методична розробка уроку "Постембріональний розвиток тварин. Ріст організмів. Явище регенерації".

Методична розробка уроку

з бiологiї

на пiдтему:

«Постембрiональний розвиток тварин. Ріст органiзмiв. Явище регенерацiї».

Розробила:

викладач

Понікарова О. О.

ДНЗ «Мелітопольський професійний ліцей»

2004

Методична розробка уроку на підтему:

”Постембріональний розвиток тварин. Ріст організмів. Явище регенерації”.

Підтема: „Постембріональний розвиток тварин. Ріст організмів. Явище регенерації” входить до теми „Розмноження та індивідуальний розвиток тварин”. Згідно з програмою на тему відводиться 8 годин.

Для вивчення теми виделени наступні підтеми:

1. Розмноження організмів. Нестатеве та вегетативне розмноження. Партеногенез.

2. Статеве розмноження організмів.

3. Гаметогенез і запліднення.

4. Етапи індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів.

5. Гістогенез і органогенез.

6. Постембріональний розвиток організмів. Ріст організмів. Явище регенерації.

7. Поняття про життєвий цикл.

8. Тематичне оцінювання №1. „Розмноження та індивідуальний розвиток тварин”.

Можливі теми рефератів:

1. Розмноження як невід’ємна властивість живого.

2. Особливості розмноження у рослин.

3. Особливості розмноження у тварин.

4. Різноманітність процесів онтогенезу у живих організмів.

5. Особливості онтогенезу людини.

6. Біологія розвитку – сучасна наука, яка виникла на перехресті багатьох біологічних дисциплін. Перспективи біології розвитку.

Коротка характеристика теми:

Вивчення данної теми можливо проводити, спираючись на вже набуті у учнів знання про розмноження рослин, тварин та людини. Стратегія розвернення матеріалу може бути такою: від конкретних явищ і процесів до понимання їх загальнобіологічного смислу. Основна задача – теоритичне осмислення вже знайомих та вновь набутих фактів. Центральне місце в темі займає процес онтогенезу людини. Но треба знимати невільно формующійся у учнів антропоморфізм та показувати різноманітність процесів онтогенезу в людини. Звернути увагу на індивідуальний розвиток організмів, вражаюче не схожий на онтогенез людини.

План уроку

Тема: „Постембріональний розвиток тварин. Ріст організмів. Явище регенерації”.

Мета: - перевірити знання учнів про гістогенез та органогенез;

• сформувати поняття постембріональний розвиток;

• ознайомити учнів з метаморфозом і значенням личинкових фаз у онтогенезі, механізмом регуляції рісту та розвитку організмів;

• розкрити біологічне значення регенерації;

• формувати біологічне мислення;

• розвивати пам’ять, вміння робити висновки.

Учні повинні знати: періодизацію онтогенезу, типи постембріонального розвитку; значення регенерації, механізм регуляції рісту та розвитку тварин.

Тип уроку: урок засвоєння знань.

Методи уроку: інформаційно-рецептивний: словесний, наочний; репродуктивний; проблемно-пошуковий.

Форми уроку: розповідь, пояснення, бесіда, робота за зразком, проблемний виклад знань, пошукова діяльність, кросворд та казкова ситуація.

Методичні прийоми: пояснення, казкова ситуація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, робота з таблицями, з роздавальним матеріалом, кросвордом, спостереження, розпізнавання й визначення об’єктів на малюнках, подання матеріалу в готовому вигляді за схемою, контроль, постановка взаємопов’язаних проблемних питань, ситуація.

Межпредметні зв’язки: географія, українська література.

Обладнання та матеріали: кросворд, таблиці зі схемами різних типів розвитку тварин, малюнки тварин.

Базові поняття та терміни: постембріональний розвиток, прямий розвиток, ембріонізація, непрямий розвиток (метаморфоз), розвиток з повним перетворенням, розвиток з неповним перетворенням, обмежений ріст, необмежений ріст, безперервний ріст, періодичний ріст, регенерація.

Концепція уроку: спираючись на вже набуті у учнів знання з зоології та біології людини, показати різноманітність типів постембріонального розвитку організмів, доцільно роздивитись прямий та непрямий постембріональний розвиток, показати біологічне значення явища регенерації.

Девіз уроку: „Людина не повинна соромитися зацікавленості, яку пробуджує в ньому природа”. Ніколас Тінберген

Структура та зміст уроку.

1. Організаційний момент. Відмітити відсутніх, відповісти на запитання учнів.

2. Актуалізація опорних знань учнів. Для того щоб підготувати учнів до сприймання нового матеріалу, вчитель застосовує нетрадиційні підходи, використовуючи кросворд, який накреслено на плакаті.

КРОСВОРД

„Постембріональний розвиток”

По вертикалі:

1. Форма полового процесу, коли зливаються дві статеві клітини – це ... (Копуляція).

2. Процеси формування зачатків органів та їх подальша диференціація під час онтогенезу – це ... (Органогенез).

3. Процеси, які забезпечують в онтогенезі формування, існування та відтворення різних тканин – це ... (Гістогенез).

4. Зовнішній шар гаструли – це ... (Ектодерма).

5. Внутрішній шар гаструли – це ... (Ентодерма).

6. Середній зародковий листок – це ... (Мезодерма).

7. Процес дробіння завершується утворенням ... (Бластули).

8. Двошаровий зародок, який формується з бластули – це ... (Гаструла).

9. Явище взаємодії між частками зародка під час ембріогенезу, за якої одна з них визначає напрям розвитку сусідньої, дістало назву ембріональної ... (Індукції).

10. Індивідуальний розвиток особини від її зародження до смерті – це ... (Онтогенез).

11. Наука, що вивчає проблеми старіння людей, дістала назву ... (Геронтологія).

12. Бластула, яка не має порожнини – це ... (Морула).

13. Процес формування двошарового зародка – це ... (Гаструляція).

14. Останній етап онтогенезу ... (Смерть).

15. Виникнення відмінностей у будові та функціях клітин, тканин та органів під час онтогенезу ... (Диференціація).

16. Твірна тканина рослин ... (Меристема).

17. Період, коли новий організм розвивається всередині материнського організму, називається ... (Ембріональний).

Один учень записує відповіді на плакаті і, прочитавши кросворд по горизонталі, можна визначити тему уроку (слово „Постембріональний”).Така форма роботи сприяє запам’ятовуванню біологічних термінів, зацікавленості на уроці, активності та підготовці учнів до сприйняття нового навчального матеріалу.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Перед початком вивчення нової теми вчитель пропонує казкову ситуацію.

„Зустрілись якось у лісі Коник-Стрибунець, Тутовий шовкопряд та Дятел і почали вихвалятися своїми дітьми.

- Моя дитина найкраща, схожа на мене, і Людина її любить так само як мене, - сказав Дятел.

- Моя також майже схожа на мене, хоча при народженні позбавлена крил, - повідомив Коник-Стрибунець.

- А моя зовсім не схожа на мене, - засумував Тутовий Шовкопряд. – Дехто каже, що це – Гусінь, дехто, що – Лялечка у коконах, з яких Людина виготовлює тканину. Нема кому на старість мене доглянути.

- Не сумуй, - заспокоїла Мудра Сова. – У Тутового Шовкопряда непрямий розвиток з повним перетворенням. І Людина догляне завжди цю комаху, кокони якої використовують у текстильній промисловості.”

Як це відбувається і чому – допоможе вивчення теми на уроці.

Вчитель читає записані на дошці тему і мету уроку. Разом з учнями визначає план уроку, записує його на дошці (учні записують у зошиті).

3. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель пропонує учням опорний конспект. Після розповіді вчителя кожного пункту плану учні заповнюють його

Опорний конспект

Пояснення вчителя першого пункту плану.

Після появи організму на світ починається його постембріональний розвиток, який продовжується від декількох днів до сотні років в залежності від видової приналежності організму. Тривалість життя є видовою особливістю, яка не залежить від рівня організації, вона визначається генотипом. В період постембріонального розвитку організм росте, диференціюються деякі його органи.

Постембріональний розвиток тварин – період, який триває від народження або виходу із оболонок, що вкривають зародок, і закінчується. Коли організм стає здатним до розмноження.

Постембріональний розвиток може бути прямим або непрямим.

За прямого розвитку щойно народжена тварина загалом нагадує дорослу. Прямий розвиток відбувається внаслідок ембріонізація. Ембріонізація – це явище, коли ембріональний період подовжується завдяки живленню ембріона ресурсами материнського організму (плацентарні ссавці, деякі хрящові риби) або запасними поживними речовинами яйця (плазуни, птахи).

Біологічне значення цього явища полягає в тому, що народжується або вилуплюється з яйцевих оболонок тварина на вищому ступені розвитку, що зменшує її вразливість зовнішніми чинниками. У плацентарних ссавців, деяких сумчастих, акул, скорпіонів через кров матері до зародка потрапляють поживні речовини та кисень, а виводяться продукти обміну та вуглекислий газ. Процес появи на світ такого зародка називають справжнім живонародженням.

Якщо зародок розвивається за рахунок запасних поживних речовин яйця всередині материнського організму і звільняється від яйцевих оболонок ще в жіночих статевих ходах, то таке явище називається яйцеживонародженням (деякі ящірки, змії, акваріумні рибки – гуппі та мечоносці).

Коли зародок розвивається в яйці поза материнським організмом і виходить з нього в довкілля, таке явище дістало назву яйценародження (птахи, членистоногі, кишкопорожнині тощо).

Непрямий розвиток, або метаморфоз – це глибокі зміни структури організму, завдяки яким личинка перетворюється на дорослу особину. Процеси метаморфозу відбуваються в кілька послідовних етапів (фаз), на кожному з яких тварина характеризується певними особливостями будови та життєвих функцій.

Наприклад, у розвитку комах з неповним перетворенням виділяють фази яйця, личинки та дорослої особини (імаго) (клопи, таргани, воші), а з повним перетворенням – яйця, личинки, лялечка та імаго (метелики, жуки, перетинчастокрилі, блохи). При цьому особливе значення має фаза лялечки, на якій організм комахи зазнає докорінної зміни організації, зокрема процесів розкладу внутрішніх органів личинки та формування тканин й органів дорослої комахи.

Заповнення учнями першого пункту плану в опорному конспекті.

Пояснення вчителя другого пункту плану.

Ріст організмів – це поступове збільшення їхньої маси та розмірів завдяки переважанню процесів пластичного обміну над енергетичним. Він буває обмеженим і необмеженим. Обмежений ріст спостерігається у тих випадках, коли особина його припиняє, досягаючи певних розмірів, як правило, набуваючи здатності до розмноження (всі одноклітинні організми, членистоногі, круглі черви, птахи, ссавці тощо). При необмеженому рості збільшення розмірів і біомаси організмів триває до їхньої смерті (більшість вищих рослин, багатоклітинних водоростей, грибів, стьожкових та кільчастих червів, молюсків, хрящових та кісткових риб, плазунів, деякі багатоніжки та ін.).

Залежно від будови покривів тіла, особливостей онтогенезу та зовнішніх умов ріст буває безперервним та періодичним. У разі безперервного росту організм поступово збільшується, доки не досягає певних розмірів або не настає його смерть. Періодичний ріст спостерігається у тих випадках, коли періоди збільшення розмірів чергуються з періодами припинення росту. Наприклад, круглі черви та членистоногі ростуть лише у той період, коли скидають старі покрови і ще не затверділі нові (явище линяння). Багато членистоногих (комахи) у певні фази розвитку (лялечки, імаго) взагалі не ростуть. Ріст припиняється також у тих тварин, які впадають у сплячку під дією несприятливих чинників, а також у рослин унаслідок впливу хімічних сполук, які перешкоджають поділу клітин або гальмують пластичний обмін.

Ріст особин кожного виду залежить від спадково визначених його закономірностей, регуляційних механізмів організму, зовнішніх чинників тощо. У тварин ріст регулюється насамперед гормонами та нейрогормонами, у рослин – фітогормонами.

Заповнення учнями другого пункту плану в опорному конспекті.

Пояснення вчителя третього пункту плану.

дуже важливе значення для реалізації онтогенезу має регенерація. Регенерація – це процеси відновлення організмом втрачених або пошкоджених частин, а також відтворення цілісного організму з певної його частини. Завдяки процесам регенерації постійно замінюються клітини і тканини, термін функціонування яких вичерпаний (залозисті клітини кишкового епітелію, клітини крові), що необхідно для нормального функціонування організму. У різних груп тварин спостерігається різний ступінь регенерації. У деяких безхребетних можлива регенерація цілісного організму з незначної його частини (примітивні багатоклітинні водні тварини – губки, поліпи кишкопорожнинних – гідра). Здатні відновлювати цілісні органи такі безхребетні тварини, як війчасті, багатощетинкові та малощетинкові черви, деякі ракоподібні – краби, голкошкірі). Серед хребетних регенерацію цілісних органів спостерігається у хвостатих земноводних (відновлення кінцівок, хвоста, очей, деяких внутрішніх органів), ящірок (відкинутої частини хвоста). У птахів і ссавців (втому числі й людини) зберігається лише здатність до загоєння ран, зростання кісток, поновлення певних клітин і тканин, чий термін життя вичерпаний.

Отже, у тварин можна виділити репаративну та фізіологічну регенерацію. За репаративної регенерації відновлюються структури, втрачені внаслідок випадкових пошкоджень, а за фізіологічної – оновлюються частини, які вже відіграли свою роль в організмі.

Заповнення учнями третього пункту плану в опорному конспекті.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

Вчитель за допомогою малюнків тварин дає завдання учням:

- визначити тип постембріонального розвитку кожної тварини на малюнку;

- визначити тип рісту організмів;

- визначити тип регенерації.

Для осмислення понять росту і регенерації пропонується тест.

Які процеси відбуваються в організмі у разі:

А – переважання пластичного обміну над енергетичним;

Б – відновлення втрачених чи пошкоджених частин;

В – відновлення випадкових пошкоджень;

Г – оновлення частин, які відіграли свою роль в організмі;

1. Ріст.

2. Фізіологічна регенерація.

3. Регенерація.

4. Репаративна регенерація.

Відповідь: А-1, Б-3, В-4, Г-2.

5. Підсумок уроку.

Учитель підсумовує урок, рецензує відповіді учнів, звертає увагу на їхню активність, виставляє оцінки.

6. Домашнє завдання.

Загальна біологія: (Підручник для учнів 10-11 кл.) / М.Є.Кучеренко, Ю.Г. Вервес,

П.Г. Балан та ін. – К. : Генеза, 2000 : §36 стор. 175-180.

Список літератури

1. Загальна біологія: (Підручник для учнів 10-11 кл.) / М.Є.Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан та ін. – К. : Генеза, 2000 : §36 стор. 175-180.

2. Таглина О.В. Общая биология. 11 кл.: Планы-конспекты уроков. – Харьков: Ранок, 2001.

3. Біологія і хімія в школі. Науково-методичний журнал №2/2004. Вид. „Педагогічна преса”.

4. Вихренко А.С., Вихренко Т.А. Тетрадь по биологии ученика 11 класса. – 3-е издание, перераб. и доп. – К.: Школяр, 2002.

5. Лернер Г.И. Общая биология поурочные тесты и задания. 10-11 класс./ - М.: Аквариум, К.: ГИППВ, 2000.