Дрімучий ліс! Вельмишановні звірі! Допоможіть! Вовк хоче з’їсти моїх козенят!

Кізонька-мама.»

(Кожна дитина має невід’ємне право на життя.)

Телеграма 2. «Ляльковий театр. Мудрій Сові! Рятуйте!!! П’єро та Мальвіну ображає Карабас Барабас.

Пес Артемон»

(Жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена.)

Телеграма 3. «Гуси-гуси-гусенятка! Візьміть мене на крилятка! Віднесіть до матінки!

Івасик-Телесик»

(Усі діти мають право на безпечне життя поряд з батьками.)

Телеграма 4. «Із Африки. Лікарю Айболитю! Негайно приїжджайте. Чекаємо!

Хворі звірі»

(Всі діти мають право на медичне обслуговування.)

Учитель: А зараз ми розглянемо справу про порушення прав дитини в одному казковому королівстві!

(Звучить музика).

Учитель: Колись в одному королівстві

Жила лісничого родина

Аж господиня захворіла

Й померла, доньку залишивши

Роки минали. Батько знову

Щоб стало легше, одружився.

Узяв за жінку він вдовицю

З двома дочками. Ще й недобру.

(Попелюшка сидить на підлозі і чистить каструлю).

Мачуха: - Попелюшко! Знову сидиш. Підлогу не замела, вогню не розпалила, грядок не скопала.

(Потягуючись і позіхаючи виходять двоє дівчаток).

- Пташенята ви мої! Вже прокинулися? Як вам спалося любі доченьки?

Дівчатка: - Снідати ще не кликали?

Мачуха: - Зараз дам вам чаю! Попелюшко, неси чай. (Виходять).

Попелюшка: - Ой, як мої сестри схожі на свою матір: І обличчям, і вдачею. Усе їм не так, як і їй. І чому вони мене не люблять? Мачуха змушує мене виконувати всю важку роботу й чистить казани і каструлі, мити східці, прибирати у кімнатах. І хоч як би я не старалася, ніхто мене не похвалить.

Учитель: Дякуємо героям казки. Діти, ви пригадали її назву. Як ви гадаєте, чому мачуха ображала Попелюшку? Чому сестри не любили її? А чи мали вони право ображати дівчинку? – Які саме права дитини порушені в цій казці?

- Так, правильно, кожна дитина має право на любов і піклування, на сім’ю. Вона вільна висловлювати свої думки, спілкуватися з ким бажає.

- Жодну дитину не можна примушувати до праці.

А чи мала Попелюшка час гратися? Отже, порушувалося право дитини на гру.

- А чим закінчується ця казка? Дівчинка, яку в сім’ї зневажали, стала справжньою принцесою.

Учитель: Молодці! Добре вивчили права дитини. А тепер ще пограємо. Гра називається «Так чи ні».

1. Захищайте нас, щоб ми мали змогу рости гідно і вільно.

2. Треба лінуватися, бути ледарем, неробою, дармоїдом.

3. Вимагайте від батьків те, чого не заслужили працею.

4. Нехай у нас буде ім’я і земля, яку ми можемо назвати своєю.

5. Давайте «порожні» обіцянки, не дотримуйте слова.

6. Якщо ми захворіємо, то повинні мати необхідний догляд.

7. Не слухайте батьків, обманюйте їх.

8. Смійтеся з калік та старих людей.

9. Захистіть від жорстокості й від тих, хто з нами погано поводиться.

Учень: Хочеш Людиною справжньою стати –

Наші закони навчись поважати.

Навчись їх виконувать завжди і всюди –

Тоді тебе поважатимуть люди.

Учитель: - І остання наша гра «Чи знаєш ти зміст Конвенції про права дитини?»

- Я пропоную вам розглянути піктограм про права дитини і визначити, які з них відповідають реально існуючим правам дитини, а які ні.

1. Усі діти мають право на любов і піклування.

2. Кожна дитина має право їсти тільки гамбургери, чіпси і хот-доги.

3. Усі діти рівні у своїх правах.

4. Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.

5. Особлива турбота дітям-інвалідам.

6. Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.

7. Жодна дитина не повинна мити посуд.

8. Усі діти мають право на освіту.

9. Кожна дитина має право користуватися туалетним папером.

10. Жодна дитина не повинна прибирати власну кімнату.

11. Усі діти мають право на медичну допомогу.

12. Жодна дитина не повинна бути скривдженою і приниженою.

Отже, ті піктограми, які не відповідають реально існуючим правам дитини, існують лише у мріях дітей.

В Країну Мрій

Ти перепустку маєш,

Тут здійсниться усе,

Чого забажаєш.

- На нашій виставці малюнків ви відобразили яка ж саме у вашій уяві є Країна Дитячих мрій.

Учитель: Великий педагог В.О.Сухомлинський казав: «Сьогодні діти – завтра народ!» Звичайно, діти – майбутнє нашої країни, і від вашого фізичного розвитку, знань, вмінь залежатиме, якою буде наша Україна. «Діти – живі квіти землі!» , - писав Горький. І як кожній квітці потрібні певні погодні умови для повного розвитку, так і дітям потрібно створити необхідні умови для їх нормального життя. Тож не втомлюймось жити, цінуймо кожну мить.

Життя таке прекрасне,

І кожному лиш раз воно дано.

Біжить струмком,

Летить щоденно птахом,

Міняється, мов кадри у кіно.

Бува, обпалить до сльози печаллю.

Бува, спитає:»Бути, а чи ні?»

Та все мине, і далечінь безкрая

Знов посміхнеться лагідно мені.

Прагну жити,

Хочу чути мову,

Хочу в небо пташкою злетіть.

Хочу крикнуть, щоб усі почули,

Що життя – така коротка мить.

І якщо на мить цю маєм право –

Значить, треба вірити і жить.

Ми право маєм дихати повітрям,

Спостерігати за хвостом комет,

І милуватись піснею веселки,

І зустрічати з вирію лелек.

Стрічати сонце й промені ловити,

І брати в руки крапельки роси,

І подумки до квітки говорити:

«Яке це щастя – жити і рости!»

Ми маєм право працювати досхочу,

Виконувати справу по душі.

А чи зірки ловити в сяйвах ночі,

Чи слухати від місяця казки.

Яке це щастя вранці прокидатись

І чути ніжний голос солов’я.

Росинкою сріблястою вмиватись,

І всім кричати – «Це моя Земля!»

І маєм право жайворонка чути,

І бачити у небі журавлів.

Тому завжди пишатися я буду,

Що маю право жить на цій землі.

Ми маєм право жити в ріднім домі,

Ми маєм право – вірить і любить.

Ми можем самі вибирати друзів,

І підставляти їм плече своє.

Збиратись за столом в тісному крузі,

На дружбу, спілкування право є.

Ми маєм право – всі ходити в школу.

І здобувати там скарби-знання.

Мабуть, за право жити – в нас нічого

У світі найдорожчого нема.

У житті є багато різних ситуацій, в яких опиняється та чи інша людина. Тому треба бути розсудливим, розумним, не квапитись із рішенням і висновками. Наша виховна година підходить до кінця.

Я хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали повинні знати свої права та обов’язки і бути ЛЮДИНОЮ.

1 учень: Дитинство моє, моє ти по праву

Щасливе, веселе, як сонячний день.

Ти кожній дитині даруєш забаву,

Лишаєш усім колискових пісень.

2 учень: Живи в фотографіях, спогадах, мріях,

В малюнках, у іграх, в дитячих піснях.

Без тебе я жити, повір, не зумію

Вертайся до мене, будь ласка, у снах.

3 учень: Дитинство моє, ти у мене єдине,

А я твоє вірне і щире дитя.

Тож хай для тебе кожної дитини

Буде право на вічне життя.

(Звучить пісня «Дитинство моє»)