Сценарий праздника "Козацькі розваги"

Материал на украинском языке.

Сценарий:

Обладнання: Два напіввідкриті курені, записані на плакатах речення про звичаї козаків.

«Козак куди хоче, туди і скаче, ніхто за ним не заплаче». «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине»; картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». «Великий Луг – батько, Січ – мати, отам треба умирати».

На столах рушники, глечики, полумиски, дерев’яні ложки, виставка книжок, портрети гетьманів.

На площадці, де проходитиме свято, стоїть прапор; не далеко від нього стоять барабани. І на видному місці в землю вбиті 2 дерев’яні прути, на яких після кожного змагання «козаків» робилась засіка ножем в знак перемоги однієї з команд.

Учасники команд «козаки», ведучі свята одягнуті в українські костюми.

Всі конкурси супроводжуються звучанням української музики.

Звучить «Елегія» М. В. Лисенка.

Виходять ведучі.

Дівчина: З давніх - давен людям відомо: «Дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, а третій – майбутнього». Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить про те, що люди в сиву давнину знали про нерозривний зв’язок «трьох листочків».

Хлопець: У минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Там, де води Дніпра вільно розливались по широкому простору, ніби хтось розсипав безліч острівців. Там і утворилась вільна козацька республіка. А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями. Засновником Запорізької Січі став князь, гетьман – Дмитро Іванович Вишневецький ( в народі його звали Бада). Вагомою причиною виникнення козацтва була нещадна експлуатація селян панами. Від цих кровопивців утікали на вільні землі й ставали козаками.

Дівчина: Спробуємо на хвилину замислитись над змістом слова «козак». «Кайзак» від татарського слова значить «вільний чоловік». У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей, які так мало дбали про своє життя і так мало боялися смерті.

Звучить пісня «Ой на горі та женці жнуть»

 ( у виконанні вокальної групи).

Дівчина: Я запрошую всіх побувати у XVI - XVIII ст. . і зайти до козацьких куренів, погомоніти з козаками. (Козаки сидять біля своїх куренів) Скуштувати кулішу, галушок і дізнатися про звичай і побут козаків - запорожців.

Хлопець: Як же ставали козаками? На перший погляд процедура прийому була проста.

(Ставиться сценка «Як приймали у «козаки»).

Кошовий (командир Січчю)

• Гей, побратим, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак - писар: та це, батьку, чолов’яга у козаки проситься!

Кошовий: Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок: З Тверської я , батьку.

Кошовий: У Бога віриш?

Парубок: Вірю.

Кошовий: Горілку п’єш?

Парубок: П’ю.

Кошовий: Виходить , ти вільний парубок.

Парубок: Та вільний, хоч мав пута, подобі жінки.

Кошовий: То ти покинув жінку? Еге - ге, не добре це діло, чоловіче.

Парубок: Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий: О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!

Писар: Як кличуть тебе. Хлопче?

Кошовий: Та не питай, а так і пиши козак – Борщ! Запиши його поки у перший курінь і позви мені отаманів з першого і другого куренів.

Прийшли отамани.

Отаман: Чого, батьку, кликав?

Кошовий: Хочу побачити на що здібні хлопці ваших куренів. Чи можна їм дати звання «козак».

Отаман: Хлопці, гайда, батько всіх кличе, хоче випробувати нас.

Ведуча: А чи знають хлопці історію Запорізької Січі.

(Проводиться вікторина)

1. Назвіть види зброї запорізьких козаків.
2. Чим займалися лицарі у вільний час?
3. Назвіть гетьманів козацького війська.
4. Чи були на Запорізькій Січі школи і які?
5. Як називається козацький човен?
6. Як у дерев’яному відрі юшку зварити?
7. Який оселедець не можна їсти?
8. Що найбільше козаки цінували?

Змагання отаманів.

1. Отамани сідають на стіл напроти один одного, ставлять руки на стіл (хто кого переможе).

Пісня «Засвистали козаченьки».

2. Конкурс «Перетягування канату».

3. Конкурс. «Хто голосніше закричить?»

Із кожного куреня вибирають по три учасника і по черзі козаки кричать: «Я козак». Перемагає та команда, в якій більше козаків закричать голосніше і цікавіше.

Весь материал – смотрите документ.

7

Сценарій свята

«Козацькі розваги»

Обладнання: Два напіввідкриті курені, записані на плакатах речення про звичаї козаків.

«Козак куди хоче, туди і скаче, ніхто за ним не заплаче». «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине»; картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». «Великий Луг – батько, Січ – мати, отам треба умирати».

На столах рушники, глечики, полумиски, дерев’яні ложки, виставка книжок, портрети гетьманів.

На площадці, де проходитиме свято, стоїть прапор; не далеко від нього стоять барабани. І на видному місці в землю вбиті 2 дерев’яні прути, на яких після кожного змагання «козаків» робилась засіка ножем в знак перемоги однієї з команд.

Учасники команд «козаки», ведучі свята одягнуті в українські костюми.

Всі конкурси супроводжуються звучанням української музики.

Звучить «Елегія» М.В.Лисенка.

Виходять ведучі.

Дівчина: З давніх-давен людям відомо: «Дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, а третій – майбутнього». Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить про те, що люди в сиву давнину знали про нерозривний зв’язок «трьох листочків».

Хлопець: У минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Там, де води Дніпра вільно розливались по широкому простору, ніби хтось розсипав безліч острівців. Там і утворилась вільна козацька республіка. А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями. Засновником Запорізької Січі став князь, гетьман – Дмитро Іванович Вишневецький ( в народі його звали Бада). Вагомою причиною виникнення козацтва була нещадна експлуатація селян панами. Від цих кровопивців утікали на вільні землі й ставали козаками.

Дівчина: Спробуємо на хвилину замислитись над змістом слова «козак». «Кайзак» від татарського слова значить «вільний чоловік». У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей, які так мало дбали про своє життя і так мало боялися смерті.

Звучить пісня «Ой на горі та женці жнуть»

( у виконанні вокальної групи).

Дівчина: Я запрошую всіх побувати у XVI-XVIII ст.. і зайти до козацьких куренів, погомоніти з козаками. (Козаки сидять біля своїх куренів) Скуштувати кулішу, галушок і дізнатися про звичай і побут козаків-запорожців.

Хлопець: Як же ставали козаками? На перший погляд процедура прийому була проста.

(Ставиться сценка «Як приймали у «козаки»).

Кошовий (командир Січчю)

• Гей, побратим, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар: та це, батьку, чолов’яга у козаки проситься!

Кошовий: Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок: З Тверської я , батьку.

Кошовий: У Бога віриш?

Парубок: Вірю.

Кошовий: Горілку п’єш?

Парубок: П’ю.

Кошовий: Виходить , ти вільний парубок.

Парубок: Та вільний, хоч мав пута, подобі жінки.

Кошовий: То ти покинув жінку? Еге-ге, не добре це діло, чоловіче.

Парубок: Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий: О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!

Писар: Як кличуть тебе. Хлопче?

Кошовий: Та не питай, а так і пиши козак – Борщ! Запиши його поки у перший курінь і позви мені отаманів з першого і другого куренів.

Прийшли отамани.

Отаман: Чого, батьку, кликав?

Кошовий: Хочу побачити на що здібні хлопці ваших куренів. Чи можна їм дати звання «козак».

Отаман: Хлопці, гайда, батько всіх кличе, хоче випробувати нас.

Ведуча: А чи знають хлопці історію Запорізької Січі.

(Проводиться вікторина)

1. Назвіть види зброї запорізьких козаків.

2. Чим займалися лицарі у вільний час?

3. Назвіть гетьманів козацького війська.

4. Чи були на Запорізькій Січі школи і які?

5. Як називається козацький човен?

6. Як у дерев’яному відрі юшку зварити?

7. Який оселедець не можна їсти?

8. Що найбільше козаки цінували?

Змагання отаманів.

1. Отамани сідають на стіл напроти один одного, ставлять руки на стіл (хто кого переможе).

Пісня «Засвистали козаченьки».

2. Конкурс «Перетягування канату».

3. Конкурс. «Хто голосніше закричить?»

Із кожного куреня вибирають по три учасника і по черзі козаки кричать: «Я козак». Перемагає та команда, в якій більше козаків закричать голосніше і цікавіше.

4. Конкурс для болільників «Подолання перешкод».

Із зав’язаними очима пройти через «перешкоди», не зачепивши їх. Помічники тримають стрічки одну нижче, іншу далі й вище. Болільники з обох команд виконують вправу паралельно. Коли їм зав’язують очі, то стрічки зовсім прибирають. Болільники-учасники»долають» перешкоди під сміх і аплодисменти.

Дівчина: Було б не вірним думати, що козаки жили, як у раю. Із-за кожного дерева, куща, ярка на них чекала небезпека. Починаючи з ХVI століття не минало й року, щоб татари-кочевники не здійснювали набігів на Україну.

Хлопець: ось і стали козаки своєрідними прикордонниками, які попереджували людей про небезпеку й першими вступали в бій з людоловами.

Дівчина: А як наші сьогоднішні козаки зможуть дати відсіч ворогові. Їхні «коні» вже чекають, щоб подолати перешкоди.

Конкур «Подолай перешкоди»

Почергово проскакати в мішках до відведеного місця, вискочити з мішка, взяти м’яч і кинути в мішень. Назад прибігти і віддати своєму товаришеві мішок.

Танець

(Поки ведеться підрахунок очок виконується український танець).

Дівчина: Любили козаки смачно поїсти. Їжа готувалася козаком-кухарем. Різновидність блюд була в меню така: соломаха – житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією, варена, або печена риба, мед, пиво і брага, юшка з риби, що називалася щербою, Куліш із салом, баранина, дичина. Та найбільше до вподоби козакам були галушки.

Конкурс «Хороший апетит» проходить на скоріше з’їдання галушок. Перед кожною командою на столі глиняна миска з галушками. У кожного учасника дерев’яна ложка. По команді учасники починають швидко їсти. Виграє та команда, яка скоріше звільнить миску від галушок.

Хлопець: Козаки були віддані своєму товариству, любили влучне слово, дотепні жарти, вигадки й розваги, а над усе пісню. « На війну було йдуть з радістю…, а з війни повертаються з музиками та піснями…»

Дівчина: то ж давайте співати про все. І про червону калину, про силу козацьку, про Україну невмирущу. Не шкодуймо слів, бо мову мудру маємо.

Конкурс «українська пісня». Хто найбільше згадає український пісень.

Кошовий: Ну , що писар, хто з куренів переміг – І чи ІІ?

Молодці хлопці! Бачу, що ви справжній захист для нашої ненькі-України.

Новобранці, сьогодні ви пройшли випробування на кмітливість, силу, відвагу, стійкість, хоробрість. І показники змагань одержали високі. И достойні носити почесне звання «козак».

Звучать барабани.

Отамани двох куренів підходять до кошового, опускаються на коліно, нахиляють голову. Підходить кошовий і тримаючи шаблю над головами отаманів зачитує присягу:

«Присягаю,…. Що не для своєї користі, не для вищої почесті,.. а тільки ради всіх вас, … ради жінок і дітей наших, ради загального добра матері нашої бідної України, для користі усього війська Запорозького і народу українського, для підвищення й розширення прав, вільностей буду я при помочі Божій гідним воїном і захисником.

Присягаю – 3 рази.

Отамани і козаки повторюють слово «присягаю». – 3 рази.

Отамани цілують хліб, шматочок рідної землі.

Звучать барабани.

Кошовий одягає шапки на голови отаманів (національні) і обв’язує їх червоними поясами.

Отамани ідуть до своїх куренів.

Дівчина: як бачимо, козацькі часи сприяли поетичному пісенному пробудженню народу, та інше лише цьому.

Духовність, освіченість, суворе дотримання законів. Повага до думки кожного. Відкриті кордони, ринкові відносини. Навіть фермерська система господарювання. Все, до чого прагнемо сьогодні, виявляється. Біло втілене в житті козацької республіки –Запорізької Січі, заснованої 500 років тому.

Ведуча: а зараз запрошуємо гостей, болільників, учасників команд, всіх присутніх на святі скоштувати куліш, звареного козаком-кухарем.

Звучить музика, гостей пригощають.

Відповіді вікторини:

1. Гармати, рушниці, шаблі, лук, зброї.

2. Молилися в церкві, прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення, змагалися у стрільбі, фехтуванні, билися на шаблях до «першої крові».

3. Дмитро Іванович Вишневецький, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Сірко, Іван Суліма.

4. В Запорізькій Січі школи були. У них молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу, музиці, танцям.

5. Козацький човен називався «Чайка».

7. Той, що на голові козака.

8. Найбільше козаки цінували батьків, вірність, дружбу, віру в Бога, порядність, шанували жінку.