Презентация по литературе "Джон Китс «О кузнечике и сверчке»"

Материал на украинском языке.

Бачити красу

Ми приходимо у світ для того, щоб зрозуміти красу...

В. Сухомлинський.

Тут мало побачити –

Треба вдивлятися,

Тут мало почути –

Треба вслухатися.

Щоб душу ці звуки

Наповнили дружньо...

М. Рилєнков.

- Доброго дня, друзі! Я радий зустрітися з вами і поспілкуватися.

- Народився я 31 жовтня 1795 року у сім’ї типового представника англійського суспільства «середнього класу».

- Нажаль, у підлітковому віці я став круглим сиротою. Невдовзі по-мерли мої старший та молодший брати. Хоча і були опікуни, але мені довелося рано залишити школу й заробляти на прожиття.

- Спочатку навчався у приватній закритій школі священика Джона Кларка в Енфілді.

- Пізніше 4 роки я був учнем лікаря, працював у лікарні, але мріяв лише про літературу.

- З шкільної парти я писав вірші. Перша збірка поезій «Вірші», присвячена природі. Це були наче пейзажні замальовки: річки, ліси, луки, квіти, а над ними в’ються метелики, бджоли, а в небі – жайворонки, ластівки.

Помер Джон Кітс 24 лютого 1821 року. На його надгробній плиті зображена розбита ліра.

БАЧИТИ КРАСУ

Ми приходимо у світ для того,

щоб зрозуміти красу…

ВСухомлинський

Поетизація образу природи у вірші

«Про коника і цвіркуна»

коник

цвіркун

Тут мало побачити –

Треба вдивлятися,

Тут мало почути –

Треба вслухатися.

Щоб душу ці звуки

Наповнили дружньо…

М.Рилєнков

- Доброго дня, друзі! Я радий зустрітися з вами і поспілкуватися.

- Народився я 31 жовтня 1795 року у сім’ї типового представника англійського суспільства «середнього класу».

- Нажаль, у підлітковому віці я став круглим сиротою. Невдовзі по-мерли мої старший та молодший брати. Хоча і були опікуни, але мені довелося рано залишити школу й заробляти на прожиття.

- Спочатку навчався у приватній закритій школі священика Джона Кларка в Енфілді.

- Пізніше 4 роки я був учнем лікаря, працював у лікарні, але мріяв лише про літературу.

- З шкільної парти я писав вірші. Перша збірка поезій «Вірші», присвячена природі. Це були наче пейзажні замальовки: річки, ліси, луки, квіти, а над ними в’ються метелики, бджоли, а в небі – жайворонки, ластівки.

Помер Джон Кітс

24 лютого 1821 року.

На його надгробній плиті зображена розбита ліра.

«В цій могилі спочиває все, що було смертного в Молодому Англійському Поеті, який на смертному одрі, в гіркоті свого серця, від злісних підступів ворогів, побажав, щоб слова на його могильному камені свідчили:

«Тут лежить той, чиє ім'я написано на воді » Останньою волею Кітса дійсно було бути похованим під білим каменем без вказівки імені та дат життя

• - Що таке оригінал?

Авторський текст

• - Що таке переклад?

Пере́клад  — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми

Поезія землі не вмре ніколи.

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться – стихає на часок

У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не оніміє:

Коли зима в мовчання крижане

Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі міцніє,

Нагадуючи всім, хто задрімне,

Спів коника в траві на сіножаті.

(Переклад В.Мисика)

Прекрасному на свете нет конца.

Едва в палящий полдень присмерели

Пернатые – в стогу ли, на стерне ли

Вновь чей-то голос радует косца:

Кузнечик! Он отныне за певца

На летнем торжестве – выводит трели,

Шалит, звенит, пока средь повители

Не усыпит прохладная ленца.

Прекрасному на свете смерти нет.

Едва мороз безропотную тьму

Сковал под ночь, - опять гремит запечек:

Сверчок! Согрелся и поет, сосед;

И дремлющему кажется уму –

Не умолкает на лугу кузнечик.

(Перевод М.Новиковой)

Вовеки не замрёт, не прекратится

Поэзия земли. Когда в листве,

От зноя ослабев, умолкнут птицы,

Мы слышим голос в скошенной траве

Кузнечика. Спешит он насладиться

Своим участьем в летнем торжестве,

То зазвенит, то снова притаится

И помолчит минуту или две.

Поэзия земли не знает смерти.

Пришла зима. В полях метёт метель,

Но вы покою мёртвому не верьте.

Трещит сверчок, забившись где-то в щель,

И в ласковом тепле нагретых печек

Нам кажется: в траве звенит кузнечик.

(перевод С.Маршака)

Повік не вмре поезія землі:

Коли пташки, сховавшись від спекоти,

Знесилено принишкнуть у гіллі –

Прониже спів покоси й живоплоти.

То коник польовий. Його малі

Пісні бринять в розкоші літній поти,

Аж поки, навішавшись, ніби потай,

Хвилинку він спочине на стеблі.

Поезія землі не знає смерти:

Нехай зимові мряки й холоднечі

Скують мовчанням простір неживий, -

Забувшися, подумаєш тепер ти,

Коли в теплі цвіркун озветься з печі,

Що то – на лузі коник польовий.

(переклад Г.Кочур)

• Сонет

– це вірш, що містить

14 рядків. Найчастіше в них ідеться про природу, кохання та роздуми над сенсом життя.

Перекладач

Г.Кочур

Коник

С.Маршак

Цвіркун

«Його малі пісні бринять в розкоші

літній…»

«Прониже спів покоси й живоплоти»

«…В теплі Цвіркун озветься з печі…»

«Ми чуємо голос Коника у скошеній траві»

«Поспішає він насолодитися своєю участю в літній урочистості»

«То задзвенить, то знову причаїться…»

М.Новікова

«Тріщить Цвіркун, забившись десь у щілину…»

В.Мисик

«Знову чийсь голос радує косаря…»

«Коник! Він віднині за співака…»

«На літній урочистості – виводить трелі…»

«Пустує, дзвенить…»

«Знову гримить запічок»

«Зігрівся і співає, сусід…»

«…Невтомний голосок обнизує покоси й частоколи…»

«Це коник, він поймає гори й доли, на стернях довгий ведучи танок…»

«Заводить пісню, що в теплі міцніє…»

• Ми ознайомилися з поетичним жанром - ….
• Сонет має …. рядків.
• Сонет «Про коника та цвіркуна» написав…

• Прочитати статтю в підручнику.

• Підготуватися до виразного читання сонета.